1, 2. Як змінилась «Сіонська Вартова башта» в січні 1895 року і як це сприйняли брати?

 КОЛИ Джон Боне, ревний Дослідник Біблії, отримав свій примірник «Сіонської Вартової башти» за січень 1895 року, то був просто в захваті. Обкладинка мала нове привабливе оформлення — малюнок маяка посеред розбурханого моря, світло якого пробивається крізь темряву ночі. Заголовок оголошення щодо зміни в оформленні журналу звучав так: «Наш оновлений вигляд».

² Брат Боне в листі до брата Рассела написав: «Яке чудове оформлення БАШТИ. Виглядає гарно». Інший вірний Дослідник Біблії, брат Джон Браун, про цю обкладинку відгукнувся так: «Дуже приваблива. Основа башти стоїть непохитно, а об неї розбиваються хвилі та шторми». То була далеко не єдина зміна, яку побачили наші брати того року. У листопаді вони довідались про ще одну важливу зміну, і вона знову була пов’язана з розбурханим морем.

3, 4. Яку проблему обговорювала «Вартова башта» за 15 листопада 1895 року і про яку докорінну зміну було повідомлено?

³ У великій статті за 15 листопада 1895 року обговорювалась серйозна проблема: розбурхані хвилі неспокою загрожували миру товариства, тобто організації Дослідників Біблії. Брати щораз більше сперечалися про те, хто має бути провідником у їхньому зборі. Вони мусили позбутися духу суперництва, який призводив до поділень. Аби допомогти їм, у статті наводилось порівняння організації з кораблем. Далі відкрито говорилося, що ті, хто бере провід в організації, яка нагадує корабель, не змогли приготувати її до штормів. Що в такому разі треба зробити?

⁴ Стаття пояснювала, що здібний капітан дбає, аби корабель був оснащений усім необхідним для порятунку життя, а команда вміла задраїти всі люки, коли прийде шторм. Так само й ті, хто бере провід в організації, повинні дбати, аби всі збори були приготовлені до навали  штормів. У зв’язку з цим стаття повідомляла про докорінну зміну, а саме: негайно запровадити розпорядок «обирати старійшин з-поміж себе (членів церкви)», які б «наглядали за отарою» (Дії 20:28).

5. а) Чому розпорядок стосовно старійшин був своєчасним кроком? б) Які запитання ми розглянемо?

⁵ Так було вперше запроваджено розпорядок стосовно старійшин, що стало важливим кроком в організації чіткої структури збору. Це допомогло нашим братам орієнтуватися серед бурхливих хвиль, які здійнялися за часу Першої світової війни. У наступні десятиліття подальші організаційні зміни помогли Божому народові ліпше підготуватися до служіння Єгові. Яке пророцтво передбачало таке вдосконалення? Які зміни ви бачили на власні очі? Як вони на вас вплинули?

6, 7. а) Чого стосуються слова з Ісаї 60:17? б) На що вказують слова «наглядач» і «начальник»?

⁶ Як ми побачили в 9-му розділі, Ісая пророкував, що Єгова поблагословить свій народ кількісним ростом (Ісаї 60:22). Проте Єгова обіцяв зробити ще дещо. У тому ж пророцтві він каже: «Замість міді впроваджу я золото, замість заліза — срібло, замість дерева — мідь і замість каміння — залізо. Я призначу мир твоїм наглядачем, а праведність — твоїм начальником» (Ісаї 60:17). Що означає це пророцтво? Як воно стосується нас?

⁷ У цьому пророцтві сказано, що один матеріал замінюється іншим. Але це заміна не поганого на добре, а доброго на ліпше. Заміна міді золотом — це поліпшення, і те саме стосується інших згаданих тут матеріалів. Так Єгова передрік, що стан його народу буде поліпшуватися крок за кроком. Про яке поліпшення ідеться? Згадавши про «наглядача» і «начальника», Єгова показав, що поступове поліпшення стосується того, як про його народ дбатимуть і як він буде організований.

8. а) Хто впроваджує зміни, про які йдеться у пророцтві Ісаї? б) Як на нас впливають такі поліпшення? (Також дивіться  «Він смиренно прийняв виправлення»).

⁸ Хто впроваджує ці організаційні зміни? Єгова каже: «Впроваджу я золото... Я призначу мир». Тобто зміни в організації збору відбуваються не завдяки людським зусиллям, а це робить Єгова. Відтоді як Ісус став Царем, Єгова робить такі зміни через свого Сина. Як на нас впливають ці зміни? У тому ж вірші сказано, що поліпшення приносять «мир» і «праведність». Якщо ми приймаємо Божий провід та робимо відповідні зміни, то серед нас панує мир, а любов до праведності спонукує нас служити Єгові, якого апостол Павло назвав «Богом миру» (Філ. 4:9).

9. Що є справжньою основою порядку та єдності у зборах і чому?

 ⁹ Павло також писав, що Єгова «є Богом не безладу, а миру» (1 Кор. 14:33). Зауважте, що апостол не протиставляє безлад порядкові, а протиставляє його миру. Чому? Бо порядок не завжди пов’язаний з мирними умовами. Ось приклад. Група солдатів іде шеренгою на лінію фронту, але їхня організованість викликана війною, а не миром. Тож ми як християни мусимо пам’ятати важливий факт: усякий порядок і організованість, в основі яких не лежить мир, рано чи пізно розпадуться. На противагу цьому Божий мир веде до тривалого порядку. Які ж ми вдячні, що нашу організацію веде і поліпшує «Бог, який дає мир»! (Рим. 15:33). Божий мир є основою порядку, який сприяє добру, та основою щирої єдності, яку ми маємо в наших зборах по цілому світі і яку так цінуємо (Пс. 29:11).

10. а) Які зміни відбувались у нашій організації протягом перших десятиліть її існування? (Дивіться  «Як покращувався спосіб нагляду»). б) Які запитання ми розглянемо?

¹⁰ Супровідна інформація  «Як покращувався спосіб нагляду» ознайомлює нас з організаційними змінами, які відбувались протягом перших десятиліть існування нашої організації. Але які зміни Єгова здійснював через Царя, замінюючи мідь золотом? Як такі зміни у нагляді над організацією скріпляли мир і єдність зборів по цілому світі? І як це допомагає особисто вам служити «Богові миру»?

11. а) До якої зміни в нашому розумінні призвело глибше дослідження Святого Письма? б) На що були рішуче налаштовані брати з Керівного органу?

¹¹ Від 1964 до 1971 року Керівний орган здійснював нагляд над працею ретельного і розлогого дослідження Біблії. Серед досліджуваних тем було те, як діяв християнський збір у першому сторіччі a. Стосовно організаційного устрою брати довідалися, що тоді нагляд у зборах здійснювала рада старійшин, а не лише один старійшина, тобто наглядач. (Прочитайте Філіппійців 1:1; 1 Тимофія 4:14). Коли відкрилося розуміння цієї істини, брати з Керівного органу усвідомили, що їхній Цар, Ісус, скеровує їх до певних змін в устрої організації Божого народу. Тож ті брати були рішуче налаштовані прийняти від Царя таке пояснення. Вони негайно впровадили зміни в організації, щоб це точніше узгоджувалося з розпорядком щодо старійшин, викладеним у Святому Письмі. Чого стосувались зміни, які були зроблені на початку 1970-х років?

12. а) Яка зміна відбулась у Керівному органі? б) Як нині організовано Керівний орган? (Дивіться  «Як Керівний орган дбає про справи Царства»).

¹² Перша зміна стосувалась Керівного органу. До того часу ця група помазаних братів складалася із семи членів ради директорів «Пенсильванського біблійного і трактатного товариства “Вартова башта”».  Проте з 1971 року склад Керівного органу збільшили з 7 до 11 осіб, які необов’язково були членами ради директорів. Крім того, брати з Керівного органу стали вважатися рівними між собою і почав діяти новий розпорядок — щороку згідно з алфавітним порядком змінювався головуючий.

13. а) Який розпорядок діяв упродовж 40 років? б) Що зробив Керівний орган у 1972 році?

¹³ Наступна зміна стосувалася кожного збору. Від 1932 до 1972 року нагляд у зборі здійснював переважно один брат. До 1936 року такого призначеного брата називали керівником служіння, потім — слугою громади, далі — слугою збору і зрештою — наглядачем збору. Він старанно дбав про духовність отари. Зазвичай наглядач збору приймав рішення, які стосувалися діяльності збору, не радячись з іншими служителями у зборі. Проте в 1972 році Керівний орган приготував основу для дуже суттєвої зміни. Чого вона стосувалася?

14. а) Який новий розпорядок почав діяти з 1 жовтня 1972 року? б) Як координатори рад старійшин застосовують пораду з Філіппійців 2:3?

¹⁴ Відтоді у зборі вже служив не один старійшина, який був наглядачем збору, а теократично призначалися служити старійшинами інші брати, котрі відповідали біблійним вимогам. Разом вони утворювали раду старійшин, яка здійснювала нагляд над місцевим збором.  Цей новий розпорядок почав діяти з 1 жовтня 1972 року. Тепер координатор ради старійшин не вважає себе головним над усіма; він «поводиться як менший» (Луки 9:48). Такі смиренні брати є справжнім благословенням для всесвітнього братства (Філ. 2:3).

15. а) Які плоди приніс розпорядок щодо ради старійшин? б) У чому виявилась мудрість нашого Царя?

¹⁵ Розпорядок щодо поділу обов’язків серед членів ради старійшин дуже посприяв діяльності зборів. Розгляньмо три сфери, в яких цей розпорядок став благословенням. По-перше, і найголовніше, це допомагає всім старійшинам, хоч би які обов’язки вони виконували у зборі, завжди пам’ятати, що дійсним Головою збору є Ісус (Еф. 5:23). По-друге, у Прислів’я 11:14 сказано: «Завдяки численності радників приходить успіх». Коли старійшини радяться між собою щодо справ, котрі сприяють духовності збору, і прислухаються до пропозицій один одного, то це допомагає їм приймати рішення, які є в гармонії з біблійними принципами (Присл. 27:17). Єгова благословляє такі рішення, і це сприяє успіху. По-третє, у зборах зростає кількість кваліфікованих старійшин, що дає змогу організації дбати про дедалі більші потреби у пастирях і наглядачах зборів  (Ісаї 60:3—5). Зверніть увагу, кількість зборів по всьому світі зросла від понад 27 000 у 1971 році до більш ніж 113 000 у 2013 році. Тож ми бачимо, як наш Цар з мудрістю дбає про своїх служителів, даючи їм пастирів у відповідний час (Мих. 5:5).

16. а) Який обов’язок лежить на старійшинах? б) Як Дослідники Біблії розуміли Ісусів наказ «пасти овечок»?

¹⁶ Дослідники Біблії вже на початках розуміли, що старійшини мають обов’язок допомагати одновірцям залишатись вірними служителями Бога. (Прочитайте Галатів 6:10). В одній статті «Вартової башти» за 1908 рік розглядались Ісусові слова: «Паси моїх овечок» (Ів. 21:15—17). Стаття радила старійшинам: «Дуже важливо, аби Господнє доручення щодо отари мало чільне місце в наших серцях, аби ми високо цінували таке доручення, вважаючи, що годувати Христових послідовників та піклуватися про них — це велика честь». У 1925 році «Вартова башта» знову наголосила на важливості служіння пастирів. Вона нагадала їм: «Церква Бога є його власністю... і вони несуть відповідальність перед ним за те, як виконують це особливе служіння своїм братам».

17. Яку допомогу отримували старійшини, щоб бути досвідченими пастирями?

¹⁷ Як організація Єгови допомагала старійшинам перетворити свої пастирські вміння із «заліза» на «срібло»? Через спеціальне навчання. У 1959 році для наглядачів була вперше проведена Школа служіння Царству. Один урок був присвячений темі: «Виявляй особисту увагу іншим». Відповідальних братів заохочували «зробити розклад відвідування вісників у їхніх домівках». На  уроці теж було показано кілька способів того, як пастирям робити такі візити більш підбадьорливими. У 1966 році програма Школи служіння Царству була дещо оновлена, зокрема проводився урок «Важливість пастирської праці». Головна думка цього уроку: ті, хто бере провід, «повинні з любов’ю дбати про Божу отару, не занедбуючи при цьому потреб своїх домашніх і свого проповідницького служіння». Упродовж останніх десятиліть проводилося чимало інших шкіл для старійшин. Які плоди принесло таке регулярне навчання від організації Єгови? Нині християнський збір має тисячі кваліфікованих братів, які служать духовними пастирями.

18. а) Яка важлива відповідальність лежить на старійшинах? б) Чому Єгова й Ісус люблять працьовитих старійшин?

¹⁸ Старійшини настановлені Єговою через нашого Царя, Ісуса, щоб виконувати важливе завдання. Яке саме? Вести Божих овечок у ці найскрутніші часи людської історії (Еф. 4:11, 12; 2 Тим. 3:1). Єгова й Ісус дуже люблять працьовитих старійшин, тому що ті брати слухаються біблійної настанови: «Пасіть доручену вам Божу отару... добровільно... з завзяттям... подаючи їй приклад» (1 Пет. 5:2, 3). Розгляньмо лише дві сфери, в яких християнські пастирі є прикладом для отари, і як це сприяє миру та радості у зборі.

19. Як на нас впливає співпраця зі старійшинами у служінні?

¹⁹ Перша сфера: старійшини співпрацюють із членами збору. У Біблії про Ісуса сказано: «Ісус пішов від міста до міста й від села до села, проповідуючи і звіщаючи добру новину про Боже Царство. З ним були дванадцятеро» (Луки 8:1). Подібно до того як Ісус проповідував  разом зі своїми апостолами, старійшини за нашого часу працюють пліч-о-пліч зі своїми одновірцями у проповідуванні. Старійшини розуміють, що цим вони підтримують у зборі духовну атмосферу. Як члени збору відгукуються про таких старійшин? Сестра Жанін, якій уже за 80, каже: «Коли я йду в служіння зі старійшиною, то маю нагоду побалакати з ним і ближче познайомитися». Стевен, якому близько 35 років, розповідає: «Співпрацюючи зі старійшиною від дому до дому, я бачу, що він хоче мені допомогти. Допомога від нього додає мені радості».

20, 21. Як старійшини наслідують пастуха з Ісусового прикладу? Наведіть сучасний приклад. (Дивіться також  «Плідні щотижневі відвідини»).

²⁰ Друга сфера: організація Єгови навчає старійшин дбати про тих, хто віддалився від збору (Євр. 12:12). Як старійшини повинні допомагати духовно слабим і як вони це роблять? Відповідь міститься в Ісусовому прикладі про пастуха і загублену овечку. (Прочитайте Луки 15:4—7). Коли пастух побачив, що овечка загубилась, то шукав її так, наче вона була в нього єдиною. Як старійшини наслідують приклад цього пастуха? Так само як загублена овечка цінна для пастуха, так і той, хто віддалився від Божого народу, є цінним для старійшин. Вони вважають духовно ослаблого християнина загубленою овечкою, а не пропащою людиною. До того ж, подібно як пастух іде «шукати загублену, аж поки не знайде її», старійшини так само виявляють ініціативу в тому, щоб знаходити духовно ослаблих і допомагати їм.

²¹ Що зробив пастух з Ісусового прикладу, коли знайшов овечку? Він делікатно підняв її, поклав «собі на плечі» та відніс назад до отари. Подібно роблять старійшини: їхні щиросердні й делікатні слова потіхи можуть підняти духовно ослаблу людину і допомогти їй повернутись до збору. Так було з Віктором, братом з Африки, який віддалився від збору. Він розповідає: «Упродовж восьми років, коли я був неактивним, старійшини постійно старались мені допомогти». Що зворушило його серце? «Одного разу,— пригадує Віктор,— старійшина, на ім’я Джон, з яким я навчався у Школі піонерського служіння, прийшов до мене, аби показати кілька фотографій, які він робив під час навчання. Вони нагадали про той чудовий час. Тож мені знову захотілось мати таку ж радість, яку я мав, коли служив Єгові». Так Джон допоміг Вікторові, і той невдовзі повернувся у збір. Тепер він знову служить піонером. Справді, турбота старійшин дуже сприяє нашій радості b (2 Кор. 1:24).

22. Як праведність і мир зміцнюють єдність збору? (Дивіться також  «Ми були вражені»).

²² Як ми розглядали раніше, Єгова передрік, що серед його народу буде швидко зростати праведність і мир (Ісаї 60:17). І праведність, і мир зміцнюють єдність у зборах. Як? Пам’ятаймо, що «Бог,— один Єгова» (Повт. 6:4). Тож його норми праведності однакові для всіх зборів, хоч би в якій країні вони були. Божі норми добра і зла є одними, тобто єдиними для «усіх зборів святих» (1 Кор. 14:33). Тому процвітання збору можливе лише за умови чіткого дотримання Божих норм. А що сказати про мир? Наш Цар хоче, щоб у зборі був не просто мир, а щоб ми також були миротворцями (Матв. 5:9). Ось чому ми «намагаємося сприяти всьому тому, що веде до миру» (Рим. 14:19). Ми виявляємо ініціативу, коли треба залагодити непорозуміння, які час від часу серед нас виникають. Так ми сприяємо і миру, і єдності нашого збору (Ісаї 60:18).

23. Що панує сьогодні серед Божих служителів?

²³ Коли у «Вартовій башті» за листопад 1895 року було оголошено про запровадження устрою щодо старійшин, чимало відповідальних братів висловили свої щирі сподівання. Які саме? Вони прагнули, аби це організаційне нововведення допомогло Божому народові «швидко досягнути єдності у вірі», і молились про це. Оглядаючись на минулі десятиліття, ми бачимо, що поступові поліпшення у нагляді, які здійснював Єгова через нашого Царя, справді зміцнили нашу єдність у поклонінні (Пс. 99:4). Тому нині всі служителі Єгови по цілому світі радіють тим, що вони однодумні, що діють однаково і служать «Богові миру» пліч-о-пліч (2 Кор. 12:18; прочитайте Софонії 3:9).