1. Яких людей Єгова приводить до себе і що ми повинні постійно робити?

«ПРАВДИВІ поклонники будуть поклонятися Батькові в дусі та в правді, бо саме таких поклонників він собі шукає»,— сказав Ісус (Івана 4:23). Коли Єгова знаходить таких людей,— як знайшов і тебе,— він приводить їх до себе і до свого Сина (Івана 6:44). Наскільки ж це велика честь! Однак усім, хто любить біблійну правду, потрібно постійно перевіряти, що́ до вподоби Господу, адже Сатана намагається хитрощами ввести нас в оману (Ефесян 5:10; Об’явлення 12:9).

2. Поясни, як Єгова ставиться до тих, хто поєднує правдиве і фальшиве поклоніння.

² Згадаймо, що сталося біля гори Сінай, коли ізраїльтяни попросили Аарона зробити їм бога. Піддавшись на їхні вмовляння, Аарон зробив золоте теля, яке нібито представляло Єгову, і сказав: «Завтра свято для Єгови!» Чи Єгові було байдуже, що ізраїльтяни поєднали правдиве і фальшиве поклоніння? Ні. Єгова знищив приблизно 3000 ідолопоклонників (Вихід 32:1—6, 10, 28). Який з цього висновок? Якщо ми хочемо перебувати в Божій любові, то мусимо виконувати наказ Бога: «Не торкайтесь нічого нечистого», а також мусимо ревно захищати правду від будь-якої форми занечищення (Ісаї 52:11; Єзекіїля 44:23; Галатів 5:9).

3, 4. Чому слід керуватися біблійними принципами, щоб зрозуміти, як ставитись до популярних звичаїв і свят?

 ³ На жаль, після смерті апостолів, які стримували поширення відступництва, так звані християни, втративши любов до правди, почали переймати язичницькі звичаї і свята, котрі вони стали називати християнськими (2 Фессалонікійців 2:7, 10). Коли в цьому розділі ти будеш читати про деякі з тих свят, зауваж, що в них відображається не дух Бога, а дух світу. Загалом усі популярні свята мають щось спільне: вони розпалюють бажання плоті і пропагують фальшиві релігійні вчення та спіритизм — те, що притаманне «Вавилону Великому» * (Об’явлення 18:2—4, 23). Пам’ятай, Єгова бачив, як колись виконувались огидні язичницькі ритуали, від яких походить чимало сучасних свят. Безсумнівно, ці свята викликають у нього сьогодні таку ж відразу, як і в давні часи. Хіба ж його погляд у цьому питанні не повинен бути для нас найважливішим? (2 Івана 6, 7).

⁴ Як правдиві християни, ми знаємо, що Єгові неприємні деякі свята. Однак потрібно не тільки знати це, але й твердо вирішити у своєму серці не мати з ними нічого спільного. Ми розглянемо, чому Єгові не до вподоби певні свята, і це допоможе нам з більшою рішучістю уникати всього, що може завадити нам перебувати в Божій любові.

5. Чому можна бути впевненими в тому, що Ісус не народився ані 25 грудня, ані 7 січня?

⁵ У Біблії немає жодної згадки про святкування дня народження Ісуса. Невідома навіть точна дата його народження. Однак можна впевнено сказати, що він не народився ані 25 грудня, ані 7 січня, адже в цей час в Ізраїлі  досить холодно *. По-перше, Лука написав, що, коли Ісус народився, пастухи «жили в полі» і стерегли свої отари (Луки 2:8—11). Ця згадка не була б потрібною, якби пастухи «жили в полі» цілий рік. Але оскільки взимку у Віфлеємі йдуть холодні дощі і падає сніг, отари зимували в укритті і пастухи не «жили в полі». Крім того, Йосип з Марією пішли до Віфлеєма, тому що цезар Август видав постанову зробити перепис населення (Луки 2:1—7). Навряд чи цезар змушував би людей, що й так були незадоволені правлінням римлян, йти у найхолодніший період зими до міст, в яких народилися їхні предки.

6, 7. а) Звідки походить чимало різдвяних звичаїв? б) У чому різниця між обміном подарунками на Різдво і тим, як роблять подарунки християни?

⁶ Традиція святкувати Різдво пов’язана не з Біблією, а сягає своїм корінням давніх язичницьких свят, таких як римське свято сатурналій на честь Сатурна, бога землеробства. Як зазначено у «Новій католицькій енциклопедії» (англ.), поклонники бога Мітри вирахували, що «день народження непереможного сонця» припадає на 25 грудня, і саме тоді його святкували. У тій же енциклопедії говориться: «Різдво почали святкувати тоді, коли в Римі особливо популярним був культ сонця», тобто приблизно через три сторіччя після смерті Христа. А словник-довідник «Українська міфологія та культурна спадщина» зазначає: «Свято народження Ісуса Христа злилося з передхристиянським святом Коляди (Корочуна), яким наші предки відзначали найкоротший день року, початок нового сонячного циклу, відродження сили сонця».

⁷ Під час цих свят язичники обмінювалися подарунками і влаштовували бучні застілля. Так само люди відзначають  Різдво. Однак сьогодні, як і в давні часи, традиція обмінюватися різдвяними подарунками не узгоджується з принципом, записаним у 2 Коринфян 9:7: «Нехай кожен робить так, як постановив у серці, а не з примусу чи неохоче, оскільки Бог любить того, хто дає з радістю». Правдиві християни роблять подарунки з любові, а не тому, що надходить та чи інша дата, і не чекають подарунків взамін (Луки 14:12—14; прочитай Дії 20:35). Крім того, вони задоволені, що звільнились від різдвяної біганини та сум’яття і від боргів, які у цей період року лягають на людей важким тягарем (Матвія 11:28—30; Івана 8:32).

8. Чи астрологи принесли Ісусу подарунки на день народження? Поясни.

⁸ Але хтось може сказати: хіба астрологи не принесли Ісусу подарунки на день народження? Ні. Піднісши дари, астрологи, як було прийнято у стародавні часи,  виразили свою пошану видатній особі (1 Царів 10:1, 2, 10, 13; Матвія 2:2, 11). До того ж вони не прийшли до Ісуса в ніч його народження. Коли астрологи прибули у Віфлеєм, Ісус уже не був немовлям у яслах,— відтоді пройшло багато місяців, і він жив з батьками в домі.

9. Що сталося під час святкування днів народження, згаданих у Біблії?

⁹ Хоча народження дитини завжди було радісною подією, в Біблії нічого не говориться про те, що хто-небудь зі служителів Бога святкував день народження (Псалом 127:3). Може, це випадковість? Ні, адже про два дні народження вона все-таки згадує — про день народження фараона та Ірода Антипи. (Прочитай Буття 40:20—22; Марка 6:21—29.) Однак обидві події подані у негативному  світлі, особливо остання, адже тоді відрубали голову Івану Хрестителю.

10, 11. Як перші християни ставились до святкування днів народження і чому?

¹⁰ «Перші християни,— говориться в енциклопедії “Уорлд бук”,— вважали відзначання днів народження будь-якої людини язичницьким звичаєм». Давні греки, скажімо, вірили, що в кожної людини під час її народження з’являється дух-охоронець, який потім оберігає цю людину впродовж усього життя. Він «мав містичний зв’язок з богом, у день народження якого приходить на світ та людина»,— сказано в книжці про дні народження («The Lore of Birthdays»). Дні народження віддавна були нерозривно пов’язані з астрологією і складанням гороскопів.

¹¹ Божі служителі давнини відкидали святкування днів народження не лише тому, що воно має язичницьке походження і зв’язок зі спіритизмом, але й, мабуть, з моральних причин. Ці скромні, смиренні чоловіки і жінки не думали, що їхня поява на світ — така важлива подія, що заслуговує на святкування * (Михея 6:8; Луки 9:48). Навпаки, вони прославляли Єгову і дякували йому за безцінний дар життя * (Псалом 8:3, 4; 36:9; Об’явлення 4:11).

12. У якому розумінні день смерті людини ліпший від дня її народження?

¹² Коли вірні Богові люди помирають, вони залишаються у його пам’яті і тому обов’язково житимуть знову (Йова 14:14, 15). В Екклезіаста 7:1 говориться: «Ліпше добре ім’я, ніж дорогоцінна олія, і ліпше день смерті, ніж день народження». Наше «добре ім’я» — це наша добра  репутація в очах Бога, яку ми здобуваємо завдяки вірному служінню. Варто зазначити, що єдиний день, який християнам наказано відзначати,— це не день народження, а день смерті, день смерті Ісуса, чиє славетне «ім’я» відкриває нам шлях до спасіння (Євреїв 1:3, 4; Луки 22:17—20).

13, 14. Звідки походять популярні великодні звичаї?

¹³ Свято Великодня, або Пасха, яке відзначається нібито на честь воскресіння Христа, має язичницькі корені. Чому символами Пасхи стали кольорові яйця, а також зайці або кролики? В енциклопедії «Британіка» говориться, що яйця були одним з головних символів нового життя і воскресіння, тимчасом кролики і зайці віддавна символізують родючість. Отже, насправді Пасха є святом родючості, яке тільки маскують під свято Христового воскресіння *.

¹⁴ Чи Єгова схвалював би використання огидних обрядів родючості для того, щоб відзначати воскресіння його Сина? Ніколи! (2 Коринфян 6:17, 18). У Біблії взагалі немає наказу відзначати воскресіння Ісуса. А святкувати його за язичницькими звичаями, які сягають своїм корінням культу родючості,— означає виявляти кричущу неповагу до Бога.

15. Звідки походить Хелловін і що можна сказати про дату його святкування?

¹⁵ Хелловін — свято, що прославилося зображеннями відьом, гоблінів та іншими химерними атрибутами, відзначається напередодні Дня всіх святих. Воно походить  з часів стародавніх кельтів, які населяли Британію та Ірландію. У ніч повного місяця, найближчу до 1 листопада, вони відзначали свято Самайн, що в перекладі означає «кінець літа». Кельти вірили, що під час Самайна підіймається завіса між світом людей та світом надприродного і добрі та злі духи блукають по землі. Вважалося, що душі померлих повертаються у свої оселі, і рідні, щоб задобрити цих гостей-духів та відвернути від себе біду, виставляли для них їжу і напої. Тож, коли у наш час діти, вирядившись духами чи відьмами, стукають у двері й вимагають хелловінського гостинця, погрожуючи утнути злу витівку, вони несвідомо повторюють обряди Самайна.

16, 17. а) Чому християнам, які збираються одружитись, слід проаналізувати місцеві весільні звичаї у світлі біблійних принципів? б) Що християнам потрібно взяти до уваги стосовно таких звичаїв, як сипання рису або чогось подібного?

¹⁶ Невдовзі у Вавилоні Великому більше не лунатиме «голос нареченого чи нареченої» (Об’явлення 18:23). Адже він буде знищений. Чому? Одна з причин полягає в тому, що своїми спіритичними обрядами Вавилон Великий з самого дня весілля оскверняє шлюб (Марка 10:6—9).

¹⁷ У кожній країні свої весільні звичаї. Деякі з них, хоча і здаються невинними, походять від вавилонських обрядів, які нібито мали приносити удачу молодій парі та її гостям (Ісаї 65:11). Наприклад, існує звичай сипати рис або щось подібне. Цей звичай пов’язаний зі стародавнім віруванням у те, що їжею можна задобрити злих духів, щоб вони не заподіяли шкоди молодятам. Крім того, віддавна вважається, що рис може таємничим чином вплинути на дітонародження, принести щастя і довголіття. Безумовно, усі, хто хоче перебувати в Божій любові, триматимуться осторонь таких звичаїв. (Прочитай 2 Коринфян 6:14—18.)

18. Якими біблійними принципами повинна керуватися пара, яка готується до весілля, і гості?

 ¹⁸ Крім того, служителі Єгови утримуються від звичаїв світу, через які весілля або весільний бенкет не будуть гідні християн чи вразять чиєсь сумління. Наприклад, вони не будуть звертатись до присутніх, роблячи уїдливі саркастичні зауваження, натяки на секс, не дозволять собі безглуздо розіграти молодят та інших присутніх чи засоромити їх жартами (Прислів’я 26:18, 19; Луки 6:31; 10:27). Не варто влаштовувати розкішні весілля, які свідчили б не про скромність, а про «вихваляння своїми статками» (1 Івана 2:16). Якщо ти готуєшся до весілля, не забувай, що Єгова хоче, аби ти згадував цей особливий день з радістю, а не з сумом *.

19, 20. Що говориться в одному світському джерелі про походження звичаю піднімати тости і чому цей звичай неприйнятний для християн?

¹⁹ На весіллях та інших гостинах прийнято виголошувати тости. Стосовно цього звичаю у довіднику про алкогольні напої в культурі різних народів, що вийшов у 1995 році, сказано: «Тости... це, очевидно, відгомін давнього обряду жертвоприношення, під час якого богам приносили якийсь священний напій... в обмін на побажання, тобто молитву, суть якої виражалась у фразах: “Многії літа!” чи “На здоров’я!”» («International Handbook on Alcohol and Culture»).

²⁰ Звичайно, більшість людей не вважає, що цей звичай має релігійний зміст чи є забобоном. Все ж піднімання келихів угору можна розглядати як прохання про блага, що звернене до «небес» — тобто до надприродних сил. Така традиція суперечить тому, чого вчить Біблія (Івана 14:6; 16:23) *.

21. Яких популярних свят, навіть якщо вони не пов’язані з релігією, уникають християни і чому?

²¹ Швидкий занепад моралі, якому прямо чи непрямо сприяє Вавилон Великий, відображається у проведенні в деяких країнах карнавалів та інших свят, які супроводжуються непристойними танцями і навіть пропагують спосіб життя гомосексуалістів та лесбіянок. Чи годилося б тим, хто любить Єгову, відвідувати такі події або спостерігати за ними? Чи свідчило б це, що вони по-справжньому ненавидять зло? (Псалом 1:1, 2; 97:10). Наскільки ж ліпше наслідувати псалмоспівця, котрий молився до Бога: «Відверни мої очі від марноти» (Псалом 119:37).

22. В якому випадку християнин, керуючись сумлінням, може прийняти рішення взяти участь у тому чи іншому святі?

²² У дні, коли люди відзначають свята, християнин буде поводитись так, аби в інших не складалося враження, що він бере в них участь. «Їсте ви чи п’єте, чи робите щось інше,— написав апостол Павло,— усе робіть на Божу славу» (1 Коринфян 10:31; дивись інформацію в рамці  «Як приймати мудрі рішення»). З іншого боку, якщо звичай чи свято не має релігійного змісту, не є частиною політичних чи патріотичних урочистостей і не порушує біблійних принципів, то кожен християнин сам прийматиме рішення, чи брати в ньому участь. Але в той же час він зважатиме на почуття інших, щоб його рішення не стало для когось каменем спотикання.

23, 24. Як би ми могли дати добре свідчення стосовно праведних норм Єгови?

²³ Для багатьох людей свята — це просто нагода зібратися з родиною і друзями. Тому дехто помилково вважає, що Свідки Єгови, дотримуючись біблійного погляду на свята, впадають у крайнощі і відгороджуються від  людей. У такому випадку ми можемо тактовно пояснити, що насправді не проти зібратися в колі сім’ї чи друзів (Прислів’я 11:25; Екклезіаста 3:12, 13; 2 Коринфян 9:7). Ми з радістю зустрічаємося з рідними і друзями протягом усього року незалежно від якихось дат, але оскільки ми любимо Бога і дотримуємось його праведних норм, то під час цих зустрічей стараємось уникати традицій і звичаїв, які могли б його образити. (Дивись інформацію в рамці  «Правдиве поклоніння приносить найбільшу радість».)

²⁴ Деяким Свідкам вдалося добре пояснити це питання щирим людям за допомогою думок, викладених у 16-му розділі книжки «Чого насправді вчить Біблія?» *. Не забувай, однак, що наша мета — завоювати серце людини, а не довести власну правоту. Тому, пояснюючи свої переконання, намагайся говорити лагідно, з повагою і «нехай [твої] слова завжди будуть люб’язні, приправлені сіллю» (Колоссян 4:6).

25, 26. Як батьки можуть допомогти своїм дітям зміцнити віру в Єгову і любов до нього?

²⁵ Як служителі Єгови, ми маємо багато знань. Ми можемо пояснити, у що віримо, чому щось робимо, а від чогось відмовляємося (Євреїв 5:14). Тому батьки, навчайте своїх дітей розмірковувати над біблійними принципами. Завдяки цьому ви зміцнюєте їхню віру, допомагаєте їм відповідати на основі Біблії тим, хто ставить під сумнів їхні вірування, і запевняєте у любові Єгови (Ісаї 48:17, 18; 1 Петра 3:15).

²⁶ Усі, хто поклоняється Єгові «в дусі та в правді», не тільки відмовляються від участі у небіблійних святах, але й намагаються у всьому поводитись чесно (Івана 4:23). Сьогодні люди здебільшого вважають, що бути чесним непрактично. Однак, як ми дізнаємося з наступного розділу, виконання Божих вимог завжди йде нам на добро.