Для служителів Бога покривання голови має духовне значення, пов’язане з головуванням та підкоренням. Принцип головування, яким повинен керуватися християнський збір, встановив сам Бог Єгова. Апостол Павло записав його у своєму першому листі до коринфян: «Кожному чоловікові голова — Христос, жінці голова — чоловік, а голова Христові — Бог» (1Кр 11:3). Павло каже, що на «знак підкорення владі» жінка має покривати голову, коли молиться чи пророкує у зборі. Так вона покаже, що визнає головування чоловіків і підкоряється теократичній владі (1Кр 11:4—6, 10).

Чоловік, за словами апостола Павла, навпаки, не повинен покривати голову, коли бере провід у зборі, наприклад коли молиться чи пророкує. Ці обов’язки він отримав від Бога. Якщо, виконуючи їх, чоловік покриває голову, він стягує на неї ганьбу. Також це свідчило б про неповагу до його голови, Ісуса Христа, і до Бога Єгови, який має найвищу владу, адже чоловік, який був створений як представник Бога на землі, є його «образом і славою». Покриваючи голову, він применшив би значення цього факту. Чоловік був створений першим, до появи жінки; жінка ж створена «від чоловіка» і «для чоловіка». Її риси є відображенням слави і гідності чоловіка, подібно як риси чоловіка є відображенням слави і гідності Бога. Тому християнка має охоче визнавати своє становище, виявляючи скромність і покору, та на знак підкорення покривати голову хусткою чи іншим головним убором. Замість того щоб зазіхати на владу чоловіків, християнці треба підтримувати її (1Кр 11:4, 7—10).

Павло звертає увагу на те, що довге волосся, дане жінкам від природи,— це нагадування від Бога, що для жінки природно підкорятися чоловіку. Але коли християнка виконує у зборі обов’язки, які мають виконувати чоловіки, вона повинна покрити голову попри те, що має довге волосся. Так християнка покаже, що визнає встановлений Богом принцип головування і бачить різницю між своїми буденними справами та особливими обов’язками у зборі, які вона виконує, наприклад, коли поруч немає християнина, який міг би їх виконати, або коли проводить біблійне вивчення в присутності свого чоловіка чи брата зі збору (1Кр 11:11—15).

Щоб пояснити, чому збір Бога має вагому підставу дотримуватися цього розпорядку, Павло згадує ангелів, які послані «служити тим, хто має успадкувати спасіння» (Єв 1:13, 14). Для цих могутніх духовних створінь важливо, щоб християни виконували відведені їм в організації Бога ролі, підтримуючи теократичний порядок і чисте поклоніння (1Кр 11:10).

Зрозуміти, чому апостол Павло дав таку пораду збору в стародавньому Коринфі, буде легше, якщо взяти до уваги тодішній звичай жінок покривати голову в громадських місцях. З непокритою головою ходили лише розпусні жінки. Також язичницькі жриці знімали покривала і ходили з розпущеним волоссям, коли, за їхніми словами, перебували під впливом надприродної сили. Така поведінка в християнському зборі свідчила б про неповагу до принципу головування і підкорення, встановленого Єговою. На закінчення Павло говорить, що збір має дотримуватися його настанов щодо покривання голови, навіть якщо хтось буде обстоювати інші звичаї. Тож ці настанови стосуються всіх християн, хоч би де і коли вони жили (1Кр 11:16).

У стародавні часи євреї покривали свої голови також на знак жалоби (2См 15:30; Єр 14:3). Жінки, покриваючи голови, виявляли скромність. Наприклад, коли Ревека зустріла Ісака, «вона взяла покривало і накинула на голову», очевидно, на знак підкорення йому як своєму майбутньому чоловікові (Бт 24:65; див. ГОЛОВНИЙ УБІР; ГОЛОВУВАННЯ).