Частина 4

Християнський світ зрадив Бога і Біблію

1, 2. Чому деякі люди не поважають Біблії, але що говорить сама Біблія?

¹ У багатьох країнах люди уникають Біблії і не мають поваги до неї через негідну поведінку тих, хто заявляє, що керується нею у своєму житті. У деяких країнах побутує думка, що Біблія — це книга, яка розпалює війни, книга білих людей, котра підтримує колоніалізм. Але це хибні погляди.

² Біблія, написана на Близькому Сході, не підтримує колоніальних воєн і користолюбної експлуатації, що так довго здійснювалися в ім’я християнства. Насправді ж навпаки: читаючи Біблію і знайомлячись із вченнями правдивого християнства, які проповідував Ісус, ви побачите, що Біблія строго засуджує аморальність і тих, хто розпалює війни й експлуатує інших. У таких злодіяннях слід винуватити пожадливих  людей, а не Біблію (1 Коринтян 13:1—6; Якова 4:1—3; 5:1—6; 1 Івана 4:7, 8). Тож не дозвольте, щоб погана поведінка егоїстичних людей, які не зважають на добрі біблійні поради, перешкодила вам користуватись її скарбами.

3. Що виявляють історичні факти відносно християнського світу?

³ Серед тих, хто не живе згідно з Біблією, є народи та держави християнського світу. «Християнським світом» називається та частина світу, в якій християнське віросповідання є основною релігійною течією. Це головним чином стосується західного світу з його розгалуженою системою церков, котра приблизно з четвертого сторіччя н. е. стала помітним явищем у житті суспільства. Християнський світ має Біблію протягом багатьох століть, і його духівництво твердить, що навчає її і представляє Бога. Але чи духівництво й місіонери християнського світу навчають правди? Чи їхні вчинки справді представляють Бога і Біблію? Чи справді правдиве християнство — основна релігійна течія в християнському світі? Ні. З того часу як у четвертому столітті християнська релігія опинилась на передньому плані, християнський світ виявився ворогом Бога і Біблії. Так, історичні факти засвідчують, що християнський світ зрадив Бога і Біблію.

Небіблійні догмати

4, 5. Яких небіблійних догматів учать церкви?

⁴ Основні догмати християнського світу ґрунтуються не на Біблії, а на стародавніх міфах Греції, Єгипту, Вавілона тощо. Такі вчення, як про безсмертя людської душі, вічні муки в пеклі, чистилище і Трійцю (три особи в одному божестві), не містяться в Біблії.

⁵ Наприклад, візьмімо вчення про те, що злі люди будуть вічно мучені в пекельному вогні. Як ви ставитесь до такої ідеї? Багато хто вважає, що вона жахлива. Те, що Бог буде вічно мучити людей, завдаючи їм нестерпного болю, вони розглядають як щось безрозсудне. Така жорстока ідея несумісна з біблійним описом Бога, адже «Бог є любов» (1 Івана 4:8). Біблія ясно дає зрозуміти, що таке вчення «на серце... не приходило» Всемогутньому Богові (Єремії 7:31; 19:5; 32:35).

6. Як Біблія спростовує вчення про безсмертя душі?

⁶ Сьогодні багато релігій, у тому числі церкви християнського світу, вчать, що в людей є безсмертна душа, яка в момент смерті йде до неба або пекла. Але цього не вчить Біблія. Натомість вона чітко каже: «Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають... бо немає в шеолі [могилі], куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані  знання, ані мудрости!» (Екклезіяста 9:5, 10). А псалмоспівець повідомляє, що в момент смерті людина «до своєї землі повертається,— того дня його [її] задуми гинуть!» (Псалом 146:4).

7. Як були покарані Адам та Єва за порушення Божого закону?

⁷ Згадайте також, що, коли Адам та Єва порушили Божий закон, покаранням не була безсмертність. Це було б нагородою, а не покаранням! Але замість цього їм було сказано, що вони «вернуться в землю, бо з неї [вони] взяті». Бог наголосив Адамові: «Бо ти порох,— і до пороху вернешся» (Буття 3:19). Отже, вчення про безсмертя душі в Біблії немає, воно було запозичене християнським світом у нехристиянських народів, що жили до нього.

8. Як Біблія спростовує догмат християнського світу про Трійцю?

⁸ Догмат про Трійцю, прийнятий християнським світом, зображає Бога як таємниче триєдине божество. Але Біблія не містить також цього вчення. Приміром, в Ісаї 40:25 Бог питає: «І до кого Мене прирівняєте, і йому буду рівний?» Відповідь очевидна: ніхто не може бути рівний йому. Також у Псалмі 83:19 читаємо: «Ти,— Твоє Ймення Господь [Єгова, НС], Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!» (Дивіться також Ісаї 45:5; 46:9; Івана 5:19; 6:38; 7:16).

9. Що ми можемо сказати про вчення Біблії і вчення церков християнського світу?

⁹ Біблійні вчення про Бога та його цілі ясні, легкозрозумілі й обґрунтовані. Але цього не можна сказати про вчення церков християнського світу. І що ще гірше — вони суперечать Біблії.

Безбожні вчинки

10, 11. Чому можна сказати, що вчення Біблії вимагають від людей протилежного тому, що чинили церкви християнського світу?

¹⁰ Християнський світ не обмежився навчанням фальшивих догматів — він зрадив Бога й Біблію своїми вчинками. Те, що чинило духівництво в минулі століття і продовжує чинити в наш час,— пряма протилежність тому, що вимагає Бог Біблії, а також тому, що вчив Ісус Христос — засновник християнства.

¹¹ Наприклад, Ісус вчив своїх послідовників ані не втручатися у політичні справи світу, ані не брати участі у війнах. Він також вчив їх бути миролюбними, коритися законові, без усяких упереджень любити своїх ближніх, навіть бути готовими пожертвувати своїм життям, замість забрати чиєсь (Івана 15:13; Дії 10:34, 35; 1 Івана 4:20, 21).

12. Що, за словами Ісуса, повинно вирізняти правдивих християн?

¹² Ісус учив, що любов до інших людей — це та риса, яка буде відрізняти правдивих християн від фальшивих, від удавальників. До тих, хто йшов його слідами, він сказав: «Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Івана 13:34, 35; 15:12).

13, 14. Що показує, що церкви християнського світу не представляють Бога?

 ¹³ Однак століття за століттям духівництво християнського світу втручалось у політику, а у війнах підтримувало сторону своїх держав. Воно навіть підтримувало протилежні сторони у війнах, що велися між країнами християнського світу, як, наприклад, у двох світових війнах нашого століття. Під час таких воєнних конфліктів духівництво кожної із сторін просило в молитвах перемоги, а члени певної релігії з однієї країни вбивали членів тієї ж релігії з іншої країни. Але Біблія каже, що таке чинять діти Сатани, а не Бога (1 Івана 3:10—12, 15). Отже, називаючи себе християнами, духівництво та їхні послідовники водночас суперечили вченням Ісуса Христа, який учив своїх послідовників «сховати свого меча» (Матвія 26:51, 52).

¹⁴ Упродовж багатьох сторіч в епоху імперіалізму церкви співробітничали з політичними силами країн християнського світу в підкоренні, поневолюванні і принижуванні інших людей. Так тривало віками в Африці. Подібного зазнав і Китай, коли країни Заходу силою почали ділити його на сфери впливу, як, наприклад, було під час так званих опіумних воєн і «Повстання боксерів».

15. Яке зло чинив християнський світ?

¹⁵ Протягом століть, що називаються середніми віками, релігії християнського світу відігравали провідну роль також у переслідуванні, катуванні і навіть вбиванні тих, хто не погоджувався з ними. За часів інквізиції, яка існувала сотні років, проти порядних, невинних людей санкціонувались і вживались жорстокі заходи, такі, як тортури і вбивства. Злочинцями були служителі церкви та їхні послідовники — всі ті, котрі заявляли, що є християнами. Вони навіть пробували знищити Біблію, щоб прості люди не могли її читати.

Не християни

16, 17. Чому ми можемо сказати, що церкви не є християнськими?

¹⁶ Ні, країни і церкви християнського світу не були і не є християнськими. Вони не є служителями Бога. Його натхнене Слово каже про них: «Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні» (Тита 1:16).

¹⁷ Ісус говорив, що фальшиву релігію можна впізнати по її плодах. Він сказав: «Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині — хижі вовки. По їхніх плодах ви пізнаєте їх... Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі. Не може родити добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити. Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить,— зрубується та в огонь укидається. Ото ж бо,— по їхніх плодах ви пізнаєте їх [фальшивих пророків]!» (Матвія 7:15—20).

18. Які результати вчень і дій християнського світу?

¹⁸ Отже, тим, чого вчать і що чинять, релігії християнського світу продемонстрували, що їхня заява про віру в Біблію і страх перед Богом, а також про те, що вони християни,— обман. Вони зрадили Бога і Біблію, і тим самим уселили відразу до релігії мільйонам людей та відвернули їх од віри у Найвищу Істоту.

19. Чи банкрутство християнського світу означає, що Бог і Біблія зазнали краху?

¹⁹ Проте банкрутство духівництва і церков християнського світу, а також нехристиянських релігій не означає банкрутства Біблії. Воно також не означає, що краху зазнав Бог. По суті ж навпаки: Біблія каже нам, що Найвища Істота існує і турбується про нас та наше майбутнє. Вона показує, що Бог нагородить щиросердих людей, які хочуть чинити те, що правильне, які хочуть, щоб на всій землі панували справедливість і мир. Вона також показує, чому Бог допустив, щоб існувало зло і страждання, і як він звільнить землю від тих, хто завдає шкоди оточуючим, а також тих, хто заявляє, що служить йому, але насправді не робить цього.

[Запитання для вивчення]

[Ілюстрація на сторінці 17]

Дантівське «Пекло».

[Відомості про джерело]

Doré’s illustration of Barrators—Giampolo for Dante’s Divine Comedy

[Ілюстрація на сторінці 17]

Трійця християнського світу.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Індуська трійця.

[Відомості про джерело]

З люб’язного дозволу The British Museum

[Ілюстрація на сторінці 17]

Єгипетська трійця.

[Відомості про джерело]

Museo Egizio, Turin

[Ілюстрації на сторінці 18]

Діючи всупереч вченню Ісуса, духівництво обох воюючих сторін підтримувало війни.

[Відомості про джерело]

U.S. Army photo