(озн. «спасіння походить від Єгови»).

Пророк, син Амоца (не пророка Амоса). Ісая служив пророком у Юді та Єрусалимі за днів юдейських царів Уззії, Йотама, Ахаза і Єзекії (Іс 1:1). У ті часи в північному царстві Ізраїля, яке існувало до 740 р. до н. е., правили Пеках і Гошея. Сучасниками Ісаї були пророки Михей, Осія і Одед. Ісая, очевидно, почав своє служіння пізніше, ніж Осія, але раніше, ніж Михей (2Хр 28:9; Ос 1:1; Мих 1:1).

Тоді, коли Ісая служив пророком в Юді, особливо за часу правління царя Ахаза, моральний стан народу був жалюгідним. Як народ, так і князі бунтувались проти Єгови; у Божих очах їхня голова була в ранах, а серце — хворе. Правителів названо «диктаторами Содома», а їхніх підданих прирівняно до «жителів Гоморри» (Іс 1:2—10). Ісая передрік, що вухами вони чутимуть, але не будуть відгукуватись. Єгова сказав, що так триватиме, аж поки народ не буде знищений, і лише «десята частина» — «святе насіння» — залишиться, немов пень великого дерева. Пророцтва Ісаї, мабуть, неабияк потішали і зміцняли віру цієї невеликої групи людей, попри те що більшість мешканців Юди не зважали на застереження (Іс 6:1—13).

Хоча Ісая в основному пророкував про Юду, деякі його пророцтва стосувалися Ізраїля і довколишніх народів, які мали вплив на хід подій у Юді. Ісая служив пророком довгий час. Його служіння почалось приблизно у 778 р. до н. е., коли помер цар Уззія, чи навіть раніше, і тривало ще якийсь час після 14-го року правління Єзекії (732 р. до н. е.) (Іс 36:1, 2; 37:37, 38).

Сім’я Ісаї. Ісая був одруженим. Його дружину названо «пророчицею» (Іс 8:3). Це може означати більше, ніж просто дружина пророка. Очевидно, вона отримала від Єгови доручення пророкувати, подібно до Девори, яка жила в час суддів, і подібно до Хулди, яка жила під час царювання Йосії (Сд 4:4; 2Цр 22:14).

Біблія згадує двох синів Ісаї, називаючи їх «знаками та чудесами від Єгови» (Іс 8:18). Шеар-Яшув за днів царя Ахаза був достатньо дорослим, щоб супроводжувати свого батька, коли той передавав звістку цьому правителю. Ім’я Шеар-Яшув означає «лише останок повернеться». Пророче значення цього імені було таким: як не викликає сумніву той факт, що синові Ісаї дали це ім’я, так само певним є те, що царство Юди з часом буде завойоване і лише останок повернеться з неволі (Іс 7:3; 10:20—23). Цей невеликий останок повернувся в 537 р. до н. е., коли перський цар Кір видав указ про звільнення євреїв з вавилонської неволі, яка тривала 70 років (2Хр 36:22, 23; Езд 1:1; 2:1, 2).

Іншого сина Ісаї було названо ще до зачаття. Ісая написав його ім’я на таблиці, що підтвердили надійні свідки. Очевидно, справу тримали в секреті аж до народження дитини, після чого свідки могли засвідчити, що Ісая дійсно передрік народження сина, і так підтвердити, що ця подія мала пророче значення. За Божим наказом хлопчику дали ім’я Магер-Шалал-Хаш-Баз, що, можливо, означало «квапитися до здобичі, поспішати на грабіж». Єгова передрік, що перш ніж хлопчик навчиться вимовляти «тату» й «мамо», загроза, яку становила для Юди змова між Сирією і десятиплемінним царством Ізраїля, буде усунена (Іс 8:1—4).

Пророцтво вказувало на те, що невдовзі Юду чекає звільнення. Воно прийшло, коли Ассирія втрутилась у війну проти Юди, яку вели сирійський цар Рецін та ізраїльський цар Пеках. Ассирійці захопили Дамаск і згодом, у 740 р. до н. е., розграбували і зруйнували царство Ізраїля, чим повністю виконали пророцтво щодо значення імені хлопця (2Цр 16:5—9; 17:1—6). Але замість того щоб покладатися на Єгову, Ахаз підкупив царя Ассирії, щоб отримати його захист та відвернути небезпеку, яка походила від Сирії та Ізраїлю. Тому, як і застерігав Ісая, Єгова дозволив ассирійцям стати загрозою для самої Юди і заполонити цей край аж до Єрусалима (Іс 7:17—20).

Ісая багато разів згадував «знаки», які мав дати Єгова. Серед таких «знаків» були два його сини і навіть він сам. Якось Єгова наказав Ісаї три роки ходити роздягненим і босим та бути для Єгипту й Ефіопії «знаком і передвістям». Це означало, що цар Ассирії поведе ці народи в неволю (Іс 20:1—6; пор. Іс 7:11, 14; 19:20; 37:30; 38:7, 22; 55:13; 66:19).

Пророцтва про неволю і відновлення. Ісая також передрік, що не Ассирія, а Вавилон скине з престолу царів Юди і зруйнує Єрусалим (Іс 39:6, 7). Коли Ассирія, так би мовити, залила Юду «аж до шиї», Ісая передав царю Єзекії звістку потіхи, повідомивши, що ассирійське військо не увійде в місто (Іс 8:7, 8). На сповнення своїх слів Єгова послав ангела, який знищив 185 000 сильних воїнів і провідників ассирійського війська і так захистив Єрусалим (2Хр 32:21).

Найбільшу радість Ісаї приносило те, що Єгова довірив йому промовити і написати багато пророцтв про відновлення Єрусалима, який він так любив. Хоча Єгова допустить, щоб його народ за свій бунт потрапив у вавилонську неволю, згодом Бог засудить Вавилон за його злобу і намір полонити Божий народ назавжди. Чимало пророцтв Ісаї стосуються Божого суду над Вавилоном і майбутнього цієї держави: вона зазнає повного знищення та ніколи не буде відбудована (Іс 45:1, 2; розд. 13, 14, 46—48).

Пророцтва про відновлення, які містяться в книзі Ісаї, звеличують незаслужену доброту Єгови і його милосердя до свого народу і цілого людства. У них ідеться про час, коли Єгова піднесе Єрусалим на вище становище, славу цього міста побачать усі народи і для всіх народів воно стане благословенням. Єрусалим дійсно був відновлений і відбудований; особливим благословенням для нього стало те, що туди приходив Месія, який «за допомогою доброї новини пролив світло на життя й нетлінність» (2Тм 1:10). Пророцтва про відновлення Єрусалима також мають більше і грандіозніше сповнення (Рм 15:4; 1Кр 10:11; Гл 4:25, 26).

Плоди праці Ісаї. Ісая написав не лише біблійну книгу, що носить його ім’я, але й, очевидно, щонайменше одну історичну книгу, про «діла Уззії», яка, безсумнівно, належала до офіційних літописів народу (2Хр 26:22). Ісая, призначений Богом пророк, вірно виконував служіння і сильно вплинув на історію свого народу, особливо коли давав настанови праведному царю Єзекії. Чимало пророцтв Ісаї мають також більше сповнення, пов’язане з Месією та його Царством. У Грецьких Писаннях міститься багато посилань на книгу Ісаї та цитат з неї. Християни, які брали участь у написанні Грецьких Писань, неодноразово вказували на те, що деякі пророцтва Ісаї стосуються Ісуса Христа або сповнюються у їхній час.