(євр. аталле́ф).

Схожий на мишу ссавець, що має перетинчасті крила і може літати. У Святому Письмі кажан перелічується серед нечистих летючих створінь, яких ізраїльтянам не можна було їсти (Лв 11:19; Пв 14:18). На території сучасного Ізраїлю живе бл. 20 видів кажанів (ряд рукокрилі).

Удень кажани сплять (висячи головою вниз) у темних печерах або закинутих будівлях, а з першими сутінками вони вилітають на полювання. Там, де кажанів збирається дуже багато, стоїть огидний мишачий сморід. У деяких печерах утворюється досить товстий шар кажанового посліду, який є хорошим добривом. Пророк Ісая, безумовно, мав на увазі звичку кажанів селитися в темних місцях, коли говорив, що люди викинуть цим тваринам своїх божків із золота й срібла. Ті божки заслуговують саме на таке брудне і темне місце, а не на честь та славу, яку їм віддають їхні введені в оману поклонники (Іс 2:20).