(озн. «власність»).

«Особистий радник» Авімелеха, філістимського царя Герару. Ахуззат супроводжував царя, коли той приходив до Ісака в Беер-Шеву (Бт 26:23, 26). Це перша в Біблії згадка про «особистого радника» — близьку довірену особу, до якої звертались за порадою або яка була вповноважена виступати в ролі речника. (Див. ДРУГ, Друг царя.)