Нова ділянка для всесвітнього центру

У липні 2009 року Свідки Єгови придбали ділянку в штаті Нью-Йорк, щоб перенести туди свій всесвітній центр. Ця ділянка, площею 102 гектари, розташована приблизно за 80 кілометрів на північний захід від комплексу в Брукліні, який організація використовує ще з 1909 року.

У цьому новому комплексі, до якого входитимуть чотири житлові будинки, офісні й службові приміщення, а також майстерні, житимуть і працюватимуть майже 800 добровольців. Крім того, брати хочуть організувати там невеличкий музей сучасної історії Свідків Єгови.

 Планується забудувати лише 18 гектарів придбаної землі, не чіпаючи довколишніх лісів та болотистої місцевості. Брати не мають наміру насаджувати газонів, адже територія вже прикрашена лісовим масивом. Архітектори створили такі проекти будівель, які дозволять заощаджувати енергію і не забруднювати довкілля. Наприклад, дахи будинків будуть засаджені виносливими рослинами, які не потребують особливого догляду. Завдяки цьому зменшиться стік дощової води і підтримуватиметься стабільна температура в приміщеннях. Брати хочуть, щоб в офісах було природне освітлення. Також важливе значення надається економному використанню води.

Чому було прийнято рішення про переїзд? Річ у тім, що колись Біблії і біблійну літературу друкував лише філіал у Брукліні, а тепер це роблять інші філіали по світі. У 2004 році друкарню та відділ відправки літератури було перенесено до Уоллкілла, що за 145 кілометрів на північний захід від Брукліну. Брати зробили це, щоб економити кошти, адже обслуговувати старі та розкидані будівлі бруклінського комплексу було доволі дорого. Зосередивши всі етапи друкування та відправки літератури в одному місці, організація може ефективніше використовувати пожертвувані кошти.

Об’єднання філіалів

З вересня 2012 року нагляд за працею, яка виконувалась у понад 20 менших філіалах Свідків Єгови, перейняли більші філіали. Це зробили з двох причин.

 1. Нові технології спростили працю. З розвитком комунікаційних та поліграфічних технологій у великих філіалах скоротилася кількість служителів, тож звільнились місця, які можуть зайняти добровольці з менших філіалів.

Тепер досвідчені Свідки ведуть нагляд за працею проповідування у своїх країнах, служачи в більших філіалах. Наприклад, філіал у Мексиці почав наглядати за служінням у Гватемалі, Гондурасі, Коста-Риці, Нікарагуа, Панамі та Сальвадорі. Тож Бетелі в цих шести країнах було закрито. Сорок бетелівців, які там служили, переїхали до мексиканського філіалу, а приблизно 95 бетелівців зостались у своїх країнах, де виконують повночасне служіння.

У тих країнах Центральної Америки залишились перекладацькі групи, над якими наглядає мексиканський філіал. Приміром, 20 бетелівців у Панамі перекладають біблійні публікації мовами корінного населення, а 16 Свідків в Гватемалі — чотирма місцевими мовами. Через таку реорганізацію у Центральній Америці кількість бетелівців зменшилася з 300 до 75 осіб.

2. Більше проповідників доброї новини. Об’єднання філіалів посприяло тому, що колишні бетелівці змогли тепер зосередитись на праці проповідування. Один брат з Африки, якому довелось припинити служіння в Бетелі, написав: «Перші кілька місяців було важко пристосовуватись до нових обставин. Однак те, що я проповідую кожного дня, приносить мені безмежну радість  і чимало благословень. Сьогодні я вивчаю Біблію з 20 людьми, і декотрі з них регулярно відвідують християнські зібрання».

«Візитна картка» Брукліну

Понад 40 років червоний напис «Watchtower» («Вартова башта»), зроблений з майже п’ятиметрових літер, майорить на будівлі всесвітнього центру Свідків Єгови. Він став свого роду візитною карткою Брукліну. Багато тамтешніх жителів, бажаючи дізнатися час чи температуру, вже звикли дивитись на табло, розміщене над цим написом.

Вперше табло встановив попередній власник цієї будівлі ще 70 років тому. Придбавши цю споруду 1969 року, Свідки Єгови повісили під табло напис «Watchtower».

За всі ці роки табло кілька разів вдосконалювали. У середині 1980-х, окрім показників часу і температури за Фаренгейтом, на табло з’явилися і показники температури за Цельсієм.

Ебоні, яка з вікна своєї квартири бачить це табло, каже: «Перед тим як вийти з дому, я завжди дивлюсь на час і температуру. Тож я ніколи не запізнююся і вдягаюсь відповідно до погоди».

Чи буде це табло у Брукліні ще 40 років? Все залежатиме від нового власника будівлі, оскільки всесвітній центр Свідків Єгови планують перемістити.

Щось нове для Манхеттену

У листопаді 2011 року група Свідків Єгови почала знайомити людей у Манхеттені з біблійною звісткою, використовуючи демонстраційні столи і стенди на колесах. Це нововведення було впроваджене на півдні Манхеттену — у найстарішому і найбільш людному районі Нью-Йорка. Цей район поділили на чотири частини. У кожній частині в кількох місцях стоять місцеві піонери з цими спеціальними стендами, на яких розкладена біблійна література. Більшість таких стендів розміщена на вокзалах і зупинках, де щодня проходять десятки тисяч людей.

 Завдяки цим стендам люди можуть дізнатись відповіді на свої запитання. Ті, хто не хоче довго затримуватись, беруть літературу, щоб почитати пізніше. Публікації на стендах доступні багатьма мовами. Якщо особа бажає отримати публікацію іншою мовою, то може замовити її і через кілька днів забрати.

Такий захід сподобався людям, у тому числі представникам влади. Якось поліцейський запитав: «Де ви були раніше? Ви маєте те, чого люди справді потребують». Один чоловік, помітивши книжку «Чого насправді вчить Біблія?», різко зупинився. Він пояснив, що бачив, як дехто читав її в метро, і теж захотів її дістати. Чоловік з радістю взяв книжку.

Протягом шести тижнів один юнак щодня дорогою на роботу проходив повз стенд. Зрештою він зупинився і сказав: «Мені потрібна допомога». Вісники дали йому Біблію і охоче показали, як її досліджувати. Деякі перехожі підходять до стенда і ставлять запитання, які їх турбують. Лише за вісім місяців цієї кампанії 1748 осіб виявили бажання вивчати Біблію. До червня 2012 року було розповсюджено 27 934 журнали і 61 019 книжок.

Менше сторінок, але більше мов

Починаючи з січня 2013 року кількість сторінок у «Пробудись!» і «Вартовій башті» для розповсюдження зменшилась з 32 до 16. Оскільки обсяг матеріалу в цих журналах став меншим, з’явилась  можливість перекладати їх більшою кількістю мов. Сьогодні «Пробудись!» перекладається 98 мовами, а «Вартова башта» — 204. Однак видання «Вартової башти» для вивчення і далі матиме 32 сторінки.

Деякий матеріал, який раніше публікувався в журналах, буде розміщуватись тільки на нашому веб-сайті www.pr418.com. Це стосується рубрик «Для юних читачів», «Вчуся з Біблії» та звіту про випуск школи «Ґілеад», що друкувалися у «Вартовій башті» для розповсюдження, а також рубрик «Обміркуйте у родинному колі» та «Запитання молодих людей» з журналу «Пробудись!».

Крім того, у серіях он-лайнових статей подані чіткі стислі відповіді на різні запитання про Біблію та Свідків Єгови. З веб-сайту можна завантажувати і друкований матеріал. За допомогою комп’ютера чи мобільного пристрою користувачі можуть знайти на сайті наші публікації, перекладені приблизно 440 мовами.

Наш веб-сайт набув нового вигляду

Протягом останніх місяців велика група Свідків у всесвітньому центрі в Нью-Йорку працювала над веб-сайтом www.pr418.com. Вони хотіли зробити його цікавішим і дати користувачам доступ до нього як з комп’ютерів, так і з мобільних пристроїв. Для цього було дві причини.

1. Об’єднати наші веб-сайти. Три наших веб-сайти було об’єднано в один офіційний сайт Свідків Єгови — www.pr418.com. Тому два інших сайти www.watchtower.org та www.jw-media.org більше не діють. Завдяки цьому той, хто цікавиться Свідками Єгови чи Біблією, може знайти всю необхідну  інформацію на одному сайті. Користувач має змогу читати, слухати і видруковувати уривки з Біблії та біблійні публікації багатьма мовами.

2. Розмістити додаткову інформацію. На оновленому веб-сайті містяться відповіді на біблійні запитання, інформація щодо проповідницької праці, конгресів, філіалів та Залів Царства Свідків Єгови. У вкладці «Новини» можна прочитати про те, що відбувається з нашими одновірцями по всьому світі. Крім того, на сайті є інтерактивні матеріали для сімей, підлітків і дітей.

Щодня сотні тисяч людей читають наші публікації он-лайн. Вони завантажують приблизно півмільйона аудіофайлів, файлів у форматі EPUB чи PDF і відеофайлів мовою жестів. Також щодня сотні людей просять про біблійне вивчення.

Двометрова Біблія

Повне видання «Перекладу нового світу» шрифтом Брайля (англійською, іспанською та італійською мовами) залежно від мови складається з 20—28 томів і потребує щонайменше два метри на полиці. Інші формати Біблії шрифтом Брайля вимагають менше місця, ніж видання на рельєфному папері. Завдяки електронним записникам шрифтом Брайля (пристрої з брайлівським дисплеєм і клавіатурою) незрячі можуть робити нотатки і мати доступ до інформації в електронному форматі. Ці портативні пристрої оснащені рухомими шпильками, які створюють символи шрифтом Брайля. Незрячі можуть також знаходити  і прослуховувати публікації, використовуючи екранний диктор — програму, яка вголос читає відображений на екрані текст.

Уже понад 100 років Свідки видають біблійні публікації для незрячих людей. Ці публікації наявні 19 мовами. Хоча зацікавлені люди з вадами зору можуть отримувати їх безкоштовно, більшість з них дає добровільні пожертви.

Свідки Єгови створили комп’ютерну програму, яка дозволяє конвертувати звичайний текст у текст шрифтом Брайля багатьма мовами. Для цього треба підготувати спеціальну таблицю перекодування одного тексту в інший. Ця програма теж надає публікації формату, котрий легко читати незрячій людині. Завдяки такому процесу можливо виготовляти шрифтом Брайля Біблію й інші наші публікації будь-якими мовами, що мають брайлівську абетку, і навіть мовами з нелатинським письмом.

У минулі роки, коли на обласному конгресі Свідків оголошували про випуск нової публікації, присутнім повідомляли, що шрифтом Брайля її можна буде замовити пізніше. Торік філіал США провів опитування у зборах, щоб з’ясувати, які конгреси планують відвідати сліпі люди і в якому форматі вони бажають отримати нову публікацію (рельєфний папір, електронний записник або екранний диктор).

Примірники на рельєфному папері відправили на місця проведення конгресів, які відвідували незрячі особи. Завдяки цьому вони разом з іншими отримали нові публікації. Через тиждень після конгресу  електронні формати цих публікацій надіслали на електронну скриньку кожній сліпій людині.

Одна незряча сестра ділиться своїми почуттями: «Надзвичайно приємно отримувати літературу разом з усіма. У Псалмі 37:4 говориться, що Єгова здійснить бажання нашого серця. Він зробив так на цих вихідних!» Інший Свідок зі слізьми на очах сказав: «Вони думали про мене. Я вдячний Єгові, що він ніжно дбає про нас».

Тисячі вчаться читати і писати

У 2011 році Свідки Єгови допомогли більш ніж 5700 особам навчитися читати і писати. Ось що відбувалося в деяких країнах.

Гана. За останні 25 років понад 9000 людей з нашою допомогою опанували читання і письмо.

Мозамбік. За 15 років тут навчилося читати більше 19 000 осіб. Одна з учениць, на ім’я Фелізарда, каже: «Яка ж я щаслива, що можу зачитувати людям біблійні вірші. Раніше це було вкрай важко для мене».

Соломонові острови. У листі з тамтешнього філіалу повідомляється: «У минулому мешканці віддалених територій майже не мали можливості вчитися в школах. Крім того, дівчатам зазвичай не доступна офіційна освіта. Тому найбільший пожиток з курсів писемності отримали жінки. Закінчивши такі курси, багато хто повірив у свої сили».

Замбія. З 2002 року приблизно 12 000 осіб покращилися в читанні та письмі. Агнес, якій 82 роки, каже: «Коли я почула, що організовуються курси писемності, то з радістю записалась на них. Вже на першому уроці я навчилася писати своє ім’я».

Свідки Єгови перекладають біблійну літературу майже 600 мовами. Особливо непростим завданням для них був переклад нового пісенника «Співайте Єгові», в якому міститься 135 пісень. А втім, за три роки його переклали 116 мовами. Крім того, видання з 55 пісень доступне 55 мовами, і готується до випуску пісенник багатьма іншими мовами.

Під час перекладу пісні слід підбирати змістовні і милозвучні слова, які легко запам’ятати. Слова також мають бути простими, щоб той, хто співає, все розумів. Тексти пісень треба покласти  на музику так, щоб вони звучали природно, наче слова самого виконавця.

Як перекладачам вдалося виконати таке складне завдання? Було недостатньо буквально перекласти англійський текст пісні, довелось складати новий текст, який передавав би головні думки оригіналу. Перекладачі намагались донести усі біблійні істини, що лягли в основу пісні, використовуючи вирази, які легко зрозуміти і запам’ятати.

Увесь процес починався з буквального перекладу англійської пісні. Потім Свідок, який має хист до поезії, на основі перекладеного тексту складав новий милозвучний і зрозумілий текст рідною мовою. Після цього перекладацька група і коректори уважно його переглядали, щоб усі біблійні думки були передані точно. Звичайно, переклад пісенника — клопітка праця. Однак вона варта зусиль, адже по цілому світі Свідки Єгови з радістю вихваляють Єгову, співаючи пісні рідною мовою.

У книзі Об’явлення передрікалося, що помазанці, які житимуть у наші дні, запрошуватимуть людей приходити і брати «воду життя даром» (Об’яв. 22:17). Це запрошення мають почути люди «з усіх націй, племен, народів та мов» (Об’яв. 7:9). Донедавна більшість перекладачів здійснювала переклад у філіалах далеко від території чи країни, де розмовляють їхньою мовою. Вони рідко чули рідну мову, тому їм було нелегко досягати сердець читачів. Тепер же багато перекладацьких груп переїхало в територію, де розмовляють мовою, якою здійснюється переклад. І це, як  показують їхні відгуки, принесло чимало благословень.

Сестра-перекладач мовою майя каже: «Я почувалась наче тендітна рослинка, яку знову посадили в землю, де вона росла». Інший брат, що служить перекладачем на півдні Росії, зауважив: «Бути серед людей, котрі розмовляють твоєю мовою,— це рай для перекладачів. Адже мова, якою послуговуються на телебаченні, в книжках чи Інтернеті повністю відрізняється від розмовної мови. І для того, аби переклад звучав природно, нам треба постійно чути рідну мову».

А ось що розповідає брат з Конго, який перекладає мовою чілуба: «Ми розмовляємо цією мовою  з сусідами, в магазині, служінні і на зібраннях. Перекладені публікації ми читаємо самі і користуємось ними в проповідуванні, тож відразу бачимо, чи вони зрозумілі людям».

Перекладач мовою луконзо з Уганди каже: «Для нас надзвичайне щастя бути присутніми на зібраннях, що проводяться мовою, якою ми розмовляємо і перекладаємо. А як приємно у служінні спілкуватися з людьми рідною мовою!»

Також великий пожиток отримують збори, до яких призначено перекладачів. Ось як висловилась сестра, в зборі якої служать перекладачі майя: «Вони підбадьорюють нас своїми словами і ділами. Складається враження, що серед нас частинка Бетелю. Це справді особливий привілей».

Така зміна посприяла взаємному підбадьоренню. Перекладач з Кенії каже: «Мовою луо дуже мало друкованих видань. Люди навіть не міряли, що читатимуть рідною мовою настільки якісну літературу. Тому багато хто охоче бере наші публікації. Їхня позитивна реакція заохочує мене віддано виконувати доручене завдання».

Чимало цих перекладачів роками, а то й десятиліттями, служили у філіалах. Єгова цінує і благословляє їхнє бажання ставити інтереси його овець вище власних. Слова Хосе з ПАР відображають почуття багатьох перекладачів: «Керівний орган прийняв чудове рішення перенести перекладацькі групи в територію, де розмовляють їхньою мовою. Ми були щасливими, коли служили в Бетелі, але тепер ми ще щасливіші».

«Брати подбали про всі наші потреби»

У неділю 3 червня 2012 року в Нігерії сталася авіакатастрофа. Літак впав на густонаселений житловий квартал Лагоса, внаслідок чого загинули всі 153 особи, які були на борту, і невідома кількість тих, хто був на землі.

Коллінз Еве разом з сім’єю мешкав на останньому поверсі триповерхового будинку, в який врізався літак. Коли сталася трагедія, вони були на зібранні в Залі Царства.

Під час вивчення «Вартової башти», приблизно о пів на четверту, Коллінз і його дружина Чиніре  побачили на своїх мобільних кілька пропущених дзвінків від сусідів. Після закінчення зібрання Чиніре зателефонувала їм і дізналась, що її квартира горить. Прибувши додому, подружжя Еве побачило, що літак пролетів крізь їхній будинок, врізався в сусідній і там загорівся.

«Якби ми були вдома,— розповідає Чиніре,— то загинули б. Одяг, в якому ми пішли на зібрання,— це все, що залишилося після трагедії. Але найголовніше, ми живі. Районний наглядач відразу організував комітет з надання допомоги, і брати подбали про всі наші потреби. Ми їм дуже вдячні».

Коллінз пригадує: «Мої рідні, які противились правді, змінили своє ставлення. Одна родичка сказала: “Твій Бог Єгова справді відповідає на молитви. Тримайся його, бо він тобі помагає”. Інша знайома порадила: “Продовжуй служити Богові від цілого серця”. Ми в усьому бачили руку Єгови, і це нас дуже підкріпило».

Визнання Свідків в Угорщині

Двадцять сьомого лютого 2012 року уряд Угорщини прийняв поправки до нового релігійного закону, додавши організацію Свідків Єгови до списку визнаних церков. Цей юридичний статус сприятиме проголошенню доброї новини в Угорщині. Він звільняє нашу організацію від сплати податків, дозволяє приймати пожертви та проводити біблійне навчання у в’язницях і лікарнях.

Особливий Спомин

Спеціальний піонер, який служить у місті Рунту  (Намібія), відвідав Спомин в одному з поблизьких сіл. У ньому було чимало зацікавлених, тож брати вирішили вперше провести там Спомин місцевою мовою руманьо. Ось що пише піонер: «Цей особливий Спомин ми проводили просто неба при світлі повного місяця. Люди взяли з собою гасові лампи та ліхтарики». Така атмосфера наближала усіх присутніх до Єгови. Цікаво, що в тій території не було жодного місцевого Свідка, і лише в березні один чоловік став вісником. Все ж на Спомин прийшло аж 275 осіб!

Дев’ятнадцяте листопада 2011 року — це особливий день у теократичній історії Центрально-Африканської Республіки та Чаду. Того дня 269 вісників зібралося біля новозбудованого філіалу. На присвячення філіалу, де здійснюватиметься почесне служіння Єгові, прибув член Керівного органу Семюель Герд. Під час програми розглядалася історія проповідницької праці у двох країнах. У Центрально-Африканській Республіці проповідування розпочалося 1947 року, а в Чаді — 1959-го. Потім брати розповіли, як відбувалося будівництво і що треба було зробити,  аби довершити цей проект. Після численних привітань з різних куточків світу присутні мали змогу послухати промову присвячення, яку виголосив Семюель Герд. У новому філіалі є 8 офісів для перекладачів, приймальня, кухня, їдальня, пральня, 22 житлові кімнати, а також адміністративні приміщення та приміщення відправки літератури. Тож 42 бетелівця мають все необхідне для ефективного служіння.

У суботу 26 травня 2012 року відбулася визначна подія для Свідків Єгови в Конго (Кіншаса). Протягом восьми років там здійснювалось розширення та реконструкція комплексу філіалу, і ось нарешті прийшов час присвячення. Ця подія була особливою ще й тому, що програма присвячення Бетелю проводилась у Конго вперше, хоча він вже діяв майже 50 років. На території філіалу зібралося 2422 особи, більшість з яких охрещена понад 40 років. Серед них було 117 гостей з 23 країн. Промову присвячення виголосив Джеффрі Джексон з Керівного органу. Деякі місіонери, що не один рік прослужили в Конго, розповіли присутнім цікаві випадки. Програма присвячення філіалу, який використовуватимуть для служіння Єгові, дуже підбадьорила усіх.

Тридцятого червня 2011 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив, що уряд Франції порушив права Свідків Єгови, вимагаючи сплатити 60-відсотковий податок зі всіх релігійних пожертв Свідків у Франції з 1993 по 1996 рік. Суд запропонував обом сторонам мирно вирішити це питання в ході переговорів, але уряд Франції наполягав на законності такого високого податку, тож дійти згоди було неможливо. Своєю постановою від 5 липня 2012 року ЄСПЛ зобов’язав уряд Франції усунути «всі наслідки» нарахованого податку. Він має повернути 4 590 295 євро (5 749 440 доларів), які були конфісковані під час накладання податку, плюс відсотки на конфісковану  суму, а також виплатити Свідкам 55 тисяч євро (68 890 доларів) як компенсацію за судові витрати.

Вірних служителів Єгови в Еритреї за позицію нейтралітету позбавляють громадянства (Ісаї 2:4). За останні 17 років було заарештовано чимало Свідків, і сьогодні приблизно 50 наших одновірців, у тому числі літні сестри і навіть дворічні діти, сидять за ґратами. На жаль, у липні 2011 року у в’язниці помер брат Місгене Гебретінсае. Це перший такий випадок серед ув’язнених Свідків. Протягом тижня він сам сидів у металевому контейнері і, як стверджують, помер за «невідомих» обставин. Брати стараються пояснити уряду Еритреї, що поважають його і що їхня мирна поведінка та позиція нейтралітету не становить загрози для держави.

Свідки Єгови в Індії зносять у служінні напади розлюченої юрби. Чоловіки, жінки, діти, серед яких навіть півторарічне дитя і 60-річна сестра, зазнали як словесної, так і фізичної наруги. Декого роздягнули догола і погрожували вбити. Такому знущанню над Свідками посприяла бездіяльність та упередження поліції. Замість того щоб притягувати до відповідальності нападників, поліція фальшиво звинувачує в злочинах та ув’язнює Свідків. Потім від наших ув’язнених одновірців безпідставно вимагають грошей за звільнення під заставу. Над ними фізично і морально знущаються, не дають їсти,  пити і відмовляють у медичній допомозі. Поки ведуться судові баталії брати роками сидять у тюрмі як злочинці, чекаючи на виправдання та звільнення. Тож було подано кілька скарг до Національного комітету з питань прав людини з надією, що він виступить на захист наших одновірців.

У листопаді 2011 року ЄСПЛ одноголосно визнав, що Туреччина порушила право на свободу совісті Юнуса Ерчепа. Цього Свідка Єгови засудили та ув’язнили за відмову від військової служби з мотивів особистих переконань. З березня 1998 року брата Ерчепа 39 разів призивали на військову службу і понад 30 разів проти нього порушували кримінальні справи. Зрештою на брата наклали штраф, ув’язнили його та скерували до психіатричної лікарні на примусове лікування «релігійної параної».

У жовтні 2004 року Юнус Ерчеп подав позов до ЄСПЛ. Своїм рішенням суд постановив: «Заявник, який є членом організації Свідків Єгови, домагається звільнення від військової служби не з власної вигоди, а на підставі релігійних переконань, які він щиро обстоює».

Інший Свідок з Туреччини, Феті Демітраш, теж відмовився від військової служби, на яку його призвали в 2005 році. За це його арештували, побили, порушили проти нього кримінальну справу та ув’язнили на 554 дні, і лише в червні 2007 року він був звільнений. Оскільки брат Демітраш не хотів іти на компроміс зі своїми біблійними переконаннями, його визнали психічно хворим. У своєму рішенні проти Туреччини ЄСПЛ вказав, що брат Демітраш зазнав нелюдського поводження з боку  турецької влади, яка порушила його право на свободу совісті.

Ці два судові рішення ЄСПЛ прийняв невдовзі після історичного рішення у справі «Баятян проти Вірменії», винесеного в липні 2011 року. Велика палата ЄСПЛ підтвердила, що Європейська конвенція захищає право на відмову від військової служби з мотивів особистих переконань. Такі постанови є обов’язковими для всіх держав-членів Ради Європи, у тому числі й Туреччини.

У січні 2012 року ЄСПЛ також виніс судові рішення проти Вірменії у справах «Бухаратян проти Вірменії» і «Цатурян проти Вірменії», визнавши порушення права на релігійну свободу цих Свідків, які відмовились від військової  служби з мотивів особистих переконань. Виносячи рішення, Суд посилався на історичне рішення у справі «Баятян проти Вірменії».

Незважаючи на ці перемоги, уряд Вірменії і далі порушує кримінальні справи, засуджує і ув’язнює тих, хто відмовляється від військової служби з мотивів особистих переконань. Внесені поправки до Закону про альтернативну службу, який в березні 2012 року схвалив уряд Вірменії, все ще мають розглядатись парламентом. Сподіваємося, що вірменський уряд прислухається до рішень ЄСПЛ і звільнить братів, які продовжують відбувати ув’язнення через відмову іти до війська.

Свідки Єгови в Азербайджані теж зносять утиски з боку уряду: вторгнення на зібрання і арешти братів та сестер, цензуру літератури, депортацію іноземців, фізичну і словесну наругу з боку поліції. Свідкам в Азербайджані погрожують скасувати їхню реєстрацію. Після того як Держкомітет у справах релігій відхилив заяву Свідків на перереєстрацію, поліція почала частіше зривати мирні зібрання Свідків, перешкоджати проповідницькій діяльності і обмежила ввезення та розповсюдження біблійної літератури. Згідно з рішеннями місцевих судів, на Свідків Єгови накладають великі штрафи за розповсюдження релігійної літератури і відвідування зібрань. Наприклад, у місті Ганьї одну сестру оштрафували на 1909 доларів за те, що вона пішла на зібрання. Оскільки такі каральні санкції порушують право на релігійну свободу, гарантоване Європейською конвенцією з прав людини, брати подали чимало заяв до ЄСПЛ з надією, що це допоможе покінчити  з переслідуваннями Свідків Єгови в Азербайджані.

Представники правоохоронних органів у різних районах Росії продовжують цькувати і переслідувати Свідків. Вони чинять тиск на суди, аби ті засуджували наших одновірців за поклоніння Богові. На основі антиекстремістського закону, який зазнає чимало критики серед громадськості, російські суди визнали принаймні 64 публікації Свідків екстремістськими. Недавно прокурор домагався, щоб до цього списку додали дитячу книжку про Ісуса Христа «Навчайся у Великого Вчителя». У багатьох частинах Росії за рішенням судів заблокували доступ до офіційного веб-сайту Свідків Єгови. Суди дали дозвіл правоохоронцям стежити за членами збору, а також таємно вести за ними відеоспостереження і перевіряти їхню пошту. Тепер поліція регулярно допитує вороже налаштованих проти Свідків сусідів та проводить обшуки в домах наших братів і сестер, конфісковуючи літературу та інші особисті речі. Свідків Єгови затримують, коли вони ідуть вулицею, їдуть авто чи сходять з поїзда. Поліція часто зриває християнські зібрання, а проти старійшин порушують судові справи за пастирську діяльність у зборі. У деяких територіях прокурори намагаються отримати судовий дозвіл на ліквідацію місцевих релігійних громад Свідків Єгови.

У травні 2012 року в Таганрозі сімнадцятьох Свідків за сповідування своєї релігії звинуватили в організації кримінальної діяльності та участі в ній. У тому ж районі 2009 року рішенням суду  було ліквідовано місцеву релігійну громаду Свідків Єгови і конфісковано Зал Царства за так звану екстремістську діяльність. Тож Свідки були змушені збиратись у приватних домах або орендованих приміщення, але й тепер влада намагається перешкодити організованому поклонінню. У липні 2012-го за розповсюдження «екстремістського» підручника «Чого насправді вчить Біблія?» подружжя піонерів з сибірського міста Чити визнали винним в розпалюванні ненависті. Як чоловіка, так і дружину засудили до 200 годин примусових робіт, але вони подали апеляцію на це рішення.

Хоча ЄСПЛ виніс два важливих рішення на користь Свідків — у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» (2007 рік) та «Свідки Єгови в Москві проти Росії» (2010 рік),— російський уряд і далі ігнорує рішення цього авторитетного суду. Тому Свідки Єгови чекають на розгляд у ЄСПЛ ще 19 заяв, сподіваючись, що його подальші рішення спонукають російський уряд припинити переслідування народу Єгови і дозволити йому «вести спокійне і тихе життя з повною серйозністю й відданістю Богові» (1 Тим. 2:2).

У Південній Кореї продовжують ув’язнювати молодих братів за християнський нейтралітет. Щомісяця приблизно 45 братів засуджують до півтора року ув’язнення. Тож майже 750 братів сидять тут у в’язницях. Такої кількості ув’язнених за віру Свідків немає в жодній іншій країні. З 1950 року близько 17 000 Свідків були засуджені до ув’язнення, загальний термін якого становить 32 000 років.

 У 2012 році влада пішла ще далі у переслідуванні Свідків, які відмовляються від служби з мотивів особистих переконань. Вперше за відмову проходити військове навчання було ув’язнено тих, хто перебуває у запасі. Раніше за це лише стягували штраф. Оскільки осіб, що перебувають у запасі, призивають кілька разів, їм доведеться знову і знову повставати перед судом. Приміром, у листопаді 2011 року Сен Хо Джуна було засуджено до восьми місяців позбавлення волі. Згодом, у червні 2012 року, його вкотре допитали і засудили до шести місяців. Після другого суду його відразу взяли під варту і через 29 днів звільнили на поруки, доки не буде винесено рішення стосовно його апеляції. Цього разу Сен Хо Джуну загрожує позбавлення волі на 14 місяців.

Вже неодноразово Комітет ООН з прав людини засуджував Південну Корею за порушення права на свободу совісті. Щоб вирішити цю проблему, брати продовжують подавати нові заяви до цього Комітету і до Конституційного суду Південної Кореї.