У СЕРЕДНІ віки громадяни однієї країни належали, як правило, до однієї і тієї ж релігії. Навіть під кінець XIX століття Європа знала лише декілька великих релігій: католицизм і протестантизм на Заході, православ’я та іслам на Сході, а також юдаїзм. Сьогодні релігійні відмінності стали звичайним явищем у Європі і по цілому світі. З’явилися незнайомі релігії, прийняті деякими місцевими жителями або привезені іммігрантами й біженцями.

Тому зараз у таких країнах, як Австралія, Великобританія, Німеччина, Сполучені Штати Америки і Франція, можна знайти багато мусульман, буддистів та індусів. У той же час Свідки Єгови виконують своє християнське служіння у 239 країнах і територіях. У 14 країнах кількість активних Свідків перевищує 150 000. (Дивіться інформацію в рамці  «Свідки Єгови — всесвітня релігія»).

Відмінності між місцевими релігійними звичаями можуть бути проблемою для вчителя. Наприклад, можуть виникнути важливі питання стосовно популярних свят. Чи слід вимагати від кожного учня відзначання усіх свят, незважаючи на його релігію? Більшість може не мати нічого проти таких свят. Однак чи ж не слід поважати також погляди сімей, які належать до меншості? До уваги треба взяти ще один фактор. Чи не виглядало б непослідовним, коли б у країнах, де закон відділяє релігію від держави і уроки релігії не повинні включатися в курс навчання, такі святкування були б обов’язковими у школі?

Непорозуміння можуть виникати навіть у зв’язку зі святами, які на вигляд здаються абсолютно нерелігійними. Це стосується і днів народження, які святкують у багатьох школах. Хоча Свідки Єгови поважають право інших людей святкувати день народження, ви, мабуть, добре знаєте, що самі вони визнають за краще не брати участі у таких святкуваннях. Але вас, можливо, цікавить, чому вони та їхні діти вирішили не відзначати цих свят.

Енциклопедія «Le livre des religions» («Книжка про релігії»), широко розповсюджена у Франції, називає цей звичай ритуалом і наводить його серед «світських церемоній». Хоча сьогодні святкування дня народження вважають невинним світським звичаєм, в дійсності воно має язичеське походження.

«Американська енциклопедія» (видання 1991 року) свідчить: «У таких країнах стародавнього світу, як Єгипет, Греція, Рим і Персія, святкували дні народження богів, царів і вельмож». Письменники Ральф та Аделін Лінтон відкривають глибші причини цього. У своїй книжці «The Lore of Birthdays» («Вчення про день народження») вони пишуть: «Месопотамія і Єгипет — колиски цивілізації — були також першими місцевостями, де люди пам’ятали і відзначали свої дні народження. У стародавні часи пам’ятати день народження було важливо перш за все з огляду на користування гороскопом». Цей прямий зв’язок з астрологією турбує всіх, хто її уникає через те, що́ про неї говорить Біблія (Ісаї 47:13—15).

Тому не дивно, що в «Уорлд бук енсайклопідія» говориться: «Ранні християни не відзначали Його [Христового] народження, бо вважали  відзначання днів народження язичеським звичаєм» (том 3, сторінка 416).

Беручи до уваги вищенаведене, Свідки Єгови воліють не брати участі у святкуваннях днів народження. Безумовно, народження дитини є радісною і чудовою подією. Звичайно, що батьки тішаться, спостерігаючи, як з кожним роком їхні діти підростають і розвиваються. Свідки Єгови з великою радістю виявляють любов до членів своїх сімей і до друзів, дають подарунки одні одним і разом приємно проводять час. Однак з огляду на походження святкування дня народження вони визнають за краще робити це в інші дні протягом року (Луки 15:22—25; Дії 20:35).

Різдво святкують по цілому світі, навіть у нехристиянських країнах. Оскільки це свято визнається більшістю релігій християнського світу, може виглядати дивним, що Свідки Єгови не відзначають його. Чому це так?

 Як свідчить багато енциклопедій, день народження Ісуса було умовно призначено на 25 грудня, щоб він збігався з римським язичеським святом. Зверніть увагу на нижченаведені цитати з різних довідкових видань.

«Дата народження Христа не відома. Євангелія не вказують ні дня, ні місяця» («New Catholic Encyclopedia» [«Нова католицька енциклопедія»], том III, сторінка 656).

«Більшість різдвяних звичаїв, які зараз поширені в Європі або були популярні там у минулі часи, не є справжніми християнськими, але язичеськими звичаями, котрі церква прийняла або до яких просто ставилася поблажливо. (...) Сатурналії в Римі стали взірцем для більшості святкових обрядів, пов’язаних з Різдвом» («Encyclopædia of Religion and Ethics» [«Енциклопедія релігії та етики»], Едінбург, 1910 рік, за редакцією Джеймса Гастінґса, том III, сторінки 608, 609).

«Починаючи від четвертого століття по всіх християнських церквах Різдво святкують 25 грудня. У той час це був день язичеського свята зимового сонцестояння, яке називали «Народження (по-латинськи natale) сонця», оскільки здавалося, що сонце знову народжується, коли дні починають ставати довшими. Церкви в Римі прийняли цей надзвичайно популярний звичай... надавши йому нового значення» («Encyclopædia Universalis», фр., 1968 рік, том 19, сторінка 1375).

«На розвиток свята Різдва вплинула відмінність між ним і язичеським святом Sol Invictus (Мітри). З іншого боку, 25 грудня, як день зимового сонцестояння, ототожнювали зі світлом, що прийшло у світ через Христа, і таким чином символіку Sol Invictus було перенесено на Христа» («Енциклопедія Брокгауза», нім., том 20, сторінка 125).

Якою була реакція людей, коли вони дізнавалися про ці факти стосовно Різдва? «Британська енциклопедія» свідчить: «У 1644 році англійські пуритани парламентським актом заборонили будь-які веселощі  чи релігійні служіння на підставі того, що воно [Різдво] є поганським святом, і вимагали, щоб у цей час всі постили. Карл II відновив свято, однак шотландці дотримувалися пуританського погляду». Ранні християни не святкували Різдва, і Свідки Єгови сьогодні теж не відзначають його і не беруть участі в церемоніях, пов’язаних з цим святом.

Однак, згідно з Біблією, давати подарунки і запрошувати членів сім’ї і друзів на обід чи з якогось іншого приводу — річ похвальна. Біблія заохочує батьків навчати своїх дітей справжньої щедрості, а не давати подарунки лише тоді, коли цього вимагають звичаї суспільства (Матвія 6:2, 3). Свідки Єгови навчають своїх дітей бути терпимими, поважати інших, а це означає також визнавати право інших святкувати Різдво. У свою чергу вони цінують, коли їхнє рішення не брати участі у святкуванні Різдва теж поважають.

Свідки Єгови займають подібну позицію стосовно інших релігійних або напіврелігійних свят, що припадають на час навчального року в різних країнах, таких, як Червневі свята в Бразилії, Масниця в Німеччині, переддень свята усіх святих у США, Водохрещі у Франції та Сетсубун у Японії. Свідки Єгови, як батьки, так і їхні діти, з радістю дадуть вам відповідь на будь-які питання стосовно цих свят, а також інших, не згаданих тут.