(євр. арне́вет).

Ссавець з родини зайцевих, близький родич кроля, але трохи більший за нього. У зайців, на відміну від кролів, малята народжуються не в норах; вони відразу самостійні, зрячі і повністю вкриті хутром. Характерними ознаками зайців є розщеплена губа, довгі вуха, задертий догори короткий хвіст, довгі задні лапи і ступні, які допомагають їм при втечі від ворогів. Відомо, що деякі зайці розвивають швидкість до 70 км/год. Існує багато видів зайців; середня довжина тіла цих тварин становить близько 60 см. Зазвичай вони мають сірувате або коричнювате забарвлення.

Закон Мойсея забороняв їсти м’ясо зайця і зараховував його до тварин, які жують жуйку (Лв 11:4, 6; Пв 14:7). Звичайно, зайці та кролі не мають багатокамерного шлунка і не відригують їжу для повторного пережовування, що за науковою класифікацією характерне для жуйних тварин. Але хоча єврейський відповідник слова «жувати» буквально означає «піднімати» і може передавати думку про відригування, за днів Мойсея поділ тварин на тих, що жують жуйку, і тих, що не жують, не базувався на принципах сучасної класифікації. Тому не слід піддавати сумніву точність Біблії (як це робить багато критиків), ґрунтуючись на вузькому і порівняно новому розумінні того, які тварини належать до жуйних.

У минулому коментатори, які вважали Біблію натхненим Божим Словом, не вбачали в цій заповіді жодної помилки. Ось що написано в одній праці: «Як відомо, заєць під час відпочинку знову і знову пережовує з’їдений корм; і це завжди вважали жуванням жуйки. Навіть наш поет В. Купер, який любив вивчати природу і записав свої спостереження за трьома прирученими зайцями, підтвердив, що вони “зранку до вечора жували жуйку”» (The Imperial Bible-Dictionary / edited by P. Fairbairn. London, 1874. Vol. I. P. 700).

А втім, згідно з сучаснішими науковими дослідженнями, зайці й кролі не просто повторно пережовують їжу. Ф. Бурльєр в одній своїй книжці написав: «Проходження їжі через кишківник двічі, а не раз, здається, властиве всім кролям і зайцям. Домашні кролі зазвичай не пережовуючи проковтують свій нічний послід, який вранці займає половину їхнього шлунка. Дикі кролі роблять це двічі на добу, і те саме дослідники спостерігали в зайців-русаків. (...) Як вважають, завдяки цьому процесу тварина отримує велику кількість вітамінів групи В, які виробляються бактеріями в їжі, коли вона проходить через товсту кишку» (Bourlière F. The Natural History of Mammals. 1964. P. 41). В іншій науковій праці про це було сказано: «Такий процес можна порівняти до “жування жуйки” жуйними тваринами» (Walker E. P. Mammals of the World. 1964. Vol. II. P. 647). (Див. ЖУЙКА.)