1—3. а) Як сьогодні багато людей ставиться до роботи? б) До якого погляду на працю заохочує Біблія і які питання ми розглянемо в цьому розділі?

БАГАТЬОМ людям робота не приносить жодного задоволення. Вони змушені годинами займатись тим, що їм не дуже подобається, і тому для них ходити на роботу день у день — справжня мука. Як же змінити своє ставлення до роботи, щоб вона була не тільки цікавою для тебе, а й приносила задоволення?

² Біблія заохочує нас позитивно ставитись до тяжкої праці. У ній говориться, що праця і плоди, які вона приносить,— це благословення. Цар Соломон написав: «Кожен повинен їсти, пити й тішитися своєю тяжкою працею. Це дар від Бога» (Екклезіаста 3:13). Єгова, який любить нас і бажає нам найкращого, хоче, щоб ми отримували задоволення від роботи та раділи добрими результатами своєї праці. Для того щоб перебувати в любові Бога, нам потрібно дотримуватись його погляду і принципів стосовно роботи. (Прочитай Екклезіаста 2:24; 5:18.)

³ У цьому розділі ми розглянемо чотири питання: як тішитися своєю тяжкою працею? Яка робота неприйнятна для правдивих християн? Як зрівноважувати роботу і діяльність, пов’язану з поклонінням Богу? Яка праця найважливіша для нас? Та спочатку  проаналізуймо приклад двох найбільших трудівників у всесвіті — Бога Єгови та Ісуса Христа.

4, 5. Як Біблія показує, що Єгова плідно працює?

⁴ Єгова є неперевершеним взірцем працьовитості. В Буття 1:1 говориться: «На початку Бог створив небо і землю». Коли Бог завершив процес творення, він з упевненістю міг сказати, що все було зроблено «дуже добре» (Буття 1:31). Іншими словами, він був цілком задоволений тим, що створив на землі. Немає сумніву, що Єгова — «щасливий Бог» — отримує велику радість від плідної праці (1 Тимофія 1:11).

⁵ Наш працелюбний Бог ніколи не припиняє трудитися. Через багато тисячоліть після створення землі Ісус сказав: «Мій Батько досі працює, тому працюю і я» (Івана 5:17). Яку ж працю Батька мав на увазі Ісус? Бог на небі продовжує працювати, даючи людям настанови і піклуючись про них. Він дав життя «новому створінню» — народженим духом християнам, які будуть царювати з Ісусом на небі (2 Коринфян 5:17). Бог працює задля виконання своєї волі, яка полягає в тому, щоб віддані йому люди могли вічно жити у новому світі (Римлян 6:23). Єгова, безперечно, дуже задоволений результатами своєї праці. Він «привів» до себе мільйони людей, які відгукнулись на звістку про Царство та змінили своє життя, щоб перебувати у його любові (Івана 6:44).

6, 7. Чому можна сказати, що Ісус — сумлінний трудівник?

⁶ Ісус також завжди сумлінно трудився. Перед тим як прийти на землю, він був у Бога майстром і брав участь у творенні всього «на небі і на землі» (Прислів’я 8:22—31; Колоссян 1:15—17). На землі Ісус продовжував старанно працювати. В юні роки він навчився будівельної справи, і його стали називати  теслею * (Марка 6:3). Праця теслі за часів Ісуса була виснажливою, теслярі повинні були мати найрізноманітніші навички, адже тоді не було ані лісопилень, ані магазинів з необхідними матеріалами, ані електричних інструментів. Уяви собі, як Ісус збирає деревину для роботи. Наприклад, він зрубує дерево і тягне його до місця, де буде працювати, або споруджує будинок: обтісує і встановлює крокви, робить двері, виготовляє меблі. Безсумнівно, Ісус знав, що таке задоволення від майстерно зробленої роботи.

⁷ Крім того, Син Бога ретельно виконував своє служіння. Протягом трьох з половиною років він був повністю зайнятий надзвичайно важливою роботою. Щоб навчити якомога більше людей, він починав свій день рано-вранці і працював до пізньої ночі (Луки 21:37, 38; Івана 3:2). Ісус подорожував «від міста до міста й від села до села, проповідуючи і звіщаючи добру новину про Боже Царство» (Луки 8:1). Для того щоб оповістити людей про добру новину, він пішки пройшов сотні кілометрів по запилених дорогах.

8, 9. Чому можна сказати, що Ісус тішився своєю тяжкою працею?

⁸ Чи Ісус тішився своєю тяжкою працею у служінні? Так! Він сіяв насіння правди про Царство, залишаючи після себе «поля», готові до жнив. Виконання дорученої Богом роботи додавало Ісусу стільки сил і наснаги, що заради неї він не раз був готовий відмовитися від їжі (Івана 4:31—38). Подумай, яке задоволення, мабуть, відчував Ісус, коли наприкінці свого життя на землі він з повним правом сказав Батькові:  «Я прославив тебе на землі, завершивши працю, яку ти мені доручив» (Івана 17:4).

⁹ Єгова та Ісус подали нам найкращий приклад — вони завжди тішилися своєю тяжкою працею. Любов до Єгови спонукує наслідувати його (Ефесян 5:1). Любов до Ісуса надихає точно йти його слідами (1 Петра 2:21). Тож з’ясуймо, як ми можемо тішитися своєю тяжкою працею.

10, 11. Що допоможе розвинути позитивне ставлення до роботи?

¹⁰ Правдиві християни розуміють, що робота потрібна як джерело заробітку. Ми хотіли б отримувати від неї задоволення, але це нелегко, особливо, якщо вона не подобається нам. Як же в такому випадку тішитися своєю працею?

¹¹ Розвивай позитивне ставлення до роботи. Часто нам не під силу змінити обставини, але ми можемо змінити погляд на них. Розвинути позитивне ставлення до роботи допоможуть роздуми про Божий погляд на працю. Наприклад, якщо ти голова сім’ї, нагадуй собі, що твоя робота, хоч би якою непрестижною чи нецікавою вона була, дає тобі можливість забезпечувати сім’ю. Бог вважає піклування про рідних дуже важливою справою. У його Слові говориться, що той, хто не піклується про домашніх, «зрікся віри і гірший, ніж невіруючий» (1 Тимофія 5:8). Усвідомлення того, що твоя робота слугує важливій меті — дозволяє виконувати доручений Богом обов’язок, допоможе тобі знайти в роботі задоволення і сенс, якого не бачать твої співробітники.

12. Яку користь може принести наша чесність і сумлінне ставлення до роботи?

¹² Будь старанним і чесним. Сумлінне ставлення до  роботи і бажання вчитися виконувати її якнайкраще може принести чимало користі. Часто роботодавці дуже цінують старанних, умілих працівників (Прислів’я 12:24; 22:29). Як правдиві християни, ми повинні бути чесними на роботі — не красти грошей чи матеріалів і не марнувати часу (Ефесян 4:28). У попередньому розділі ми побачили, що чесність винагороджується. Чесному працівнику більше довіряють. Незалежно від того, чи наш працедавець помічає, наскільки сумлінно ми працюємо, чи ні, ми можемо радіти тим, що маємо чисте сумління та догоджаємо Богу, якого любимо (Євреїв 13:18; Колоссян 3:22—24).

13. Які результати може принести наш добрий приклад на робочому місці?

 ¹³ Пам’ятай, що своєю поведінкою ти можеш прославляти Бога. Коли ми дотримуємось високих християнських норм на робочому місці, це обов’язково помітять інші. Що це дасть? Ми будемо «прикрашати вчення нашого Спасителя, Бога» (Тита 2:9, 10). Наша хороша поведінка може спонукати інших побачити, так би мовити, красу нашої релігії і завдяки цьому вони захочуть дізнатися про неї більше. Тільки подумай, як приємно тобі було б, якби хтось із співпрацівників, зворушений твоїм добрим прикладом на робочому місці, зацікавився біблійною правдою. І найголовніше: ніщо не приносить більшої радості, ніж усвідомлення того, що твоя хороша поведінка прославляє Єгову і тішить його серце. (Прочитай Прислів’я 27:11; 1 Петра 2:12.)

14—16. Над якими важливими питаннями слід поміркувати, коли ми влаштовуємось на роботу?

¹⁴ Біблія не містить детального пояснення, яку роботу вважати прийнятною, а яку ні. Проте це не означає, що варто погоджуватися на будь-яку роботу. Боже Слово може допомогти нам вибрати корисну, чесну роботу, яка б подобалась Богові, і не влаштовуватись на таку, яка б викликала його незадоволення (Прислів’я 2:6). Тож, коли ми вибираємо роботу, слід поміркувати над двома важливими питаннями.

¹⁵ Чи не доведеться мені робити щось, що засуджує Біблія? Боже Слово однозначно засуджує крадіжки, обман і виготовлення ідолів (Вихід 20:4; Дії 15:29; Ефесян 4:28; Об’явлення 21:8). Якщо б від нас  вимагали це робити, ми відмовимося від такої роботи. Любов до Єгови ніколи не дозволить нам погодитись на роботу, яка пов’язана з порушенням Божих заповідей. (Прочитай 1 Івана 5:3.)

¹⁶ Чи в мої обов’язки не буде входити участь у справах, які Біблія засуджує, і чи мене не зобов’яжуть залучати до таких справ інших людей? Розгляньмо приклад. Немає нічого поганого в тому, щоб  працювати у приймальні якоїсь установи. А якщо християнину пропонують працювати у приймальні медичного закладу, який спеціалізується на абортах? Звичайно, ця робота не передбачає безпосередньої участі в проведенні абортів. Але чи виконанням своїх робочих обов’язків він не буде підтримувати діяльність закладу, який існує для того, щоб робити аборти — те, що суперечить Божому Слову? (Вихід 21:22—24). Ми любимо Єгову і не хочемо мати нічого спільного зі справами, які Біблія засуджує.

17. а) Які фактори можна взяти до уваги, коли ми влаштовуємось на роботу? (Дивись рамку  «Чи погоджуватись на цю роботу?».) б) Як у прийнятті рішень, які схвалює Бог, нам допомагатиме сумління?

¹⁷ Запитання, які ми обговорили в абзацах 15 і 16, можуть великою мірою допомогти нам у прийнятті рішень, пов’язаних з роботою. Однак існують інші  фактори, на які слід зважати *. Ми не можемо сподіватися, що вірний раб дасть вказівки, які підходили б до кожної ситуації. Тому нам слід виявляти розважливість. Як уже було сказано в 2-му розділі, потрібно навчати і виховувати своє сумління, дізнаючись, як застосовувати біблійні принципи в щоденному житті. Коли ми привчимо свій розум розрізняти добро і зло, сумління допоможе нам приймати рішення, які потішатимуть серце Бога і дозволять перебувати в його любові (Євреїв 5:14).

18. Чому нелегко зберігати духовну рівновагу?

¹⁸ У ці «скрутні часи» останніх днів нелегко зберігати духовну рівновагу (2 Тимофія 3:1). Буває дуже важко не тільки знайти роботу, але й не втратити її. Ми, як правдиві християни, розуміємо, наскільки важливо сумлінно працювати, щоб забезпечувати свою сім’ю. Однак якщо ми послабимо пильність, то можемо піддатись тиску на роботі чи заразитися бажанням розбагатіти, і в результаті постраждає наша духовна діяльність (1 Тимофія 6:9, 10). Подивімося, як зберігати рівновагу, щоб ми могли «визначати, що є важливішим» (Філіппійців 1:10).

19. Чому Єгова заслуговує на нашу цілковиту довіру і чого ми уникнемо, коли будемо йому довіряти?

¹⁹ Цілковито покладайся на Єгову. (Прочитай Прислів’я 3:5, 6.) Хіба ж Єгова не заслуговує нашої довіри? Він дбає про нас (1 Петра 5:7). Єгова знає, чого ми потребуємо, ліпше, ніж ми самі, і завжди готовий нам допомогти (Псалом 37:25). Тому варто прислухатися до нагадування з його Слова: «Виявляйте своїм  способом життя, що ви не маєте любові до грошей, натомість задовольняйтеся тим, що у вас є. Адже він [Бог] сказав: “Я ніколи тебе не полишу й ніколи тебе не покину”» (Євреїв 13:5). Чимало повночасних служителів можуть підтвердити, що Єгова здатний попіклуватися про найнеобхідніше. Якщо ми цілковито впевнені в Божій підтримці, то не будемо надто переживати,  чи зможемо забезпечити свою сім’ю (Матвія 6:25—32). Ми не допустимо, щоб робота витіснила з нашого життя духовні справи, наприклад, проповідування доброї новини чи відвідування зібрань (Матвія 24:14; Євреїв 10:24, 25).

20. Що означає зосереджувати своє око і як це робити?

²⁰ Нехай твоє око буде зосереджене. (Прочитай Матвія 6:22, 23.) Зосереджувати око — означає вести просте життя. Християнин зосереджує своє око на одній меті — виконанні Божої волі. Якщо наше око зосереджене, то нас не захопить бажання будь-що влаштуватись на високооплачувану роботу або жити на широку ногу. Ми не кинемося в погоню за найновішими і нібито найліпшими речами, що, як запевняє реклама, мають принести нам щастя. Як же тобі зосереджувати своє око? Не бери на себе зайвих боргів. Не обтяжуй свого життя речами та майном, які поглинають надто багато сил і часу. Прислухайся до біблійної поради бути задоволеним, маючи «їжу й одяг» (1 Тимофія 6:8). Постарайся якомога більше спростити своє життя.

21. Чому слід визначити для себе найважливіші справи і що повинно бути головним у нашому житті?

²¹ Визнач найважливіші справи та займайся в першу чергу ними. Наш час і сили обмежені, тому визнач для себе, чим займатись у першу чергу. Якщо цього не зробити, незначні справи витіснять важливі і поглинуть твій безцінний час. Що ж повинно бути найголовнішим у житті? Багато людей віддають перевагу освіті, яка б відкрила їм шлях до блискучої кар’єри і збагачення у цьому світі. Однак Ісус закликав своїх послідовників: «Шукайте найперше Царства» (Матвія 6:33). Правдиві християни на перше місце у своєму житті ставлять Боже Царство. Усе наше  життя — усе, що ми робимо, цілі, які ставимо, рішення, які приймаємо,— має показувати, що справи Царства і Божа воля для нас важливіші за матеріальний достаток чи інші, популярні в цьому світі цілі.

22, 23. а) Яка праця має бути головною для правдивих християн і як ми покажемо, що вона важлива для нас? (Дивись рамку  «Мій вибір відкрив мені шлях до щасливого і змістовного життя».) б) Яке місце у твоєму житті повинна займати робота?

²² Знаючи, що кінець уже дуже близько, ми зосереджуємось на праці, яка є головною для правдивих християн — проповідуванні та навчанні учнів (Матвія 24:14; 28:19, 20). Подібно до Ісуса, який залишив нам найліпший приклад, ми хочемо спрямовувати свої сили на роботу, яка рятує життя. Як ми покажемо, що ця робота важлива для нас? Більшість служителів Бога щиро присвячують себе проповідуванню як вісники Царства. Дехто служить піонером або місіонером. Батьки, розуміючи, наскільки важливо ставити духовні цілі, заохочують своїх дітей до повночасного служіння. Чи ревні проповідники Царства тішаться своєю тяжкою працею? Звичайно! Віддане служіння Єгові приносить радість, задоволення і безліч благословень. (Прочитай Прислів’я 10:22.)

²³ Багатьом з нас доводиться немало годин працювати задля потреб своєї сім’ї. Не забувай, що Єгова хоче, аби ми тішилися своєю тяжкою працею. Якщо ми будемо узгоджувати наші погляди і вчинки з його поглядами і принципами, то знайдемо радість у своєму труді. Однак не можна допускати, щоб робота відволікала нас від праці, яка є головною для християн,— проповідування доброї новини про Боже Царство. Віддаючи їй перевагу, ми показуємо, що любимо Єгову і перебуваємо в його любові.