Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Цікаві події минулого року

Цікаві події минулого року

Цікаві події минулого року

РАДІСНО спостерігати, як Єгова використовує своїх служителів, щоб виконувати свою волю по всій землі. У цьому «Щорічнику» ви зможете прочитати, як добра новина проповідується глухим людям, а також, як письменницький відділ проводить дослідження. Ви дізнаєтесь про міжнародні конгреси і цікаві подробиці про наш новий пісенник. Довідайтесь про юридичні справи в різних країнах, про події на Гаїті і присвячення нових філіалів. Ми сподіваємось, що прочитане сподобається вам і підбадьорить вас.

БОГ ХОЧЕ, ЩОБ ГЛУХІ ЛЮДИ ПІЗНАЛИ ЙОГО

Довідаймось насамперед про те, як добра новина поширюється серед людей з вадами слуху. Сальваторе, який живе в Сполучених Штатах, не чує. Його дружина є Свідком Єгови. Хоча Сальваторе роками знав біблійну правду, він не робив поступу. Дружина порадила йому читати Біблію щодня впродовж року. Однак Сальваторе не розумів того, що читав, і занепав духом. «Я ніколи не навчуся любити Єгову»,— з сумом казав він.

Життя Сальваторе змінилося, коли була видана частина «Святого Письма. Переклад нового світу» американською мовою жестів на DVD. Після того як Сальваторе почав «читати» Боже Слово, він вигукнув: «Нарешті я зрозумів, що Бог хоче, аби я пізнав його». З Сальваторе почали вивчати Біблію, він охрестився і тепер радісно служить Єгові.

Подібно до Сальваторе, багато глухих людей по всьому світі відчувають ніжну любов і турботу Єгови, які видно в тому, що з’являються Біблії та публікації мовою жестів на DVD і на сайті організації. Публікації перекладено на 46 мов жестів, і невдовзі з’явиться переклад ще 13 мовами. «Вартова башта» доступна на дев’ятьох мовах, а частини «Перекладу нового світу» — американською, бразильською, італійською, колумбійською, мексиканською і російською мовами жестів.

Зворушує те, як публікації мовою жестів торкаються сердець зацікавлених. «Я вивчала Біблію за допомогою друкованих публікацій ще в 1981 році,— розповідає Нацуе, глуха жінка з Японії.— Я не розуміла того, що читала, а крім того, мої домашні почали противитись мені. Тож я припинила вивчення.

У квітні 2007 року одна сестра показала мені на DVD брошуру “Ви можете стати Божим другом!” японською мовою жестів. На той час пройшло вже 26 років, відколи Свідки займалися зі мною. Я одразу відновила вивчення Біблії і нарешті відчула, що задовольняю свої духовні потреби. В листопаді 2008 року я охрестилась».

Сьогодні по всій землі є понад 16 000 вісників, які не чують. Вони прославляють Єгову жестами та мімікою. На різні мови жестів для них перекладено 30 книг, брошур, відеофільмів та біблійних вистав. Це запевняє братів і сестер з вадами слуху в тому, що Єгова любить їх і цінує їхнє віддане служіння.

У 54 філіали, в яких публікації перекладаються мовою жестів, надходить багато відгуків від вдячних вісників і зацікавлених. З їхніх листів видно, наскільки глухі люди цінують можливість пізнавати глибокі духовні істини своєю мовою. Один з таких листів написала Емі, сестра з Японії, батьки якої не чують.

«Тато і мама охрестилися значно раніше за мене,— розповідає Емі,— але їм було дуже важко зрозуміти написане в публікаціях. Вони часто просили мене пояснити, що в них мається на увазі. Тепер батьки більш впевнені у своїх знаннях. Мама сказала: “Коли з’явилися публікації мовою жестів, я почала глибше розуміти Біблію”. Батьки ще більше наблизились до Єгови, а наші стосунки стали набагато ліпшими».

«ДОКЛАДНО ДОСЛІДИВШИ УСЕ»

Ісус передрік, що своєчасну поживу челядникам буде давати вірний і розсудливий раб. Так Христос показав, що ті, хто даватиме духовну поживу вірним служителям Єгови, будуть сумлінними, розважними і проникливими (Матв. 24:45—47).

Аби постачати духовний харч, у наш час помазані брати Христа послуговуються письменницьким відділом, що в Брукліні (Нью-Йорк). Він видає журнали, брошури, книжки та інші публікації у друкованому та електронному вигляді. Щоб духовна їжа приносила користь, її, як і фізичну, треба добре приготувати. Навіть укладачі Біблії, якими керував святий дух, вели ретельні пошуки інформації та перевіряли її правдивість. Наприклад, Лука розпитав багатьох очевидців і «докладно дослідив усе від самого початку» (Луки 1:1—4).

Брати, які служать у письменницькому відділі, теж докладно досліджують весь матеріал. Де вони шукають достовірну інформацію? Хоча в Інтернеті можна легко і швидко знайти величезну кількість відомостей, брати не звертаються до блогів і не використовують непідтвердженої інформації, поміщеної анонімними чи некомпетентними авторами. Приміром, онлайн-енциклопедія «Вікіпедія» попереджає користувачів: «[Статті] можуть... містити вагому дезінформацію, неенциклопедичний вміст чи вандалізм». Тому письменницький відділ використовує лише авторитетні довідкові видання, статті визнаних фахівців і книжки солідних видавництв.

Письменницький відділ має чималу бібліотеку, в якій зібрано тисячі книжок. Крім того, брати ходять у публічні та наукові бібліотеки й іноді замовляють спеціалізовану літературу через міжбібліотечний абонемент. Одна з великих університетських бібліотек, послугами якої користуються наші брати, має приблизно п’ять мільйонів книжок, 58 000 періодичних видань, 5,4 мільйона мікроносіїв інформації і тисячі електронних баз даних. Письменницький відділ постійно поповнює свій архів вирізками і повідомленнями з місцевих джерел та філіалів по всьому світі.

Звичайно, в Екклезіяста 12:12 сказано, що «складати багато книжок — не буде кінця». Навіть авторитетні джерела можуть містити неправдиві дані. Як упевнитися, що інформація точна і надійна?

Скажімо, в брошурі «Чи виникло життя само по собі?» говориться, що павутина — це один з найміцніших матеріалів. У ній сказано: «Якщо павутину з каркасних ниток збільшити до розмірів футбольного поля (щоб нитки мали товщину 1 сантиметр, а по краях — 4 сантиметри), вона може зупинити на льоту великий реактивний літак». Цю інформацію брати знайшли у відомому науковому журналі, однак він не був першоджерелом. Оскільки в першоджерелі відомості подавались неоднозначно, довелося звернутись до науковця, котрий висловив це твердження, і дізнатись, як він дійшов до такого висновку. Крім того, братам потрібно було знайти метод обчислення та інші дані, щоб самим з’ясувати, що може відбутись при зіткненні реактивного літака з павутиною величиною з футбольне поле. Провівши не одну годину за детальними дослідженнями та підрахунками, брати зрештою переконались у правдивості цього дивовижного факту.

Іноді навіть авторитетні, здавалося б, джерела містять неточну інформацію. Наприклад, вважається, що Ганді сказав лорду Ірвіну у своєму ашрамі (обителі відлюдника) такі слова: «Коли ваша країна і моя погодяться з вченням Христа в його Нагірній проповіді, тоді ми розв’яжемо проблеми не тільки наших країн, але й цілого світу». Однак ретельна перевірка показала, що немає підстав вважати, що лорд Ірвін приходив до Ганді в ашрам. Тож невідомо, де і коли Ганді так висловився і чи взагалі казав таке. Ось чому ці слова більше не наводяться в наших публікаціях.

Можливо, вам доводилось читати таку історію про Ісаака Ньютона. Кажуть, якось до нього прийшов один атеїст і, побачивши модель Сонячної системи, запитав, хто її зробив. Коли ж Ньютон сказав: «Ніхто!» — атеїст з обуренням вигукнув: «За кого ви мене маєте?!» Ньютон нібито відповів атеїстові, що ця жалюгідна подоба незрівнянно більшої Сонячної системи доводить існування Творця. Хоча ця історія дуже гарна, ані біографи Ньютона, ані дослідники його праць не знайшли доказів того, що така бесіда справді відбулася. Цікаво, що найперші згадки про неї з’являються лише на початку XIX століття і розмову веде не Ньютон, а німецький учений Атанасій Кірхер. Тому письменницький відділ більше не посилається на цю історію в нашій літературі.

Часом треба перевірити і побіжні зауваження. Скажімо, брат у своєму життєписі каже, що народився 1915 року в Чехословаччині. Але Чехословаччини не існувало до 1918 року. Тож в якій країні народився брат? Щоб з’ясувати це, треба звернутися до старих карт і книг з історії.

Ось інший приклад. Брат написав, що охрестився в Сан-Франциско, і вказав дату. Під час перевірки з’ясувалося, що цього дня в Сан-Франциско конгресу не проводилось. Як бути в такій ситуації? Пам’ять іноді підводить кожного, і, скоріше за все, брат запам’ятав місце хрещення, але переплутав дату. Подібні суперечності можна усунути, якщо перевірити факти в кількох джерелах.

Отже, письменницький відділ використовує тільки точні й правдиві відомості, навіть коли йдеться про подробиці. У результаті «вірний і розсудливий раб» незмінно постачає духовну поживу, яка приносить честь Єгові, «Богу правди» (Пс. 31:6).

ЯК КОНГРЕСИ ДОПОМАГАЮТЬ ПИЛЬНУВАТИ

Мільйони Свідків Єгови по всьому світі вдячні за практичні та вчасні поради, які вони почули на обласних конгресах «Пильнуйте!», що відбулися в 2009 році. Було проведено 37 міжнародних конгресів, на яких побувало понад 200 000 делегатів зі 136 країн. Ці конгреси пройшли в Австрії, Гані, Італії, Кенії, Кореї, Кот д’Івуарі, Мексиці, М’янмі, Німеччині, Перу, ПАР, Польщі, США, Тринідаді й Тобаго, Франції та Чилі. Загальна кількість присутніх на цих конгресах досягла 1 495 045, з яких 15 730 осіб охрестилося.

У чому полягає мета міжнародних конгресів? Керівний орган планує їх кожні кілька років у вигідно розташованих містах і нерідко саме в тих країнах, де діяльність Свідків Єгови раніше була під забороною. Такі конгреси зміцнюють братів і сприяють проповідуванню доброї новини в країнах, в яких вони проходять.

На цих конгресах брати і сестри мають можливість відчути, наскільки міцні «узи єдності», що пов’язують наше міжнародне братство (Кол. 3:14). Радісно спостерігати за тим, як любов, мир і єдність долають національні, культурні та мовні бар’єри. До і після програми, а також під час перерв Свідки Єгови різних національностей щиро виявляють любов: вони спілкуються, разом їдять, дають одні одним прості подарунки, обмінюються адресами і телефонами, роблять фотографії і по-братньому обнімають одні одних. Чимало делегатів і місцевих Свідків приходять на конгреси в народному одязі.

У програму кожного з чотирьох днів міжнародних конгресів входять повідомлення з інших країн. Районний наглядач з Італії зазначив, що ці повідомлення допомагають присутнім «по-справжньому відчути себе частиною міжнародного братства та усвідомити, що всі ми маємо одну мету — проповідувати про Царство». Делегатам було приємно почути цікаві випадки, які розповіли місіонери та інші повночасні служителі, котрі приїхали на батьківщину з країн, де вони служать. Їхній приклад зміцнює усіх вісників, незалежно від віку.

Делегати міжнародних конгресів із задоволенням слухали підбадьорливі промови членів Керівного органу, в яких прозвучали вчасні біблійні настанови. Щоб програма принесла користь усім присутнім, виступи цих братів, а також повідомлення з інших країн перекладалися різними мовами. Приміром, на другому міжнародному конгресі в Гонолулу (Гаваї) чотири промови члена Керівного органу Стівена Летта перекладали з англійської на ілоканську, трук, мандарин, маршалльську, самоа і японську мови.

Коли Керівний орган планує провести міжнародний конгрес, брати враховують, чи є в тому чи іншому місті відповідні приміщення, скільки там місцевих Свідків, а також скільки гостей приїде з інших країн і чи буде можливість їх розмістити. Потім відповідальні брати у кожному місті, де планується конгрес, мають отримати дозвіл від місцевої влади і укласти договори з адміністрацією стадіонів чи залів.

Міжнародні конгреси часто проводяться на великих стадіонах. Для того щоб вони були гідним місцем поклоніння Єгові, братам доводиться все ретельно планувати і виконувати величезний обсяг робіт. Скажімо, в Перу брати змогли потрапити на стадіон лише ввечері перед конгресом, оскільки в той день там проходив футбольний матч. Допомогти в прибиранні і встановленні обладнання було запрошено 3000 добровольців. Але о шостій вечора прийшло понад 7000 братів і сестер, які, не покладаючи рук, працювали до самого ранку.

Наприкінці міжнародного конгресу, який проводився у Лонг-Біч (штат Каліфорнія, США), троє чоловіків з ремонтної бригади стадіону сказали: «Тут проводять свої зібрання багато релігій, але нікому не вдається зробити того, що вам. Дивовижно!» Один з них розповів, що, коли Свідки Єгови приходили до нього, він завжди думав: «Приходьте скільки завгодно, я дверей не відчиню». Цей чоловік пообіцяв, що наступного разу обов’язково відчинить двері і вислухає наших братів. А інший чоловік був настільки зворушений, що сказав: «Я ніколи не належав до жодної релігії, але до вашої релігії я хотів би належати».

Яке ж велике свідчення на славу Єгові було дано в містах, де проходили конгреси! Ми дуже вдячні Богу, що можемо проводити такі конгреси, адже вони зміцняють нашу віру і допомагають безперестанку «пильнувати» (Матв. 24:42).

ПРОСЛАВЛЯЙМО ЄГОВУ В ПІСНЯХ

Прославлення Єгови в піснях — невід’ємна частина нашого поклоніння. Тому всі Божі служителі дуже зраділи, коли на конгресах 2009 року прозвучало оголошення про те, що вийде новий пісенник «Співайте Єгові». Чому виникла потреба в новому пісеннику?

Час від часу нам доводиться виправляти тексти пісень згідно з новим розумінням духовних істин (Прип. 4:18). Необхідні зміни можна внести в процесі підготовки нового пісенника. Брати добирали слова і вирази так, щоб під час співу було легше осягнути зміст пісні, а також швидше запам’ятати її. Деякі пісні скоротили, чим теж полегшили запам’ятовування. В інші додали приспіви, в яких повторюються головні думки. Крім того, брати старалися, щоб на кожен склад припадала тільки одна нота.

Уважний аналіз попереднього пісенника, який називався «Співайте Єгові хвалу», показав, що деякі мелодії треба спростити. Наприклад, декотрі пісні перевели в нижчу тональність, тому тепер легше проспівати вищі ноти. До того ж деякі пісні брати і сестри співали за своєю манерою, не зовсім так, як пропонувалося в пісеннику. Тому до кількох мелодій внесли зміни, щоб вони звучали природніше, так, як їх співають брати в різних країнах.

Були враховані навіть такі деталі, як розміщення нот на сторінці. Довгі пісні надруковані на розворотах, щоб тексти, перекладені іншими мовами, теж помістилися і під час співу не треба було перегортати сторінок. До того ж у піснях є не більше трьох куплетів.

Як же виконувалась така грандіозна робота? В серпні 2007 року композиторів і авторів пісенних текстів попросили допомогти Керівному органу. Вони ретельно проаналізували кожну пісню з попереднього пісенника, щоб визначити, чи є потреба виправити текст з огляду на розуміння біблійних істин, чи не слід змінити наголошення слів та мелодію. З’ясувалося, що до деяких мелодій варто написати нові слова. Інші пісні не потребували значних текстових змін, але в них треба було майже зовсім поміняти мелодію. Після цього комітет навчання при Керівному органі склав список тем для пісень, які будуть звучати на християнських  зібраннях, конгресах та програмах присвячення.

Крім того, композитори переглянули стиль пісень. Складаючи шанобливі і гарні пісні, вони намагалися уникати найменшої подібності з церковними гімнами. У той же час вони не хотіли, щоб пісні хвали Єгові були схожими на пісні, популярні в багатьох харизматичних течіях.

Брати з Керівного органу перевіряли музику і слова кожної пісні. З новими піснями вони ознайомлювались, слухаючи записи пісень у виконанні співаків. Як тільки нові пісні були схвалені, їх відіслали у філіали для перекладу тексту, щоб пісенники іншими мовами могли вийти одночасно з англійським.

Щоб допомогти братам і сестрам у зборах вивчити пісні, у 2007 році Керівний орган ухвалив створення хору і запис хорового співу. Протягом багатьох років оркестр, до якого входять добровольці з 14 країн, двічі на рік збирається в Патерсоні (Нью-Йорк), щоб записувати музичний супровід для конгресів, фільмів та біблійних вистав. Ці віддані брати і сестри, серед яких є чимало повночасних служителів, жертвуючи своїм часом і коштами, приїжджають у Патерсон і записують музику для своїх одновірців, що живуть по всьому світі. Кожен з них є вправним музикантом. Оркестрові композиції надсилаються у філіали. Вони звучать на конгресах або на їх основі створюються записи хорового співу на десятках мов. Чимало цих пісень можна завантажити з нашого веб-сайту www.pr418.com.

Яким був відгук на новий пісенник «Співайте Єгові»? Надійшли сотні листів подяки. Ось що написала одна сестра: «Дозвольте спочатку подякувати вам за прекрасні нові пісні з нового пісенника. Вони зворушують серце, зміцняють віру і потішають. Ці пісні — чудовий дар від Єгови».

Ми хочемо, щоб новий пісенник був джерелом розради і підбадьорення для братів і сестер у всьому світі. Наодинці чи разом з іншими ми можемо виражати в піснях любов до нашого небесного Батька, Єгови.

«ПОВЕДУТЬ ВАС ДО ПРАВИТЕЛІВ ТА ЦАРІВ, АБИ ВОНИ... ОТРИМАЛИ СВІДЧЕННЯ»

Ісус сказав своїм учням, що їх видаватимуть у «місцеві суди» і поведуть до «правителів та царів», але завдяки цьому «люди з інших народів отримають свідчення» (Матв. 10:17, 18). Свідки Єгови зазнавали гонінь, передречених Ісусом Христом, і протягом минулого року. І, як сказав їхній Господь, вони отримали можливість дати свідчення.

Вірменія.

Брат Ваган Баятян був засуджений до двох з половиною років ув’язнення за те, що відмовився від військової служби через свої переконання. Програвши справи в судах усіх інстанцій у Вірменії, він у 2003 році звернувся в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Нарешті, 27 жовтня 2009 року, ЄСПЛ виніс рішення на користь Вірменії, дотримуючись прецеденту, який існує вже понад 50 років. Проте одна суддя висловила незгоду, вважаючи це рішення «несумісним з сучасними європейськими стандартами щодо відмови від військової служби на підставі особистих переконань».

У зв’язку з важливістю цієї справи Європейський суд погодився передати її на розгляд у Велику палату. Слухання справи призначили на 24 листопада 2010 року в Страсбурзі (Франція). Коли готувався цей звіт, рішення суду не було відомим.

Азербайджан.

Свідки Єгови і далі не можуть вільно ввозити біблійну літературу в цю країну. Влада дозволила ввезення деяких біблійних публікацій, але забороняє ввозити інші, пояснюючи це тим, що вони «проголошують винятковість віри Свідків Єгови та ображають почуття християнських релігій». Унаслідок цього в помешканнях братів і сестер проводять обшуки та вилучають їхні особисті примірники біблійної літератури.

25 квітня 2010 року приблизно 250 Свідків Єгови поверталися з конгресу, що проходив у Грузії, п’ятьма великими автобусами та одним мікроавтобусом. Їх затримали на кордоні (неподалік міста Казах) і забрали особисті примірники біблійної літератури, а також 33 Біблії, які належали братам і сестрам. Багатьох Свідків, у тому числі старих і немічних, тримали на кордоні протягом восьми годин. Щоб такі випадки більше не повторювались і щоб Свідки Єгови в Азербайджані могли отримувати духовну поживу, брати подали скаргу в Європейський суд з прав людини.

Білорусь.

6 листопада 2009 року за відмову від військової служби брат Дмитро Смик був оштрафований на 3 500 000 рублів (1154 долари США). Брат Смик сказав: «Я намагаюся бути вірним Біблії в усьому і дотримуюсь того, чого вона вчить. На мій погляд, це зокрема означає, що людина не повинна вчитися воювати чи брати участь у військових діях» (Ісаї 2:1—4).

Хоча конституція Білорусі гарантує громадянам право на альтернативну службу, немає закону, який дозволяв би їм скористатися цим правом. Як каже брат Смик, «право на альтернативну службу існує лише на папері».

Щоб усунути цю прогалину в законодавстві, 18 лютого 2010 року президент Білорусі наказав створити комісію для написання законопроекту про альтернативну службу. Невдовзі після цього суд виправдав брата Смика і звільнив від сплати штрафу. Чимало молодих Свідків у Білорусі не хочуть вчитися воювати, тому стикаються з такою ж проблемою, як Дмитро Смик. Сподіваємось, що білоруський уряд незабаром надасть їм можливість проходити альтернативну службу.

Бельгія.

До 1993 року бельгійський Бетель у Брюсселі, як і всі культові споруди в країні, не підлягав оподаткуванню. Однак у 1993 році податкова служба зобов’язала його сплачувати податки. Таке рішення чиновники пояснювали тим, що Бетель використовується не лише для релігійних цілей, але й для прибуткової діяльності. Крім того, стверджувалось, що бетелівці не займаються релігійною діяльністю повний робочий день. У 2008 році справу нарешті розглянули в суді першої інстанції, але суддя виніс рішення на користь податкової служби. Брати подали апеляцію, і 4 травня 2010 року апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції. У письмовому рішенні троє суддів зазначили: «Спосіб життя Свідків у Бетелі зумовлений глибоким релігійним переконанням, згідно з яким вони цілком віддають себе на служіння Богові... Усі ці служителі належать до Ордену спеціальних повночасних служителів; вони разом живуть, моляться, вивчають Біблію і співають. Вони також беруть участь у ранковому поклонінні, яке проводиться в Бетелі».

Еритрея.

Намагаючись вірно служити Богу, Свідки Єгови в цій країні продовжують зносити багато лих. У тюрмах перебуває 58 Свідків, у тому числі жінки і діти. Через жорстку політику уряду та постійну загрозу арештів дізнатись що-небудь про ув’язнених дуже складно. Вже багато років Свідки Єгови стараються полегшити страждання своїх одновірців в Еритреї, користуючись дипломатичними каналами. Вони зверталися в Держдепартамент США, в Європейський Союз та деякі посольства. Також вони зустрілися з багатьма посадовими особами з держав Сомалійського півострова, серед яких були представники Африканського Союзу. Нещодавно Свідки Єгови надіслали у 18 еритрейських посольств лист разом зі списком в’язнів непризовного віку. У ньому Свідки закликали президента Афеверкі звільнити цих в’язнів, тобто дітей та осіб похилого віку. На момент написання цього «Щорічника» відповіді не надійшло.

Греція.

15 січня 2010 року суд вищої інстанції, Державна рада, виніс рішення про те, що Свідок Єгови Евангелос Деліс має право відмовитися від служби в запасі. До того як стати Свідком, брат Деліс служив в армії. Але коли його призвали на військову перепідготовку, він відмовився проходити її, керуючись навченим Біблією сумлінням. Його право відмовлятись від військової служби на основі особистих переконань не визнали. Однак Державна рада, посилаючись на статті Європейської конвенції з прав людини, постановила, що цей чоловік має право змінити свою релігію після проходження військової служби і відмовитися від служби в армії через свої нові релігійні переконання. Це рішення верховного суду Греції обов’язково принесе користь іншим і в самій Греції, і в таких країнах, як Азербайджан, Вірменія, Південна Корея і Туреччина.

Португалія.

25 вересня 2009 року Міністерство юстиції повідомило, що Товариство Свідків Єгови було одноголосно визнано давно існуючою релігійною громадою. Тепер Свідки Єгови в Португалії мають найвищий юридичний статус, який тільки може отримати релігійна організація в цій країні. Це допоможе їм здійснювати свою релігійну діяльність, адже завдяки новому правовому статусу вони отримали чимало переваг. Наприклад, уповноважені брати можуть реєструвати шлюби в Залі Царства, а також приходити в лікарні та в’язниці для надання духовної допомоги тим, хто виявляє бажання її отримати.

Пуерто-Рико.

Верховний суд Пуерто-Рико 27 січня 2010 року прийняв історичне рішення, захистивши право повнолітнього пацієнта відмовлятись від певних методів лікування. Крім того, суд визнав право пацієнта використовувати документ про волевиявлення, а також призначати медичного представника для того, щоб він захищав інтереси пацієнта, коли той перебуватиме в стані непритомності. Перед тим як лягти в лікарню, Свідок Єгови Віктор Ернандес склав документ про волевиявлення. У ньому він висловив своє рішення щодо методів лікування, з яким погоджувався його медичний представник. Суд першої інстанції визнав цей документ недійсним. Однак Верховний суд скасував постанову суду першої інстанції і визнав «основоположним право, згідно з яким недоторканність людського тіла є невід’ємним правом кожної людини». Ця перемога допоможе не тільки Свідкам Єгови в Пуерто-Рико, яких там є понад 25 000, але й іншим людям.

Росія.

Ще ніколи з часів розпаду Радянського Союзу керована святим духом діяльність служителів Єгови не опинялася під такою загрозою, як протягом останніх місяців. 8 грудня 2009 року Верховний суд Росії підтримав рішення Ростовського суду, внаслідок якого в місті Таганрог було ліквідовано релігійну громаду, конфісковано Зал Царства та оголошено екстремістськими 34 публікації, серед яких такі поширені книжки, як «Чого насправді вчить Біблія?», «Моя книга біблійних оповідань», а також «Приходь та будь моїм учнем».

Через кілька тижнів Верховний суд Алтайської республіки, що на півдні Росії, виніс подібне рішення стосовно місцевої релігійної організації в місті Горно-Алтайськ. До списку екстремістської літератури додали ще 18 публікацій. Тому на даний момент в Росію не можна ввозити жодного із зазначених у списку видань. Судові рішення призвели до того, що в різних містах країни вороги Христа залякують його мирних послідовників і нападають на них. З 8 грудня, коли Верховний суд виніс своє рішення, було зафіксовано понад 300 облав, арештів, обшуків помешкань та інших спроб перешкодити нашій діяльності.

З огляду на ситуацію, що склалася в Росії, Керівний орган запланував спеціальну кампанію з розповсюдження 12 мільйонів примірників буклета «Чи історія повториться? Запитання до громадян Росії». У цьому буклеті проводиться чітка паралель між жорстоким переслідуванням Свідків Єгови в комуністичні часи і труднощами, яких вони зазнають сьогодні. Свідки розповсюджували цей буклет по всій Росії з 26 по 28 лютого 2010 року. Незважаючи на 40-градусний мороз, декотрі збори роздали буклети всього за два дні.

У відповідь Федеральна служба з нагляду в галузі зв’язку, інформаційних технологій та масових комунікацій (Роскомнадзор) 26 квітня 2010 року анулювала дозвіл на ввезення в Росію журналів «Вартова башта» та «Пробудись!».

Однак «Господня рука не скоротшала, щоб не помагати» (Ісаї 59:1). 10 червня 2010 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс дуже важливе рішення на користь наших одновірців у Росії. У постанові суду щодо справи «Свідки Єгови в Москві проти Росії» говориться, що ліквідація московської громади Свідків Єгови та заборона її діяльності протизаконні і порушують основні права людини на свободу думки, совісті і релігії. Постанова про ліквідацію та заборону громади в Москві вступила в силу 26 березня 2004 року. У зв’язку з цим у країні піднялась хвиля нетерпимості до Свідків. ЄСПЛ підкреслив, що Російська Федерація «має виконати правове зобов’язання... покласти край порушенню, встановленому Європейським судом, і, наскільки це можливо, усунути його наслідки».

У своєму одностайному рішенні судді посилаються на дев’ять справ, які Свідки Єгови виграли у верховних судах Великобританії, Іспанії, Канади, ПАР, Росії, США і Японії, а також на вісім рішень на користь Свідків Єгови, винесених самим ЄСПЛ. Так Суд підтвердив, що вважає свої попередні рішення правильними. Беручи до уваги Європейську конвенцію з прав людини та попередні рішення, Суд постановив, що звинувачення, які російський уряд висунув Свідкам Єгови, безпідставні.

«Громада Свідків Єгови, яка подала позов,— зазначив Суд,— існувала і законно діяла у Москві понад дванадцять років, з 1992 по 2004 роки. Протягом цього періоду ані громада-позивач, ані її старійшини і члени ніколи не притягалися до відповідальності за кримінальні, адміністративні чи цивільні правопорушення». Тому Суд постановив, що права Свідків Єгови були порушені, і зазначив, що «держава-відповідач... має виконати правове зобов’язання... щодо прийняття... заходів у рамках національної правової системи для того, щоб покласти край порушенню, встановленому Європейським судом».

9 вересня 2010 року Росія оскаржила цю постанову, звернувшись до Великої палати Європейського суду. Безперечно, російська сторона зробила це, щоб відтягнути виконання прийнятого Судом рішення. Незалежно від того, чи Єгова дозволить перегляд цієї справи Великою палатою, можна бути впевненими, що і далі буде даватися могутнє свідчення.

Сербія.

Після судового процесу, який тривав майже чотири роки, Міністерство в справах релігії Сербії включило «Християнську релігійну громаду Свідків Єгови» в державний реєстр церков і релігійних громад. Хоча громади Міжнародних дослідників Біблії, як раніше називались Свідки Єгови, існували на території цієї країни вже на початку 1920-х років, Міністерство тричі відмовляло їм у реєстрації. Однак після двох перемог Свідків Єгови у Верховному суді Міністерство в справах релігії задовольнило їхнє прохання про реєстрацію.

У минулому противники через засоби масової інформації нерідко зображали Свідків Єгови як небезпечну секту. Безсумнівно, завдяки новому статусу релігійної громади багато щирих людей в Сербії побачать, що Свідки Єгови — законослухняні громадяни і не становлять жодної загрози для суспільства чи окремих людей. Після реєстрації держава скасувала мито і податки на ввезення біблійної літератури та інших предметів, необхідних для проповідування і проведення зібрань.

Словенія.

27 листопада 2009 року уряд Словенії вніс у реєстр церков та релігійних громад «Християнську релігійну громаду Свідків Єгови». Голова Відділу по роботі з релігійними громадами повідомив братам, що Свідки Єгови стали восьмими серед 40 релігійних організацій і груп, які були зареєстровані за новим Законом про свободу релігій. Тепер повночасні служителі зможуть мати деякі пільги, які уряд надає релігійним служителям.

Туреччина.

Свідки Єгови в місті Мерсін користувалися своїм Залом Царства протягом близько 20 років. Але в серпні 2003 року міська влада опечатала його за порушення муніципальних правил районування. Справа дійшла до Верховного суду Туреччини, який 30 грудня 2009 року виніс рішення на користь міської влади Мерсіна. Після цього брати подали позов у ЄСПЛ.

БРАТЕРСЬКА ЛЮБОВ НА ДІЛІ

12 січня 2010 року потужний землетрус зруйнував столицю Гаїті, Порт-о-Пренс, та її околиці. Сотні тисяч людей втратили життя, а ще більше опинилося просто неба. Загинуло 154 Свідки Єгови, а кілька тисяч залишилися без даху над головою. Багато хто ледь врятувався або отримав серйозні поранення.

Коли стався землетрус, Аклок був удома. Стіни похилилися і впали, як доміно, затиснувши його між підлогою і стелею, що обвалилась. Брат не отримав серйозних поранень і в темряві почав обмацувати все навколо себе. Аклок згадує: «Я налапав відро з водою, але не зміг зсунути його з місця, тому вмочав пальці у воду і доносив до рота по кілька крапель. Ще я знайшов камінь, яким стукав, сподіваючись, що хтось почує мене». Аклок молився про допомогу, стукав і чекав.

«У мене не було годинника, і я не орієнтувався в часі,— каже Аклок.— Спочатку я плакав і благав Єгову врятувати мене. Але потім я почав молитися інакше: “Я знаю, що ти воскресиш мене, але я молодий і якщо не помру, то зможу далі служити тобі”».

Аклок відчував, як життя покидає його. Зрештою він знесилився настільки, що вже не міг стукати, і знепритомнів.

Брат прийшов до тями, коли Свідки намагалися дістатись до нього. «Раптом бетонна плита нахилилася біля моєї ноги,— згадує він.— Я зрозумів, що від наступного удару вона впаде мені на коліно. Я простяг руку крізь отвір і вхопив рятівника за руку». Невдовзі Аклока звільнили з-під завалів, де він провів чотири дні.

ДОПОМОГА ПРИХОДИТЬ ВЧАСНО

Через 24 години після землетрусу прибув перший лікар-Свідок з філіалу в Домініканській Республіці. Після цього приїхало багато братів і сестер, які є медиками, а також тих, хто хотів взяти участь у рятувальних роботах. Крім того, надійшла гуманітарна допомога. На території філіалу відразу встановили польовий госпіталь, у якому отримали допомогу понад 1000 осіб, причому не тільки наші брати і сестри, але й інші люди.

Серед пацієнтів були дві дівчини, які втратили праву руку. Мілен, сестра з філіалу, пригадує: «Як усі неодружені пацієнти, котрі втратили кінцівку, дівчата боялися, що не вийдуть заміж і ніколи не матимуть дітей». Мілен зв’язалася з однією сестрою з Франції, яка ще дитиною втратила руку в автомобільній аварії, і попросила її підбадьорити дівчат. Сестра вислала електронною поштою фотографії, на яких вона була з чоловіком та двома дітьми. Це розрадило пацієнток. Тепер вони пристосовуються до нових обставин.

Крім їжі, одягу і ліків, потерпілі гостро потребували житла. Свідки-добровольці з Гаїті та з-за кордону розробили проекти і побудували понад 1700 тимчасових домівок, в яких сім’ї Свідків, що залишились без даху над головою, могли отримати прихисток і сховатись від дощу. У червні почали зводити тимчасові Зали Царства, а в липні влада дала дозвіл на будову постійних залів.

ВІДНОВЛЕННЯ ФІЗИЧНИХ, ЕМОЦІЙНИХ І ДУХОВНИХ СИЛ

У березні лікар-Свідок, який спеціалізується на лікуванні посттравматичного стресового розладу, зустрівся зі старійшинами 115 зборів, члени яких постраждали від землетрусу. Він дав практичні поради щодо того, як допомогти братам і сестрам, котрі пережили емоційне потрясіння. Потім цей лікар зустрівся з понад сотнею Свідків, яким була потрібна спеціалізована допомога.

Невдовзі після землетрусу Дейвід Сплейн з Керівного органу поїхав на Гаїті, щоб розрадити і підбадьорити братів і сестер. Брат Сплейн, який говорить французькою, виступив з промовою на районному конгресі, зустрівся з родиною Бетелю, місіонерами і районними наглядачами. Усі дуже вдячні за його увагу, а також за ніжну турботу Керівного органу.

Незважаючи на, здавалося б, нездоланні перешкоди, було закінчено переклад і друк «Християнських Грецьких Писань. Переклад нового світу» гаїтянською креольською мовою. Нові Біблії доставили всього за кілька годин до того, як на обласному конгресі, що відбувся в липні, оголосили про випуск «Перекладу нового світу». Протягом насиченого подіями 2010 року, від початку рятувальних робіт аж досі, брати і сестри постійно відчувають, як Єгова дає керівництво і підтримку в малих і великих ділах. Гуманітарна допомога, транспорт і добровольці завжди прибували у найбільш потрібний момент, і все вказувало на те, що це не випадковість. Один брат, який багато років служить місіонером, сказав: «Неможливо словами передати, наскільки очевидною була допомога Єгови. Це треба було бачити на власні очі!»

ПРИСВЯЧЕННЯ ФІЛІАЛІВ ПРИНОСИТЬ БОГОВІ СЛАВУ

Для Свідків Єгови на Соломонових островах 13 лютого 2010 року став незабутнім днем. З промовою присвячення нових приміщень філіалу виступив Стівен Летт, член Керівного органу. Серед 368 присутніх був перший місцевий Свідок, Клемент Фаабасуа. За місяць до присвячення у філіалі провели день відкритих дверей для мешканців околиць. На екскурсіях побувало 273 особи. Один з відвідувачів, архітектор, написав у провідній газеті Соломонових островів: «Загалом комплекс філіалу достойний найвищої оцінки. Тут жителі Соломонових островів можуть побачити, яких високих стандартів слід дотримуватися при будівництві, хоч би для кого призначалася споруда. Архітектор, професійні та непрофесійні будівельники і теперішнє керівництво створили, можна сказати, перлину раю».

У суботу, 3 квітня 2010 року, присвячення філіалу відбулося в Естонії. Усім 438 присутнім дуже сподобалась програма. Вони із задоволенням слухали промову присвячення, яку виголосив Крістіан Мунтян з грецького філіалу. Брати купили в компанії з водопостачання двоповерховий будинок, який стояв поряд з філіалом. Його реконструювали, і тепер в ньому є аудіо- та відеостудії, а також клас для проведення біблійних шкіл, зокрема Біблійної школи для неодружених братів.

У сусідній Латвії філіал був присвячений 10 квітня 2010 року. Жителі цієї країни вперше почули добру новину в 1918 році. Упродовж десятиліть Свідків Єгови в Латвії жорстоко переслідували. Тепер проповідницька праця ведеться там безперешкодно. На програму присвячення приїхало 248 делегатів з дев’яти країн, і разом з місцевими братами та сестрами вони слухали промову присвячення, з якою виступив Крістіан Мунтян.

Понад 2200 осіб побувало на програмі присвячення філіалу в Парагваї. З промовою в суботу, 8 травня 2010 року, виступив Ґерріт Леш з Керівного органу. У парагвайському філіалі збудували новий житловий корпус на 32 кімнати та офісні приміщення, а старий житловий корпус відремонтували і реконструювали. Крім того, встановили підземну цистерну на 40 000 літрів води. З самого початку представники місцевої влади були надзвичайно задоволені якістю роботи, яку виконували місцеві та іноземні добровольці. Один чиновник сказав, що зі спорудами інших релігійних громад виникало багато проблем, але відомо, що коли будують Свідки Єгови, то все буде зроблено правильно. Завдяки такій репутації брати ніколи не мали труднощів з отриманням дозволів на будівництво філіалу.

У філіалі в Папуа — Новій Гвінеї в суботу, 29 травня 2010 року, зібралося близько 500 братів і сестер з 12 країн. Вінстон Пейн з австралійського філіалу виступив з промовою присвячення. Філіал було розширено: брати звели будинок зі службовими приміщеннями і Залом Царства, просторі офіси для перекладацького відділу, а також чотириповерховий будинок з житловими кімнатами, їдальнею, кухнею та пральнею. Серед присутніх на програмі присвячення були Свідки, які шість днів ішли дорогою, що пролягала через шпилясті гори. Група братів і сестер, одягнених у традиційне вбрання народу орокаіва, зустрічала гостей танцями і співом. Зі сльозами на очах одна сестра, яка вже давно в правді, висловила свої почуття так: «Мені здається, що сьогодні я побувала в раю».

«ПОСТІЙНО ПРИНОСЬТЕ БАГАТО ПЛОДІВ»

Немає сумніву, що нашими спільними зусиллями ми прославляємо Бога. Ісус сказав: «Якщо ви постійно приносите багато плодів та показуєте, що ви мої учні, то мій Батько прославляється» (Ів. 15:8). Завдяки благословенню Єгови та його батьківському керівництву «ви ходитимете гідно Єгови, намагаючись в усьому йому догоджати. Водночас ви й далі будете приносити плід в усякому доброму ділі та зростати в точному знанні про Бога. Оскільки ж Бог володіє славною силою, він наділить і вас усією необхідною силою, щоб ви залишалися стійкими до кінця і з радістю виявляли довготерпіння» (Кол. 1:10, 11).

[Ілюстрація на сторінці 8]

Нацуе знову вивчає Біблію

[Ілюстрації на сторінці 11]

Брати ретельно перевіряють інформацію

[Ілюстрація на сторінці 13]

Корея

[Ілюстрація на сторінці 14]

Мексика

[Ілюстрації на сторінці 14]

ПАР

[Ілюстрація на сторінці 15]

Стівен Летт на одному з міжнародних конгресів. Гаваї

[Ілюстрація на сторінці 22]

Дмитро Смик

[Ілюстрація на сторінці 25]

Евангелос Деліс

[Ілюстрація на сторінці 25]

Свідоцтво, видане Міністерством юстиції

[Ілюстрація на сторінці 33]

Свідки-медики прибули невдовзі після землетрусу

[Ілюстрація на сторінці 33]

Добровольці-Свідки з Гаїті та з-за кордону розробили проекти і побудували понад 1700 тимчасових будинків

[Ілюстрація на сторінці 34]

«Християнські Грецькі Писання. Переклад нового світу» були видані гаїтянською креольською мовою

[Ілюстрація на сторінці 36]

Нові приміщення філіалу в Естонії

[Ілюстрація на сторінці 37]

Філіал у Парагваї

[Ілюстрації на сторінці 37]

Вінстон Пейн виступив з промовою присвячення у філіалі в Папуа — Новій Гвінеї