Всесвітній звіт

АФРИКА

КІЛЬКІСТЬ КРАЇН І ТЕРИТОРІЙ: 57

НАСЕЛЕННЯ: 878 000 158

КІЛЬКІСТЬ ВІСНИКІВ: 1 171 674

КІЛЬКІСТЬ ВИВЧЕНЬ: 2 382 709

Бенін.

Клод і його дружина Марі-Клер ревно служать місіонерами вже 27 років. У лютому Марі-Клер підсковзнулася і зламала ногу. Через два тижні Клод, працюючи у місіонерському домі, впав і теж зламав ногу. Коли обом наклали гіпс — Марі-Клер на праву ногу, а Клоду на ліву, то Клод іронічно зауважив: «Нам усе подобається робити разом».

Клод, хоч і в гіпсі, міг пересуватись, а от Марі-Клер кілька тижнів не могла відходити далеко від дому. Вона домовилась проводити у місіонерському домі 4 зі своїх 12 біблійних вивчень. Однак їй хотілося брати участь також в  інших видах служіння. Тож вона вирішила поставити на вулиці перед домом стіл, на якому розклала публікації, і почала розмовляти з перехожими. У березні вона провела в служінні  83 години, проповідуючи за столом. Чи Єгова поблагословив такий метод служіння? Того місяця вона розповсюдила 14 книжок, 452 брошури, 290 журналів і понад 500 буклетів.

Ефіопія.

Ареґа, який жив у віддаленому селі, вирішив обклеїти стіни свого будинку. У його країні люди зазвичай використовують для цього газети, але йому хотілося, щоб стіни були кольоровими. На базарі Ареґа побачив чоловіка, який пропонував брошуру «Утішайтеся вічним життям на землі!». Він узяв її і, не читаючи, обклеїв її сторінками стіни свого будинку. Через два роки його увагу привернув напис на «шпалерах»: «Ісус був Божим Сином». Це відрізнялось від вчення про таємничу Трійцю, якого його навчили. Ареґу це зацікавило, і він вирушив у дев’ятигодинну подорож до найближчого міста, щоб знайти людей, які говорять, що у Бога є Син. Його перша спроба виявилася невдалою, і він повернувся додому ні з чим. Згодом він ще раз пішов до міста, і люди показали йому дім брата, який колись дав йому брошуру. Однак Ареґа зіткнувся з новими труднощами, бо йому довелося чекати кілька годин, поки брат повернувся додому. Після розмови з ним Ареґа почав вивчати Біблію. Протягом наступних місяців він не раз приходив до міста, щоб набувати знань про Бога. Коли він почав ділитися з односельцями тим, чого навчався, то зустрівся з протидією і багато людей відвернулось від нього. Але він не здавався, і з часом дехто зацікавився правдою. Коли в його селі було вже 13 зацікавлених, туди призначили двох спеціальних піонерів. Невдовзі вони проводили понад 40 біблійних вивчень і приблизно стільки ж осіб відвідували зібрання. Тепер у цій місцевості служить восьмеро місцевих вісників. Для нашого нового брата Ареґи кольорові картинки на стінах стали не просто декорацією.

 Гана.

В Африці настільки швидко поширюються мобільні телефони, що дехто говорить, ніби на континенті відбувається «революція мобільного зв’язку». Щоб залучити якомога більше користувачів, багато операторів надають своїм абонентам можливість безкоштовно спілкуватись у певні години ночі. Сестра, на ім’я Грейс, добре використовує цю можливість. Моніка, з якою Грейс вивчала Біблію, була завжди зайнята, і вивчення відбувалося нерегулярно. Грейс робила все, що могла, навіть почала вивчати з Монікою в неї вдома о п’ятій годині ранку. Але у Моніки помінявся графік, і їй вже не підходив навіть цей час. Тоді Грейс подумала про безкоштовний мобільний зв’язок вночі. Моніка погодилась, і вони домовились проводити вивчення по телефону о четвертій годині ранку. Але як же вони засмутились, коли виявилось, що в цей час мережа перевантажена, оскільки надто багато людей використовують безкоштовний зв’язок. Вони просто не могли додзвонитися одна до одної. Тож вони домовились вивчати ще раніше, о третій ранку. Прокидатись о цій годині їм було дуже нелегко, оскільки обидві мали дітей  і працювали. Грейс розповідає: «Я молилася до Єгови і просила його, щоб він дав мені сили і бажання підтримувати зацікавлення своєї учениці. Я ставила будильник і змушувала себе вставати в цей час. Хоч я дуже змучувалась, але намагалася не знеохочуватись». На обласному конгресі 2008 року «Керовані Божим духом» Моніка охрестилась. Як же Грейс тішилась, що колись доклала стільки зусиль! Нещодавно Грейс застосувала такий самий метод вивчення вночі ще з однією жінкою, і тепер та почала відвідувати зібрання.

Мозамбік.

У серпні 2008 року повз глиняну хатину, в якій жила наша бідна овдовіла сестра, проїжджала машина. З неї вилетів піджак і впав біля хатини сестри. Сестра підняла його і знайшла в кишенях документи, три мішечки з дорогими ювелірними прикрасами та майже тисячу доларів готівкою. Сестра попросила односельця зателефонувати за номерами, вказаними в документах, і повідомити про знахідку. Того ж вечора до неї в село приїхали четверо чоловіків. У присутності представників сільської влади наша сестра передала власнику піджак і все, що в ньому було. Чоловік розплакався і сказав, що якби його піджак потрапив не до рук Свідка Єгови, а когось іншого, то він ніколи б не побачив свого майна. Наша вірна сестра, хоч і бідна, дала своєю поведінкою чудове свідчення, яке прославило ім’я Бога Єгови у її місцевості.

 АМЕРИКА

КІЛЬКІСТЬ КРАЇН І ТЕРИТОРІЙ: 55

НАСЕЛЕННЯ: 910 761 124

КІЛЬКІСТЬ ВІСНИКІВ: 3 575 123

КІЛЬКІСТЬ ВИВЧЕНЬ: 3 778 321

Барбадос.

Багато батьків переконались, наскільки корисно вивчати з дітьми напам’ять вірші з Біблії. Одна сім’я з Гренади дуже втішилась, коли дізналась, як їхній шестирічний син використав біблійний вірш, доводячи, що Єгова — найвища особа у Всесвіті. Ось що написав батько хлопчика: «Одного дня, коли моя дружина Лорі забирала нашого сина Стефана зі школи, його вчителька відкликала її вбік і сказала: “Мене дуже вразив ваш син. Хоч я не поділяю ваших релігійних переконань, але мушу визнати, що захоплююсь тим, як добре він пояснює те, у що вірить”.

Коли вони повернулись додому, дружина почала розпитувати Стефана, що сталося в школі і чим він заслужив похвалу вчительки. Син розповів, що зранку вчителька сказала, що Ісус є Богом.

Тоді Стефан підняв руку і, коли вчителька дозволила йому говорити, сказав: “Ні, Ісус — не Бог. Біблія вчить, що Ісус — це Син Єгови, тому він не може бути Єговою”.

Вчителька заперечила: “Я вважаю, що Ісус — це і є Єгова”.

Стефан відповів: “Але ж Біблія говорить, що Ісус  не є Всевишнім, а тільки Єгова. Тільки Єгова — Всевишній”. Хлопчик процитував Псалом 83:19 — вірш, який він вивчив напам’ять і який добре розумів. Учителька не знала, що́ відповісти шестирічній дитині, яка мала точні біблійні знання».

Еквадор.

Кілька братів проповідували в сільській місцевості, де люди розмовляють мовою кечуа. Повертаючись додому, вони сіли в автобус, в якому був відеомагнітофон і телевізор. Усі пасажири розмовляли мовою кечуа, і братам дозволили показати їм фільми про Ноя і Давида. Як же здивувались пасажири, що можуть подивитися фільми рідною мовою! Їм було так цікаво, що, коли автобус зупинився підібрати ще одного пасажира, вони сказали йому швидше сідати, щоб нічого не пропустити. Після закінчення перегляду багато хто попросив  собі таку касету. Деякі пасажири мали біблійні запитання і захотіли взяти літературу, інші дали свої імена й адреси, щоб хтось відвідав їх у місті. Крім того, всі отримали запрошення на Спомин, який мав проходити мовою кечуа. Це, безумовно, було однією з причин того, що Спомин у тій місцевості відвідало дуже багато людей.

Мексика.

Проповідуючи від дому до дому, піонер, на ім’я Габіно, постукав в одні двері. Ніхто не відчиняв. Тоді він постукав другий раз і третій. Через якийсь час він постукав вчетверте. Двері відчинив схвильований чоловік, який плакав. Він запросив Габіно увійти, але через сльози нічого не міг сказати. Габіно почав його потішати, розповідаючи про добру новину, і чоловік заспокоївся. «Бачите цей стілець? — запитав він.— Коли ви постукали третій раз, я вже стояв на стільці. Бачите мотузку? Коли ви постукали вчетверте, вона вже була на моїй шиї. Але я зняв її і відчинив двері. Дякую вам за наполегливість, інакше я б повісився». Він пояснив, що був у розпачі через проблеми з дружиною. Габіно домовився вивчати з ним Біблію. Зазвичай цей піонер стукає у двері один-два рази. Але цього разу,  можливо, під керівництвом ангелів, піонер виявив наполегливість, що принесло добрі результати.

Чилі.

Під час кампанії розповсюдження запрошень на Спомин Христової смерті маленька дівчинка підійшла до сестри і запитала: «Скільки вам років?» Сестру трохи здивувало таке запитання, і вона відповіла: «А тобі скільки років?» Дівчинка сказала, що їй шість років і що мама дала їй листа для когось із Свідків Єгови. Мама наказала дівчинці знайти Свідка, але щоб це не була ні дитина, ні літня особа. Тож сестра сказала, що їй 25 років. Тоді дівчинка дала їй листа. У ньому писалося: «Коли ви, Свідки, приходили до мене додому, у мене забракло духу відчинити двері. У мене сильна депресія, і я просила Бога допомогти мені. Я намагаюсь виконувати те, чого ви вчите, і читати Біблію, але це дуже важко. Я хочу вивчати Біблію з кимось, хто допоміг би мені подолати наслідки розлучення. Якщо Ви можете допомогти мені, приходьте до мене сьогодні після обіду, бо зранку я буду в ліжку. Дякую Вам».

Того дня після обіду сестра відвідала ту жінку, запросила її на Спомин і спеціальну промову. Жінка прийшла, і програма цих зібрань дуже її потішила. Відтоді вона продовжує регулярно приходити на зібрання і робить добрий  поступ у вивченні Біблії за допомогою книжки «Чого насправді вчить Біблія?». А як її шестирічна донечка? З нею, а також з її 12-річною сестрою проводиться окреме біблійне вивчення.

Пуерто-Рико.

Ось що написала одна сестра: «Я проповідувала з журналами на вулиці, коли побачила молоду жінку, яка накачувала колеса своєї машини. Я підійшла до неї, але навіть не встигла вимовити й слова, як вона попросила у мене «Вартову башту» і «Пробудись!», сказавши, що дуже любить читати наші журнали. Я запропонувала їй вивчати Біблію, однак вона відмовилась, бо її мати дуже противиться нам, а жінка живе на третьому поверсі будинку своєї матері. Коли я запитала її про адресу, вона дала мені тільки назву вулиці. Через якийсь час я пішла на цю вулицю і намагалась розшукати її, але безуспішно. Потім одного дня я знову пішла на ту вулицю і почала розпитувати сусідів, чи не знають вони Ненсі, яка має двох маленьких дітей. На щастя, мені вдалось дізнатися її адресу. Але я ніяк не могла застати її вдома, тож залишала для неї журнали і записки. Коли зрештою я зустрілась з нею, вона розплакалась і сказала, що хоче піти до Залу Царства. Ненсі прийшла на зібрання, і їй дуже сподобалась тепла атмосфера і любов між братами та сестрами. Вона розповіла мені, що не знала про мої відвідини, бо її мати знищувала мої записки і журнали. Ми почали вивчати Біблію в будинку сестри Ненсі, і невдовзі Ненсі стала регулярно приходити на зібрання. Тепер вона ніколи не пропускає зібрань. Вона записалася у Школу теократичного служіння, і мені дуже приємно слухати, коли вона і її двоє малих дітей беруть участь у зібраннях».

 АЗІЯ

КІЛЬКІСТЬ КРАЇН І ТЕРИТОРІЙ: 47

НАСЕЛЕННЯ: 4 073 556 172

КІЛЬКІСТЬ ВІСНИКІВ: 635 896

КІЛЬКІСТЬ ВИВЧЕНЬ: 579 554

Південна Корея.

Чоловік, який живе біля Залу Царства, ставив свою машину перед домом. Одного разу він знайшов на машині записку: «Я випадково подряпала ваше авто, коли паркувалася поряд. Будь ласка, зателефонуйте мені, і я відшкодую збитки». Чоловік добре знав, як поводять себе Свідки, що приходять до залу. Він подумав: «Така чесна людина може бути тільки Свідком Єгови».

Записку залишила сестра, на ім’я Суєн. Коли той чоловік зателефонував їй, вона вибачилась і знову запропонувала відшкодувати збитки. Уявіть собі її здивування, коли чоловік запитав: «Вибачте, а ви часом не Свідок Єгови?» Чоловік сказав, що він сам усе зробить і хай вона цим не переймається. Крім того, він висловив бажання побачитися з нею, бо хотів дещо більше довідатися про Свідків. Суєн разом з батьком і ще одним Свідком прийшла на зустріч з тим чоловіком. Чоловік пояснив: «Я маю змогу спостерігати за Свідками, бо живу поряд із Залом Царства. Ви — чудові люди. Не розумію, чому вас усі так не люблять». Батько Суєн відповідав на багато запитань  чоловіка за допомогою Біблії та книжки «Чого насправді вчить Біблія?». Тепер той чоловік вивчає Біблію з батьком Суєн і зростає духовно.

Країни, де наша праця під забороною або обмеженнями.

Одного полковника армії зворушило те, як правда змінила його дружину, Свідка Єгови. Він погодився вивчати Біблію. Про це довідався генерал, його начальник. Генерал викликав полковника до себе і сказав, щоб той порвав контакти зі Свідками, інакше його відправлять у найвіддаленіший закуток країни. Полковник сміливо відповів, що його дружина вже довший час вивчає Біблію і це нікому нічим не загрожує. Тому він не перестане вивчати Біблію. Згодом полковник звільнився з армії. Нині він охрещений Свідок, сталий піонер і служитель збору. Цікаво, що Біблію почала вивчати також дружина того генерала. Він не зміг вплинути і на неї, так що тепер вона служить сталим піонером.

В іншій країні сестра почала вивчення Біблії з молодою жінкою, чоловік якої дуже цьому противився. Вони не могли вивчати в домі зацікавленої, тому зустрічалися в сквері. Під час вивчення повз них прогулювався літній чоловік. Він неодноразово проходив біля них, підслуховуючи їхню розмову. Одного разу той чоловік підійшов і почав розпитувати про Біблію. Наступного вивчення він прийшов знову. Зацікавлена трохи обурилась: «Я тут можу вивчати Біблію лише годину, а ви приходите і своїми запитаннями забираєте мій час». Тоді сестра домовилася з братом, щоб той вивчав зі старшим чоловіком. Досить швидко цей чоловік почав застосовувати  в житті біблійні знання і ходити на зібрання. Щонеділі він, гарно одягнений і з портфелем, виходив з дому. Це помітили дві його сусідки, їм було цікаво знати, куди ж він ходить. Невдовзі вони довідались, що сусід прийняв якусь «нову віру». Тож сусідки вирішили піти за ним і опинилися в Залі Царства. З ними заговорили кілька сестер і запропонували біблійне вивчення. Одна сусідка погодилась. Усі троє — молода жінка, що вивчала в сквері, літній чоловік і одна з його сусідок — швидко виросли духовно й недавно охрестились.

Камбоджа.

Піонерка, на ім’я Лой, постійно їздить велосипедом до села, в якому люди живуть у бамбукових хатах на палях. Там вона вивчає з селянами Біблію. За три дні до Спомину піонерка пояснювала одній зацікавленій, чому проводиться така урочистість. У той час їх обступили діти і почали ставити різні запитання. Дітей приходило щораз більше. Лой роздала тоді 57 запрошень на Спомин. Наступного дня вона знову приїхала в село, але на інше вивчення. Зацікавлена сказала, що її родичі та друзі хочуть побувати на Спомині. Тож Лой залишила їй 20 запрошень. Сестра стала переживати, чи зможе допомогти усім цим людям прибути на Спомин. Помолившись, Лой звернулась до батька одної зацікавленої, який був старостою села. Він порадив їй знайти лише один тук-тук (чотиримісний візок, який чіпляють до мотоцикла), щоб відвезти всіх охочих. Вони можуть їхати, сидячи один в одного на колінах або стоячи. Лой дуже раділа, коли з того села на Спомин приїхало 18 осіб.

 Індія.

Брат, який працює водієм авторикші, мав нагоду свідчити одній пасажирці. Виявилось, що вона журналістка. Її вразило те, що брат не побоявся заговорити до неї, адже декого зі Свідків під час проповідування у тій місцевості побили релігійні противники. Журналістка вирішила написати про цю розмову в одній з центральних газет. Ось що говорилось у її статті: «Я поставила водієві трохи провокаційне запитання: “Ви не чули сьогоднішньої новини — що у різних місцях штату побили ваших людей і напали на ваші церкви?” Водій відповів: “Так, я нині читав про це в газеті”.— “І що ви будете робити, коли противники  й далі будуть на вас нападати?” Він похитав головою і промовив: “Це нас не зупинить. Ми все одно будемо вірити в правду”».

Про буклет, який дав їй Свідок, вона написала: «Удома я витягнула його з сумки. На ньому було зображено ідилічну сцену: зелені луки, озеро, квітучі дерева, люди збирають збіжжя і фрукти, а вдалині — вкриті снігом вершини. І напис: «Життя в спокійному Новому Світі». Цей буклет був релігійного змісту. Я подумала, що ніхто б не противився, якби отримав буклет з рекламою одягу чи на тему здорового способу життя. Але почни розмову про спокійний новий світ — і тебе зненавидять».

Філіппіни.

У регіоні Замбоанга височить гора, яку видно навіть за 200 кілометрів. Брати, які живуть біля гори, під час проповідницького служіння часто жартували: «Що ж ми будемо робити, коли зацікавиться хтось, хто мешкає на вершині гори?» Одного разу біля підніжжя гори вони зустріли чоловіка, який шукав Свідків Єгови. Він сказав, що потребує допомоги у вивченні Біблії. Брати запитали, де він живе. Чоловік показав на вершину, і брати остовпіли. Він пояснив, що його дім не на самій вершині, а за нею. Проте дістатись до нього можна лише пройшовши через вершину. Оговтавшись від здивування, брати погодились відвідати того чоловіка. Тепер він вивчає Біблію, а також ходить на зібрання до Залу Царства, хоча це дуже далеко від його дому. Цей чоловік є серед людей, зібраних з різних народів, що йдуть на «гору дому Господнього» (Ісаї 2:2).

 ЄВРОПА

КІЛЬКІСТЬ КРАЇН І ТЕРИТОРІЙ: 47

НАСЕЛЕННЯ: 736 988 468

КІЛЬКІСТЬ ВІСНИКІВ: 1 563 910

КІЛЬКІСТЬ ВИВЧЕНЬ: 819 067

Фінляндія.

Двоє братів проповідували від дому до дому з буклетом «Чи ви хочете знати правду?» і пропонували вивчення Біблії. Їм відчинив двері чоловік і, не дослухавши до кінця їхній вступ, запросив до помешкання. «У мене багато запитань,— сказав він.— Чому ви прийшли саме тепер?»

«Ми проповідуємо в цій території разом зі своїм збором»,— відповіли брати.

Тоді чоловік сказав: «Я молився, щоб до мене прийшли Свідки Єгови. Зазвичай у цей час я бігаю підтюпцем, але сьогодні залишився вдома. І ви прийшли!» Той чоловік вважав, що це було відповіддю на його молитви. На роботі він не раз чув негативні висловлювання про Свідків Єгови і захотів перевірити їхню правдивість. Він пішов до бібліотеки, щоб почитати щось про них, і знайшов книжку «Свідки Єгови — вісники Божого Царства». Прочитавши її, він зрозумів, що всі закиди проти Свідків були брехнею. Тому йому дуже хотілося зустрітись зі Свідками Єгови. З цим чоловіком було розпочато вивчення Біблії, і він відразу почав приходити на зібрання. Він проповідував своїй колишній дружині і їхнім донькам, і вони також почали вивчати.

 Великобританія.

Стала піонерка, яку звати Керсті, вивчила французьку і мову нгала, щоб проповідувати людям з Конго, які мешкали на її території. Якось вона побачила, як одна конголезка з багатьма сумками в руках намагається сісти в автобус. Заговоривши до неї мовою нгала, Керсті запропонувала їй допомогу і занесла її сумки в автобус. «Звідки ви, біла жінка, знаєте мову нгала?» — запитала конголезка. Керсті пояснила, що відвідує зібрання Свідків Єгови, які проводяться мовою нгала, і що навчилась цієї мови від місцевих Свідків, щоб розмовляти з людьми про Біблію. Керсті хотіла запропонувати жінці вивчати Біблію, тому поїхала автобусом  разом з нею. Вийшовши на її зупинці, Керсті донесла сумки аж до помешкання жінки на четвертому поверсі. У квартирі Керсті познайомилася з чоловіком жінки, а також з їхніми чотирма дітьми, і показала їм, як проводиться біблійне вивчення за допомогою книжки «Чого насправді вчить Біблія?». Тепер ця жінка і двоє її старших дітей вивчають Біблію і намагаються тішити Єгову своїми ділами.

Грузія.

Двоє молодих піонерів вирішили переїхати в гірську місцевість, де було мало Свідків. Вони проповідували від села до села, і люди дуже добре відгукувались на біблійну звістку. Ці брати розповсюдили сотні примірників літератури і розпочали багато біблійних вивчень. Коли вони починали проповідувати в горах, то не мали багато коштів і не знали, де будуть ночувати. Але їхні потреби завжди були задоволені. Люди в селах годували їх і запрошували до себе переночувати. Деколи навіть ті люди, які не хотіли слухати звістку, пригощали їх і давали нічліг. Згодом ці брати були призначені спеціальними піонерами в тій території. У них так багато біблійних вивчень, що вони обмежили кількість вивчень, які можуть проводити. І все ж кожен з них щомісяця проводить в середньому понад 20 вивчень Біблії, бо часто прямо на вулиці до них підходять люди і просять, щоб з ними вивчали Біблію.

Угорщина.

Одній сестрі молочниця регулярно приносить молоко. Вона вішає сумку з пляшками на паркан сестри. Якось, повертаючи порожні пляшки, сестра поклала в сумку буклет «Чи ви хочете знати правду?». Як же вона здивувалась, коли разом зі свіжим молоком молочниця поклала в сумку  папірець, на якому написала кілька запитань про буклет і попросила Біблію. Сестра відразу ж пішла до молочниці на ферму, де та мешкала, і розпочала вивчати з нею Біблію за допомогою книжки «Чого насправді вчить Біблія?». Ця жінка вже якийсь час шукала відповіді на свої запитання по різних церквах, але так і не задовольнила свій духовний голод. Внаслідок тих пошуків у неї навіть з’явилися нові запитання. Одна з дочок молочниці також зацікавилась біблійною правдою, і сестра дала їй книжку «Навчайся у Великого Вчителя». Мати розповіла, що раніше її дочка часто прокидалась вночі, бо їй снились кошмари. Але, прочитавши кілька розділів з книжки, дівчинка стала менше боятись і тепер спокійно спить. Вивчення Біблії продовжується, і ця мама з двома своїми дочками відвідує недільні зібрання.

Італія.

Крістіна і Манель, дві повночасні проповідниці,  розповсюджували буклет «Чи ви хочете знати правду?» у сільській місцевості Центральної Італії. На одній фермі, вони почули галас, що долинав із заднього подвір’я. Коли господиня побачила Свідків, вона закричала: «Скоріше! Біжіть сюди! Допоможіть!» Коли сестри прибігли до неї, то побачили, що вона намагається втримати в хліві величезну розлючену свиню. Двері до хліва зламалися, і жінка боялась, що свиня втече в ліс. Вона була сама і з усіх сил намагалась втримати двері, щоб не дати вибігти свині. «Тримайте двері, а я побіжу і принесу засув, щоб зачинити їх!» — гукнула вона до Крістіни. Але та сказала, що боїться свиней. Тоді жінка дала гарбуза і ніж в руки Манель, сказавши: «Не бійтеся. Кидайте свині шматки гарбуза, щоб відволікти її, а я пошукаю новий засув».

Жінка зникла на кілька хвилин. Поки її не було, Крістіна просила Манель швидше кидати їжу свині, але гарбуз був твердий і його було важко різати. Зрештою жінка повернулась і зачинила двері. Зітхнувши з полегшенням, вона сказала: «Вас послав Всевишній!»

«Правду кажете, пані!» — відповіли сестри і показали жінці буклет.

Тоді жінка сказала: «Такі важливі питання не можна обговорювати тут. Ходімо собі десь спокійно посидимо». Вона винесла на подвір’я стільці, і вони посідали разом на сонечку. Жінка ставила багато запитань і слухала відповіді сестер з вдячністю і щирою цікавістю. Згодом з цією жінкою почали вивчати Біблію. Крістіна і Манель кажуть, що все це сталося завдяки свині, яка намагалась втекти саме тоді, коли було треба.

 АВСТРАЛІЯ ТА ОКЕАНІЯ

КІЛЬКІСТЬ КРАЇН І ТЕРИТОРІЙ: 30

НАСЕЛЕННЯ: 38 338 482

КІЛЬКІСТЬ ВІСНИКІВ: 99 816

КІЛЬКІСТЬ ВИВЧЕНЬ: 59 619

Австралія.

Фред, Свідок Єгови з тихого узбережного містечка, залишив одному чоловіку три диски DVD з нашими фільмами. Пізніше Фред отримав від того чоловіка листа, в якому говорилося: «Коли я уважно переглядав ваші фільми, мене огорнув дивовижний спокій. Мені передався мир і радість усміхнених людей, яких я бачив на екрані. Уже багато років я такого не відчував. Тепер я починаю вірити, що мене може чекати ліпше життя. Колись я часто поводився грубо зі Свідками, які дзвонили в мої двері. Дуже вибачаюсь за це. Ваші люди завжди були привітні до мене і хотіли поділитися доброю новиною. Хто знає, можливо, одного дня ви озирнетесь у своєму Залі Царства і побачите там мене».

Нова Зеландія.

Дві сестри відвідали державну організацію, яка допомагає сім’ям долати різні проблеми, і домовилися про зустріч з начальницею. Готуючись до цієї зустрічі, вони підібрали літературу на тему сім’ї, яка могла б її зацікавити. Це були книжки «Секрет сімейного щастя» і «Запитання молодих людей. Практичні поради», а також журнали «Пробудись!» за серпень і жовтень 2007 року, які називались «Виховання дітей. Сім кроків до успіху» та «Оберігайте своїх дітей!».

 Під час розмови сестри пояснили, що наша праця добровільна і що ми прагнемо надавати сім’ям допомогу, особливо духовну. Вони детально розповіли про літературу, яку принесли. Начальниця вислухала їх, взяла літературу і сказала, що в її організації налічується 35 працівників і вона хоче поділитися отриманою інформацією з усіма ними. Також вона додала, що статті з «Пробудись!» будуть корисними для кожної з 503 сімей, які є у неї в списках. Сестрам вдалося зібрати і принести 557 примірників цих журналів. Через два тижні їм зателефонували і сказали, що вже роздали всі журнали тим сім’ям.

Фіджі.

Юнак, на ім’я Вільяме, був талановитим гравцем у регбі і мріяв виступати за збірну своєї країни. Його молодший брат Леоне також хотів пов’язати життя з регбі, але, погодившись вивчати Біблію зі спеціальним піонером, зрозумів, що не може служити двом панам. Тож він почав ходити на зібрання і полишив регбі. Його мама, яка була  Свідком, купила йому одяг для зібрання, але під час сварки Вільяме схопив цей одяг і порвав. Леоне був просто шокований, проте вирішив не відплачувати злом за зло. Через деякий час він продав на базарі кавуни, які виростив, і за частину виручених грошей купив собі для зібрання одяг, Біблію, ручки та маркери. Те саме він купив для свого брата. Доброта Леоне зворушила Вільяме, бо він пам’ятав про свій зухвалий вчинок. Тому він вдягнув куплений одяг і, на здивування брата, прийшов на зібрання. Крім того, Вільяме погодився вивчати Біблію, і обидва брати зробили добрий духовний поступ. Коли вони вже готувалися до хрещення, Вільяме отримав вигідну пропозицію грати в регбі в одній з європейських команд. Про таку пропозицію мріє багато юнаків, оскільки вона відкриває шлях до матеріального забезпечення і слави. Однак його цілі змінилися, і він вирішив присвятитись Єгові. Після хрещення Вільяме і Леоне півроку служили допоміжними піонерами. Їхній добрий приклад вплинув на батька, якого звати Вайсеа, і він також захотів вивчати Біблію. Вайсеа зробив великі зміни в житті і разом з двома своїми дочками охрестився на спеціальному одноденному конгресі.

[Ілюстрації на сторінці 45]

Самодисципліна і сучасні технології допомогли сестрі проводити вивчення Біблії

[Ілюстрація на сторінці 46]

Своєю вірністю вона дала чудове свідчення

[Ілюстрація на сторінці 48]

Сімейне поклоніння допомогло Стефану свідчити в школі

[Ілюстрація на сторінці 49]

Його наполегливість врятувала життя

[Ілюстрація на сторінці 50]

Вона знайшла Свідка — і не малого, і не старого

[Ілюстрація на сторінці 55]

Вона знайшла один «тук-тук»

[Ілюстрація на сторінці 58]

Вивчивши іноземну мову, сестра змогла почати біблійне вивчення

[Ілюстрація на сторінці 60]

Неформальне свідчення може бути дуже різним

[Ілюстрація на сторінці 63]

Сестри підбирають літературу на тему сім’ї

[Ілюстрація на сторінці 64]

Вони відмовились від вигідної кар’єри гравців у регбі, щоб служити Єгові