Періодичні кров’янисто-слизові виділення з матки у жінок. Зазвичай менструація настає раз у 4 тижні і триває 3—5 днів. Менструації починаються в період статевого дозрівання дівчини і, як правило, тривають до настання менопаузи.

Єврейські Писання пов’язують менструацію з нечистотою (Лв 12:2; Єз 22:10; 36:17). Форма єврейського слова нідда́, яке означає «нечистота», іноді перекладається як «менструація» (Лв 15:25, 26). Форма іншого єврейського слова, даве́, яке може вказувати на хворобу (Пл 1:13), деколи стосується жінки, в якої менструація (Лв 15:33; 20:18). Під висловом «те, що буває в жінок» мається на увазі саме менструація (Бт 31:35).

«Нечиста» за Законом. Згідно з Мойсеєвим законом, під час менструації жінка впродовж семи днів вважалася нечистою. Постіль чи будь-яка річ, на якій лежала або сиділа жінка під час менструації, теж ставала нечистою. Кожен, хто торкався жінки в цей період або ж предметів, які стали нечистими через неї, мав випрати свій одяг і помитися; він залишався нечистим до вечора. Якщо менструальна кров потрапляла на чоловіка, який лежав з жінкою (менструація могла початися в жінки під час статевого акту), він був нечистим сім днів; ліжко, на якому він лежав, теж ставало нечистим.

Жінка також вважалася нечистою, якщо мала кровотечу не в час менструації або її «кровотеча трива[ла] довше, ніж менструація». В цей період усі речі, на яких вона лежала або сиділа, а також люди, які торкалися цих речей, вважалися нечистими. Після припинення кровотечі жінка мала відрахувати сім днів, і тоді вона ставала чистою. На восьмий день жінка приносила священику дві горлиці або два молодих голуби. Священик примиряв жінку з Єговою, даючи одного птаха як приношення за гріх, а другого як цілопалення (Лв 15:19—30; див. ЧИСТИЙ, ЧИСТОТА).

Якщо подружжя свідомо вступало у статеві зносини, коли в дружини була менструація, то і чоловіка, і дружину карали смертю (Лв 18:19; 20:18). Заборона статевих стосунків під час менструації, очевидно, сприяла здоров’ю ізраїльтян. Наприклад, ця заборона могла вберегти від такого запального захворювання статевих органів, як неспецифічний уретрит. Крім того, постанови Закону щодо менструації та інших кровотеч, імовірно, нагадували ізраїльтянам про святість крові. Ці постанови не утискали жінок, адже за Законом чоловіки теж ставали нечистими, якщо мали виділення (Лв 15:1—17). Постанови щодо менструації свідчили про те, що Єгова дуже піклується про жінок. Хоча християнські чоловіки не перебувають під Законом (Рм 6:14; Еф 2:11—16), все ж їм варто брати до уваги циклічні зміни, які відбуваються в організмі дружини, обходитися з нею, «керуючись знанням», і віддавати пошану «як посудині слабшій, жіночній» (1Пт 3:7).