Сумка, зазвичай шкіряна, яку носили через плече. Нею користувалися мандрівники, пастухи та землероби, щоб носити з собою їжу, одяг та інші речі; Давидова «пастуша сумка», скоріш за все, була саме такою торбою (1См 17:40). Однак золоті, срібні й мідні монети зберігали в гаманці на поясі (Мт 10:9; Мр 6:8). Коли Ісус Христос відсилав 12 апостолів, а пізніше 70 учнів проповідувати в Ізраїлі, то сказав їм не брати з собою торби (Мт 10:5, 9, 10; Лк 9:3; 10:1, 4). Єгова дбав про їхні потреби через інших ізраїльтян, бо в них був звичай виявляти гостинність. А вже перед смертю Ісус попередив своїх учнів, що в майбутньому через опір з боку влади обставини зміняться, тому їм слід брати з собою і гаманець, і торбу. Але перш за все вони мали шукати Божого Царства, а не турбуватися про матеріальне; так вони виявили б віру в те, що Єгова дбає про потреби своїх вірних служителів (Лк 22:35, 36; Мт 6:25—34).