Месопотамія
(з грец., озн. «[земля] між річками»).
Грецьке слово, яке позначає область між річками Тигр і Євфрат. Очевидно, воно відповідає єврейському вислову «Арам-Нагараїм» (Пс 60, надп.). Перекладачі грецької Септуагінти зазвичай передавали «Арам-Нагараїм» як «Месопотамія». (Див. АРАМ № 5.)
Упродовж історії поняттю Месопотамія надавали різні значення. У широкому сенсі це область, що лежить між річками Тигр та Євфрат і простягається від Перської затоки на півдні до гір Туреччини та Ірану на півночі. Вона включає алювіальну рівнину, яка розташовувалась на території стародавньої Вавилонії і тягнулася на 400 км на Пд. від Багдада. (Див. ВАВИЛОН № 2.) У вужчому сенсі Месопотамією вважають лише область на Пн. від Вавилонії, не включаючи самої Вавилонії. Цей пн. регіон являє собою пагористе плато з численними болотами й озерами. Місцями ця територія скеляста.
Зі слів Степана, записаних у Дії 7:2, видно, що в I ст. н. е. слово «Месопотамія» вживалося в широкому сенсі. Говорячи про час, коли Авраам жив у Вавилонії, в місті Ур, Степан каже, що той мешкав у Месопотамії. Однак точно не відомо, чи єврейське поняття «Арам-Нагараїм» теж включало в себе Вавилонію. Деякі біблійні вірші, які допомагають визначити загальне розташування Арам-Нагараїму (Месопотамії), показують, що на Пн. він включав у себе місцевість довкола Харана (Бт 24:2—4, 10), а також гористу місцевість довкола Петора (Пв 23:4; пор. Чс 23:7). Невідомо, яка територія була підвладна Кушан-Рішатаїму (царю Месопотамії, який панував над ізраїльтянами за днів судді Отніїла), але його резиденція, можливо, теж розташовувалась на Пн. (Сд 3:8—10; див. КУШАН-РІШАТАЇМ). Імовірно, саме з Пн. Месопотамії аммонітський цар Ханун найняв колісниці та вершників, щоб виступити проти царя Давида (1Хр 19:6, 7).
Серед юдеїв і прозелітів, які прибули в Єрусалим на свято П’ятидесятниці в 33 р. н. е., були жителі Месопотамії (Дії 2:1, 2, 9). Хтось із них, мабуть, походив з пд. частини того краю, з Вавилонії. Цікаво, що, за словами історика Йосифа Флавія, в I ст. н. е. у Вавилонії «було багато юдеїв» (Иудейские древности. XV. 2. 2).