Остання книга Єврейських Писань у сучасних Бібліях. У традиційному єврейському каноні вона є останньою серед книг так званих малих пророків, після яких ідуть Писання (Агіографи). Книга Малахії містить звістку Єгови для Ізраїля, передану через Малахію (Мл 1:1).

Обставини за часів Малахії. У той час, коли проповідував Малахія, священики поводились ганебно. Всупереч Закону вони приймали від людей тварин, які були кульгаві, сліпі та хворі, і приносили їх у жертву на жертовнику Єгови (Мл 1:8; Лв 22:19, Пв 15:21). Ці священики не давали народу належного керівництва та настанов, через що багато хто спіткнувся (Мл 2:7, 8). Виносячи судові рішення, вони не були безсторонніми (Мл 2:9). Все це згубно впливало на ізраїльтян, тому вони вважали служіння Єгові марною справою (Мл 3:14, 15). Про це свідчить навіть той факт, що ізраїльтяни не давали десятини на підтримку храму. Втративши відданість Єгові, вони дійшли до того, що розлучалися зі своїми дружинами, очевидно, щоб одружуватися з жінками, які поклонялись фальшивим богам. Ізраїльтяни почали займатись чаклунством, чинити перелюб, обманювати, шахрувати та утискати інших (Мл 2:11, 14—16; 3:5, 8—10). Саме тому Єгова завчасно попередив ізраїльтян, що прийде у свій храм, аби здійснити суд (Мл 3:1—6). Водночас він заохочував грішників розкаятись, кажучи: «Поверніться до мене, і я повернуся до вас» (Мл 3:7).

Час написання. Інформація, яка міститься в книзі Малахії, допомагає визначити час її написання. Малахія згадує, що ізраїльтяни підпорядковувались наміснику, отже, книга була написана після вавилонського вигнання. Ізраїльтяни поклонялися в храмі, значить, він уже був відбудований (Мл 1:7, 8; 2:3, 13; 3:8—10). Тож можна зробити висновок, що Малахія писав пізніше, ніж Огій (520 р. до н. е.) та Захарій (520—518 рр. до н. е.), які заохочували ізраїльтян закінчити відбудову храму (Езд 5:1, 2; 6:14, 15). Ситуація, яку описав Малахія,— а саме те, що Ізраїль нехтував правдивим поклонінням і не дотримувався Божого закону,— подібна до тієї, що існувала в Єрусалимі, коли після 32-го року правління царя Артаксеркса (бл. 443 р. до н. е.) туди знову прибув Неемія. (Пор. Мл 1:6—8; 2:7, 8, 11, 14—16; Не 13:6—31.) Тому цілком імовірно, що, як і книга Неемії, книга Малахії була написана після 443 р. до н. е.

Узгодженість з іншими біблійними книгами. Ця книга повністю узгоджується з усім Писанням. Апостол Павло процитував Малахії 1:2, 3, коли навів приклад про те, що вибір Бога «залежить не від чийогось бажання або зусиль, а від Бога, який виявляє милосердя» (Рм 9:10—16). Про Єгову в цій книзі говориться як про Творця (Мл 2:10; пор. Пс 100:3; Іс 43:1; Дії 17:24—26) і як про справедливого та милосердного Бога, який не змінюється і не залишає без покарання тих, хто свідомо грішить (Мл 2:2, 3, 17; 3:5—7, 17, 18; 4:1; пор. Вх 34:6, 7; Лв 26:14—17; Не 9:17; Як 1:17). У книзі Малахії наголошується на важливості Божого імені (Мл 1:5, 11, 14; 4:2; пор. Пв 28:58, 59; Пс 35:27; Мих 5:4) та заохочується пам’ятати Закон Мойсея (Мл 4:4).

Книга Малахії також звертала увагу Ізраїля на прихід Месії і на день Єгови. Вона вказувала на те, що Єгова вишле свого «посланця», але той буде лише попередником більшого «посланця угоди», який супроводжуватиме Єгову (Мл 3:1). Натхнені Богом розповіді Матвія (11:10—14; 17:10—13), Марка (9:11—13) і Луки (1:16, 17, 76) показують, що «посланцем» та «Іллею», про якого сказано в Малахії 3:1 та 4:5, 6, був попередник Ісуса, Іван Хреститель.

[Рамка]

ОГЛЯД КНИГИ МАЛАХІЇ

Звістка, в якій наголошується на відповідальності перед Богом Єговою за недотримання його вимог

Написана пророком Малахією, очевидно, через 95 років після того, як перші юдейські вигнанці повернулися з Вавилону

Єгова ставився до Ізраїля з любов’ю, але народ зневажає Боже ім’я (1:1—14)

Єгова любив свій народ так само, як любив Якова; Ісава ж він зненавидів

Ізраїльські священики зневажають Боже ім’я, приносячи в жертву кульгавих і хворих тварин — тварин, яких вони не принесли б намісникові

Священики і народ отримують докір за те, що не тримаються доріг Єгови (2:1—17)

Священики зійшли з Божої дороги, і «багато хто спіткнувся через [них] та не дотримується закону»; так вони «порушили угоду», яку Єгова уклав з Левієм

Чоловіки одружуються на чужинках; дехто зрадив дружину своєї молодості, розлучившись з нею

Ізраїльтяни втомлюють Бога, стверджуючи, що він схвалює тих, хто чинить зло

Правдивий Господь судитиме свій народ і очистить його (3:1—18)

Єгова прийде у свій храм разом з посланцем угоди; він переплавить і очистить синів Левія, тоді приношення Юди стануть приємними Єгові

Бог без зволікання судитиме чарівників, перелюбників, тих, хто клянеться неправдиво, ошукує і гнобить інших

Принесіть цілу десятину в комору Єгови, і він зіллє на вас безліч благословень

Про тих, хто боїться Єгови, буде написана пам’ятна книга; Божий народ побачить різницю між праведною людиною і безбожною

Прихід великого і грізного дня Єгови (4:1—6)

У день Єгови безбожники будуть навіки знищені, а над тими, хто шанує Боже ім’я, «засяє сонце праведності»

Напередодні того дня пророк Ілля виконуватиме працю відновлення