1, 2. Яка надзвичайно важлива подія відбулась в історії людства і чому нас не повинне дивувати, що це сталось невидимо для людей?

 ЧИ ВИ колись хотіли жити у переломний момент людської історії? Багато хто про таке мріє. Все ж, якби насправді вам випало жити в особливий час, навряд чи ви стали б учасником важливих подій, які призвели до змін. Адже такі події зазвичай відбуваються невидимо для більшості людей. Події, що стали фатальними для старих режимів і потрапили на сторінки підручників з історії, відбувались під завісою таємничості — у палацах можновладців, залах для нарад, урядових кабінетах. Однак такі рішення впливають на життя багатьох людей.

² А що сказати про найважливішу подію в історії землі, яка вплинула на життя мільйонів? Вона також відбулась невидимо для людства. Ми, звичайно ж, маємо на увазі народження в небі Божого Царства — обіцяного Месіанського уряду, який невдовзі покладе край усій системі цього світу. (Прочитайте Даниїла 2:34, 35, 44, 45). Ніхто на землі не бачив цього важливого народження, та чи це означає, що Єгова приховав цю подію від людей? Чи він приготував своїх відданих служителів до народження Царства? Подивімось.

3—5. а) Хто був «посланцем угоди», згаданим у Малахії 3:1? б) Що мало відбутися перед приходом «посланця угоди» у храм?

³ З давніх-давен Єгова мав намір приготувати своїх служителів до народження Месіанського Царства. Для прикладу розгляньмо пророчі слова з Малахії 3:1: «Ось я висилаю посланця, який розчистить переді мною дорогу. Тоді раптово прийде у свій храм правдивий Господь, котрого ви шукаєте, прийде також посланець угоди, котрого ви з нетерпінням чекаєте».

⁴ Щодо сучасного сповнення цього пророцтва постає запитання: «Коли Єгова, “правдивий Господь”, прийшов перевірити тих, хто служив у земному подвір’ї  його духовного храму?» У пророцтві сказано, що Єгова мав прийти разом з «посланцем угоди». Хто ним був? Не хто інший, як Месіанський Цар — Ісус Христос! (Луки 1:68—73). І як щойно призначений Правитель він мав перевірити й очистити Божий народ на землі (1 Пет. 4:17).

⁵ А ким був той перший посланець, згаданий у Малахії 3:1? Він мав з’явитися задовго до початку присутності Месіанського Царя. Чи за десятиліття до 1914 року був той, хто мав «розчистити» дорогу перед Царем?

6. Хто діяв як передречений «посланець», котрий спершу прийшов приготувати Божий народ до майбутніх подій?

⁶ Знайти відповіді на такі запитання нам допоможе ця книжка, в якій розглядається цікава історія служителів Єгови наших днів. Ця історія свідчить, що наприкінці XIX сторіччя серед великого поля бур’янів, тобто удаваних християн, з’явилась маленька група правдивих християн — вірних Богові людей. Вони стали знаними як Дослідники Біблії. Серед них брали провід Чарлз Рассел та його однодумці. Вони діяли так, як передречений «посланець»,— давали духовні настанови Божому народові та готували його до майбутніх подій. Розгляньмо, як «посланець» це робив.

7, 8. а) Хто в XIX сторіччі почав сміливо викривати неправду про безсмертя душі? б) Які інші фальшиві вчення розвінчували Чарлз Рассел та його однодумці?

⁷ Дослідники Біблії вивчали Боже Слово з молитвою, а також узгоджували, поєднували і публікували доктринальні істини. Протягом сторіч загальновизнане християнство перебувало в духовній темряві, а багато його вчень походили з поганських релігій. Яскравим прикладом цього є вчення про безсмертя душі. Проте в XIX сторіччі декілька щирих людей, які вивчали Біблію, ретельно дослідили це вчення і побачили, що воно не ґрунтується на Божому Слові. Генрі Ґрю, Джордж Стетсон і Джордж Сторс у своїх працях і лекціях сміливо викривали цю сатанинську брехню a. Їхня діяльність справила чималий вплив на Чарлза Рассела і його однодумців.

⁸ Та невелика група Дослідників Біблії з’ясувала, що інші вчення, пов’язані з доктриною про безсмертя душі, були також суперечливими і фальшивими. Наприклад, вчення про те, що всі добрі люди йдуть на небо, чи про те, що Бог вічно мучить безсмертні душі злих людей у пеклі. Рассел з однодумцями сміливо викривали цю фальш у багатьох статтях, книжках, брошурках, трактатах і промовах.

9. Як «Сіонська Вартова башта» викривала фальшивість доктрини про Трійцю?

⁹ Крім того, Дослідники Біблії викривали хибність поширеної доктрини про Трійцю. Так 1887 року в журналі «Сіонська Вартова башта» говорилось: «Святе Писання пояснює, які стосунки існують між Єговою і нашим Господом  Ісусом, та чітко виявляє, що вони є різними особами». Далі в статті зазначалось, якою абсурдною є «ідея про триєдиного Бога, тобто про те, що три Боги в одному і водночас один Бог у трьох іпостасях, а також те, що вона здобула популярність і загальне визнання. Але це лише свідчить, що церква справді міцно спить, тоді як вороги заковують її в кайдани фальші».

10. Як у «Вартовій башті» наголошувалось, що 1914 рік буде важливим роком?

¹⁰ Як свідчить повна назва журналу «Сіонська Вартова башта і вісник Христової присутності», його видавці глибоко цікавились часом присутності Христа. Вірні помазані духом автори журналу збагнули, що Даниїлове пророцтво про «сім часів» вказувало на час виконання Божого наміру щодо Месіанського Царства. Ще на початку 1870-х років вони наголошували на тому, що 1914 рік є роком закінчення тих «семи часів» (Дан. 4:25; Луки 21:24). Хоча тоді наші брати не до кінця розуміли значення цієї важливої дати, вони широко проголошували зрозумілі їм істини, що згодом принесло чудові плоди.

11, 12. а) Кому брат Рассел віддавав належне за те, що́ він зрозумів? б) Наскільки важливою була праця, яку виконували Рассел і його однодумці за кілька десятиліть до 1914 року?

 ¹¹ Ні Рассел, ні його вірні однодумці не приписували собі заслуги за те, що відкрили і зрозуміли важливі духовні істини. Рассел віддавав належне тим, хто ще раніше досліджував це питання. Та передусім він визнавав, що лише Бог Єгова спроможний навчати свій народ того, чого він потребує, і у відповідний для цього час. Єгова поблагословив зусилля Рассела і його однодумців тим, що вони змогли відділити правду від брехні. Поступово вони відокремлювались від загальновизнаного християнства.

¹² Боротьба за очищення біблійних істин, яку проводили ті вірні чоловіки десятиліттями до 1914 року, викликає справжнє захоплення. У журналі «Вартова Башта і Вістник Присутности Христа» за 1 листопада 1917 року говорилось: «Нині мільйони людей звільнились від тягаря страху, яким сковували їх вчення про вогняне пекло та інші фальшиві доктрини... Могутні хвилі Правди, яка народилась понад сорок років тому, постійно зростають і зростатимуть далі, аж поки покриють усю землю. Противники, намагаючись зупинити поширення Правди по цілому світі, вийшли проти цих могутніх океанських хвиль, озброївшись звичайною мітлою».

13, 14. а) Як «посланець» допоміг приготувати дорогу для Месіанського Царя? б) Чого вчить нас приклад братів, які жили понад сто років тому?

¹³ Подумаймо: чи могли б Божі служителі бути готовими до початку Христової присутності, якби не бачили різниці між Ісусом та його Батьком, Єговою? Напевне, що ні. Цьому також не сприяла б їхня віра в те, що безсмертя отримують усі. Адже такий безцінний дар доступний лише малій групі вірних послідовників Христа. Також їм могла заважати віра в те, що Бог вічно мучить людей у вогняному пеклі, з якого немає визволення. Отже, викриваючи фальшиві вчення, «посланець» розчистив дорогу для Месіанського Царя.

¹⁴ А що сказати про нас? Чого нас навчає приклад братів, котрі жили понад сторіччя тому? Ми, як і вони, повинні уважно читати і старанно досліджувати Боже Слово (Ів. 17:3). Цей матеріалістичний світ страждає від щораз більшого духовного голоду, тому нам треба і далі розвивати духовний апетит. (Прочитайте 1 Тимофія 4:15).

15. Що поступово з’ясували Дослідники Біблії? (Також дивіться примітку).

¹⁵ Дослідники Біблії навчали, що вкрай важливо порвати зв’язки з релігіями цього світу. У виданні журналу «Вартова башта» за 1879 рік ці релігії були названі «Вавилонською церквою». Чи це стосувалось лише папства, а може, римо-католицької церкви в цілому? Адже протестантські релігії кілька століть вживали біблійну назву «Вавилон» саме в такому пророчому значенні.  Проте Дослідники Біблії поступово дійшли висновку, що всі церкви загальновизнаного християнства є сучасним «Вавилоном». Чому? Тому що всі ті церкви поширювали чимало брехливих вчень, частину з яких ми розглядали вище b. З кожним роком наші публікації щораз конкретніше вказували на те, що́ треба робити щиросердим людям, котрі належать до «Вавилонських церков».

16, 17. а) Як 3-й том книжки «Свитання Тисячоліття» і журнал «Вартова башта» заохочували людей вийти з фальшивої релігії? б) Чому раніше ці заохочення не були такі чіткі? (Дивіться примітку).

¹⁶ Наприклад, у третьому томі «Свитання Тисячоліття» (видання 1891 року) обговорювалось те, що Бог відкинув сучасний «Вавилон»: «Вся ця система — глобальна система — відкинута... Тих, кому не подобаються вавилонські фальшиві вчення та обряди, заохочуємо вийти з нього».

¹⁷ У журналі «Вартова башта» за січень 1900 року була надрукована особлива порада. Вона стосувалась тих, хто все ще був у списках церков загальновизнаного християнства і виправдовував себе, кажучи: «Мені подобається правда, і я нечасто ходжу на інші богослужіння». Також у журналі говорилось: «Чи доречно бути однією ногою у Вавилоні, а іншою — поза його межами? Чи в цьому полягає послух Богові... чи він це схвалює і чи це прийнятне для нього? Безперечно, що ні. Він [член церкви] публічно уклав угоду з церквою, коли став її членом, і він мусить вірно дотримуватись усіх умов цієї угоди, доки він... публічно не зречеться її або його викреслять з церковних списків». З роками такі заохочення лунали дедалі гучніше c. Служителі Єгови мусять порвати всі зв’язки з фальшивою релігією.

18. Чому людям необхідно вийти з Вавилону Великого?

¹⁸ А що, якби заклик вийти з Вавилону Великого не лунав так часто? Тоді Христос, новопризначений Цар, навряд чи знайшов би на землі групу приготовлених та помазаних духом служителів. Адже лише ті християни, які звільнилися з лабет Вавилону, могли служити Єгові «в дусі та в правді» (Ів. 4:24). Чи ми так само рішуче налаштовані не мати жодних зв’язків з фальшивою релігією? І далі слухаймось наказу: «Вийди з неї, народе мій»! (Прочитайте Об’явлення 18:4).

19, 20. Як «Вартова башта» заохочувала Божий народ збиратися разом для поклоніння?

¹⁹ Дослідники Біблії навчали, що одновірці мусять збиратися разом для поклоніння всюди, де можливо. Правдиві християни повинні не лише вийти з фальшивої релігії, але й брати участь у чистому поклонінні. Журнал «Вартова башта» від самого початку заохочував своїх читачів збиратись разом. Наприклад, у виданні за липень 1880 року брат Рассел, розповідаючи про свою проповідницьку подорож, згадав, наскільки підбадьорливими були  їхні зібрання. Тоді він заохотив читачів присилати йому звіти про свої зібрання, адже деякі з них будуть надруковані на сторінках журналу. Для чого? «Ми всі хочемо знати... як Господь благословляє вас, як ви збираєтеся разом з тими, хто має таку ж дорогоцінну віру».

²⁰ У «Вартовій башті» за 1882 рік надрукували статтю «Збираймося разом». Стаття заохочувала християн проводити зібрання «для спільних настанов, підбадьорення і зміцнення». У ній також було сказано: «Не важливо, чи серед вас є хтось освічений або здібний. Нехай кожен приносить із собою власну Біблію, папір та олівець і намагається якомога ліпше користуватися біблійною Симфонією. Виберіть для себе тему, попросіть, щоб Дух допоміг вам її зрозуміти. Потім читайте, обдумуйте, порівнюйте вірші з віршами, і це, безперечно, приведе вас до правди».

21. Який приклад щодо зібрань і пастирської праці давав збір в Аллегейні?

²¹ Дослідники Біблії мали своє головне управління в Аллегейні (штат Пенсильванія, США). Там вони збиралися  разом згідно з порадою, яка міститься в Євреїв 10:24, 25. (Прочитайте). Цим вони давали гарний приклад іншим. Чарлз Капен розповідав, як, ще будучи хлопцем, відвідував такі зібрання: «Я досі пам’ятаю один з біблійних віршів, який написали на стіні залу, де наше Товариство проводило зібрання,— “Одного маєте Вчителя, усі ж ви — брати”. Ці слова закарбувались у моїй пам’яті на все життя. З них видно, що серед народу Єгови немає поділу на духівництво і мирян» (Матв. 23:8). Брат Капен також пригадує, якими заохотливими та підбадьорливими були ті зібрання і як брат Рассел виконував пастирську працю, особисто дбаючи про кожного члена збору.

22. Як вірні служителі відгукнулись на заохочення проводити зібрання і чого ми від них вчимося?

²² Щирі люди наслідували цей приклад і дотримувались даних їм вказівок. В інших штатах, скажімо в Огайо, Мічигані, а потім по всій Північній Америці й за кордоном, також почали з’являтися збори. А що, якби ніхто не дотримувався натхненої поради збиратися разом для поклоніння? Чи вірні служителі були б готовими до початку присутності Христа? Звичайно, що ні. Так само й нам треба регулярно відвідувати всі наші зібрання для спільного поклоніння і духовного зміцнення.

23. Як «Вартова башта» чітко показувала, що всі помазанці мають бути проповідниками правди?

²³ Дослідники Біблії навчали, що всі помазанці мають бути проповідниками правди. У «Вартовій башті»  за 1885 рік було сказано: «Ми повинні пам’ятати про те, що кожен член збору помазаних християн помазаний, аби проповідувати (Іс. 61:1), і призваний для служіння». А у виданні за 1888 рік містився заклик: «Наше завдання ясне... Якщо ми нехтуємо ним та шукаємо виправдань, тоді ми ледачі слуги і негідні покликання, яке маємо».

24, 25. а) Що ще, крім заохочення проповідувати, робили Рассел та його однодумці? б) Як один колпортер описав своє служіння за часу, коли «ще не було автомобілів»?

²⁴ Брат Рассел зі своїми однодумцями не лише заохочував проповідувати, але й подбав про випуск трактатів за назвою «Трактати Дослідників Біблії», які згодом отримали іншу назву — «Стара теологія. Щоквартальник». Читачі «Вартової башти» отримували ці трактати для безкоштовного розповсюджування.

²⁵ Тих, хто присвятив себе повночасно виконувати таке служіння, називали колпортерами. Серед них був Чарлз Капен, про якого йшлося вище. Він розповідав: «Я користувався картою, виданою Інститутом геології США, щоб добре опрацьовувати територію у штаті Пенсильванія. На карті було позначено всі дороги, і це давало мені змогу дістатись пішки до кожного населеного пункту. Інколи після триденної подорожі по селах, зібравши замовлення на книжки серії «Виклади Святого Писання», я позичав коня з бричкою, щоб розвозити людям замовлені публікації. Нерідко залишався на ніч у фермерів. Тоді ще не було автомобілів».

26. а) Чому, щоб бути готовим до Христового правління, Божий народ має активно проповідувати? б) Про що кожному з нас варто себе запитати?

²⁶ Зусилля, які брати докладали того часу, вимагали мужності та ревності. Навряд чи правдиві християни були б підготовлені до початку царювання Христа, якби не усвідомили важливості проповідницької праці. Саме ця діяльність була визначною ознакою Христової присутності (Матв. 24:14). Божий народ мав бути готовим зробити цю рятівну працю головною справою життя. Кожному з нас варто запитати себе: «Чи проповідування є найважливішим у моєму житті? Чи я жертвую чимось, аби повнішою мірою брати участь у цій діяльності?»

27, 28. Що бачив апостол Іван у видінні та якою була реакція Сатани і його демонів на народження Царства?

²⁷ І ось прийшов знаменний 1914 рік. Як ми сказали на початку розділу, жодна людина не була очевидцем славетних подій у небі. Проте апостол Іван отримав видіння, яке зображає ті події символічними образами. Він побачив «на небі великий символічний образ»: Божа «жінка», тобто його організація, яка складається з небесних духовних створінь, була вагітна і народила дитину чоловічої статі. Ця дитина невдовзі буде «пасти всі народи залізним жезлом». Але її відразу було «забрано до Бога і до його престолу». У небі пролунав гучний голос: «Тепер настало  спасіння, сила і Царство нашого Бога та влада Христа його» (Об’яв. 12:1, 5, 10).

²⁸ Безсумнівно, Іван побачив у видінні народження Месіанського Царства. Хоча ті події дійсно були знаменними, не всі цьому раділи. Сатана і його демони воювали проти вірних ангелів, яких очолював Михаїл, тобто Христос. Яким був результат тої боротьби? «Скинений був великий дракон, змій стародавній, який називається Диявол і Сатана та вводить в оману всю населену землю. Він був скинений на землю разом зі своїми ангелами» (Об’яв. 12:7, 9).

29, 30. Які події відбувались після народження Месіанського Царства а) на землі? б) в небі?

²⁹ Задовго до 1914 року Дослідники Біблії казали, що того року мають початись тяжкі часи. Але навіть вони не могли собі уявити, наскільки точно виконається це передречення. Як видно з видіння Івана, Сатана мав сильно вплинути на людське суспільство: «Горе землі та морю, бо до вас зійшов Диявол, який надзвичайно лютує, знаючи, що йому залишилось мало часу» (Об’яв. 12:12). У 1914 році вибухнула Перша світова війна, і по цілій землі став очевидним знак присутності Христа в царській владі. Так почалися «останні дні» цієї системи (2 Тим. 3:1).

³⁰ Однак у небі запанувала радість. Сатана і його демони були вигнані назавжди. Далі Іван каже: «Тому радійте небеса й ті, хто на них перебуває!» (Об’яв. 12:12). Коли небо було очищене й Ісус став Царем, Месіанське Царство почало діяти заради Божого народу на землі. Це стало очевидним у тому, що, як ми розглядали на початку розділу, Христос — «посланець угоди» — спершу почав очищати Божих служителів на землі. Як він діяв?

31. Що передрік Малахія про період очищення і як це пророцтво почало виконуватися? (Дивіться також примітку).

³¹ Малахія передрік, що процес очищення буде нелегким: «Хто витримає день його приходу і хто встоїть, коли він з’явиться? Бо він буде як вогонь плавильника і як луг пральника» (Мал. 3:2). Ці слова справдились. Починаючи з 1914 року, Божий народ на землі стикався з одною проблемою за іншою. Поки тривала Перша світова війна, Дослідники Біблії переживали жорстокі переслідування й ув’язнення d.

32. Які внутрішні проблеми постали серед Божого народу після 1916 року?

³² У середині організації також з’явились проблеми і замішання. У 1916 році раптово помер брат Рассел у віці 64 років. Це для Божого народу стало шоком. З його смертю виявилось, що дехто надто сильно покладався на цього чоловіка, вважаючи його одного зразковим. Хоча брат Рассел не прагнув якогось шанування, все ж його почали дещо обожнювати. Також чимало людей вважали,  що разом з його смертю активне відкриття правди завершилось. А дехто навіть рішуче протидіяв подальшому поступу. Така позиція спричинила появу відступництва, яке поділило організацію.

33. Як несправджені сподівання випробували віру Божого народу?

³³ Ще одним випробуванням стали несправджені сподівання. Хоча «Вартова башта» точно вказала, що 1914 року завершаться часи поган, брати не до кінця розуміли, що́ саме відбудеться (Луки 21:24). Вони думали, що того року Христос забере свою символічну наречену, групу помазаних християн, на небо, аби вона там правила разом з ним. Але ці сподівання не збулись. Пізніше, 1917 року, у «Вартовій башті» повідомлялось про те, що 40-річний період збору врожаю завершиться навесні 1918 року. Однак проповідницька праця не закінчилась, а набирала дедалі більших розмахів. Тоді в журналі з’явилось припущення, що жнива завершились, але все ще триває період збирання залишків врожаю. Все ж багато хто розчарувався і перестав служити Єгові.

34. З яким особливо тяжким випробуванням зіткнулися Дослідники Біблії у 1918 році і чому християнський світ вважав Божий народ «мертвим»?

³⁴ Особливо тяжким випробуванням став арешт у 1918 році брата Джозефа Рутерфорда, який брав провід серед Божого народу після смерті Рассела. Разом з Рутерфордом були ув’язнені також семеро інших відповідальних братів. Їх несправедливо засудили на довгі терміни ув’язнення у федеральній тюрмі міста Атланта (штат Джорджія, США). На якийсь час здавалося, що праця Божого народу зупинена, і через це дуже зраділо багато представників духівництва загальновизнаного християнства. Вони вважали, що загрози більше немає, адже ті набридливі Дослідники Біблії «мертві» — «керівники» ув’язнені, головне управління у Брукліні закрито, а проповідницька діяльність в Америці та Європі обмежена (Об’яв. 11:3, 7—10). Але радість ворогів не була тривалою.

35. Чому Ісус допустив тяжкі випробування своїх служителів і що він зробив, аби їм допомогти?

³⁵ Вороги правди не здогадувалися, що Ісус допустив тяжкі випробування своїх служителів тому, що тоді Єгова сидів «мов плавильник, мов той, хто очищає срібло» (Мал. 3:3). Єгова та Ісус були переконані, що вірні помазанці вийдуть з цих вогняних випробувань очищеними та ще ліпше спорядженими, аби служити Цареві Христу. У першій половині 1919 року стало ясно: Божий дух зробив те, що вороги його служителів вважали неможливим,— вірних помазанців звільнили з в’язниці! (Об’яв. 11:11). Так Христос виконав головну частину ознаки останніх днів. Він призначив «вірного і розсудливого раба» — невелику групу помазаних чоловіків, які будуть  брати провід серед його народу, розподіляючи духовну поживу своєчасно (Матв. 24:45—47).

36. Що свідчило про духовне відродження Божого народу?

³⁶ Брат Рутерфорд і його однодумці вийшли з в’язниці 26 березня 1919 року, а вже на вересень того ж року запланували проведення конгресу. Крім того, брати почали підготовку до випуску другого журналу за назвою «Золотий вік», який мав бути супровідним для «Вартової башти». Він призначався для польового служіння e. Того ж року надрукували перше видання «Бюлетеня», нині знаного як посібник для зібрання «Наше християнське життя і служіння». Від самого початку він завжди заохочував до польового служіння. Безперечно, з 1919 року щораз більша увага зверталась на служіння від дому до дому.

37. Як дехто після 1919 року виявив свою невірність?

³⁷ Проповідницька праця продовжувала очищати Христових служителів, адже ті, хто виявляв гордість і самовдоволення, не хотіли смиренно брати в ній участь. Хто не бажав виконувати ту працю, переставав спілкуватися з вірними служителями. Після 1919 року дехто з невірних  дійшов до того, що озлобився та почав лихословити і зводити наклепи на братів. Були навіть такі, хто приєднався до переслідувачів вірних служителів Єгови.

38. У чому запевняє нас те, що Христові послідовники на землі здобували успіхи та перемоги?

³⁸ Попри такі напади Христові послідовники на землі продовжували робити духовний поступ. Відтоді кожен їхній успіх, кожна перемога сповняють нас упевненістю, що Боже Царство править. Лише завдяки Божій активній підтримці та його благословенню, які він дає через свого Сина і Месіанське Царство, група недосконалих людей змогла отримувати перемогу за перемогою над Сатаною та цією злою системою. (Прочитайте Ісаї 54:17).

39, 40. а) Назвіть деякі особливості цієї книжки. б) Чому варто вивчати цю книжку?

³⁹ У наступних розділах ми розглянемо те, чого Боже Царство досягло на землі за сто років, що минули від часу його народження в небі. Кожна частина книжки висвітлюватиме якусь характерну особливість праці Царства на землі. Підсумкові запитання в кінці розділів допоможуть нам з’ясувати, наскільки особисто для нас є реальним Царство. В останніх розділах ми обговоримо те, що відбудеться, коли в недалекому майбутньому Царство буде нищити всяке зло і встановить на землі рай. Чому варто вивчати цю книжку?

⁴⁰ Сатана хоче зруйнувати вашу віру в Боже Царство. Але Єгова прагне зміцнити її, щоб вона захищала вас і зміцняла (Еф. 6:16). Тому ми заохочуємо вас ретельно вивчати цю книжку. Запитуйте себе: «Наскільки Царство є реальним для мене?» Чим реальнішим воно буде для вас тепер, тим більша вірогідність того, що ви будете вірно й дієво підтримувати Царство. Завдяки цьому ви побачите, як Боже Царство стане реальністю і правитиме над усіма.