У Єврейських Писаннях прикметник хасı́д стосується того, хто є «відданим» (Пс 18:25). Іменник хе́сед передає думку про відданість, але також містить думку про ніжну турботу і любов. Хе́сед означає любов, яку виявляють доти, доки не досягнуть мети на благо того, кого люблять. Саме таку любов Бог виявляє до своїх служителів, а вони — до нього. Ця риса тісно пов’язана з відданістю, причому з відданістю, якій притаманна праведність і святість, тому хе́сед слушно перекладається як «віддана любов» (Бт 20:13; 21:23; див. ВІДДАНА ЛЮБОВ).

У Грецьких Писаннях іменник госіо́тес і прикметник го́сіос передають думку про святість, праведність, глибоку повагу, благоговіння, релігійність, ретельне виконання всіх обов’язків перед Богом. Значення цих слів допомагають зрозуміти, якими мають бути стосунки з Богом.

В українській мові немає слова, яке б повністю передавало всі значення згаданих єврейських і грецьких слів. У тих випадках, коли йдеться про Бога і служіння йому, найбільш вдалим відповідником є слово «відданість», яке містить думку про вірність. Але щоб повністю зрозуміти значення цих слів, потрібно розглянути, як вони вживаються в Біблії.

Відданість Єгови. Бог Єгова, Найсвятіший, в усьому праведний і ніколи не підводить. Він завжди виявляє віддану любов до своїх служителів і поводиться справедливо й праведно навіть зі своїми ворогами. Про нього сказано: «Великі й дивовижні діла твої, Єгово Боже, Всемогутній! Праведні та правдиві дороги твої, Царю вічності! Єгово, хіба може хтось не боятися тебе і не прославляти твого імені? Адже лише ти відданий!» (Об 15:3, 4). Єгова відданий праведності та справедливості, він любить свій народ, і це спонукує його виступати в ролі Судді і вдаватись до необхідних дій. Саме тому ангел сказав: «Боже, ти той, хто є і хто був, Відданий, ти праведний, бо виніс такі присуди» (Об 16:5; пор. Пс 145:17).

Єгова віддано дотримується своїх угод (Пв 7:9). Оскільки він уклав угоду зі своїм другом Авраамом, то багато століть виявляв терпіння і милосердя до ізраїльського народу (2Цр 13:23). Через пророка Єремію Бог звернувся до Ізраїля: «“Повернись, Ізраїлю, зрадлива жінко! — говорить Єгова. — Я не буду гнівливо дивитись на тебе, бо я відданий”» (Єр 3:12). Той, хто відданий Богу, може повністю на нього покладатися. Коли Давид молився до Бога про допомогу, то сказав: «З відданим ти поводишся віддано, з людиною бездоганною — бездоганно» (2См 22:26). Звертаючись до ізраїльтян, Давид просив їх відвертатися від зла та чинити добро, «бо Єгова любить справедливість, і відданих своїх він не покине. Вони завжди матимуть захист» (Пс 37:27, 28).

Віддані Єгові люди можуть бути впевнені, що він завжди буде поряд і допомагатиме їм, доки вони залишатимуться йому вірними. Хоч би що з ними сталося, вони не тривожаться, знаючи, що Єгова пам’ятає про них. Він охороняє їхні стежки (Пр 2:8). Він оберігає їхнє життя (Пс 97:10).

Ісус Христос. Коли Ісус Христос був на землі, його надзвичайно зміцняло передречення про те, що Бог не залишить в могилі свого найбільш відданого служителя (Пс 16:10). У П’ятидесятницю 33 р. н. е. апостол Петро пояснив, що це пророцтво стосувалося Ісуса. Він говорив: «Давид передбачив воскресіння Христа, коли сказав, що він не буде залишений у могилі, а тіло його не побачить тління. Бог воскресив того Ісуса, і всі ми цьому свідки» (Дії 2:25—28, 31, 32; пор. Дії 13:32—37). В одній праці в коментарі до Дії 2:27 сказано, що єврейське слово хасı́д (вжите в Пс 16:10) «стосується не тільки побожної чи релігійної особи, але й особи, до якої Єгова виявляє віддану любов» (The Expositor’s Greek Testament / edited by W. R. Nicoll. 1967. Vol. II).

Бог вимагає відданості. Єгова сподівається, що його служителі будуть відданими. Вони повинні наслідувати його (Еф 5:1). Апостол Павло заохочував християн: «Одягніться в нову особистість, що створена за Божою волею та віддзеркалює справжню праведність і відданість» (Еф 4:24). Даючи настанови стосовно молитви у зборі, він говорив: «Хочу, щоб у кожному місці чоловіки молилися, з відданістю підносячи руки, без гніву і суперечок» (1Тм 2:8). Чоловіки, які прагнуть служити наглядачами у Божому зборі, повинні бути відданими (Тит 1:8).