Єгова збирає і споряджає свій народ до праці

Протягом століть відступництво поширювалось по цілій землі. Численні церкви і конфесії мали деякі біблійні вчення, але в основному вони трималися людських традицій і багатьох звичаїв поганського походження. В загальному очікування повернення Христа відсунули на задній план. (Порівняйте Матвія 13:24—30, 37—43).

Але Ісус казав пильнувати і чекати на його повернення! Одна група, яка робила це, була в Аллегейні (Піттсбург), що в Пенсільванії (США). На початку 1870-х років Чарлз Тейз Рассел і кілька його друзів розпочали детальне вивчення Біблії з метою дослідити питання про повернення Христа. Вони також почали шукати біблійну правду стосовно багатьох інших основних вчень. Це був початок сучасної діяльності Свідків Єгови (Матвія 24:42).

Члени цієї групи зрозуміли, що доктрина про Трійцю не є біблійною і що тільки Єгова є Всемогутнім Богом і Творцем; Ісус Христос є Його першим творивом і єдинородним Сином, а святий дух є не особою, а Божою невидимою діючою силою. Ті дослідники побачили, що душа не є безсмертною, але помирає, що надія для померлих — воскресіння і що карою для непокаянних злих осіб є не вічні муки, а знищення.

Вчення про те, що Ісус віддав своє життя як викуп за людей, вважалося одним з основних вчень Біблії. Спершу 144 000 чоловіків і жінок, які вибиралися від першого століття і аж до нашого часу, будуть викуплені від землі, щоби стати співспадкоємцями небесного Царства з Христом. Тоді завдяки Ісусовій жертві мільярди людей, більшість яких воскреснуть з мертвих, досягнуть людської досконалості і отримають можливість вічно жити на землі під правлінням того Царства.

Рассел та його друзі також зрозуміли, що Христос мав бути присутній невидимо, в дусі. Часи поган, протягом яких Божий суверенітет не виражався через жодний земний уряд, мали закінчитися у 1914 році. У той час в небі мало бути засноване Боже Царство. Ці вчення і сьогодні характерні для Свідків Єгови.

Рассел та його товариші широко оголошували ці істини в промовах і друкованим словом. У липні 1879 року Рассел почав видавати журнал «Zion’s Watch Tower» («Сіонська Вартова башта», сьогодні «Вартова башта»). Він постановив, що проповідницька діяльність Дослідників Біблії повинна фінансуватися виключно за рахунок добровільних пожертв і що у них не буде проводитися жодних зборів грошей. Вістка теж мала розповсюджуватися коштом добровільних зусиль віруючих. Рассел сам жертвував з коштів, зібраних ним раніше, у період його комерційної діяльності.

Дослідники Біблії збиралися разом у класи, як тоді називалися їхні збори. Вони зустрічалися до трьох разів на тиждень для промов, вивчення Біблії і зібрань свідчення. Вони регулярно обирали відповідальних чоловіків на старійшин, які мали наглядати за духовною діяльністю кожного класу.

 У 1884 році в Пенсільванії була зареєстрована бездохідна корпорація Zion’s Watch Tower Tract Society. Щорічно повинен був обиратися президент корпорації. Таким чином з’явився законний, незалежний від життя жодної людини орган для проведення біблійної освітньої праці. Чарлз Т. Рассел був обраний президентом, а його бюро вважалося центром.

Докладалося великих зусиль для поширення праці по інших країнах. На початку 1880-х років робота велася вже в Канаді та Англії. У 1891 році Рассел вирушив у подорож по Європі та Близькому Сході, щоб визначити, що́ потрібно робити для поширення правди і там. На початку 1900-х років філіали Товариства були засновані у Великобританії, Німеччині та Австралії.

У 1909 році, щоб підтримувати поширення праці проповідування на міжнародному рівні, центр Товариства Вартової башти перенесли у Бруклін (Нью-Йорк). З’явилася необхідність створити під законодавством штату Нью-Йорк суміжну корпорацію, яка сьогодні відома як Watchtower Bible and Tract Society of New York, Inc. У 1914 році в Лондоні (Англія) було засноване Товариство Міжнародних Дослідників Біблії, яке мало підтримувати діяльність Дослідників Біблії у країнах Британської співдружності. На даний час у багатьох країнах світу існує понад 100 законно зареєстрованих корпорацій і товариств, які служать цілям Товариства Вартової башти. Всі вони філантропічні — фінансуються за рахунок добровільних пожертв, а роботу в них виконують добровільні працівники.

У 1916 році Чарлз Тейз Рассел помер, і президентом Товариства Вартової башти став Джозеф Франклін Рутерфорд. В останні роки першої світової війни Дослідники Біблії були суворо випробувані переслідуванням, яке досягло апогею, коли вісім відповідальних братів з центру Товариства в Америці були незаконно ув’язнені. Здавалося, що над працею Дослідників Біблії нависла загроза. Однак у 1919 році ті брати були звільнені й реабілітовані, а праця проповідування набрала ще більшого розмаху.

Через центр Товариства об’єднана група помазаних християнських Дослідників Біблії продовжувала постачати всім людям, зв’язаним з організацією, своєчасну духовну поживу. Так само як збір помазаних християн у першому столітті складав клас «вірного і мудрого раба», про якого говорив Ісус, група помазаних, відданих Дослідників Біблії, зайнятих працею Царства, становить клас «вірного і мудрого раба» у наш час. Прийшовши перевірити збір, Ісус побачив, що цей клас постачає для челядників дому поживу, і поставив його над цілим своїм маєтком (Матвія 24:45—47; Луки 12:42).

Невдовзі після першої світової війни стало ясно, що Боже Царство під правлінням Ісуса Христа було засноване в небі у 1914 році. Отже тепер могли повністю сповнитися Ісусові слова: «Проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові,  на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» Джозеф Ф. Рутерфорд проявив ініціативу в тому, щоб донести цю вістку до ще більшої кількості людей (Матвія 24:14).

Щоб забезпечити безперервний випуск біблійної літератури по мінімальній ціні, Товариство вирішило друкувати її своїми силами. Для цього запросили добровільних, відданих справі робітників. Усіх Дослідників Біблії заохочувалося регулярно брати участь у проповідуванні доброї новини про Царство. У кількох країнах біблійні промови передавалися по радіо.

До 1918 року Дослідники Біблії розуміли, що мета їхнього проповідування — це зібрати останніх осіб, вибраних бути з Ісусом Христом у небі, і попередити світ про Божий близький суд. Про збирання людей, які переживуть кінець теперішньої злої системи і житимуть на землі, говорилося дуже мало. Але у 1918 році широкого розголосу набула промова «Мільйони, які тепер живуть, можуть ніколи не померти!».

У 1923 році дослідження Ісусової притчі про овець і козлів у Матвія 25:31—46 виявило, що перед Армагеддоном будуть схильні до праведності люди, які отримають Боже схвалення і переживуть Армагеддон, хоча і не підуть у небесне Царство. У 1935 році в результаті подальшого дослідження цих вівцеподібних людей було ототожнено з великим, незліченним натовпом людей, описаним в Об’явлення 7:9—17. Вони мали зібратися з усіх народів, отримати перспективу пережити велику скорботу і жити вічно на землі. Це розуміння дало сильний поштовх справі проповідування (Івана 10:16).

У 1931 році Дослідники Біблії прийняли ім’я Свідки Єгови. До того часу вони були відомі як Дослідники Біблії, Міжнародні Дослідники Біблії, тисячолітники і люди Вартової башти. Їм також давали такі прізвиська, як расселіти і рутерфордити. Жодна з цих назв не відповідала дійсності. Хоча назва християни, дана Ісусовим учням за божественним провидінням у першому  столітті, безумовно, була відповідною, її використовувало багато інших груп, які дотримувалися фальшивих вчень. Щоб відокремити себе від мільйонів номінальних християн, потрібна була назва, яка б чітко визначала правдивих послідовників Христа у наш час.

Дослідження Святого Письма показало, що подібно, як Єгова називав свій народ Ізраїль свідками, при завершенні системи речей його люди, присвячені праці проголошення його імені і наміру, можуть по праву називатися Свідками Єгови. Це ім’я належно відрізняє правдивих християнських поклонників Єгови від усіх інших, які сьогодні називають себе християнами (Вихід 15:3; Ісаї 43:10—12).

У 1942 році, в той час як ішла друга світова війна, Джозеф Ф. Рутерфорд помер і наступним президентом Товариства Вартової башти став Натан Г. Норр. Розуміння пророцтв ясно вказувало на те, що після війни мав настати період відносного миру і свободи і це дало б можливість ще більше розгорнути працю проповідування перед кінцем цієї системи. Щоб готувати повночасних служителів до місіонерської праці в інших країнах, у лютому 1943 року була відкрита Біблійна школа Ґілеад Товариства Вартової башти. Трохи пізніше того ж року до розкладу щотижневих зібрань Свідків Єгови було додано спеціальний курс підготовки до служіння.

У 1950 році Товариство почало видавати частини «Перекладу нового світу Святого Письма». Це був точний і легкозрозумілий переклад Біблії на сучасну англійську мову, зроблений з текстів оригінальною мовою. Біблії були недорогі, оскільки виготовлялися на друкарських верстатах Товариства, і вони стали великою допомогою у праці проповідування. До цього часу вже видано понад 70 мільйонів примірників 13 мовами.

У кінці 1994 року в більше як 230 країнах і на морських островах у проповідницькій праці брало участь понад чотири з половиною мільйони Свідків Єгови. У 1994 році на Спомин Христової смерті, зібрання з найбільшою кількістю присутніх, у всіх 75 573 зборах прийшло 12 288 917 чоловік.

Бог справді використовує Свідків Єгови, і це видно по тому, що Свідки Єгови залишаються активними у служінні, зберігають свою всесвітню єдність, ревно підтримують ім’я Єгови та проповідування його Царства, дотримуються високих моральних норм, приймають цілу Біблію як Боже непомильне Слово і є вільними від забобонів та спіритизму.

Наступні частини брошури покажуть, яку користь вам особисто може принести це відновлення правдивого поклоніння Богові.

• Які головні біблійні вчення відрізняли Дослідників Біблії від церков та інших конфесій?

• Як розвивалась організація Дослідників Біблії до 1918 року?

• Чому можна сказати, що група помазаних Дослідників Біблії становила клас «вірного і мудрого раба», згаданого в Матвія 24:45—47?

• Яке розуміння Божого наміру дало сильний поштовх розширенню праці проповідування?

• З якою метою було прийнято ім’я Свідки Єгови?

• Які є докази того, що Бог справді використовує Свідків Єгови?

[Ілюстрації на сторінці 8]

Ч. Т. Рассел у 1879 році.

Номер за липень 1879 року.

Група ранніх Дослідників Біблії в Піттсбурзі.

[Ілюстрації на сторінці 9]

Центр у Піттсбурзі (1889—1909).

Головне бюро в Брукліні (1909—1918).

Житловий будинок працівників центру в Брукліні (1909—1926).

[Ілюстрації на сторінці 10]

Всесвітній центр Свідків Єгови в Брукліні (Нью-Йорк, США).

Вверху зліва: адміністративний комплекс.

Вверху справа: житлові будинки.

Внизу зліва: друкарня.

Внизу справа: центр відправки.

[Ілюстрації на сторінці 11]

Дж. Ф. Рутерфорд виступає по радіо.

Перша ротаційна друкарська машина Товариства Вартової башти, яку обслуговували добровольці.

«Переклад нового світу Святого Письма», сьогодні видається 13 мовами.