Розділ двадцять перший

Правдиве поклоніння поширюється по всьому світі

Ісаї 60:1—22

1. Яку підбадьорливу звістку містить 60-й розділ книги Ісаї?

ШІСТДЕСЯТИЙ розділ книги Ісаї — це надзвичайно захоплива оповідь. У вступних віршах увагу читача приковує зворушлива сцена. На зміну одній події швидко приходить інша, і все це веде до хвилюючого завершення. У розділі яскраво зображено відновлення правдивого поклоніння в стародавньому Єрусалимі та його поширення сьогодні. Крім того, він змальовує вічні благословення, які чекають на всіх вірних і відданих Божих слуг. Кожен з нас може вкласти свою частку у сповнення цієї захопливої частини пророцтва Ісаї. Тож уважно її розгляньмо.

Світло сяє в темряві

2. Який наказ отримує жінка, що лежить у темряві, і чому їй треба спішно його виконати?

² Розділ починається зверненням до жінки, яка перебуває в безпорадному становищі. Очевидно, вона лежить у темряві, простягнувшись на землі. Несподівано крізь морок пробивається промінь світла, і Єгова кличе через Ісаю: «Уставай, світися, Єрусалиме [«жінко», НС], бо прийшло твоє світло, а слава Господня над тобою засяла» (Ісаї 60:1). Символічна жінка повинна встати на ноги й віддзеркалювати Божу славу! Чому ця справа така  нагальна? Пророцтво продовжується: «Темрява землю вкриває, а морок — народи, та сяє Господь над тобою, і слава Його над тобою з’являється» (Ісаї 60:2). На благо тим, хто й досі перебуває в темряві, «жінка» повинна ‘світитися’. Для чого? «Підуть народи за світлом твоїм, а царі — за ясністю сяйва твого» (Ісаї 60:3). Ці вступні слова передають суть того, що буде детальніше пояснено у подальших віршах,— правдиве поклоніння повинне поширитися по всьому світі!

3. а) Ким є «жінка»? б) Чому «жінка» лежала в темряві?

³ Хоча Єгова має на увазі майбутні події, він каже до «жінки», що її світло «прийшло». Цим він наголошує на тому, що пророцтво обов’язково сповниться. «Жінкою» названо тут Сіон, тобто Єрусалим,— столицю Юди (Ісаї 52:1, 2; 60:14). Це місто представляє увесь народ. Під час першого сповнення пророцтва «жінка» лежала в темряві, в якій вона перебувала після знищення Єрусалима в 607 році до н. е. Проте 537 року до н. е. вірний останок вигнаних євреїв повернувся до Єрусалима й відновив чисте поклоніння. Нарешті світло Єгови засяяло над його «жінкою», а відновлений народ став джерелом просвітлення серед народів, які ходять у духовній темряві.

Більше сповнення

4. Хто сьогодні на землі представляє «жінку» і кого в ширшому значенні стосуються пророчі слова з 60-го розділу Ісаї?

⁴ Цікаво, що ці пророчі слова сповнилися не тільки на стародавньому Єрусалимі. У наші дні небесну «жінку» Єгови представлено на землі «Ізраїлем Божим» (Галатів 6:16). Від свята П’ятидесятниці  33 року н. е., коли появився цей духовний народ, і дотепер до його складу увійшло 144 000 помазаних духом членів, які є «викуплені від землі» і мають надію в майбутньому правити з Христом у небі (Об’явлення 14:1, 3). Сьогодні пророцтво з 60-го розділу книги Ісаї сповнюється передусім на тих особах зі 144 000, які ще живуть на землі протягом «останніх днів» (2 Тимофія 3:1). Також воно стосується товаришів цих помазаних християн — «великого натовпу» «інших овець» (Об’явлення 7:9; Івана 10:11, 16).

5. Коли члени останку Ізраїля Божого лежали в темряві і коли світло Єгови засяяло над ними?

⁵ Протягом недовгого часу на початку XX століття члени Ізраїля Божого, які були тоді на землі, лежали, так би мовити, у темряві. Коли закінчувалась Перша світова війна, вони опинились в подібній ситуації, яку описує книга Об’явлення,— їхні трупи лежали «на майдані великого міста, що зветься духовно Содом і Єгипет» (Об’явлення 11:8). Однак у 1919 році Єгова пролив на них своє світло. І вони встали й почали віддзеркалювати Боже світло, безстрашно проголошуючи добру новину про Боже Царство (Матвія 5:14—16; 24:14).

6. Як світ загалом зреагував на проголошення про царську присутність Ісуса, але хто прийшов до світла Єгови?

⁶ Під впливом Сатани, головного ‘світоправителя цієї темряви’, людство загалом відкинуло оголошення про царську присутність Ісуса Христа, «Світла для світу» (Ефесян 6:12; Івана 8:12; 2 Коринтян 4:3, 4). І все ж до світла Єгови прийшли мільйони людей, у тому числі «царі» (ті, що стають помазаними співспадкоємцями небесного  Царства) та «народи» (великий натовп інших овець).

Поширення приносить щиру радість

7. Яку зворушливу картину бачить «жінка»?

⁷ Розвиваючи тему, розпочату в Ісаї 60:3, Єгова дає «жінці» інший наказ: «Здійми свої очі навколо й побач». Коли «жінка» виконує наказ, перед нею постає зворушлива картина: її діти повертаються додому! «Усі вони зібрані, і до тебе ідуть; сини твої йдуть іздалека, а дочок твоїх на руках он несуть» (Ісаї 60:4). Завдяки всесвітньому проголошенню про Царство, яке почалося у 1919 році, до Ізраїля Божого приєдналися ще тисячі «синів» та «дочок». Таким чином Єгова вжив заходів, щоб завершити набір повної передреченої кількості співправителів Христа — 144 000 (Об’явлення 5:9, 10).

8. Яку підставу для радості має Ізраїль Божий, починаючи з 1919 року?

⁸ Цей зріст викликав велику радість: «Побачиш тоді — і роз’яснишся ти, сполохнеться й поширшає серце твоє, бо звернеться морське багатство до тебе, і прийде до тебе багатство народів» (Ісаї 60:5). Збирання помазанців у 20-х та 30-х роках XX століття принесло Ізраїлю Божому велику радість. Але була ще й інша причина для втіхи. Особливо починаючи з середини 1930-х років, люди, які колись були частиною «моря» людства, відчуженого від Бога, повиходили з усіх народів, щоб поклонятися разом з Ізраїлем Божим (Ісаї 57:20; Огія 2:7). Вони не збираються служити Богові так, як їм заманеться, а приходять до Божої «жінки» і стають частиною об’єднаної Божої отари. Отже, всі Божі слуги беруть участь у поширенні правдивого поклоніння.

 Народи сходяться до Єрусалима

9, 10. Хто сходиться до Єрусалима і як Єгова приймає цих людей?

⁹ Єгова змальовує це поширення за допомогою прикладів, знайомих для сучасників Ісаї. «Жінка», що стоїть на вигідному для спостереження місці на горі Сіон, спочатку оглядає виднокіл на сході. Що ж вона бачить? «Безліч верблюдів закриє тебе, молоді ті верблюди з Мідіяну й Ефи,— усі вони прийдуть із Шеви, носитимуть золото й ладан та хвали Господні звіщатимуть» (Ісаї 60:6). Дорогами, що ведуть до Єрусалима, йдуть каравани верблюдів: це купці з різних племен везуть свої товари (Буття 37:25, 28; Суддів 6:1, 5; 1 Царів 10:1, 2). Куди не кинь оком — скрізь видно верблюдів, які, неначе повінь, вкрили все довкола! Каравани привозять цінні дари, а це свідчить про мирні наміри прибулих торговців. Вони хочуть поклонятися Єгові й віддавати йому найліпше, що в них є.

¹⁰ До Єрусалима сходяться не тільки купці. «Всі отари кедарські зберуться до тебе, барани невайотські послужать тобі». Племена пастухів також подорожують до Єрусалима. Вони приходять з найціннішими дарами, які мають,— отарами овець — і віддають себе в руки Єгови, аби бути його слугами. Як Бог їх прийме? Він каже: «Підуть усі на Мій вівтар, як жертва приємна, і Я прославлю дім слави Своєї» (Ісаї 60:7). Єгова приймає їхні дари, які використовуватимуться в чистому поклонінні (Ісаї 56:7; Єремії 49:28, 29).

11, 12. а) Яка картина постає перед «жінкою», коли вона дивиться на захід? б) Чому так багато осіб поспішає до Єрусалима?

¹¹ Тепер Єгова наказує «жінці» подивитися на захід і запитує: «Хто вони, що летять, як та хмара, і немов голуби до своїх голубників?» Бог сам відповідає:  «До Мене збираються мореплавці, і найперше пливуть кораблі із Таршішу, щоб привести синів твоїх здалека, з ними їхнє срібло та їхнє золото для Імені Господа, Бога твого, і для Святого Ізраїля, Він бо прославив тебе» (Ісаї 60:8, 9).

¹² Уявіть, що ви стоїте разом з «жінкою» і пильно дивитесь у західному напрямку, на Велике море. Що ви бачите? Вдалині видніється хмара білих цяточок, що плавно рухаються по поверхні води. Вони подібні до птахів, але коли наближуються, бачите, що це кораблі з напнутими вітрилами. Кораблі прийшли «здалека» * (Ісаї 49:12). До Сіону поспішає стільки суден, що вони нагадують голубину зграю, яка повертається додому. Чому цей флот так поспішає? Бо поклонники Єгови, які пливуть суднами з далеких портів, прагнуть зійти на берег. Усі новоприбулі — ізраїльтяни та чужинці зі сходу й заходу, з близьких і далеких земель — поспішають до Єрусалима, щоб повністю присвятитися імені Єгови, свого Бога (Ісаї 55:5).

13. Хто в теперішні часи є «синами» й «дочками» і хто — «багатством народів»?

¹³ Наскільки ж яскраво зображено в Ісаї 60:4—9 всесвітнє розширення, котре відбувається ще відтоді, як «жінка» почала світитися в темряві цього світу! Спочатку прибули «сини» та «дочки» небесного Сіону, які стали помазаними християнами. У 1931 році вони публічно заявили, що є Свідками Єгови. Потім хмара сумирних людей — «багатство  народів» та «морське багатство» — поспішили, щоб приєднатися до позосталих Христових братів *. Сьогодні усі ці слуги Єгови, які походять з різних прошарків суспільства, ідуть з найвіддаленіших куточків земної кулі, щоб приєднатися до Ізраїля Божого і разом з ним прославляти свого Суверенного Господа, Єгову, та звеличувати його ім’я — найвеличніше ім’я в усьому Всесвіті.

14. В якому розумінні новоприбулі «підуть усі на [Божий] вівтар»?

¹⁴ За словами з пророцтва, новоприбулі з народів «підуть усі на [Божий] вівтар». Що це означає? На вівтар зазвичай клали жертви. Апостол Павло в одному зі своїх послань написав про жертву так: «Благаю вас... повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу» (Римлян 12:1). Щирі християни охоче віддаються Богові (Луки 9:23, 24). Вони присвячують свій час, силу та вміння, щоб сприяти поширенню чистого поклоніння (Римлян 6:13). У такий спосіб ці люди приносять Богові прийнятні жертви хвали (Євреїв 13:15). Як же зігріває серце думка про те, що сьогодні мільйони поклонників Єгови — і молоді, і старі — поставили на перше місце інтереси Божого Царства, а не свої особисті прагнення! Це справжній дух саможертовності (Матвія 6:33; 2 Коринтян 5:15).

Новоприбулі беруть участь у розширенні

15. а) Як у стародавні часи Єгова виявляв своє милосердя до чужинців? б) Як у теперішні часи «чужинці» беруть участь у будуванні правдивого поклоніння?

¹⁵ Новоприбулі підтримують «жінку» Єгови як  своїми матеріальними засобами, так і своїми силами. «Мури твої побудують чужинці, а їхні царі тобі будуть служити, бо в запалі гніву Свого Я був уразив тебе, а в Своїм уподобанні змилуюся над тобою» (Ісаї 60:10). Єгова виявив своє милосердя в VI столітті до н. е., коли чужинці допомагали відбудовувати Єрусалим (Ездри 3:7; Неемії 3:26, Хом.). Сьогодні, під час більшого сповнення цього пророцтва, «чужинці» — великий натовп — підтримують помазаний останок у будуванні правдивого поклоніння. Вони допомагають тим, кого навчають Біблії, будувати християнські риси і таким чином збудовують християнські збори й зміцняють «мури» організації Єгови, подібні до тих, що оточували колись стародавні міста (1 Коринтян 3:10—15). Також «чужинці» будують буквально: працюють не покладаючи рук на будовах Залів Царства, Залів конгресів та приміщень Бетелю. Таким чином вони приєднуються до своїх помазаних братів, щоб разом з ними дбати про потреби, пов’язані з розширенням організації Єгови (Ісаї 61:5).

16, 17. а) Завдяки чому «брами» Божої організації залишаються відчиненими? б) В якому розумінні «царі» служили Сіону? в) Що станеться з тими, хто намагається зачинити «брами», котрі за волею Єгови повинні бути відчиненими?

¹⁶ Завдяки духовній програмі будування до організації Єгови щороку приєднуються сотні тисяч «чужинців», і двері далі залишаються відкритими. Єгова каже: «Будуть постійно відкритими брами твої,— ані вдень, ні вночі не замкнуться вони, щоб приносити до тебе багатство народів, і їхні царі щоб були припроваджені [«щоб принести до мене скарби народів під проводом їхніх царів», Хом.]» (Ісаї 60:11). Які саме «царі» мали очолювати справу приношення до Сіону скарбів народів? У давнину  Єгова спонукував серця деяких правителів «служити» Сіону. Наприклад, Кір виявив бажання відіслати євреїв до Єрусалима, щоб вони відбудували храм у цьому місті. Пізніше Артаксеркс вислав Неемію для відбудови мурів Єрусалима, давши йому для цього необхідні засоби (Ездри 1:2, 3; Неемії 2:1—8). Ці події лише підтверджують правдивість  біблійної приповісті: «Водні потоки — цареве це серце в Господній руці» (Приповістей 21:1). Наш Бог може спонукувати навіть могутніх правителів діяти згідно з його волею.

¹⁷ У наші часи багато «царів», тобто світських урядових структур, намагалися зачинити «брами» організації Єгови. Але інші послужили  Сіону, винісши рішення, які допомагали тримати ті «брами» відчиненими (Римлян 13:4). У 1919 році представники світської влади звільнили Джозефа Ф. Рутерфорда та його товаришів. Усіх їх було ув’язнено за фальшивими звинуваченнями (Об’явлення 11:13). Людські уряди ‘поглинули’ потік переслідувань, який пустив Сатана після падіння з неба (Об’явлення 12:16, Хом.). Уряди деяких країн почали обстоювати релігійну толерантність, причому нерідко з огляду на Свідків Єгови. Завдяки такому служінню велике число сумирних людей змогло ввійти через відчинені «брами» в організацію Єгови. А що сказати про противників, які намагаються зачинити «брами»? Це їм ніколи не вдасться. Єгова каже про них: «Погинуть народ та те царство, що не схочуть служити тобі,— і ці народи понищені будуть зовсім» (Ісаї 60:12). Усі, хто бореться проти Божої «жінки»,— чи то окремі особи, чи організації,— будуть знищені щонайпізніше під час прийдешньої війни Армагеддон (Об’явлення 16:14, 16).

18. а) На що вказує обітниця про те, що в Ізраїлі пишно ростимуть дерева? б) Що сьогодні є «місцем ніг» Єгови?

¹⁸ Після цього застереження про суд у пророцтві знову подаються обітниці про славу та процвітання. Єгова говорить до своєї «жінки»: «Слава ліванська прибуде до тебе, кипарис, сосна й бук будуть разом, щоб приоздобити місце святині Моєї, і місце ніг Своїх Я пошаную» (Ісаї 60:13). Розкішні дерева символізують красу й родючість (Ісаї 41:19; 55:13). Вислови «святиня» та «місце ніг Своїх», вжиті у цьому вірші, стосуються Єрусалимського храму (1 Хронік 28:2; Псалом 99:5). Однак апостол Павло пояснив, що Єрусалимський храм був прообразом  величнішого духовного храму, тобто устрою для наближення до Єгови в поклонінні, що стало можливим завдяки Христовій жертві (Євреїв 8:1—5; 9:2—10, 23). Сьогодні Єгова оточує славою «місце ніг Своїх» — земні двори цього величного духовного храму. Ці двори стають настільки привабливими, що до них стікається величезна кількість людей з усіх народів, аби брати участь у правдивому поклонінні (Ісаї 2:1—4; Огія 2:7).

19. Що будуть змушені визнати противники і коли найпізніше вони це зроблять?

¹⁹ Єгова, знову звертаючи свою увагу на противників, каже: «Зігнуті прийдуть до тебе сини твоїх кривдників, і кланятись будуть до стіп твоїх ніг усі ненависники, і тебе будуть кликати: Місто Господнє, Сіон Святого Ізраїлевого» (Ісаї 60:14). Коли противники побачать великий зріст і те, що завдяки благословенням Бога його народ живе набагато ліпше від них, то дехто з тих противників буде спонуканий вклонитися і звернутися до «жінки». Це означає, що принаймні під час Армагеддону вони будуть змушені визнати, що члени помазаного останку та їхні товариші є дійсно представниками Божої небесної організації — «Міста Господнього, Сіону Святого Ізраїлевого».

Використання наявних засобів

20. Наскільки змінюється ситуація «жінки» Єгови?

²⁰ Наскільки ж разюче змінюється ситуація «жінки» Єгови! Єгова каже: «За те, що була ти покинута та осоружна, о дочко Сіону, і через тебе ніхто не ходив, то вчиню тебе славою вічною [«предметом гордості на невизначений час», НС], радістю з роду в рід! І будеш ти ссати молоко із народів, і груди царів будеш ссати, і пізнаєш, що Я — то Господь,  твій Спаситель, а твій Викупитель — Потужний Яковів» (Ісаї 60:15, 16).

21. а) В якому розумінні стародавній Єрусалим стає «предметом гордості»? б) Яких благословень зазнаю́ть помазані слуги Єгови, починаючи з 1919 року, і як вони ссуть «молоко із народів»?

²¹ Свого часу стародавній Єрусалим на 70 років зник з карт; через нього, так би мовити, «ніхто не ходив». Але з 537 року до н. е. Єгова знову почав заселяти це місто, зробивши його «предметом гордості». Подібно й наприкінці Першої світової війни Ізраїль Божий пережив період спустошення, тоді його члени почувалися ‘покинутими’. Але в 1919 році Бог викупив з неволі своїх помазаних слуг і відтоді благословляє їх небувалим в історії розширенням та духовним процвітанням. Його люди ссуть «молоко із народів»: використовують різні ресурси народів для поширення правдивого поклоніння. Наприклад, мудро використовуючи сучасні технічні винаходи, можна перекладати і видавати Біблію та біблійну літературу сотнями мов. Завдяки цьому сотні тисяч людей щороку вивчають зі Свідками Єгови Біблію і дізнаються, що Єгова є їхнім Спасителем і Відкупителем, а ключову роль у цьому спасінні відіграє Христос (Дії 5:31; 1 Івана 4:14).

Поступ організації

22. Який особливий поступ обіцяє Єгова?

²² Зріст кількості членів народу Єгови супроводжується розвитком організації. Єгова говорить: «Замість міді впроваджу Я золото, і замість заліза впроваджу срібло, і замість дерева — мідь, а замість каміння — залізо, і дозором твоїм зроблю мир, твоїми ж начальниками — справедливість» (Ісаї 60:17). Заміна міді на золото свідчить про поліпшення, і те саме можна сказати про інші згадані тут матеріали.  Відповідно до вищесказаного народ Єгови бачить, як у ці останні дні поліпшується організаційний устрій.

23, 24. Які заходи було здійснено для удосконалення організаційної структури народу Єгови, починаючи з 1919 року?

²³ До 1919 року в зборах були старійшини та диякони, які вибиралися демократичним способом — шляхом голосування. Того року в теократичний спосіб почали призначати керівника служіння, який мав наглядати за польовим служінням у зборі, але траплялося, що декотрі обрані старійшини чинили опір керівнику служіння. Ситуація змінилася 1932 року. Тоді в журналі «Вартова башта» було повідомлено, що збори більше не повинні обирати старійшин та дияконів. Натомість слід обирати службовий комітет, який має співпрацювати з керівником служіння. Це був великий поступ.

²⁴ У 1938 році в організацію Єгови надійшло більше «золота»: було вирішено, що всіх слуг у зборі потрібно призначати теократично. Керування збором перейшло в руки слуги громади (пізніше — слуга збору) та інших слуг, які допомагали йому; усі вони отримували призначення під наглядом «вірного і мудрого раба» * (Матвія 24:45—47). Проте в 1972 році Єгова допоміг зрозуміти важливу засаду: Біблія виявляє, що нагляд за збором повинна здійснювати рада старійшин, а не один чоловік (Филип’ян 1:1). Також було зроблено інші зміни як у зборах, так і в Керівному органі. Прикладом цього послужило оголошення, зроблене 7 жовтня 2000 року. Тоді було повідомлено, що члени Керівного органу добровільно склали свої повноваження  директорів Пенсільванського товариства «Вартова башта» і споріднених з ним корпорацій. Завдяки цьому члени Керівного органу, які представляють вірного і мудрого раба, можуть приділяти більше уваги духовному нагляду за «Божим збором» та його товаришами, іншими вівцями (Дії 20:28, НС). Усі ці заходи удосконалили, зміцнили організацію Єгови і принесли благословення для його поклонників.

25. Кому слід завдячувати за поступ організації народу Єгови і які позитивні результати принесли ці зміни?

²⁵ Кому слід завдячувати за ці удосконалення? Винахідливим людям з організаторськими здібностями? Ні, бо Єгова сказав: «Впроваджу Я золото». Увесь цей поступ є результатом Божого керівництва. Коли люди Єгови підкоряються цьому керівництву та роблять відповідні зміни, то пожинають благословення. Серед них панує мир, а любов до праведності спонукує їх служити Богу.

26. Що зауважують серед правдивих християн навіть противники?

²⁶ Під впливом Божого миру відбуваються великі перетворення. Єгова обіцяє: «У твоєму краї не буде вже чуте насилля, руїна й спустошення в межах твоїх, і назвеш свої мури спасінням, а брами свої — похвалою» (Ісаї 60:18). Хіба ж це не правда? Навіть противники визнають, що правдивих християн завжди можна впізнати по надзвичайній миролюбності (Михея 4:3). Завдяки миру, який Свідки Єгови мають з Богом та між собою, кожне місце їхніх християнських зібрань стає відсвіжним оазисом у брутальному світі (1 Петра 2:17). А це свідчить про те, який мир запанує тоді, коли «Господь буде навчати» усіх мешканців землі (Ісаї 11:9; 54:13, Хом.).

 Славетне світло божественного схвалення

27. Яке світло постійно сяє над «жінкою» Єгови?

²⁷ Далі Єгова описує яскраве світло, яке сяє над Єрусалимом: «Удень сонце не буде тобі вже за світло, і не буде світити тобі місяць за сяйво, бо буде тобі вічним світлом Господь, а твій Бог — за окрасу твою! Не зайде вже сонце твоє, і місяць твій вже не сховається, бо буде тобі вічним світлом Господь, і дні жалоби твоєї покінчаться» (Ісаї 60:19, 20). Єгова й далі буде «вічним світлом» для своєї «жінки». Він ніколи не «зайде», як сонце, і не «сховається», як місяць *. Над помазаними християнами, людськими представниками Божої «жінки», постійно сяє світло божественного схвалення. Вони, а також члени великого натовпу мають настільки яскраве світло, що його не затьмарить темрява, спричинена політичною чи економічною ситуацією у світі. Крім того, ці люди впевнені: Єгова приготував для них світле майбутнє (Римлян 2:7; Об’явлення 21:3—5).

28. а) Що Бог пообіцяв стосовно повернення жителів Єрусалима? б) Чим заволоділи помазані християни в 1919 році? в) Скільки часу праведні володітимуть землею?

²⁸ Потім Єгова говорить про жителів Єрусалима: «А народ твій — усі справедливі вони, землю вспадкують навіки [«невизначений час володітимуть землею», НС], парость Моїх саджанців, чин Моїх рук на прославлення» (Ісаї 60:21). Повернувшись з Вавилона, природний Ізраїль ‘заволодів землею’. Але того разу «невизначений час» протягнувся тільки до I століття н. е., коли римські війська знищили Єрусалим  та єврейську державу. У 1919 році останок помазаних християн вийшов з духовної неволі й заволодів духовною землею (Ісаї 66:8). Ця земля, тобто сфера їхньої діяльності, духовно процвітає, і її райська краса ніколи не зів’яне. На противагу стародавньому Ізраїлю духовний Ізраїль як група не буде невірним. Крім того, пророцтво Ісаї сповниться буквально, коли земля стане справжнім раєм, де пануватиме «мир великий». Тоді праведні із земною надією навіки заволодіють землею (Псалом 37:11, 29).

29, 30. Як «малий» став «тисячею»?

²⁹ Наприкінці 60-го розділу книги Ісаї знаходимо урочисту обіцянку Єгови. Гарантуючи, що виконає її, Бог вживає власне ім’я. Він говорить: «Цей малий стане тисячею, і наймолодший — народом міцним! Я, Господь [«Єгова», НС], цього часу оце приспішу» (Ісаї 60:22). Коли розпорошені помазанці в 1919 році відновили свою діяльність, вони були «цим малим» *. Але їхнє число збільшилося, коли були приведені позосталі помазані духовні ізраїльтяни. Цей зріст набрав небувалих темпів тоді, коли розпочалося збирання великого натовпу.

³⁰ Не пройшло багато часу, і мир та праведність, які панують серед Божого народу, привабили так багато щирих людей, що «малий» у буквальному розумінні став «народом міцним». Тепер він нараховує більше людей, ніж населення багатьох сучасних суверенних держав. Явно, що, послуговуючись Ісусом Христом, Єгова керує працею Царства і приспішає її. Як же радісно бачити поширення правдивого поклоніння по всьому світі і брати участь у цьому! Ми тішимося, що зріст приносить славу Єгові, який давно тому передрік ці події.

[Примітки]

[Запитання для вивчення]

 [Ілюстрація на сторінці 305]

«Жінка» отримала наказ ‘встати’.

[Ілюстрація на сторінках 312, 313]

«Кораблі із Таршішу» привозять поклонників Єгови.