Розділ п’ятий

Правдивий Бог передрікає визволення

Ісаї 44:1—28

1, 2. а) Які питання піднімає Єгова? б) Як Єгова доведе, що тільки він є правдивим Богом?

«ХТО є правдивим Богом?» Це запитання ставлять упродовж багатьох століть. Когось може дивувати, що в книзі Ісаї його піднімає сам Єгова! Він пропонує людям розважити: чи Єгова — єдиний правдивий Бог? Чи, може, хтось інший має право претендувати на його становище? Розпочавши дискусію, Єгова подає розсудливі критерії, які допоможуть розв’язати спірне питання стосовно того, хто є Богом. Представлена аргументація допомагає щиросердим людям зробити єдиний беззаперечний висновок.

² За днів Ісаї скрізь поклонялися образам. Сорок четвертий розділ пророчої книги Ісаї відверто й чітко показує, наскільки марним є поклоніння образам! І все ж Божий народ потрапив у пастку поклоніння ідолам. Тому, згідно з попередніми розділами книги Ісаї, на ізраїльтян чекає суворе покарання. Незважаючи на це, Єгова з любов’ю запевняє свій народ: хоча Він і дозволить вавилонянам забрати Його людей у полон, але визволить їх у відповідний час. Сповнення пророцтв про звільнення з неволі та відновлення чистого поклоніння  цілковито підтвердить, що Єгова — єдиний правдивий Бог, і присоромить усіх тих, хто поклоняється неживим богам народів.

3. Як пророчі слова Ісаї допомагають християнам сьогодні?

³ Пророцтва, поміщені в цій частині книги Ісаї, та їхнє сповнення у стародавні часи зміцняють віру сьогоднішніх християн. Крім того, пророчі слова Ісаї сповнюються тепер і будуть виконані навіть у майбутньому. Ті події стосуються визволителя та визволення, які є набагато величнішими від тих, що були передречені для Божого народу давнини.

Надія для тих, хто належить Єгові

4. Як Єгова заохочує Ізраїль?

⁴ Сорок четвертий розділ має позитивний початок: нагадування, що Ізраїль — вибраний Богом і відокремлений від довколишніх народів, аби бути його слугою. У пророцтві говориться: «Тепер ось послухай, о Якове, рабе [«слуго», Хом.] Мій, та Ізраїлю, якого Я вибрав. Так говорить Господь, що тебе учинив і тебе вформував від утроби, і тобі помагає: Не бійся, рабе [«слуго», Хом.] Мій, Якове, і Єшуруне, якого Я вибрав» (Ісаї 44:1, 2). Єгова дбав про Ізраїль ще, так би мовити, з материнської утроби, тобто відколи той став народом після виходу з Єгипту. Він з любов’ю і ніжністю називає увесь народ «Єшурун», що означає «Праведний». Ця назва також служить нагадуванням, що ізраїльтяни повинні залишатися праведними, а це їм часто не вдавалось.

5, 6. Які відсвіжні дари Єгова дає Ізраїлю і з яким результатом?

 ⁵ Які ж приємні й відсвіжні наступні слова Єгови! Він каже: «Виллю Я воду на спрагнене, а текучі потоки на суходіл,— виллю Духа Свого на насіння твоє, а благословення Моє на нащадків твоїх, і будуть вони виростати, немов між травою, немов ті тополі при водних потоках» (Ісаї 44:3, 4). Навіть у місцевості з гарячим і посушливим кліматом дерева можуть пишно розростатися коло водних джерел. Коли Єгова даватиме життєдайні води правди і зливатиме свій святий дух, Ізраїль буде буйно розростатися, подібно як дерева вздовж зрошувальних каналів (Псалом 1:3; Єремії 17:7, 8). Єгова дасть своїм людям силу, аби вони змогли виконувати роль свідків того, що він дійсно є правдивим Богом.

⁶ Внаслідок вилиття святого духу декотрі особи знову відчують вдячність за стосунки, які Єгова підтримує з Ізраїлем. Ми читаємо: «Цей буде казати: Я Господній, а той зватиметься йменням Якова, інший напише своєю рукою: для Господа я [«належний Єгові», НС], і буде зватися йменням Ізраїля» (Ісаї 44:5). Ім’я Єгови носитимуть з честю, оскільки буде очевидно, що він — єдиний правдивий Бог.

Виклик богам

7, 8. Який виклик кидає Єгова богам народів?

⁷ Під Мойсеєвим Законом відкупитель — зазвичай найближчий родич чоловічої статі — міг викупити людину з рабства (Левит 25:47—54; Рут 2:20, НС). Тепер Єгова говорить, що він є Відкупителем Ізраїля. Саме він викупить цей народ, засоромивши Вавилон та всіх його богів (Єремії 50:34). Він звертається до фальшивих богів та їхніх поклонників:  «Так говорить Господь, Цар Ізраїлів та Викупитель його, Господь Саваот: Я перший, і Я останній, і Бога нема, окрім Мене! І хто зветься, як Я? Хай повість про те, й хай звістить те Мені з того часу, коли Я заклав у давнині народ, і хай нам повість майбутнє й прийдешнє. Не бійтеся та не лякайтесь! Хіба здавна Я не розповів був тобі й не звістив? А ви свідки Мої! Чи є Бог, окрім Мене? І Скелі немає, не знаю ні жодної» (Ісаї 44:6—8).

⁸ Єгова кидає виклик богам, щоб вони представили свою справу. Чи вони можуть кликати неіснуюче, як існуюче, чи можуть передрікати майбутні події з такою точністю, неначе б вони вже відбулися? Таке робити може тільки ‘перший і останній’, котрий існував до того, як з’явилися усі фальшиві боги, і котрий далі залишатиметься, коли вони будуть давно забуті. Люди Єгови не повинні боятися свідчити про цю істину, оскільки їх підтримує Єгова, а він — непохитний і стійкий, як масивна скеля! (Повторення Закону 32:4; 2 Самуїла 22:31, 32).

Марність поклоніння образам

9. Чи було неправильно для ізраїльтян виготовляти будь-яку подобу живої істоти? Поясніть.

⁹ Виклик, зроблений Єговою фальшивим богам, нагадує нам другу з Десяти Заповідей. У ній чітко вказано: «Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм» (Вихід 20:4, 5). Звичайно, це не означало, що ізраїльтяни не могли робити декоративної подоби когось або чогось. Сам Єгова наказав помістити в скинії зображення та скульптури рослин  і херувимів (Вихід 25:18, 33; 26:31). Але вони не могли бути об’єктами шани, тобто поклоніння. Перед ними ніхто не молився і не приносив жертв. Натхнена Богом заповідь забороняла виготовляти будь-яке зображення для поклоніння. Той, хто поклоняється образам або з благоговінням б’є перед ними поклони, є ідолопоклонником (1 Івана 5:21).

10, 11. Чому, на думку Єгови, образи́ такі ганебні?

¹⁰ Тепер Ісая описує марність неживих образів і сором, якого зазна́ють їхні виробники: «Всі, що роблять бовванів,— марнота вони, і їхні улюбленці не помагають, а свідками того самі: не бачать вони та не знають, щоб застидатись! Хто бога зробив та ідола вилив, що він не помагає? Тож друзі його посоромлені будуть усі, майстрі ж — вони тільки з людей. Хай вони всі зберуться та стануть: вони полякаються та посоромляться разом» (Ісаї 44:9—11).

¹¹ Чому для Бога ці образи́ такі ганебні? По-перше, неможливо точно зобразити Всемогутнього за допомогою матеріальних речей (Дії 17:29). Крім того, той, хто замість Творця поклоняється створеному, ображає Єгову, який є правдивим Богом. І хіба це не принижує гідності людини, яку було створено «на образ Божий»? (Буття 1:27; Римлян 1:23, 25).

12, 13. Чому людина не може виготовити жодного о́бразу, який би заслуговував її поклоніння?

¹² Чи матеріальна річ може стати святою тільки тому, що її виготовлено для поклоніння? Ісая нагадує нам, що зображення — це виріб простої людини. Виробник образів використовує такі ж інструменти й прийоми, як і будь-який інший ремісник: «Коваль кує з заліза сокиру, і в горючім вугіллі  працює, і формує божка молотками та робить його своїм сильним раменом, а при тім той голодний й безсилий, не п’є води й мучиться... А тесля витягує шнура, визначує штифтом його, того ідола, гемблями робить його та окреслює циркулем це, і робить його на подобу людини, як розкішний зразок чоловіка, щоб у домі поставити» (Ісаї 44:12, 13).

¹³ Правдивий Бог створив усе живе на цій землі, у тому числі людину. Створіння, які мають свідомість, служать чудовим доказом Божественності Єгови, але, звичайно, усі вони нижчі від нього. Чи можливо, щоб людина створила щось ліпше, ніж Єгова? Чи може вона зробити щось вище від себе, до того ж настільки вище, що заслуговувало б поклоніння? Виготовляючи образ, чоловік стомлюється, починає відчувати голод і спрагу. Хоча це вияви людської слабкості, але вони принаймні показують, що чоловік живий. Можливо, образ, виготовлений ремісником, подібний до людини. Він може бути дуже гарним. Але у ньому немає життя. Образи́ не мають нічого спільного з Богом. Крім того, жоден витесаний образ ніколи не ‘падав з неба’ на доказ того, що його зробила не смертна людина, а хтось інший (Дії 19:35).

14. Чому той, хто виготовляє зображення, повністю залежить від Єгови?

¹⁴ Ісая продовжує показувати: той, хто виготовляє зображення, повністю залежить від природних явищ та матеріалів, які створив Єгова. «Настинає кедрин він собі, і візьме граба й дуба, і міцне собі викохає між лісними деревами, ясен посадить, а дощик вирощує. І стане людині оце все на паливо,— і візьме частину із того й зогріється, теж підпалить в печі  й спече хліб. Також виробить бога й йому поклоняється, ідолом зробить його,— і перед ним на коліна впадає. Половину його він попалить в огні, на половині його варить м’ясо та їсть, печеню пече й насичається, також гріється та приговорює: «Як добре,— нагрівся, відчув я огонь»... А останок його він за бога вчинив, за боввана свого, перед ним на коліна впадає та кланяється, йому молиться й каже: «Рятуй же мене, бо ти бог мій» (Ісаї 44:14—17).

15. Чого зовсім не розуміє той, хто виготовляє образи́?

¹⁵ Чи може неспалена половина куска дерева визволити когось? Звичайно, що ні. Визволення може принести лише правдивий Бог. Як тоді люди можуть обожнювати неживі речі? Ісая показує, що причиною проблеми є серце людини: «Не знають і не розуміють вони, бо їхні очі зажмурені, щоб не побачити, і стверділи їхні серця, щоб не розуміти! І не покладе він до серця свого, і немає знання ані розуму, щоб проказати: «Половину його попалив я в огні, і на вугіллі його я пік хліб, смажив м’ясо та їв. А решту його за огиду вчиню,— буду кланятися дерев’яній колоді?» Він годується попелом! Звело його серце обманене,— і він не врятує своєї душі, та не скаже: «Хіба не брехня у правиці моїй?» (Ісаї 44:18—20). Уявляти, що ідолопоклонство може принести щось добре в духовному плані,— це те саме, що замість поживних продуктів їсти попіл.

16. Звідки походить ідолопоклонство і коли воно може пустити коріння?

¹⁶ Ідолопоклонство почалося ще в небі, коли могутнє духовне створіння, яке стало Сатаною, зажадало поклоніння, котре належить одному Єгові. Бажання Сатани було настільки сильне, що через  нього він відчужився від Бога. По суті, це був початок ідолопоклонства, оскільки, за словами апостола Павла, зажерливість — це те саме, що ідолопоклонство (Ісаї 14:12—14; Єзекіїля 28:13—15, 17; Колосян 3:5). Сатана спонукав першу людську пару розвинути себелюбні думки. Єва зажадала того, що їй запропонував Сатана: «Ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги [«Бог», Хом.], знаючі добро й зло». Ісус сказав, що зажерливість виходить із серця (Буття 3:5; Марка 7:20—23). Ідолопоклонство пускає коріння тоді, коли людина має зіпсуте серце. Тому як же важливо всім нам ‘стерегти своє серце’: ніколи не дозволяти, аби хтось чи щось зайняло в ньому місце, яке належить Єгові! (Приповістей 4:23; Якова 1:14).

Єгова апелює до сердець

17. Що Ізраїлю слід взяти до серця?

¹⁷ Далі Єгова звертається до ізраїльтян, щоб нагадати про їхнє привілейоване, відповідальне становище. Ізраїльтяни — його свідки! Єгова каже: «Пам’ятай про це, Якове та Ізраїлю, бо ти раб [«слуга», Хом.] Мій! Я тебе вформував був для Себе рабом [«слугою», Хом.], Мій Ізраїлю,— ти не будеш забутий у Мене! Провини твої постирав Я, мов хмару, і немов мряку — гріхи твої,— навернися ж до Мене, тебе бо Я викупив! Радійте, небеса, бо Господь це зробив; викликуйте радісно, глибини землі; втішайтеся співом, о гори та лісе, та в нім всяке дерево, бо Господь викупив Якова, і прославивсь в Ізраїлі» (Ісаї 44:21—23).

18. а) Чому Ізраїль має підставу для радості? б) Як слуги Єгови можуть сьогодні наслідувати його милосердя?

¹⁸ Ізраїль не сформував Єгови. Він не є богом, зробленим людиною. Навпаки, Єгова сформував  Ізраїль як свого вибраного слугу. І він ще раз доведе, що є правдивим Богом, коли визволить свій народ. Єгова ніжно звертається до своїх людей, запевняючи, що, коли вони покаються, він повністю загладить їхні гріхи, так би мовити, сховає їхні провини за густими хмарами. Як же повинен радіти Ізраїль! Приклад Єгови спонукує сьогоднішніх Божих слуг наслідувати його милосердя, приміром, старатися підтримувати осіб, котрі провинились, допомагаючи їм, якщо можливо, стати в духовному плані на ноги (Галатів 6:1, 2).

Справа стосовно Божественності сягає кульмінації

19, 20. а) Як Єгова доводить свою справу до кульмінаційного моменту? б) Які зворушливі події пророкує Єгова для свого народу і ким він послужиться для виконання всього цього?

¹⁹ Тепер Єгова доводить свою судову справу до драматичного кульмінаційного моменту. Він сам збирається дати відповідь на найскладніше питання у справі стосовно Божественності — продемонструє свою здатність точно передрікати майбутнє. Один біблеїст назвав наступні п’ять віршів 44-го розділу Ісаї «поемою про незрівнянного Бога Ізраїля», одного-єдиного Творця, Того, Хто виявляє майбутнє і дає Ізраїлю надію на визволення. Уривок сягає драматичного кульмінаційного крещендо, коли Єгова оголошує ім’я чоловіка, який визволить цей народ з Вавилона.

²⁰ «Так говорить Господь, твій Відкупитель, та Той, що тебе вформував від утроби: Я, Господь, Той, Хто чинить усе: Розтягнув Я Сам небо та землю втвердив,— хто при тім був зо Мною? Хто ознаки ламає брехливим, і робить безглуздими чарівників, Хто з нічим  мудреців відсилає, і їхні знання обертає в нерозум, Хто стверджує слово Свого раба, і виконує раду Своїх посланців, Хто Єрусалимові каже: «Ти будеш заселений!» а юдейським містам: «Забудовані будете ви, а руїни його відбудую!» Хто глибіні проказує: «Висохни, а річки твої Я повисушую», Хто до Кіра говорить: «Мій пастирю», і всяке Моє пожадання він виконає та Єрусалимові скаже: «Збудований будеш!» а храмові: «Будеш закладений» (Ісаї 44:24—28).

21. Запорукою чого є слова Єгови?

²¹ Єгова не тільки має здатність передрікати майбутні події, але й силу, щоб повністю виконати виявлені ним наміри. Це проголошення даватиме Ізраїлю надію. Воно служитиме запорукою того, що, хоча вавилонські війська спустошать край, Єрусалим та залежні від нього міста постануть знову і правдиве поклоніння буде відновлене. Але як це відбудеться?

22. Опишіть, як висох Євфрат.

²² Чарівники, які не мають Божого натхнення, зазвичай не наважуються передбачати майбутнє в подробицях: вони бояться, що з часом виявиться їхня помилковість. На відміну від них, Єгова виявляє через Ісаю навіть ім’я чоловіка, якого використає для визволення своїх людей з неволі, щоб вони могли повернутись додому і відбудувати Єрусалим та храм. Ім’я чоловіка — Кір, котрий став відомий як перський правитель Кір Великий. Також Єгова описує в подробицях стратегічні заходи, які використає Кір для подолання складної системи масивних оборонних укріплень Вавилона. Вавилон будуть захищати величезні мури та канали, що проходять через місто і довкола нього.  Кір використає у своїх цілях головний оборонний засіб — річку Євфрат. За повідомленнями стародавніх істориків Геродота і Ксенофонта, Кір відвів убік води Євфрату коло Вавилона (вище за течією), і рівень води в річці спав настільки, що його воїни змогли перейти її вбрід. Отже, могутній Євфрат не зміг захистити Вавилон, він висох.

23. Який запис підтверджує сповнення пророцтва про те, що Кір визволить Ізраїль?

²³ А що сказати стосовно обіцянки, за якою Кір звільнить Божий народ і подбає про відбудову Єрусалима та храму? Сам Кір зробив офіційне проголошення, яке збереглося в Біблії до наших днів. Він говорить: «Усі земні царства дав мені Господь, Бог Небесний, і Він наказав мені збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто між вами з усього Його народу,— нехай буде Бог його з ним, і нехай він іде до Єрусалиму, що в Юдеї, і нехай будує дім Господа, Бога Ізраїлевого. Це той Бог, що в Єрусалимі» (Ездри 1:2, 3). Слово Єгови, передане Ісаєю, повністю сповнилося!

Ісая, Кір та сьогоднішні християни

24. Як пов’язані між собою вихід наказу Артаксеркса ‘відновити й відбудувати Єрусалим’ і прихід Месії?

²⁴ Сорок четвертий розділ Ісаї звеличує Єгову як єдиного правдивого Бога, котрий визволив свій народ у давнину. Крім того, це пророцтво має велике значення для нас сьогодні. Наказ Кіра про відбудову Єрусалимського храму, виданий у 538—537 роках до н. е., дав поштовх подіям, котрі досягли апогею у сповненні іншого визначного пророцтва. Пізніше ще один наказ видав інший правитель, Артаксеркс; цього разу йшлося про відбудову Єрусалима.  Згідно з книгою Даниїла, «від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати [«відновити й відбудувати», НС] Єрусалим [455 рік до н. е.], аж до Владики Месії» мине 69 «тижнів», кожен з яких триватиме 7 років (Даниїла 9:24, 25). Це пророцтво також сповнилося. Двадцять дев’ятого року н. е., рівно через 483 роки після того, як в Обітованій землі ввійшов у дію наказ Артаксеркса, охрестився і розпочав своє земне служіння Ісус *.

25. Прообразом чого служить сьогодні падіння Вавилона, який був завойований Кіром?

 ²⁵ Звільнення з вигнання вірних і відданих євреїв, яке стало можливе після падіння Вавилона, служить прообразом звільнення помазаних християн з духовної неволі в 1919 році. Воно свідчило про те, що зазнав падіння інший Вавилон, описаний як розпусниця. Це Вавилон Великий — символ усіх фальшивих релігій світу, разом узятих. Згідно з книгою Об’явлення, апостол Іван передбачив це падіння (Об’явлення 14:8). Він також передбачив несподіване знищення Вавилона Великого. Описане Іваном знищення цієї світової імперії, переповненої ідолами, до деякої міри нагадує успішне завоювання Кіром стародавнього Вавилона, про котре розповів Ісая. Так само як захисні води не змогли врятувати Вавилон від Кіра, ‘води’ людства, що підтримують і захищають Вавилон Великий, ‘висохнуть’ до того, як його буде справедливо знищено (Об’явлення 16:12) *.

26. Як пророцтво Ісаї та його сповнення зміцнюють нашу віру?

²⁶ Сьогодні, через більше ніж два з половиною тисячоліття після того, як Ісая записав своє пророцтво, ми можемо бачити, що Бог справді «виконує раду Своїх посланців» (Ісаї 44:26). Тому сповнення пророцтва Ісаї чудово підтверджує те, що всі пророцтва, записані у Святому Письмі,— надійні.

[Примітки]

[Запитання для вивчення]

 [Ілюстрація на сторінці 63]

Чи кусок дерева, що залишився неспаленим, може когось визволити?

 [Ілюстрація на сторінці 75]

Кір сповнив пророцтво, відвівши води Євфрату.