Збірка священних пісень, котра, як вважається, була поділена на п’ять частин: 1) Пс 1—41; 2) Пс 42—72; 3) Пс 73—89; 4) Пс 90—106; 5) Пс 107—150; кожна частина закінчується словами хвали Єгові. Очевидно, ще в давнину псалми були пронумеровані. Наприклад, «другий псалом» був відомий під цим же номером у I ст. н. е. (Дії 13:33).

Стиль. Поетичність книги Псалмів полягає в паралелізмі думок і висловів. (Див. ЄВРЕЙСЬКА МОВА, Єврейська поезія.) Деякі псалми написані у формі акростиха (Пс 9, 10, 25, 34, 37, 111, 112, 119, 145). У цих псалмах перший вірш (або вірші першої строфи) починається з єврейської літери а́леф, другий вірш (або вірші другої строфи) — з літери бет і так далі до кінця (або майже до кінця) єврейського алфавіту. Можливо, це полегшувало запам’ятовування. Значення термінів, які вживаються в книзі Псалмів, пояснюється у статтях АЛАМОТ; ГІГГАЙОН; ГІТТІТ; МАСКІЛ; МАХАЛАТ (музичний термін); МІХТАМ; МУТ-ЛАББЕН; НЕХІЛОТ; СЕЛА (музичний термін); СХОДЖЕННЯ; ШЕМІНІТ.

Надписи. У надписах, або заголовках, які містяться на початку деяких псалмів, вказується автор, контекст подій, мета написання псалма чи подаються вказівки щодо його виконання. (Див. надп. до Пс 3, 4, 5, 6, 7, 30, 38, 60, 92, 102.) Іноді завдяки надпису до псалма можна зрозуміти, які уривки з Писань проливають на нього більше світла. (Пор. Пс 51 з 2См 11:2—15; 12:1—14.) Оскільки поетичні уривки в інших книгах Біблії теж зазвичай мають щось подібне до надпису (Вх 15:1; Пв 31:30; 33:1; Сд 5:1; пор. 2См 22:1 з надп. до Пс 18), можна зробити висновок, що надписи до псалмів були написані або їхніми авторами, або укладачами. Це підтверджується тим, що у знайденому серед рукописів Мертвого моря сувої з книгою Псалмів (датованому 30—50 рр. н. е.) надписи вже були частиною тексту.

Авторство. Як видно з надписів до псалмів, 73 з них написав Давид, 11 — сини Корея (один з них, 88-й, також згадує Гемана), 12 — Асаф (очевидно, мається на увазі рід Асафа; див. АСАФ № 1), один — Мойсей, один — Соломон і ще один — езрахівець Етан. Скоріш за все, Давид також написав Псалом 72, в якому розповідається «про Соломона». (Див. Пс 72:20.) Слова з Дії 4:25 та Євреїв 4:7 показують, що Псалми 2 і 95 теж були написані Давидом. Псалми 10, 43, 71 і 91, мабуть, є продовженням Псалмів 9, 42, 70 і 90. Тому Псалми 10 і 71 можна приписати Давиду, Псалом 43 — синам Корея, а Псалом 91 — Мойсею. Є підстави вважати, що Псалом 119 написав молодий царевич Єзекія. (Див. Пс 119:9, 10, 23, 46, 99, 100.) Авторство більш ніж 40 інших псалмів не встановлене.

Загалом написання псалмів тривало понад 1000 років, від днів Мойсея до часу після повернення юдеїв з вавилонського вигнання (Пс 90, надп.; 126:1, 2; 137:1, 8).

Укладення. Оскільки Давид написав багато псалмів і організував служіння 24 груп левітів-музикантів, можна дійти висновку, що саме він почав робити збірку цих пісень для використання у святині (2См 23:1; 1Хр 25:1—31; 2Хр 29:25—30). Згодом, безперечно, були зроблені інші збірки, про що свідчить повторення деяких уривків у книзі. (Пор. Пс 14 з Пс 53; Пс 40:13—17 з Пс 70; Пс 57:7—11 з Пс 108:1—5.) Чимало вчених вважають, що остаточного вигляду книзі Псалмів надав Ездра.

Про те, що книга Псалмів була укладена дуже давно, свідчать факти. Порядок псалмів і їхній зміст у грецькій Септуагінті в цілому відповідає єврейському тексту. Отже, в III ст. до н. е., коли почалася робота над цим грецьким перекладом, книга Псалмів уже мала остаточний вигляд. У фрагменті одного єврейського рукопису, яким користувалися в третій чверті I ст. н. е., після Псалма 150 іде порожній стовпчик. Це показує, що він був останнім у тому рукописі; цей псалом є останнім і в масоретському тексті.

Текст добре збережений. Знайдений серед рукописів Мертвого моря сувій книги Псалмів засвідчує, що єврейський текст дуже добре зберігся. Хоча цей сувій (який містить цілий текст або фрагменти 41 канонічного псалма) на 900 років давніший, ніж загальноприйнятий масоретський текст, його зміст загалом відповідає тексту, з якого зроблена більшість перекладів. Професор Дж. Сандерс зазначає: «Більшість [розбіжностей] суто орфографічні і становлять інтерес лише для науковців, які досліджують стародавню єврейську фонетику і подібне... Деякі розбіжності явно є наслідком змін, зроблених для покращення єврейського тексту (скажімо для того, щоб текст був зрозумілішим), а це ніяк або майже ніяк не впливає на зміст чи переклад» (Sanders J. A. The Dead Sea Psalms Scroll. 1967. P. 15).

Натхнена Богом. Книга Псалмів по праву є частиною Божого натхненого Слова. Вона повністю узгоджується з рештою Біблії. В ній є багато думок, які перегукуються з думками інших біблійних книг. (Пор. Пс 1 з Єр 17:5—8; Пс 49:12 з Ек 3:19 і 2Пт 2:12; Пс 49:17 з Лк 12:20, 21.) Крім того, в Грецьких Писаннях є багато цитат з Псалмів, наприклад: Пс 5:9 (Рм 3:13); Пс 8:6 (1Кр 15:27; Еф 1:22); Пс 10:7 (Рм 3:14); Пс 14:1—3; 53:1—3 (Рм 3:10—12); Пс 19:4 (Рм 10:18); Пс 24:1 (1Кр 10:26); Пс 32:1, 2 (Рм 4:7, 8); Пс 36:1 (Рм 3:18); Пс 44:22 (Рм 8:36); Пс 50:14 (Мт 5:33); Пс 51:4 (Рм 3:4); Пс 56:4, 11; 118:6 (Єв 13:6); Пс 62:12 (Рм 2:6); Пс 69:22, 23 (Рм 11:9, 10); Пс 78:24 (Ів 6:31); Пс 94:11 (1Кр 3:20); Пс 95:7—11 (Єв 3:7—11, 15; 4:3—7); Пс 102:25—27 (Єв 1:10—12); Пс 104:4 (Єв 1:7); Пс 112:9 (2Кр 9:9); Пс 116:10 (2Кр 4:13); Пс 144:3 (Єв 2:6) та інші.

Давид писав про себе: «Через мене говорив дух Єгови, його слово було на моєму язиці» (2См 23:2). Те, що ця книга написана під натхненням Бога, засвідчили також апостол Петро (Дії 1:15, 16), автор Листа до євреїв (Єв 3:7, 8; 4:7) та інші християни I ст. (Дії 4:23—25). Найвагомішим доказом є свідчення Божого Сина (Лк 20:41—44). Після свого воскресіння він сказав учням: «Пригадайте, коли я ще був з вами, то говорив, що має виконатися все написане про мене в Законі Мойсея, у Пророках і Псалмах [оскільки книга Псалмів була першою книгою Агіографів (Писань), усю цю частину деколи називали Псалмами]» (Лк 24:44).

Пророцтва про Месію. Дослідження Грецьких Писань показує, що у Псалмах було передречено багато подробиць про життя Месії. Ось кілька прикладів.

Охрестившись, Ісус показав, що прийшов для того, щоб виконати «волю» свого Батька, зокрема віддати в жертву власне тіло, яке йому «приготував» Бог, і скасувати тваринні жертви, які приносили за Законом; про це записано в Псалмі 40:6—8 (Єв 10:5—10). Єгова прийняв хрещення Ісуса, виливши на нього свій дух і визнавши його своїм Сином, як було передречено в Псалмі 2:7 (Мр 1:9—11; Єв 1:5; 5:5). Крім того, згідно з передреченням з Псалма 8:4—6, як людина, Ісус був «трохи нижчим від ангелів» (Єв 2:6—8).

Під час свого служіння на землі Ісус збирав і навчав послідовників. Він не соромився називати їх своїми «братами», що узгоджувалося з Псалмом 22:22 (Єв 2:11, 12; пор. Мт 12:46—50; Ів 20:17). Як передрікалося в Псалмах, Ісус наводив приклади (Пс 78:2; Мт 13:35), виявляв ревність до дому Єгови, виганяючи з нього торговців, і не догоджав собі (Пс 69:9; Ів 2:13—17; Рм 15:3). При цьому його безпідставно ненавиділи (Пс 35:19; 69:4; Ів 15:25). Служіння Ісуса Христа на благо обрізаних юдеїв підтвердило обіцянки, які Бог дав їхнім прабатькам, і згодом спонукало людей з інших народів прославляти і звеличувати Єгову. Все це теж було передречено (Пс 18:49; 117:1; Рм 15:9, 11).

Коли Ісус в’їжджав у Єрусалим на осляті, натовпи людей вітали його словами з Псалма 118:26 (Мт 21:9). А коли старші священики і книжники обурилися через те, що хлопці в храмі називали Ісуса «Сином Давидовим», він змусив своїх противників замовкнути, процитувавши Псалом 8:2 (Мт 21:15, 16).

У книзі Псалмів передрікалося, що Ісуса зрадить близький друг (Пс 41:9; Ів 13:18), місце якого займе інший (Пс 69:25; 109:8; Дії 1:20), що проти Ісуса повстануть правителі (Ірод та Понтій Пилат) разом з людьми з інших народів (як-от римські воїни) і з народів Ізраїля (Пс 2:1, 2; Дії 4:24—28), що його відкинуть юдейські релігійні провідники («будівельники») (Пс 118:22, 23; Мт 21:42; Мр 12:10, 11; Дії 4:11) і що проти нього виступлять лжесвідки (Пс 27:12; Мт 26:59—61).

Коли Ісус прийшов на місце страти, йому запропонували вина, змішаного з жовчю (Пс 69:21; Мт 27:34). До Ісусової страти на стовпі можна віднести такі пророчі слова: «Вороги оточили мене, наче пси, обступили мене, ніби зграя злочинців. Вони, наче леви, кусають мене за руки і ноги» (Пс 22:16). Римські воїни розділили його вбрання між собою, кинувши жеребок (Пс 22:18; Мт 27:35; Лк 23:34; Ів 19:24). Релігійні противники насміхалися з Ісуса, вживаючи висловлювання з Псалмів (Пс 22:8; Мт 27:41—43). Страждаючи від спраги, він попросив пити (Пс 22:15; Ів 19:28), і цього разу йому дали кислого вина (Пс 69:21; Мт 27:48; Ів 19:29, 30). Перед смертю на сповнення слів з Псалма 22:1 Ісус скрикнув: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?» (Мт 27:46; Мр 15:34). Перш ніж віддати останній подих, Ісус, цитуючи Псалом 31:5, вигукнув: «Батьку, у твої руки ввіряю свій дух» (Лк 23:46). Як псалмоспівець передрік далі, жодна з його кісток не була зламана (Пс 34:20; Ів 19:33, 36).

Хоча Ісуса поклали в гробницю, він не залишився в могилі (гадесі) і його тіло не побачило тління — він воскрес із мертвих (Пс 16:8—10; Дії 2:25—31; 13:35—37). Піднявшись на небо, він сів праворуч від Бога і чекав, поки Бог не покладе його ворогів йому під ноги (Пс 110:1; Дії 2:34, 35). Також він став священиком на подобу Мелхиседека (Пс 110:4; Єв 5:6, 10; 6:20; 7:17, 21) і дав людей, які стали дарами (Пс 68:18; Еф 4:8—11). Усі ці подробиці були передречені в Псалмах. У майбутньому Ісус прийде як виконавець Божого вироку і розтрощить народи (Пс 2:9; Об 2:27; 19:14, 15). Відтак царювання Христа принесе його вірним підданим вічні благословення. Хоча Псалом 72 був написаний про Соломона, опис його правління більшою мірою стосується Месії. На це вказує пророцтво з Захарія 9:9, 10, яке перегукується з Псалмом 72:8 і стосується Ісуса Христа (Мт 21:5).

Інші приклади сповнення слів з книги Псалмів можна побачити, порівнявши Псалом 45 з Євреїв 1:8, 9; Об’явлення 19:7—9, 11—15; 21:2, 9—11.

Не просто поетична книга. Окрім передбачень майбутнього, у книзі Псалмів є безліч уривків, з яких людина може почерпнути потіху і мудрі поради. Псалми — це не просто поетична книга. Це книга про життя — таке, яким воно є, з його радощами, печалями, страхами і розчаруваннями. Зміст псалмів свідчить про те, що їхні автори мали близькі стосунки з Богом Єговою. Вони багато розповідають про діла і риси Єгови, які спонукують вихваляти його і висловлювати йому вдячність.

Книга Псалмів показує, що людина стає по-справжньому щасливою, коли уникає товариства неправедних, знаходить насолоду в законі Єгови (Пс 1:1, 2), шукає сховку в його помазанця (Пс 2:11, 12), покладається на Єгову (Пс 40:4), дбає про нужденного (Пс 41:1, 2), приймає виправлення від Єгови (Пс 94:12, 13), слухається його заповідей (Пс 112:1; 119:1, 2) і вважає його своїм Богом і Помічником (Пс 146:5, 6).

Ця книга закликає надіятись на Єгову: «Свого тягаря поклади на Єгову, і тебе він підтримає. Він ніколи не дасть праведному впасти» (Пс 55:22; 37:5). Довіра до Єгови перемагає страх перед людьми (Пс 56:4, 11).

Щоб здобути Боже схвалення, потрібно чекати на Бога (Пс 42:5, 11; 43:5) та зважати на свої вчинки і слова (Пс 1:1—6; 15:1—5; 24:3—5; 34:13, 14; 37:3, 4, 8, 27; 39:1; 100:2). У Псалмах наголошується на цінності доброго товариства (Пс 18:25, 26; 26:4, 5) і радиться не заздрити успіху й добробуту лихих людей, бо вони зникнуть (Пс 37:1, 2, 7—11).

Псалми показують, що Божі служителі можуть молитися про спасіння і визволення (Пс 3:7, 8; 6:4; 35:1—8; 71:1—6), про Божу ласку (Пс 4:1; 9:13), керівництво (Пс 5:8; 19:12—14; 25:4, 5; 27:11; 43:3), захист (Пс 17:8), прощення гріхів (Пс 25:7, 11, 18; 32:5, 6; 41:4; 51:1—9), чисте серце й новий непохитний дух (Пс 51:10) і про те, щоб Боже ім’я прославлялося (Пс 115:1). Також вони можуть молитися про те, щоб Єгова перевіряв їх і очищав (Пс 26:2), судив (Пс 35:24; 43:1), давав їм знання і навчав розсудливості та своїх постанов (Пс 119:66, 68, 73, 124, 125, 135).

Звеличують Божі діла і риси. Псалми спонукують визнавати і шанувати Бога Єгову, чиє існування може заперечувати тільки безглуздий (Пс 14:1; 19:7—11; 53:1). Про Єгову сказано, що він «любить праведність і справедливість» (Пс 33:5), що він «сховок і сила, допомога, яку завжди можна отримати в часи лиха» (Пс 46:1), праведний Суддя (Пс 7:11; 9:4, 8), Творець (Пс 8:3; 19:1; 33:6), Цар (Пс 10:16; 24:8—10), Пастир (Пс 23:1—6) і Учитель (Пс 25:9, 12). Він дбає про людей і тварин (Пс 34:10; 147:9), спасає та визволяє (Пс 35:10; 37:39, 40; 40:17; 54:7), він є Джерелом життя (Пс 36:9) і розради (Пс 86:17), благословень та сили (Пс 29:11).

Єгова не забуває голосіння знедолених (Пс 9:12; 10:14), відповідає на молитви своїх служителів (Пс 3:4; 30:1, 2; 34:4, 6, 17, 18), винагороджує їх і захищає (Пс 3:3, 5, 6; 4:3, 8; 9:9, 10; 10:17, 18; 18:2, 20—24; 33:18—20; 34:22; див. Пс 34:7, де говориться, що Божих служителів захищають ангели). Він ненавидить зло і карає тих, хто його чинить (Пс 5:4—6, 9, 10; 9:5, 6, 17, 18; 21:8—12; 99:8).

Єгова вселяє благоговіння (Пс 76:7), він величний (Пс 77:13) і при цьому смиренний (Пс 18:35); Бог святий (Пс 99:5), він щедро виявляє великодушність (Пс 31:19) і має велику силу (Пс 147:5). Єгова «милосердний і співчутливий, негнівливий, сповнений відданої любові й вірності» (Пс 86:15). Його розум безмежний (Пс 147:5); творіння свідчать про його мудрість (Пс 104:24). Він рахує кількість зірок і кличе їх усіх на ім’я (Пс 147:4). Бог навіть може бачити людський зародок (Пс 139:16). Він спроможний зцілити всі недуги (Пс 103:3) і припинити війни, знищивши військові знаряддя ворога (Пс 46:9). Здійснюючи свій праведний намір, він впливає на хід багатьох подій в історії (Пс 44:1—3; 78:1—72; 81:5—7; 105:8—45; 106:7—46; 114:1—8; 135:8—12; 136:4—26). Такий Бог заслуговує найбільшої хвали і подяки (Пс 92:1; 96:1—4; 146—150). Безглуздо покладатися на людей (Пс 60:11; 62:9), багатство (Пс 49:6—12, 17) та ідолів (Пс 115:4—8; 135:15—18).

Підкреслюють цінність Божого слова. Псалми заохочують цінувати Боже слово. Слова Єгови чисті (Пс 12:6; 18:30). Його закон дорогоцінний (Пс 119:72) і правдивий (Пс 119:142). Дотримування його досконалого закону, надійних нагадувань, справедливих наказів, чистих заповідей і правдивих присудів веде до рясних благословень (Пс 19:7—11). Слово Бога освітлює стежку людини (Пс 119:105), а його заповіді роблять її мудрою, дають їй проникливість і розуміння (Пс 119:98—100, 104).

Проливають світло на інші біблійні уривки. Деякі псалми прояснюють і доповнюють інші уривки з Біблії. Наприклад, книга Псалмів показує, що вислів «впокорювати себе» — ізраїльтяни робили це в День примирення (Лв 16:29; 23:27; Чс 29:7) — стосується посту (Пс 35:13). Лише в Псалмах розповідається про те, що у єгипетській в’язниці з Йосипом (принаймні напочатку) поводилися жорстоко: «Закували йому ноги в кайдани, на його шиї були ланцюги» (Пс 105:18). З цієї книги ми дізнаємо́ся про те, що Бог, посилаючи на Єгипет кари, послуговувався «військами ангелів» (Пс 78:44—51) і що вода, яку Бог чудом дав у пустелі, «потекла, мов річка, безводною пустелею» (Пс 105:41), завдяки чому ізраїльтяни і їхня численна худоба мали зручний доступ до води, якої було вдосталь. У Псалмах повідомляється, що разом з єгипетським військом у Червоному морі загинув і фараон (Пс 136:15).

З Псалмів видно, що, перш ніж розбити едомлян у Соляній долині, ізраїльтяни зазнавали поразок і труднощів (Пс 60, надп.; 60:1, 3, 9). Це вказує на те, що едомляни вдерлися в Юду тоді, коли ізраїльтяни воювали на Пн. з військами Арам-Нагараїму й Арам-Цови.

У Псалмі 101 розповідається про те, як Давид керував державою. Своїми слугами він обирав тільки вірних людей. Він не терпів зухвальців і наклепників. Давид щодня чинив правосуддя над неправедними.

[Рамка]

ОГЛЯД КНИГИ ПСАЛМІВ

Збірка 150 священних пісень, багато з яких розповідають про події з життя Давида й інших служителів Єгови

Написання тривало понад 1000 років, від днів Мойсея до часу після повернення юдеїв з вавилонського вигнання

Висловлювання подяки і хвали Єгові

Бо його ім’я величне (99:3; 113; 148:13, 14)

За його дивовижні творіння (33:1—9; 148:1—12)

Бо він Великий Пастир (23)

Бо він відповідає на молитви (21:1—7; 28; 116; 118:21)

За те, ким він є (50; 95:1—7; 96:4—13; 97; 150)

Бо він рятує від ворогів і від різних бід (18; 30; 107; 140; 149)

Бо він судить справедливо (67:3, 4; 98)

За його риси (57:9—11; 92; 100; 108:1—4; 117; 138:1, 2)

За його щедрі дари й турботу (37:25; 67:5—7; 145:15, 16)

За те, що він робив для свого народу в минулому (66; 81; 105; 106; 126; 136:10-24; 147)

Благання про Боже милосердя й допомогу

Про визволення від ворогів (3-5; 7; 12; 13; 17; 31; 59)

Про прощення гріхів (19:12, 13; 25:7, 11; 32; 51:1, 2, 7—15; 130)

Про керівництво в житті (119:124, 125; 143:8, 10)

Про допомогу в час хвороби і в день лиха (41:1—4)

Про Божу ласку в тяжкі часи (6:2, 9; 9:13, 14; 123)

Пророцтва, які сповнились на Месії

Походив з царського роду Давида (89:3, 4, 29, 36, 37; 132:11)

Ревність до дому Єгови з’їдала його (69:9)

Наводив приклади (78:2)

Його зрадив близький друг (41:9; 55:12—14)

Передречено, як саме його стратять (22:16, NW, прим.)

До нього ставилися з презирством, його зневажали (22:6—8; 69:9)

Кинули жеребок, щоб вирішити, кому припаде його одяг (22:18)

Йому дали пити оцет (69:21)

Жодна з його кісток не була зламана (34:20)

Він був піднятий з могили (16:10)

Камінь, який відкинули будівельники, став головним наріжним каменем (118:22)

Він піднявся у височину і дав людей, які стали дарами (68:18)

Він був увінчаний славою і поставлений над усім (8:5—8)

Отримав царську владу (2:6; 110)

Він знищить народи, які чинять йому опір (2:8, 9; 45:3—5)

Укладає царський шлюб; призначить князів по всій землі (45:2, 6—17)

Він буде правити над землею справедливо і зі співчуттям (72)

Основні біблійні вчення в книзі Псалмів

Особистість і риси правдивого Бога (78:38, 39; 83:18; 86:15; 90:1—4; 102:24—27; 103; 139)

Верховна влада Єгови (11:4—7; 24:1; 29; 44; 47; 48; 76; 93)

Освячення Божого імені (79; 83)

Усі люди грішні (14:1—3; 51:5; 53:1—3)

Ідолопоклонство — це безглуздя (115:4—8; 135:15—18)

Стан померлих (6:5; 88:10—12; 115:17; 146:4)

Земля повіки буде домом для праведних (37:9—11, 29; 104:5; 115:16)

Натхнені поради, які допомагають здобути схвалення Єгови

Бійся Єгови і слухайся його заповідей (112:1—4; 128)

Поглиблюй повагу до Божих слів і законів (1:2; 19:7—11; 119)

Покладайся на Єгову (9:10; 115:9—11; 125; 146:5—7)

Терпеливо чекай часу, коли він діятиме (42; 43)

Шукай миру і праведності (34:14, 15)

Цінуй можливість бути з Божим народом і перебувати в Його домі (84; 122; 133)

Уникай поганого товариства (1:1; 26:4, 5; 101:3—8)

Навчай дітей про діла Єгови (78:3—8)

Говори правду; не зводь наклепів і не давай фальшивих клятв (15:2, 3; 24:3—5; 34:13)

Дотримуйся свого слова, навіть якщо це тобі на шкоду (15:4)

Не використовуй грошей у неправильних цілях (15:5)

Виявляй щедрість, і тобі буде добре вестися (112:5—10)

Прилюдно вихваляй Єгову (26:7, 12; 40:9)