Чому варто довіряти Біблії

Дехто каже, що Біблії не можна довіряти, і такий погляд у наш час дуже поширений. Тож чимало людей сумнівається в її правдивості.

Але в молитві до свого Батька Ісус Христос сказав: «Твоє слово — це правда». Біблія також стверджує, що вона натхнена Богом (Івана 17:17; 2 Тимофія 3:16).

Що ви думаєте про це? Чи є вагомі підстави довіряти Біблії? А може, справді існують докази того, що ця книга ненадійна, непослідовна і суперечить сама собі?

Чи Біблія суперечить сама собі?

Дехто твердить, що Біблія суперечить сама собі. Чи хтось вам показував це на конкретному прикладі? Такі закиди завжди спростовуються ретельним дослідженням. Щоправда, деякі подробиці біблійних оповідей можуть комусь здаватися суперечливими. Однак зазвичай це стається тому, що така особа не знає усіх деталей оповіді, а також не обізнана з умовами життя за давніх часів.

Скажімо, вказуючи на одну з так званих суперечностей у Біблії, декотрі люди запитують: «Звідки Каїн взяв собі дружину?» Вони думають, що Каїн і Авель були єдиними дітьми Адама і Єви. Однак такий погляд зумовлений недостатнім знанням Біблії. Адже в ній про Адама сказано, що «породив він синів і дочок» (Буття 5:4). Тож Каїн, імовірно, одружився зі своєю сестрою або племінницею.

 Часто критики лише вишукують суперечності. Наприклад, вони кажуть: «Письменник Євангелія, Матвій, розповідає про сотника, який прийшов до Ісуса і звернувся до нього з певним проханням. А от Лука повідомляє, що сотник відправив для цього посланців. Хто з них написав правду, Матвій чи Лука?» (Матвія 8:5, 6; Луки 7:2, 3). Проте розгляньмо, чи це насправді суперечність.

Навряд чи хтось вважатиме суперечністю те, що роботу цілої групи приписано одній, відповідальній за цю роботу, людині. Подумайте, чи було б неправдою повідомлення про те, що мер міста побудував дорогу, хоча насправді її будували інженери й робочі? Аж ніяк! Так само не можна звинуватити у непослідовності Матвія, який сказав, що з проханням до Ісуса звернувся сотник. Лука уточнив, що це прохання сотник передав через своїх посланців.

У міру того, як ми дізнає́мося більше подробиць, уявні суперечності спростовуються.

Історична достовірність і наукова точність

У минулому історичну точність Біблії часто піддавали сумніву. Скажімо, критики заперечували існування деяких біблійних постатей, як-от ассирійського царя Сарґона, вавилонського царя Валтасара і римського намісника Понтія Пилата. А втім, сучасні відкриття поступово засвідчували правдивість біблійних оповідей. Тож історик Моше Перлман написав: «Скептики, які піддавали сумніву достовірність навіть історичних частин Старого Завіту, одразу почали змінювати свої погляди».

Щоб довіряти Біблії, варто переконатися, чи вона точна ще й з наукового погляду. Донедавна всупереч Біблії науковці вважали, що Всесвіт не мав початку. Однак астроном Роберт Ястров, вказуючи на  нову інформацію, яка спростувала таку думку, сказав: «Тепер ми бачимо, як астрономічні дані підводять нас до біблійного погляду на походження світу. Деталі різняться, але головні елементи астрономічної та біблійної оповіді про генезис [походження] збігаються» (Буття 1:1).

Люди також переглянули свої погляди щодо форми Землі. «Великі географічні відкриття показали, що Земля кругла, а не плоска, як уявляла собі більшість людей» («Уорлд бук енсайклопідія»). Однак Біблія весь цей час містила правдиву інформацію! За понад 2000 років до тих відкриттів у книзі Ісаї 40:22 було записано: «Він [Бог] Той, Хто сидить понад кругом землі», або, як говориться в інших перекладах Біблії,— «над земною кулею» («Переклад Дуея», англ.) чи «над круглою землею» («Моффатт», англ.).

Чим більше знань здобуває людство, тим очевиднішим стає те, що Біблії можна довіряти. Колишній директор Британського музею, Фредерік Кеньйон, написав: «Одержані на даний час результати [досліджень] підтверджують те, що підказує віра, а саме: з розвитку науки Біблія тільки виграє́».

Передречення майбутнього

Чи можна довіряти пророцтвам Біблії, зокрема про «нові небеса і нову землю, на яких перебуватиме  праведність»? (2 Петра 3:13; Об’явлення 21:3, 4). Чи і з цього погляду Біблія виявилася правдивою? Так, адже пророцтва, записані в ній навіть за сотні років, сповнялися до найменших подробиць.

Наприклад, майже за 200 років Біблія передбачила падіння могутнього Вавилона. У пророцтві було сказано, що його завойовниками стануть мідяни, об’єднані з персами. І, хоча перський цар Кір тоді ще не народився, у Біблії вже повідомлялось, що саме він очолить це завоювання. Також у пророцтві говорилося, що води ріки Євфрату, які забезпечували захист Вавилона, «повисихають» і що «брами [Вавилона] не будуть замикані» (Єремії 50:38; Ісаї 13:17—19; 44:27—45:1).

Історик Геродот підтвердив, що це пророцтво виконалося до найменших подробиць. Крім того, Біблія передрекла, що зрештою Вавилон перетвориться на безлюдне пустище. Так і сталося. У наш час на місці Вавилона залишилися тільки руїни (Ісаї 13:20—22; Єремії 51:37, 41—43). У Біблії є чимало інших пророцтв, які сповнилися з неймовірною точністю.

А що Біблія передбачила про теперішній світ? Вона говорить: «В останні дні прийдуть скрутні часи, коли жити буде дуже важко. Бо тоді люди будуть самолюбні, грошолюбні, чванливі, пихаті, сповнені зневаги, неслухняні батькам, невдячні. Вони не виявлятимуть відданості, не матимуть природної любові... вони любитимуть задоволення, а не Бога і лише будуть робити вигляд, що виявляють відданість Богові, але зречуться її сили» (2 Тимофія 3:1—5).

Нині ми на власні очі бачимо сповнення цих слів. До того ж Біблія повідомляє, що в ці «останні дні» «повстане народ на народ і царство на царство, та...  буде голод». Також «відбуватимуться сильні землетруси, а в одному місці за іншим будуть епідемії» (Матвія 24:7; Луки 21:11).

Авжеж, сьогодні ми з вами є свідками сповнення біблійних пророцтв. І попереду нас чекає сповнення ще деяких чудових обітниць, як-от: «успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній» та «мечі свої перекують вони на лемеші... і більше не будуть навчатись війни!» (Псалом 37:29; Ісаї 2:4).

Хтось може сказати: «Це звучить, як казка, в це важко повірити». Насправді ж ми не маємо жодної підстави сумніватися в правдивості обітниць нашого Творця. Його Слову можна довіряти! (Тита 1:2). Аби ще більше переконатися в цьому, варто глибше дослідити факти.

При цитуванні Єврейських Писань використовується переклад Огієнка (видання 2002 року, нумерація Псалмів згідно з виданням 1990 року), а Християнських Грецьких Писань — «Переклад нового світу».

[Вставка на сторінці 4]

«Одержані на даний час результати [досліджень] підтверджують те, що підказує віра, а саме: з розвитку науки Біблія тільки виграє́».