Сучасний розвиток і ріст

СУЧАСНА історія Свідків Єгови почала свій відлік більше як сто років тому. На початку 1870-х років у штаті Пенсільванія (США), в Аллегейні (тепер це частина міста Піттсбурга), виникла досить непоказна група дослідників Біблії. Її головним ініціатором був Чарлз Тейз Рассел. У липні 1879 року побачив світ перший примірник журналу «Сіонська Вартова башта і вісник Христової присутності». До 1880 року ця невелика група дослідників Біблії розрослася до десятків зборів у сусідніх штатах. У 1881 році було створено Трактатне товариство «Сіонська вартова башта», 1884 року воно було зареєстроване, його президентом став Рассел. Пізніше назва Товариства була змінена на Біблійне і трактатне товариство «Вартова башта». Багато людей свідчило від дому до дому, пропонуючи біблійну літературу. У 1888 році п’ятдесят осіб виконувало цю працю свідчення повночасно, а тепер таких є у середньому коло 700 000 по цілому світі.

До 1909 року діяльність набрала міжнародного характеру, і центр Товариства було перенесено у Бруклін (Нью-Йорк). Проповіді почали публікуватися в газетах, до 1913 року 3000 газет Сполучених Штатів Америки, Канади та Європи друкували їх чотирма мовами. Книжки, брошурки та буклети розповсюджувалися сотнями мільйонів.

У 1912 році почалась робота над фотодрамою «Створення». За допомогою діапозитивів і рухомих зображень зі звуковим супроводом у драмі було показано період від створення землі до кінця Христового Тисячолітнього Правління. Демонстрація кінофільму почалася 1914 року, кожного дня фільм збирав по 35 000 глядачів. Він став піонером серед звукових кінофільмів.

1914 РІК

Наближався вирішальний час. У 1876 році дослідник Біблії Чарлз Тейз Рассел написав статтю «Часи язичників. Коли вони закінчаться?» у журнал «Дослідник Біблії», що видавався в Брукліні (Нью-Йорк). У його жовтневому номері на сторінці 27 говорилося:  «Сім часів закінчаться 1914 року по Р. Х.». Часи язичників стосуються періоду, який Біблія називає «час тих поган» (Луки 21:24). У 1914 році сталося не все, чого сподівалися, проте цей рік позначив кінець часів язичників і набув особливого значення. Багато істориків і коментаторів погоджуються з тим, що 1914 рік став поворотним пунктом в історії людства. Наступні цитати стверджують це.

«Останнім «нормальним» роком історії був 1913 рік, тобто рік перед початком Першої світової війни» (редакційна стаття в «Таймс-Гералд», Вашингтон, федеральний округ Колумбія, за 13 березня 1949 року).

«Щораз більше істориків визнає, що 75-річний період, з 1914 до 1989 року,— це період двох світових воєн і «холодної війни»; це єдина у своєму роді епоха, особливий час, коли більшість світу була втягнена у війну, оправлялась після війни або готувалась до війни» («Нью-Йорк таймс» за 7 травня 1995 року).

«Цілий світ полетів шкереберть через Першу світову війну, і ми досі не знаємо чому. До того часу люди думали, що утопія вже видима. Тоді панував мир і добробут. Потім усе полетіло шкереберть. Відтоді ми були у стані заціпеніння... Протягом цього сторіччя було вбито більше людей, ніж за всю історію» (д-р Вакер Персі, «Амерікен медікал ньюс» за 21 листопада 1977 року).

Через більше як 50 років після 1914 року німецький політичний діяч Конрад Аденауер написав: «Безпека і спокій щезли з життя людей після 1914 року» («Вест паркер», Клівленд, штат Огайо, за 20 січня 1966 року).

Перший президент Товариства Ч. Т. Рассел помер у 1916-му, і наступного року його заступив Джозеф Ф. Рутерфорд. Відбулося багато змін. Почав видаватися супровідний журнал до «Вартової башти» за назвою «Золотий вік». (Тепер це «Пробудись!», який видається тиражем понад 20 000 000 примірників більш як 80 мовами). Більше наголошувалось на свідченні від дверей до дверей. Щоб відрізнити себе від загальновизнаного християнства, 1931 року ці християни прийняли назву Свідки Єгови. Ця назва ґрунтується на Ісаї 43:10—12.

У 20—30-х роках почали широко використовувати радіо. До 1933 року Товариство вживало 403 радіостанції, щоб транслювати біблійні лекції. Потім використання радіо значною мірою було замінено проповідуванням від дому до дому з переносними грамофонами та записами біблійних промов. Там, де було виявлено зацікавлення біблійною правдою, починалися домашні біблійні вивчення.

 ВИГРАНІ СУДОВІ СПРАВИ

Протягом 30—40-х років прокотилася хвиля арештів Свідків за їхню працю. У зв’язку з цим розпочалися судові справи в інтересах охорони свободи слова, друку, зборів та віросповідання. У Сполучених Штатах Америки були подані апеляції з нижчих судів, і 43 судові справи вирішилися на користь Свідків у Верховному Суді Сполучених Штатів Америки. Так само в інших країнах було винесено виправдувальні вироки у вищих судах. Стосовно тих виграних судових справ професор К. С. Браден у своїй книжці «Ці також вірять» (англ.) сказав про Свідків: «Вони зробили чудову послугу демократії, борючися за охорону своїх громадянських прав, адже своєю боротьбою зробили багато для забезпечення охорони прав усіх меншостей в Америці».

СПЕЦІАЛЬНІ ПРОГРАМИ НАВЧАННЯ

Д. Ф. Рутерфорд помер 1942 року, і наступним президентом став Н. Г. Норр. Почала втілюватися в життя ретельно підготована програма навчання. У 1943 році була заснована спеціальна школа для навчання місіонерів за назвою Біблійна школа «Ґілеад» Товариства «Вартова башта». Відтоді випускників цієї школи посилали  у різні країни світу. Нові збори з’являлися там, де їх не було, засновувалися філіали в міжнародному масштабі, і тепер їх нараховується більше 100. Час від часу проводилися спеціальні курси для навчання старійшин зборів, добровільних працівників у філіалах і тих, хто зайнятий у повночасній праці свідчення як піонер. Певні спеціалізовані курси навчання служителів проводяться в освітньому центрі в Патерсоні (штат Нью-Йорк).

Н. Г. Норр помер 1977 року. Одною з останніх організаційних змін, в якій він брав участь перед своєю смертю, було розширення Керівного органу у всесвітньому центрі в Брукліні. У 1976 році адміністративні обов’язки було розподілено і призначено різним комітетам, до складу яких увійшли члени Керівного органу. Всі вони мають багатолітній досвід служіння.

РОЗШИРЕННЯ ДРУКАРСЬКИХ ЗАКЛАДІВ

Сучасна історія Свідків Єгови характеризується надзвичайними подіями. Одна невелика група біблійного  вивчення в Пенсільванії 1870 року виросла до майже 90 000 зборів Свідків по цілому світі у 2000 році. Спочатку вся література друкувалася комерційними фірмами, потім, з 1920 року, її частина видавалася Свідками в орендованих фабричних приміщеннях. Проте від 1927 року набагато більше літератури було видано у восьмиповерховому фабричному приміщенні в Брукліні (Нью-Йорк), яке є власністю Нью-Йоркського біблійного і трактатного товариства «Вартова башта» (зареєстроване). Тепер воно розрослось у інші фабричні приміщення та в адміністративний комплекс. У додаткових будівлях неподалік од Брукліна живуть добровільні служителі, котрі працюють у видавничих закладах. Окрім цього, сотні служать в освітньому центрі в Паттерсоні (штат Нью-Йорк). До того ж об’єднання ферми і фабрики неподалік від Уоллкілл (у північній частині штату Нью-Йорк) друкує журнали «Вартова башта» і «Пробудись!», а також частково забезпечує їжею служителів, котрі працюють у вищезгаданих місцях. Кожен добровільний працівник отримує скромну суму для особистих потреб.

МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ

Перший великий конгрес проходив 1893 року в Чикаго (штат Іллінойс, США). Присутніх було коло 360 чоловік, 70 осіб охрестилося. Останній великий міжнародний конгрес, що проводився тільки в одному місці, відбувся в Нью-Йорку 1958 року. Для цього було використано стадіон «Янкі» та стадіон «Поло ґраундс», який ще існував на той час. Найвище число присутніх було 253 922, охрестилося 7136 чоловік. З того часу серії міжнародних конгресів проводяться по багатьох країнах. У таку серію може входити аж тисяча конгресів, які відбуваються у країнах цілого світу.

[Вставка на сторінці 8]

Чудова послуга громадським свободам.

[Ілюстрація на сторінці 6]

«Вартова башта»: від 6000 примірників однією мовою до понад 22 000 000 більше як 132 мовами.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Поворотний пункт в історії людства.

 [Сторінкова ілюстрація на сторінці 10]