Бог створив рибу та інших водних тварин у п’ятий день творення (Бт 1:20—23). Хоча люди отримали дозвіл їсти рибу лише після Потопу, від самого початку вони мали панувати над цими створіннями (Бт 1:28; 9:2, 3). Але замість того щоб належно панувати над тваринами, деякі люди «отупіли у своєму мисленні» і стали поклонятися творінню (Рм 1:20—23). Наприклад, вавилоняни поклонялися Еа, богу води, якого зображали напіврибою-напівлюдиною; у сирійців була богиня-риба, на ім’я Атаргатіс; єгиптяни вважали певні види риби священними і навіть муміфікували їх. Однак у Законі, який Бог дав ізраїльтянам, поклоніння рибі заборонялося (Пв 4:15—18).

Ісус Христос, «Син людський» (Мт 17:22), мав панувати над усіма створіннями, в тому числі й над рибою, тож цілком доречно, що він двічі продемонстрував свою владу, чудом давши апостолам величезний улов (Пс 8:4—8; Єв 2:5—9; Лк 5:4—7; Ів 21:6). Таку владу Ісус показав і тоді, коли виникло питання про сплату храмового податку. Він сказав Петру: «Піди до моря, закинь рибальський гачок і візьми першу зловлену рибу, а коли відкриєш їй рот, знайдеш срібну монету. Тож візьми її і дай за мене й за себе» (Мт 17:24—27).

Риба як продукт харчування. Риба — дуже поживний і легкотравний продукт. Очевидно, вона була важливою складовою раціону єгиптян і полонених євреїв; у пустелі ізраїльтяни і люди з різних народів, які були серед них, із сумом згадували рибу, яку їли в Єгипті (Чс 11:5). Коли Єгова перетворив води Єгипту на кров, риба в Нілі вимерла, і це сильно підірвало економіку країни (Вх 7:20, 21).

В Обіцяному краю риба і далі залишалася поширеним продуктом харчування ізраїльтян. Одна з брам Єрусалима називалася «Рибною брамою» — мабуть тому, що в цій брамі або недалеко від неї розташовувався рибний ринок (2Хр 33:14). У часи Неемії тиряни продавали рибу в Єрусалимі навіть у суботу (Не 13:16).

Зазвичай рибу пекли або солили та в’ялили; її часто їли з хлібом. Риба, якою Ісус чудом нагодував 5000 чоловіків, а потім 4000 (не рахуючи жінок і дітей), очевидно, була соленою та в’яленою (Мт 14:17—21; 15:34—38). Після свого воскресіння Ісус з’їв шматок печеної риби, аби довести апостолам, що вони бачать не духа. Іншого разу він приготував сніданок, який складався з хліба та риби, запеченої на вогнищі (Лк 24:36—43; Ів 21:9—12).

Риба в Ізраїлі. У внутрішніх водах Палестини, за винятком Мертвого моря, водиться багато різної риби, наприклад лящ, короп і окунь. Також там можна зустріти незвичайну рибу (вид Chromis simonis), яка виношує потомство в роті. Самець набирає в рот близько 200 ікринок, і мальки, вилупившись, залишаються там ще кілька тижнів.

Деякі види риби здатні жити в солоних джерелах поблизу Мертвого моря, але в самому морі швидко гинуть, очевидно, через високий вміст магнію хлориду. Швидка течія Йордану, особливо коли він виходить з берегів, відносить багато риби в Мертве море. Приглушена риба стає кормом для хижих птахів, а мертва, яку викидає на берег,— для птахів, що харчуються падаллю. Прямо протилежне явище описав Єзекіїль: у видінні він бачив потік, що витікав з-під храму Єгови і зцілив води Мертвого моря, внаслідок чого почало процвітати рибальство (Єз 47:1, 8—10).

Чиста і нечиста. Мудрий цар Соломон багато знав про природу, зокрема про риб (1Цр 4:33), проте ні він, ні інші письменники Біблії жодного разу не вказали конкретної назви риби. А втім, Закон ділив водних тварин на чистих і нечистих. Церемоніально чистими вважалися істоти з плавниками та лускою. До цієї категорії не входили, наприклад, сом, вугор, мінога, скат, акула й ракоподібні. Багато з них харчуються нечистотами та гниллю і нерідко переносять бактерії, що спричиняють черевний тиф і паратиф (Лв 11:9—12). Тому ізраїльським рибалкам доводилось відділяти добру рибу від тої, яка була непридатною для їжі; Ісус згадав це у своєму прикладі про невід (Мт 13:47, 48).

Риба, яка проковтнула Йону. Хоча Божий Син особисто підтвердив правдивість історії про те, як Йону проковтнула «велетенська риба», дехто вважає, що ця оповідь ставить під сумнів достовірність Біблії (Мт 12:40). Проте варто взяти до уваги, що Біблія не говорить, яка саме це була риба, а лише зазначає: «Єгова звелів величезній рибі проковтнути Йону» (Йн 1:17). Безсумнівно, серед морських істот є такі, що змогли б проковтнути людину, скажімо біла акула і кашалот. (Див. Walker E. P. Mammals of the World / revised by R. Nowak and J. Paradiso. 1984. Vol. II. P. 901; Whitley G. P. Australian Zoological Handbook: The Fishes of Australia. Sydney, 1940. Part 1: The Sharks. P. 125.)

Переносне значення. У Біблії люди деколи порівнюються з рибою. Автор книги Екклезіаста сказав, що як риба потрапляє в сіть, так люди «потрапляють у пастку, коли для них раптово настає час нещастя» (Ек 9:12). Ісус Христос доручив своїм послідовникам бути «ловцями [букв. «рибалками»] людей»; також він прирівняв праведних людей до доброї риби, а неправедних — до непридатної, яку викидають (Мр 1:17; Мт 13:47—50; див. ПОЛЮВАННЯ І РИБАЛЬСТВО).