Чи в людини є безсмертний дух?

 ЧИ ІСНУЄ життя після смерті? Людство вже не одне тисячоліття шукає відповіді на це запитання. Протягом віків над ним роздумували люди різного походження, створюючи розмаїті вчення.

У всіх куточках світу багато хто переконаний, що після смерті людини її «дух» живе далі. Чи справді в момент смерті якась субстанція полишає тіло й продовжує існувати? Що таке дух? Що з ним стається, коли людина помирає? Точні й вичерпні відповіді на ці запитання можна знайти в Біблії, Божому натхненому Слові.

Що таке дух?

Слова, перекладені в Біблії як «дух», здебільшого означають «дихання». Однак це поняття набагато глибше, ніж просто вдихання та видихання повітря. Наприклад, біблійний письменник Яків сказав: «Тіло без духа мертве» (Якова 2:26). Отже, дух — це те, що оживляє тіло і підтримує життя.

Така життєдайна сила не може бути всього лиш диханням, або повітрям, яке потрапляє в легені й виходить з них. Чому? Бо, згідно з працею «Уорлд бук енсайклопідія», після зупинки дихання життя залишається в клітинах тіла ще на деякий час — на «кілька хвилин». Тому завдяки реанімаційним заходам людину можна повернути до життя, а також трансплантувати органи. Однак коли іскра життя згасає в клітинах організму, вже ніщо його не оживить. Навіть усе повітря на нашій планеті не відновить хоча б однієї  клітини. З цього видно, що дух є невидимою життєвою силою, іскрою життя, завдяки якій функціонують клітини. Ту життєву силу підтримує дихання (Йова 34:14, 15).

Чи цей дух діє лише в людях? Біблія допоможе нам отримати вірогідну відповідь. Мудрий цар Соломон написав: «Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?» (Екклезіяста 3:21). Тут сказано, що дух є не лише в людях, а й у тваринах. Як це пояснити?

Дух, тобто життєву силу, можна прирівняти до електричного струму, який приводить у дію прилади. Невидимий струм служить для різних цілей. Усе залежить від виду обладнання. Наприклад, обігрівач насичує приміщення теплом, телевізор дає зображення і звук, комп’ютер обробляє дані та здійснює обчислення. Проте електричний струм ніколи не переймає властивостей пристроїв. Він і далі залишається тільки силою. Так само життєва сила не набуває особливостей тих створінь, у котрих підтримує життя. Вона не володіє рисами, притаманними людині, і не здатна мислити. Як для людей, так і для тварин — «для всіх один подих» (Екклезіяста 3:19). Отож, у момент смерті особи її дух не продовжує існувати як духовна істота в якійсь іншій сфері буття.

Що ж тоді сказати про стан померлих? І що стається з духом, коли людина помирає?

«До пороху вернешся»

Перший чоловік Адам свідомо порушив заповідь Єгови, і ось що Бог сказав йому: «У поті свойого лиця ти їстимеш  хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох,— і до пороху вернешся» (Буття 3:19). Де був Адам до того, як Єгова створив його з пороху? Та ж ніде! Він просто не існував. Тому, коли Єгова сказав, що Адам ‘вернеться в землю’, він мав на увазі, що той помре, а не переміститься в якусь духовну сферу. У момент смерті Адам знову став безжиттєвим, тобто перестав існувати. Його покаранням була смерть, іншими словами, втрата життя, а не перебування в потойбічному світі (Римлян 6:23).

А як щодо решти померлих? Їхній стан чітко описано у книзі Екклезіяста 9:5, 10: «Померлі нічого не знають... немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости». Отже, смерть — це стан небуття. Псалмоспівець написав, що в момент смерті людини ‘вийде дух її — і вона до своєї землі повертається,— того дня її задуми гинуть’ (Псалом 146:4).

Тож зрозуміло: мертві не мають свідомості. Вони бездіяльні й нічого не знають, не бачать, не чують та не здатні сказати навіть слова. Померлі не можуть ані допомогти, ані зашкодити. Тому їх зовсім не треба боятися. Але як зрозуміти те, що під час смерті дух людини ‘виходить’?

«Дух вернеться знову до Бога»

Як говориться в Біблії, після смерті людини її «дух вернеться знову до Бога, що дав був його» (Екклезіяста 12:7). Чи це значить, що якась духовна субстанція буквально мчиться до Бога через простір? Ні. У Біблії слово «вертатися» не завжди означає переміщатися з одного місця в інше. Приміром, Бог сказав невірним ізраїльтянам: «Верніться ж до Мене, і вернусь Я до вас! промовляє Господь Саваот» (Малахії 3:7). Ізраїльтяни ‘вернулися’ б до Єгови, якби відкинули неправильну поведінку й знову жили б згідно  з Божими праведними нормами. А Єгова, ‘вернувшись’ до ізраїльтян, знову прихильно ставився б до свого народу. В обидвох випадках слово «вертатися» вказувало не на зміну місцепробування, а на зміну ставлення людей до Бога.

Подібно в момент смерті дух ‘вертається’ до Бога не в тому значенні, що переміщається із землі у небесну сферу існування. Не забуваймо, дух — це життєва сила. Отож, якщо вона виходить з тіла, її може повернути назад лише Бог. Тому вираз ‘дух вертається до Бога’ підкреслює, що майбутнє померлих залежить тільки від Бога.

Розгляньмо, як Біблія описує смерть Ісуса. Письменник Євангелія Лука оповідає: «Скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: «Отче, у руки Твої віддаю Свого духа!» І це прорікши, Він духа віддав» (Луки 23:46). Ісус не пішов до неба, як тільки дух покинув його тіло. Христос воскрес аж через три дні, а вознісся на небо ще через 40 днів (Дії 1:3, 9). Він був цілковито впевнений, що Єгова може воскресити його, і тому, помираючи, довірив свій дух Отцю.

Отже, лише Бог у силі повернути людині життя (Псалом 104:30). Які ж чудові перспективи це розкриває!

Непохитна надія

Біблія запевняє: «Надходить година, коли всі, хто в [«пам’ятних», НС] гробах,— Його [Ісуса] голос почують, і повиходять» (Івана 5:28, 29). Ісус Христос пообіцяв, що всі, хто живе в пам’яті Єгови, воскреснуть, тобто повернуться до життя. Замість сумних звісток про смерть, розходитимуться радісні новини про воскресіння. Тоді ми привітаємо померлих, котрих любили. Яка ж то буде радість!

 Чи хотіли б ви детальніше дізнатися про те, який пожиток можна мати з цієї Божої обітниці? Напишіть на одну з нижчеподаних адрес, щоб отримати примірник брошури «Духи померлих — чи вони можуть допомогти чи завдати вам шкоди? Чи вони дійсно існують?».

При цитуванні використовується Біблія у перекладі Огієнка (видання 1990 року). Інше джерело цитат: НС — «Переклад нового світу Святого Письма» (з примітками, англ.).