У Левіт 10:1 єврейське слово зар (ж. р. — зара́, букв. «чужий») вживається у вислові «недозволене приношення». З таким приношенням у святий намет увійшли Ааронові сини, Надав та Авігу, хоча Бог «не казав їм приносити» його. За це він стратив їх, пославши вогонь (Лв 10:2; Чс 3:4; 26:61). Після цього Єгова сказав Аарону: «Коли ти або твої сини будете входити в намет зборів, не пийте ні вина, ні іншого алкогольного напою, щоб не померти. Це незмінна постанова. Дотримуйтесь її з покоління в покоління, щоб ви відрізняли святе від несвятого, чисте від нечистого, а також щоб ви навчали ізраїльтян усіх постанов, які Єгова дав їм через Мойсея» (Лв 10:8—11). Ці слова можуть вказувати на те, що Надав та Авігу наважилися принести недозволене приношення, бо перебували в стані алкогольного сп’яніння. «Недозволеним» воно було, очевидно, тому, що його принесли в неналежний час або спосіб, у невідповідному місці або ж склад цього приношення, фіміаму, відрізнявся від описаного у Вихід 30:34, 35. Стан сп’яніння не виправдовував їхнього гріха.

Слово зар також використовується у Вихід 30:9, де говориться, що на жертовнику для спалювання фіміаму, який стояв у Святому, не можна було приносити недозволений фіміам.