Розділ перший

Що може зробити ваше життя змістовнішим?

ЧИ ВИ колись мріяли про ліпше життя у себе на батьківщині або ж в якомусь райському куточку в тропіках? Мабуть, час від часу всі ми мріємо про це.

У 1891 році французький живописець Поль Гоген поїхав на пошуки такого життя до Французької Полінезії. Однак невдовзі він зіткнувся з суворою дійсністю. Розпутне минуле художника нагадало про себе хворобою, яка принесла йому та іншим багато страждань. Відчуваючи, що жити лишилось уже недовго, він намалював картину, яку називають «останнім проявом творчої сили». У книжці «Поль Гоген (1848—1903). Тонкий примітивіст» (англ.) говориться: «У картині втілено усі етапи людського буття — шлях від народження до смерті. (...) Митець зображав життя як велику таємницю».

Гоген назвав своє полотно «Звідки ми прийшли? Хто ми? Куди ми йдемо?» *.

Ці питання, можливо, знайомі й вам. Багато мислячих людей ставили їх собі. Редактор «Уолл-стрит джорнел», ділячись власними спостереженнями щодо науково-технічного прогресу людства, написав: «У роздумах про людину, її дилеми, її місце у Всесвіті ми зайшли не набагато далі, ніж це було колись. Ми все ще не відповіли на питання про те, хто ми такі, навіщо ми живемо і що на нас чекає у майбутньому».

Звичайно, є люди, які віддають увесь свій час сім’ї, здобуттю засобів на існування, подорожам та іншим  особистим заняттям, бо вони просто не знають, що можна жити для чогось іншого. Альберт Ейнштейн одного разу сказав: «Людина, яка вважає своє життя беззмістовним, не лише нещаслива, але й не здатна жити». Тому декотрі, що поділяють погляд Ейнштейна, намагаються зробити своє життя змістовнішим, займаючись мистецтвом чи науковими дослідженнями або ж беручи участь у гуманітарних акціях, мета яких — подолати біду та страждання. Чи ви знаєте таких людей?

Немає нічого дивного в тому, що основні питання про сенс життя знову й знову турбують людство. Скільки батьків, чиї діти померли від малярії або іншої хвороби, запитують: «Чому існує страждання? Який у цьому зміст?» Молодь замислюється над подібними питаннями, стикаючись з убогістю, хворобами  та несправедливістю. Часто через жорстокі війни люди взагалі починають сумніватися в тому, що життя має якийсь зміст.

Навіть коли ви самі не зазнали таких нещасть, то, можливо, погодитеся з професором Фріманом Дайсоном, який сказав: «Не я один хотів би повторити запитання, поставлене колись [біблійним] Йовом. Чому ми страждаємо? Чому світ такий несправедливий? Навіщо потрібні біль і трагедії?» Ви теж, мабуть, цікавитеся відповідями на ці питання.

Знайти задовільні відповіді справді важливо. Професор, який пережив страхіття концентраційного табору Освенцім, зауважив: «Ніщо у світі... не може так сильно допомогти людині вижити навіть у найжахливіших умовах, як усвідомлення того, що її життя має сенс». Він вважав, що навіть психічне здоров’я людини пов’язане з пошуком сенсу життя.

Протягом століть багато сподівалися знайти відповіді на ці запитання в релігії. Після того як Гаутама (Будда) побачив спершу хворого, потім старця й зрештою мертвого, він став шукати прозріння, або сенсу життя, в релігії, але не вірячи в Бога-Особу. Інші звернулися до своїх церков.

Однак що сказати про людей сьогодні? Чимало покладають свої надії на науку, відкидаючи релігію та «Бога» як пережитки минулого. «З розвитком науки,— говориться в книжці «Релігія та атеїзм» (англ.),— для Бога, здається, залишається дедалі менше й менше місця. Бог став Вигнанцем».

Навіщо відкидають Творця?

Тенденція відкидати релігію та Бога корениться у людських філософіях, які на перше місце ставлять «чистий» розум. Чарлз Дарвін казав, що «природний  добір» пояснює світ живого ліпше, ніж ідея про існування Творця. Зігмунд Фрейд навчав, що Бог — це ілюзія. А проголошений Фрідріхом Ніцше погляд — «Бог мертвий» — популярний і в наші дні. Східні філософії багато в чому нагадують західні. Вчителі буддизму вважають, що немає потреби пізнавати Бога. З погляду ж синтоїзму, «боги — то просто люди», як висловився професор Тетсуо Ямаорі.

Сьогодні більш ніж достатньо тих, хто скептично ставиться до існування Творця, проте чи вони справді мають рацію? Мабуть, ви знаєте деякі «наукові факти», що вважалися незаперечними в минулому, але пізніше були визнані абсолютно помилковими. Такі погляди, як «Земля — пласка» й «Увесь Всесвіт обертається навколо Землі», панували століттями, однак нині ми розуміємо їхню помилковість.

А що сказати про пізніші наукові ідеї? Наприклад, філософ XVIII століття Дейвід Юм, який відкидав існування Творця, не знаходив жодного пояснення складній біологічній системі Землі. Теорія Дарвіна робила припущення щодо розвитку різних форм життя, проте не пояснювала, як життя з’явилося або в чому його зміст.

Тому зрештою багато вчених, а також простих людей зрозуміли: щось тут не гаразд. Наукові теорії можуть спробувати пояснити, як життя почалось, але основне питання в тому, чому воно почалося. Це впливає навіть на тих, хто виростав в оточенні, де визнавалось існування Творця. Одна студентка з Європи, яка вивчає історію, висловилась: «На мою думку, Бог мертвий. Коли б він дійсно існував, у світі не було б такого хаосу: невинні люди вмирають з голоду, багато видів тварин зникає... Вірити у Творця — безглуздо». Через сьогоднішні умови на землі багато  хто не може зрозуміти, чому Творець,— якщо він існує,— не змінить ситуації.

Однак слід визнати, що чимало людей відкидають думку про існування Творця лише через своє небажання вірити в нього. «Навіть якби сам Бог сказав мені, що я мушу змінитися,— сказав один європейський промисловець своєму підлеглому,— я б однак нічого не зробив. Я хочу жити так, як мені подобається». Безсумнівно, багато думає, що визнання влади Творця обмежить їхню свободу або ж заважатиме жити так, як їм хочеться. Тож вони можуть заявляти: «Я вірю тільки в те, що бачу. А я не бачу ніякого невидимого Творця».

Хоч би з якої причини люди «відкидали Творця», питання, пов’язані з життям та його сенсом, залишаються. Коли люди почали активно досліджувати космічний простір, теолога Карла Барта якось запитали, що він думає про це технічне досягнення. Він відповів: «Воно не вирішує жодної з проблем, які не дають мені спокою вночі». Сьогодні людина літає в космос і досягає великих успіхів у кіберпросторі. Все ж мислячі люди усвідомлюють, що потрібно мати мету, яка б наповнювала їхнє життя змістом.

Запрошуємо всіх, хто неупереджений, розглянути це питання. Книжка «Віра в Бога й інтелектуальна чесність» (англ.) зауважує, що людина, якій притаманна «інтелектуальна чесність», «готова критично переглянути те, що вважає правдою» й «звертає достатньо уваги на інші існуючі докази».

Такі «існуючі докази» можуть допомогти нам переконатися, чи життя та Всесвіт дійсно мають Творця. І якщо Творець існує, то який Він тоді? Чи є Творець особою і чи цікавиться Він нами? Розгляд цих питань може пролити світло на те, як зробити наше життя більш змістовним і приємним.

[Примітка]

 [Сторінкова ілюстрація на сторінці 4]

[Ілюстрація на сторінці 6]

Картина Гогена піднімає питання про сенс життя.