Прекрасний парк або сад. У Грецьких Писаннях слово пара́дейсос вживається тричі (Лк 23:43; 2Кр 12:4; Об 2:7). Це слово використовував Ксенофонт (бл. 431—352 рр. до н. е.), а інший давньогрецький письменник, Поллукс, вважав, що воно походило від перського парідайза (Киропедия. I. 3. 14; Анабасис. I. 2. 7; Ономастикон. IX. 13). На думку деяких лексикографів, єврейське парде́с (озн. «парк») має таке саме походження. Але це лише припущення, оскільки найдавніші перські джерела датуються VI ст. до н. е., а Соломон використовував це слово ще в XI ст. до н. е. (Ек 2:5; Псн 4:13). Також воно вживається в Неемії 2:8 і стосується царського парку Артаксеркса Довгорукого, перського царя, який правив у V ст. до н. е. (Див. ПАРК.)

Усі три слова (євр. парде́с, перс. парідайза і грец. пара́дейсос) передають думку про прекрасний парк або сад. Перший такий парк посадив в Едемі Бог Єгова, Творець людей (Бт 2:8, 9, 15). Хоча єврейською мовою він називався ґан, тобто «сад», за своїм розміром і виглядом він, очевидно, був подібний до парку. Перекладачі Септуагінти як відповідник єврейського ґан використали грецьке слово пара́дейсос. (Див. ЕДЕМ №1; САД, Едемський сад.) Згрішивши, Адам втратив право жити в цьому раю і можливість отримати право на вічне життя, яке було представлене плодами вибраного Богом дерева, що росло посередині саду. Очевидно, Едемський сад якимось чином був обгороджений, оскільки ангели, які охороняли його, стояли лише зі сх. боку (Бт 3:22—24).

Про який рай Ісус говорив злочинцю, що помирав поруч із ним?

У своєму Євангелії Лука написав, що злочинець, якого стратили поруч з Ісусом, заступився за нього і попросив, щоб він згадав його, «коли прий[де] у своє Царство». У відповідь Ісус сказав: «Правду говорю тобі сьогодні: ти будеш зі мною в Раю» (Лк 23:39—43). Оскільки в оригінальному грецькому тексті не було пунктуації, перекладачі ставлять розділові знаки в Ісусових словах залежно від того, як розуміють їхній зміст. Розділові знаки в грецькій мові стали широко використовувати лише приблизно в IX ст. н. е. Хоча в багатьох перекладах розділовий знак стоїть перед словом «сьогодні», створюючи враження, що злочинець потрапив до Раю в той самий день, цю думку не підтверджує жодне інше місце Писання. Крім того, сам Ісус перебував у могилі і лише на третій день воскрес як «перший плід з тих, хто заснув смертним сном» (Дії 10:40; 1Кр 15:20; Кл 1:18). Він піднявся на небо через 40 днів (Ів 20:17; Дії 1:1—3, 9).

Розглянуті доводи показують, що, вживши слово «сьогодні», Ісус наголосив не на тому, коли злочинець буде з ним у Раю, а на тому, коли він виявив віру в нього і коли було дано обіцянку. В цей день Ісуса відкинули й засудили найвищі релігійні провідники його народу, після чого римська влада винесла йому смертний вирок. Його висміювали і ставилися до нього з презирством. Натомість злочинець, який висів поряд з Ісусом, не пішов за більшістю, а заступився за нього і виявив віру в його прийдешнє Царство. Цим він показав свої хороші риси і гідний похвали стан серця. Ряд перекладів, як-от англійські переклади Дж. Ротергама і Дж. Ламси, німецькі переклади Л. Райнхардта і В. Міхаеліса, а також К’юртонський сирійський рукопис, датований V ст. н. е., підтримують думку, що наголошується час, коли обіцянку було дано, а не час, коли вона мала виконатися. Ці переклади передають текст вірша подібно до «Перекладу нового світу».

Рай, про який говорив Ісус,— це не те саме, що небесне Царство Христа. Раніше того ж дня Ісус сказав своїм вірним учням, що вони будуть у небесному Царстві, адже залишалися з ним у випробуваннях. А злочинець не був учнем Ісуса, він помирав на стовпі за свої злочини (Лк 22:28—30; 23:40, 41). Очевидно, цей чоловік не був народжений знову, «від води й духу», а це, за словами Ісуса, було необхідною умовою, щоб увійти в небесне Царство (Ів 3:3—6). Злочинець також не був одним з «переможців», про яких прославлений Ісус Христос сказав, що вони будуть сидіти з ним на його небесному престолі і матимуть участь у «першому воскресінні» (Об 3:11, 12, 21; 12:10, 11; 14:1—4; 20:4—6).

Деякі коментатори кажуть, що, говорячи про рай, Ісус мав на увазі місце в гадесі або шеолі, в якому перебували ті, хто мав Боже схвалення. Стверджується, що юдейські рабини в ті часи вчили про існування такого раю для тих, хто помер і чекав свого воскресіння. В одній праці зазначається: «Рабинська теологія в тому вигляді, у якому вона дійшла до нас, містить надзвичайно велику кількість уявлень стосовно цих питань, і часто буває важко визначити, до якого періоду вони належать... З наявних джерел можна зробити висновок, що дехто вважав, ніби Рай розташований на землі, дехто — що він є частиною шеолу, а інші думали, що він на небі, а не на землі чи під землею... Але принаймні щодо частини цих уявлень існують певні сумніви. Всі ці різноманітні концепції дійсно існували в пізньому юдаїзмі. Найбільш точно і детально вони викладені в каббалістичних ученнях середньовічного юдаїзму... Проте незрозуміло, наскільки давно вони зародилися. Принаймні більш рання юдейська теологія... майже або зовсім не містить ідеї про перехідний рай. У ній є згадки про Ґе-Гінном для злих людей і про Ґан Едем, або Едемський сад, для праведних. Сумнівно, що в ній існували якісь інші вчення стосовно цього питання, зокрема про рай у шеолі» (A Dictionary of the Bible/ edited by J. Hastings. 1905. Vol. III. P. 669, 670).

Навіть якщо таке вчення дійсно існувало в часи Ісуса, він не став би його підтримувати, адже засуджував небіблійні традиції юдейських релігійних провідників (Мт 15:3—9). Очевидно, злочинець, з яким говорив Ісус, знав про земний рай, описаний у першій книзі Єврейських Писань, тобто про Едемський сад. Отже, Ісусова обіцянка вказувала на те, що на землі будуть відновлені райські умови. Вона давала таким неправедним людям, як той злочинець, обґрунтовану надію на воскресіння і життя у відновленому Раю. (Пор. Дії 24:15; Об 20:12, 13; 21:1—5; Мт 6:10.)

Духовний рай. Багато пророчих книг Біблії містять обіцянки про повернення ізраїльтян з вигнання у спустошений рідний край. Бог обіцяв, що землю знову будуть обробляти і засівати, що вона даватиме щедрий урожай і на ній житиме багато людей і тварин, що міста будуть відбудовані й заселені, а люди казатимуть: «Спустошений край став наче Едемський сад» (Єз 36:6—11, 29, 30, 33—35; пор. Іс 51:3; Єр 31:10—12; Єз 34:25—27). Однак із цих пророцтв також видно, що райські умови вказують на стан самих людей, які завдяки своїй вірності Богу та його схваленню будуть рости й процвітати, немов «дерева праведності», і насолоджуватись духовним добробутом, наче вони «напоєний сад», на який Єгова зливає рясні благословення (Іс 58:11; 61:3, 11; Єр 31:12; 32:41; пор. Пс 1:3; 72:3, 6—8, 16; 85:10—13; Іс 44:3, 4). Ізраїльтяни були немов виноградник, який посадив Бог, але через неправедність і відступництво вони, так би мовити, зів’яли ще до того, як їхній край був спустошений. (Пор. Вх 15:17; Іс 5:1—8; Єр 2:21.)

Однак певні частини пророцтв про відновлення, що записані в Єврейських Писаннях, очевидно, виконаються також буквально у відновленому Раю на землі. Наприклад, деякі слова з Ісаї 35:1—7, як-от про зцілення сліпих і кульгавих, не сповнилися буквально після повернення ізраїльтян з Вавилону, як і не сповнюються дотепер у духовному раю. Пророцтва з Ісаї 11:6—9, Єзекіїля 34:25 і Осії 2:18 теж мають сповнитися буквально, адже було б непослідовно, якби вони виконалися лише в переносному значенні. Згадуючи про рай у 2 Коринфян 12:4, Павло також міг мати на увазі як буквальний, так і духовний майбутній рай, про який говориться у вищезгаданих пророцтвах з Єврейських Писань. Крім того, він міг мати на увазі «Божий рай», тобто чудові умови, які є в небі (Об 2:7).

Їсти плоди в «Божому раю». В Об’явлення 2:7 згадується про «дерево життя» в «Божому раю», їсти з якого можуть «переможці». Оскільки обіцянки цим «переможцям» стосуються їхньої небесної спадщини (Об 2:26—28; 3:12, 21), очевидно, що «Божий рай», про який іде мова, є на небі. Словом «дерево» перекладено грецьке слово ксı́лон, яке буквально означає «дерево, колода», а в множині може означати «сад». Якби люди їли плоди з дерева життя в Едемському саду, то жили б вічно (Бт 3:22—24). Навіть плоди з інших дерев могли підтримувати життя людей, поки вони залишалися слухняними Богу. Тож те, що християни-переможці будуть їсти плоди з «дерева [або дерев] життя» у «Божому раю», очевидно, означає, що вони отримають вічне життя від Бога; в інших віршах говориться, що вони матимуть дар безсмертя і нетління разом зі своїм небесним Головою і Господом, Ісусом Христом (1Кр 15:50—54; 1Пт 1:3, 4).