Розділ сімнадцятий

Чужинці, зібрані до Божого дому молитви

Ісаї 56:1—12

1, 2. Яке хвилююче оголошення було зроблене в 1935 році і зі сповненням якого пророцтва воно пов’язане?

У П’ЯТНИЦЮ, 31 травня 1935 року, Джозеф Ф. Рутерфорд звернувся до присутніх на конгресі у Вашингтоні. У своїй промові він обговорив, кого символізує «велика громада», яку бачив у видінні апостол Іван. Дійшовши до кульмінаційного пункту, брат Рутерфорд сказав: «Всіх, хто має надію жити вічно на землі, прошу встати». За словами очевидця, «встало більше половини присутніх». Далі промовець вигукнув: «Дивіться! Велика громада!» Одна жінка, свідок тих подій, пригадує: «Спочатку запала тиша, потім почулися радісні вигуки, і зрештою залунали гучні й довгі оплески» (Об’явлення 7:9).

² Ця подія була визначним моментом у сповненні пророцтва, яке було записане 2700 років перед тим. У наших Бібліях воно поміщене в 56-му розділі книги Ісаї. Подібно до багатьох інших пророцтв Ісаї, це пророцтво подає і потішливі обітниці, і суворі попередження. Розглядаючи його перше сповнення, ми бачимо, що Ісая скеровує свої слова до народу, який жив за його днів і був пов’язаний з Богом угодою. Але фактично це пророцтво збувалося протягом багатьох століть і сягає наших днів.

 Що необхідно для спасіння

3. Що повинні робити євреї, які очікують спасіння від Бога?

³ П’ятдесят шостий розділ книги Ісаї починається із застереження, скерованого до євреїв. Але на слова пророка повинні зважити всі правдиві поклонники. Ми читаємо: «Так говорить Господь: Бережіть правосуддя й чиніть справедливість [«те, що праведне», НС], незабаром бо прийде спасіння Моє, і з’явиться правда [«праведність», НС] Моя. Блаженна людина, що робить таке, і син людський, що міцно тримається цього, що хоронить суботу, щоб її не безчестити, та береже свою руку, щоб жодного зла не вчинити» (Ісаї 56:1, 2). Жителі Юди, які очікують спасіння від Бога, повинні слухатися Мойсеєвого Закону, триматися справедливості й вести праведний спосіб життя. Чому? Бо сам Єгова є праведний. Особи, які намагаються бути праведними,— щасливі, тому що мають схвалення Єгови (Псалом 144:15б).

4. Чому Ізраїлю важливо дотримуватися суботи?

⁴ Пророцтво наголошує на необхідності дотримуватися суботи, оскільки постанова про суботу — невід’ємна частина Мойсеєвого Закону. Недотримання суботи навіть є однією з причин, чому жителі Юди зрештою підуть у вигнання (Левит 26:34, 35; 2 Хронік 36:20, 21). Субота — знак особливих стосунків Єгови з євреями. Ті, хто її дотримується, виявляють, що цінують такі стосунки (Вихід 31:13). Цей день повинен нагадувати сучасникам Ісаї про те, що Єгова — їхній Творець, а також про Боже милосердя до них (Вихід 20:8—11; Повторення Закону 5:12—15). Дотримуючись суботи, вони регулярно й організовано поклоняються  Єгові. Відводячи щотижня один день на відпочинок од повсякденної праці, жителі Юди мали б також можливість молитися, вивчати й роздумувати.

5. Як християни можуть дотримуватися принципу, що лежить в основі закону про суботу?

⁵ А що сказати про християн? Чи наказ дотримуватися суботи стосується їх? Прямо ні, оскільки християни не перебувають під Законом і тому не зобов’язані відзначати суботу (Колосян 2:16, 17). Однак апостол Павло пояснив, що для вірних християн залишається «суботній відпочинок». Дотримуватися «суботнього відпочинку» — означає мати віру в Ісусову викупну жертву, яка уможливлює спасіння, і більше не покладатися тільки на свої вчинки (Євреїв 4:6—10, Лев.). Отже, слова пророцтва Ісаї про суботу нагадують сьогодні слугам Єгови про необхідність вірити в усе, що він зробив для нашого спасіння. Також вони служать чудовим нагадуванням про те, наскільки важливо розвивати близькі стосунки з Єговою і не сходити зі шляху поклоніння, яке має бути невід’ємною частиною нашого життя.

Потіха для чужинця та скопця

6. На які дві групи Єгова тепер звертає увагу?

⁶ Тепер Єгова звертається до двох груп, які хочуть служити йому, але, за Мойсеєвим Законом, не можуть увійти до єврейського збору. Ми читаємо: «Нехай не повість чужинець, який прилучився до Господа, кажучи: «Насправді мене відділив від народу Свого Господь», і скопець хай не скаже: «Так я сухе дерево» (Ісаї 56:3). Чужинець боїться, що його буде відтято від Ізраїля. А скопець турбується про те, що ніколи не матиме дітей для збереження свого  імені. Обидві групи не повинні падати духом. Для того щоб зрозуміти чому, розгляньмо, яке становище, згідно із Законом, вони займали в ізраїльському народі.

7. Які обмеження накладав Закон на чужинців в Ізраїлі?

⁷ Необрізані чужинці не могли брати участь у поклонінні ізраїльтян. Їм, приміром, не дозволялося споживати пасхальну їжу (Вихід 12:43). Якщо чужинці не виявляли свідомого непослуху до законів краю, до них справедливо ставилися й виявляли їм гостинність, але тісніші узи не пов’язували цих людей з ізраїльським народом. Декотрі з них повністю підкорилися Закону й на знак цього чоловіки обрізалися. Тоді вони ставали прозелітами й мали привілей поклонятися на подвір’ї дому Єгови, а також вважалися частиною збору Ізраїля (Левит 17:10—14; 20:2; 24:22). Однак навіть прозеліти не були повноправними учасниками угоди, яку Єгова уклав з Ізраїлем, і в Обітованій землі не отримували наділу в спадок. Інші чужинці могли приходити до храму, щоб молитися, та, очевидно, за допомогою священства приносили жертви, якщо ті відповідали Закону (Левит 22:25; 1 Царів 8:41—43). Але ізраїльтянам заборонялося близько спілкуватися з ними.

Скопці отримують вічне ім’я

8. а) Яке місце в ізраїльському народі відводилося скопцям згідно з Мойсеєвим Законом? б) Як використовували скопців язичницькі народи і що іноді означало слово «скопець»?

⁸ Скопці, навіть якщо вони народилися у єврейській сім’ї, не могли стати повноправними членами  ізраїльського народу * (Повторення Закону 23:2). За біблійних часів певні язичницькі народи відводили скопцям спеціальне місце і дотримувалися звичаю каструвати деяких дітей, забраних у полон на війні. Скопців призначали на відповідальні становища при царських дворах. Такий чоловік міг служити «сторожем жінок», «сторожем наложниць» або слугою цариці (Естер 2:3, 12—15; 4:4—6, 9). Але не існує жодних доказів того, що ізраїльтяни мали такі звичаї або що для служби при царському дворі в Ізраїлі спеціально шукали скопців *.

9. Які слова потіхи скеровує Єгова до буквальних скопців?

⁹ Крім того, що буквальні скопці не могли поклонятися правдивому Богові нарівні з іншими ізраїльтянами, вони ще й зазнавали великого приниження, оскільки не мали дітей, які б продовжили їхній рід. Як же потішають тоді наступні слова пророцтва! Ми читаємо: «Так каже Господь про скопців, що суботи Мої бережуть, і вибирають завгодне Мені, і що тримаються міцно Мого заповіту: Я їм дам у Своїм домі та в мурах Своїх місце і ймення, що краще воно за синів та дочок,— Я дам йому вічне ім’я, яке не понищиться» (Ісаї 56:4, 5).

10. Коли змінилася ситуація скопців і який привілей доступний для них з того часу?

¹⁰ Настане час, коли навіть буквальні скопці зможуть безперешкодно ставати повноправними  слугами Єгови. Якщо вони будуть слухняні, то матимуть «місце» в домі Єгови та ім’я, тобто щось ліпше, ніж сини та дочки. Коли ж це мало статися? Аж після смерті Ісуса Христа. Тоді стара Закон-угода була замінена новою угодою, а тілесний Ізраїль — «Ізраїлем Божим» (Галатів 6:16). З того часу всі, хто виявляє віру, можуть поклонятися Богові в прийнятний йому спосіб. Належність до якоїсь привілейованої групи людей чи фізичний стан більше не мають жодного значення. Ті, що вірно виявляють витривалість, хоч би яким був їхній фізичний стан, матимуть «вічне ім’я, яке не понищиться». Єгова не забуде їх. Імена цих людей будуть записані в «пам’ятній книзі», і в призначений Богом час вони отримають вічне життя (Малахії 3:16; Приповістей 22:1; 1 Івана 2:17).

Чужинці поклоняються з Божим народом

11. До чого заохочено чужинців, які прагнуть отримати благословення?

¹¹ А що сказати про чужинців? Тепер пророцтво знову говорить про них. Єгова має для цієї групи слова великої потіхи. Ісая пише: «Тих чужинців, що пристали до Господа, щоб служити Йому та любити Господнє Ім’я, щоб бути Йому за рабів, усіх, хто хоронить суботу, щоб її не збезчестити, і тих, що тримаються міцно Мого заповіту [«угоди», НС],— їх спроваджу на гору святую Мою та потішу їх в домі молитви Моєї! Цілопалення їхні та їхні жертви будуть Мені до вподоби на Моїм жертівнику, бо Мій дім буде названий домом молитви для всіх народів» (Ісаї 56:6, 7).

12. Як колись розуміли Ісусове пророцтво про «інших овець»?

¹² У наш час «чужинці» почали появлятися поступово. До Першої світової війни правдиві християни розуміли, що спасіння отримають не тільки  люди, які мають надію правити на небі з Ісусом, тобто ті, кого ми називаємо сьогодні Ізраїлем Божим. Дослідники Біблії знали слова Ісуса, записані в Івана 10:16: «Маю Я інших овець, які не з цієї кошари,— Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони,— і буде отара одна й Один Пастир». Вже тоді розуміли, що «інші вівці» — це земний клас. Але більшість Дослідників Біблії вважала, що інші вівці з’являться протягом Тисячолітнього правління Ісуса Христа.

13. Чому було зроблено висновок, що вівці з 25-го розділу Матвія повинні появитися протягом останніх днів цієї системи речей?

¹³ З часом стало чіткішим розуміння ще одного вірша, в якому говориться про овець. У 25-му розділі Матвія поміщено Ісусову притчу про овець і козлів. Згідно з тією притчею, вівці вспадкують вічне життя тому, що підтримують Ісусових братів. Отже, вони належать до класу, який відрізняється від класу помазаних братів Христа. У 1923 році на конгресі в Лос-Анджелесі (штат Каліфорнія, США) було пояснено, що ті вівці повинні появитися не протягом Тисячоліття, а в останні дні цієї системи речей. Чому? Бо Ісус розповів цю притчу у відповідь на запитання: «Коли станеться це? І яка буде ознака приходу Твого й кінця віку?» (Матвія 24:3).

14, 15. Як поступово зрозуміли становище інших овець, що живуть у час кінця?

¹⁴ У 1920-х роках дехто з осіб, які спілкувалися з Дослідниками Біблії, стали відчувати, що дух Єгови не свідчить їм про небесне покликання. Незважаючи на це, вони були ревними слугами Всевишнього Бога. Становище цих людей ліпше зрозуміли в 1931 році, коли було видано книжку  «Виправдання» (англ.). Та публікація вірш за віршем обговорювала біблійну книгу Єзекіїля і пояснювала видіння про «чоловіка» з писарським каламарем (Єзекіїля 9:1—11). У видінні «чоловік» проходить через Єрусалим і ставить знак на чолах тих, хто зітхає над гидотами, що чиняться у цьому місті. «Чоловік» символізує Ісусових братів — останок помазаних християн, що живуть на землі протягом суду над загальновизнаним християнством, прообразом якого є стародавній Єрусалим. Позначені тим чоловіком — це інші вівці, що живуть у той час. У видінні їх не було знищено, коли карателі, послані Єговою, здійснювали помсту над цим відступницьким містом.

¹⁵ А в 1932 році помазанці глибше зрозуміли пророчу оповідь про ізраїльського царя Єгу та його прихильника неізраїльтянина Йонадава. Вони усвідомили, що інші вівці підтримують Христових помазаних братів, так само як Йонадав прийшов на допомогу Єгу, щоб знищити поклоніння Ваалу. Зрештою у 1935 році було вказано, що інші вівці, які живуть у час кінця цієї системи речей,— це великий натовп з видіння апостола Івана. Уперше це було пояснено на конгресі у Вашингтоні, про який говорилося на початку розділу. Тоді Джозеф Ф. Рутерфорд зазначив, що особи із земною надією — це «велика громада».

16. Які привілеї та обов’язки мають «чужинці»?

¹⁶ Таким чином поступово стало зрозуміло, що в намірах Єгови «чужинцям» відведена важлива роль у ці останні дні. Вони приходять до Ізраїля Божого, щоб поклонятися Єгові (Захарія 8:23). Разом з цим духовним народом «чужинці» приносять  Богові прийнятні жертви і входять у суботній відпочинок (Євреїв 13:15, 16). Крім того, ці люди поклоняються в Божому духовному храмі, котрий, подібно як колись храм у Єрусалимі, є «домом молитви в народів усіх» (Марка 11:17). Інші вівці виявляють віру у викупну жертву Ісуса Христа тим, що ‘перуть одіж свою та вибілюють її в крові Агнця’. І вони служать Єгові постійно — «день і ніч» (Об’явлення 7:14, 15).

17. В якому розумінні сучасні чужинці міцно тримаються нової угоди?

¹⁷ Сучасні чужинці міцно тримаються нової угоди в тому розумінні, що, співпрацюючи з Ізраїлем  Божим, зазнаю́ть через неї благ та благословень. Хоча вони не є учасниками тієї угоди, але повністю підкоряються пов’язаним із нею законам. Отже, закон Єгови є в їхніх серцях. Вони пізнаю́ть Єгову як свого небесного Отця та Всевишнього Суверена (Єремії 31:33, 34; Матвія 6:9; Івана 17:3).

18. Яка праця збирання здійснюється в час кінця?

¹⁸ Пророцтво Ісаї продовжується: «Слово Господа Бога, що збирає вигнанців [«розсипаного», Хом.] Ізраїля: Я ще позбираю до нього, до його зібраних» (Ісаї 56:8). Протягом часу кінця Єгова зібрав ‘розсипаного Ізраїля’, тобто членів помазаного останку. Крім того, він збирає інших овець — членів великого натовпу. Вони разом поклоняються в мирі та злагоді й перебувають під наглядом Єгови і зведеного ним на престол Царя, Ісуса Христа. Оскільки вони вірно й віддано підтримують уряд Єгови, на чолі якого стоїть Христос, Добрий Пастир об’єднав їх в одну радісну отару.

Сліпі вартівники, німі пси

19. Яке запрошення отримує польова та лісова звірина?

¹⁹ Після теплих, підбадьорливих вступних слів читач натрапляє на зовсім іншу інформацію, яка його мало не шокує. Єгова готовий виявити милосердя до чужинців та скопців. Але багато з тих, що називають себе членами Божого збору, засуджені й чекають на вирок. Більш того, вони навіть не заслуговують на пристойний похорон — їх пожеруть хижаки. Тому ми читаємо: «Польова вся звірино, прибудьте спожити, також лісова вся звірино» (Ісаї 56:9). Що ж збирається їсти ця дика звірина? Пророцтво дасть нам пояснення. Воно нагадає, що́  чекає на Божих противників під час прийдешньої війни Армагеддон: їхні тіла будуть залишені для небесних птахів (Об’явлення 19:17, 18).

20, 21. Чому релігійні провідники не можуть бути духовними керівниками?

²⁰ Пророцтво далі говорить: «Його вартівники всі сліпі, не знають нічого, всі вони пси німі, які гавкати не можуть, мрійники, лежні, що люблять дрімати! І це пси ненажери, що не знають насичення, і це пастирі ті, що не вміють уважати: усі вони ходять своєю дорогою, кожен з свого кінця до своєї здобичі... «Прийдіть но, говорять, візьму я вина, та напою п’янкого нажлуктимось,— і буде і цей день, і завтрішній день далеко щедріший» (Ісаї 56:10—12).

²¹ Релігійні провідники Юди заявляють, що поклоняються Єгові, та кажуть, ніби є «його вартівниками». Але ці люди духовно сліпі, німі та сонні. Якщо вони не можуть пильнувати й попереджати про небезпеку, то яка з них користь? Такі релігійні вартівники не мають розуміння і нездатні давати духовний провід вівцеподібним людям. Крім того, вони корумповані, мають ненаситні егоїстичні прагнення. Ці провідники не слухаються керівництва Єгови, а йдуть своїм шляхом: намагаються нечесно збагатитися, зловживають п’янкими напоями і заохочують інших робити те саме. Вони зовсім не усвідомлюють, наскільки близько Божий суд, і тому кажуть людям, що все буде гаразд.

22. Чим релігійні провідники Ісусових днів подібні до релігійних провідників Юди?

²² Раніше Ісая вжив у своєму пророцтві подібні о́брази, щоб описати невірних релігійних провідників Ізраїля, які були духовно сп’янілі, сонні  й мали брак розуміння. Вони обтяжували своїх ближніх людськими традиціями, говорили релігійну неправду і сподівалися допомоги від Ассирії, а не від Бога (2 Царів 16:5—9; Ісаї 29:1, 9—14). Ці провідники явно нічого не навчилися. На жаль, подібні люди брали провід і в I столітті. Вони не прийняли доброї новини від Божого Сина, а відкинули Ісуса і змовилися вбити його. Ісус відверто назвав їх «сліпими поводатарями» і додав, що «коли сліпий водить сліпого,— обоє до ями впадуть» (Матвія 15:14).

 Вартівники сьогодні

23. Яке пророцтво Петра сповнюється на релігійних провідниках?

²³ Апостол Петро застерігав, що повстануть фальшиві вчителі, аби зводити і християн. Він написав: «А між людом [Ізраїлем] були й неправдиві пророки, як і будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль» (2 Петра 2:1). Яким був результат фальшивих вчень та сектантства таких неправдивих вчителів? Виникло загальновизнане християнство. Сьогодні його релігійні провідники теж моляться до Бога, щоб він поблагословив їхніх політичних друзів, а тоді обіцяють їм світле майбутнє. Провідники загальновизнаного християнства є сліпими, німими і сонними стосовно духовних речей.

24. Яка єдність існує між духовним Ізраїлем і чужинцями?

²⁴ Однак Єгова приводить мільйони чужинців, щоб вони поклонялися в його величному духовному домі молитви разом з позосталими членами Ізраїля Божого. Хоча чужинці й походять з багатьох народів та рас і розмовляють різними мовами, вони перебувають в єдності одні з одними та з Ізраїлем Божим. Ці люди переконані, що спасіння може прийти тільки від Бога Єгови через Ісуса Христа. Спонукані любов’ю до Єгови, вони приєднуються до Христових помазаних братів і разом з ними проголошують свою віру. Великою потіхою для них є слова апостола, який написав під натхненням: «Коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся» (Римлян 10:9).

[Примітки]

[Запитання для вивчення]

 [Ілюстрація на сторінці 250]

У суботу ізраїльтяни мали можливість молитися, вивчати і роздумувати.

[Ілюстрації на сторінці 256]

Становище інших овець було чітко вияснено на конгресі у Вашингтоні, що проводився 1935 року (внизу показано хрещення, справа — програму).

[Ілюстрація на сторінці 259]

Дику звірину запрошено на бенкет.

 [Ілюстрації на сторінці 261]

Чужинці та Ізраїль Божий об’єднано служать Єгові.