1, 2. Чому Ісус є мудрим провідником?

 УЯВІТЬ, що ви вперше завітали до якогось красивого міста. Там досвідчений екскурсовод показує вам цікаві та визначні місця. Оскільки все для вас незнайоме, ви уважно слухаєте кожне слово гіда. Вас та інших туристів вражає те, наскільки захопливо він розповідає про унікальні особливості свого міста. Коли ви запитуєте його про якусь визначну споруду, він не спішить відповідати, а терпеливо чекає моменту, поки ви підійдете до того місця. Вас дедалі більше вражає його мудрість, адже він розповідає все у відповідний час.

² Щось подібне можна сказати про правдивих християн. Ми прагнемо більше знати про найдивовижніше з усіх міст — «місто зі справжнім фундаментом» — Боже Царство (Євр. 11:10). Коли Ісус був на землі, він особисто вів своїх учнів до глибшого розуміння істин про Царство. Чи він відповідав на всі їхні запитання і розповідав про Царство все й одразу? Ні. Ісус пояснив: «Я ще стільки всього маю сказати вам, але тепер для вас цього буде забагато» (Ів. 16:12). Ісус — наймудріший провідник, він ніколи не обтяжував своїх послідовників знанням про те, чого вони ще не були готові сприйняти.

3, 4. а) Як Ісус продовжував навчати своїх вірних послідовників про Боже Царство? б) Що ми розглянемо в цьому розділі?

³ Слова, які записано в Івана 16:12, Ісус промовив в останню ніч свого земного життя. А як він мав навчати вірних послідовників про Боже Царство після своєї смерті? Він запевнив апостолів: «Дух правди... керуватиме вами, допомагаючи повністю зрозуміти правду» a (Ів. 16:13). Отже, святий дух можна прирівняти до терпеливого екскурсовода. Ісус послуговується святим духом, аби навчати своїх послідовників усього, що їм потрібно знати про Боже Царство — саме у відповідний для цього час.

⁴ Розгляньмо, як святий дух Єгови вів щирих християн до більшого розуміння істин про Царство. Спершу подивімось, як ми правильно зрозуміли істину про те, коли Боже Царство почало правити. Потім дослідімо, ким є правителі  Царства, а також їхні піддані, і яку вони мають надію. Далі ми побачимо, як Ісусові послідовники чітко зрозуміли, в чому полягає відданість Божому Царству.

5, 6. а) Які помилкові погляди мали Дослідники Біблії щодо встановлення Царства і жнив? б) Чому такі помилкові погляди не викликають сумнівів, що Ісус веде своїх послідовників?

⁵ У 2-му розділі цієї книжки ми побачили, що Дослідники Біблії впродовж кількох десятиліть наголошували на тому, що 1914 рік стане видатним у виконанні біблійних пророцтв. Проте тоді вони щиро вірили, що Ісусова присутність почалась у 1874 році і що він розпочав своє правління в небі 1878 року, а Царство не буде повністю встановлене до жовтня 1914 року. Жнива мали відбуватися від 1874 до 1914 року і завершитись збиранням помазанців до неба. Чи такі помилкові погляди викликають сумніви стосовно того, що Ісус дійсно керував ними святим духом?

⁶ Зовсім ні! Вернімось до нашого прикладу на початку розділу. Чи поспішні висновки і допитливість туристів викликають сумнів щодо надійності їхнього гіда? Ні. Так само Божий народ інколи намагається зрозуміти подробиці наміру Єгови ще до того, як святий дух приведе їх до точного розуміння. Все ж ними керує Ісус. Тому вірні служителі завжди охоче приймають виправлення і смиренно уточнюють свої погляди (Як. 4:6).

7. Які спалахи духовного світла отримав Божий народ?

⁷ Після 1919 року Божий народ отримав нові благословення — щораз більше спалахів духовного світла. (Прочитайте Псалом 97:11). У 1925 році у «Вартовій башті» з’явилась визначна стаття «Народження народу». Там наводились переконливі докази на підставі Писань, що 1914 року народилось Месіанське Царство і що цим виконалося пророче видіння з 12-го розділу книги Об’явлення про те, що Божа небесна жінка народила сина b. У статті теж пояснювалось, що Сатана скинутий з неба і «надзвичайно лютує, знаючи, що йому залишилось мало часу» (Об’яв. 12:12). Про це чітко свідчили переслідування та біди, котрих зазнавав народ Єгови за часу воєнного лихоліття.

8, 9. а) Як стало очевидним те, наскільки важливе Боже Царство? б) Які запитання ми розглянемо?

⁸ Наскільки важливе Царство? Від 1928 року «Вартова башта» наголошувала на тому, що Царство є значно важливіше за особисте спасіння, яке можливе завдяки викупу. Власне через Месіанське Царство Єгова освятить своє ім’я, звеличить свою владу і виконає всі свої наміри щодо людства.

⁹ Хто правитиме з Христом у тому Царстві? А хто буде його земними підданими? І якою працею повинні займатися Христові послідовники?

10. Що Божий народ вже довгий час знав про 144 000?

¹⁰ За кілька десятиліть до 1914 року правдиві християни вже збагнули, що 144 000 вірних послідовників Христа  правитимуть разом з ним у небі c. Дослідники Біблії вважали, що це число буквальне і що збір тих співправителів розпочався ще у першому сторіччі н. е.

11. Як майбутні члени Христової нареченої почали точніше розуміти своє земне завдання?

¹¹ А яка праця була доручена майбутнім членам нареченої Христа, поки вони перебували на землі? Вони знали, що Ісус наголошував на важливості проповідування і пов’язував цю працю з періодом жнив (Матв. 9:37; Ів. 4:35). Як було сказано в 2-му розділі, певний час вони дотримувались погляду, що цей період триватиме 40 років і завершиться збиранням помазанців до неба. Але після того, як минуло 40 років, а ця праця тривала далі, виникла потреба в уточненні. Нині ми знаємо, що період жнив дійсно почався у 1914 році. У цей період відбувалось відділення пшениці від бур’янів, тобто відділення вірних помазаних християн від удаваних. Тож настав час зосередити увагу на збиранні решти з тих, хто піде до неба.

12, 13. Як справдилися слова з Ісусового прикладу про десять дівчат і про таланти?

¹² Після 1919 року Христос і далі керував вірним і розсудливим рабом, наголошуючи на важливості проповідування. Ісус доручив виконувати цю працю ще в першому сторіччі (Матв. 28:19, 20). Він також вказав, які риси будуть потрібні його помазаним послідовникам, щоб виконувати це доручення. Як саме? У прикладі про десять дівчат він показав, що помазанці будуть вірними, духовно пильними, адже це допоможе їм досягнути кінцевої мети — взяти участь у символічному весільному бенкеті в небі, коли до Христа приєднається його «наречена», тобто 144 000 (Об’яв. 21:2). Пізніше у прикладі про таланти Ісус пояснив, що його помазані служителі старанно виконуватимуть доручену ним проповідницьку працю (Матв. 25:1—30).

¹³ Помазанці справді були пильними і старанними протягом цього останнього сторіччя. Немає сумніву, що їхня пильність буде винагороджена! Але чи велична праця жнив обмежиться лише збиранням решти 144 000 Христових співправителів?

14, 15. Згідно з поясненням у книжці «Довершена таємниця», до яких чотирьох груп належали люди?

¹⁴ Вірні чоловіки і жінки вже довгий час щиро цікавилися тим, кого представляє «великий натовп» (або «велика громада»), згаданий в Об’явленні 7:9—14. Не дивно, що перед тим, як Ісус відкрив правду про це, багато хто давав найрізноманітніші пояснення цієї чіткої та простої істини, яку ми тепер знаємо і любимо.

¹⁵ У книжці «Довершена таємниця», виданій 1917 року, твердилось, що існує «два ступені, тобто види, небесного спасіння і два ступені, тобто види, земного спасіння». Хто належав до тих чотирьох груп, кожна з яких мала різну надію? Перша група — 144 000, які правитимуть з Христом. Друга — великий натовп. У ті роки робилось припущення, що друга група представляла номінальних християн, які все ще належали до церков загальновизнаного християнства. Вони мали деяку віру, але недостатню для того, аби бути повністю відданими Богові. Отож, у небі вони отримають нижче становище. Стосовно землі існувала думка, що третя група, а саме «видатні особи давнини», скажімо Авраам, Мойсей та інші, матиме владу над четвертою групою — рештою людства.

16. Які спалахи духовного світла відбулись у 1923 та 1932 роках?

¹⁶ Як святий дух привів Христових послідовників до теперішнього розуміння, яке близьке нашому серцю? Це відбувалось поступово, через кілька послідовних спалахів духовного світла. У 1923 році «Вартова башта» звернула увагу на існування групи людей, які не мали покликання йти на небо і які житимуть на землі під Христовим правлінням. А 1932 року у «Вартовій башті» розповідалось про Йонадава (Єгонадава), який приєднався до Божого помазанця, ізраїльського царя Єгу, щоб підтримувати його в боротьбі з ідолопоклонством (2 Цар. 10:15—17). У тому ж часописі було сказано, що в теперішній час існує група людей, котрі нагадують Йонадава. Там, зокрема, говорилось, що саме цю групу Єгова переведе «через лихо Армагеддону», аби вона жила на землі.

17. а) Який дивовижний спалах духовного світла відбувся у 1935 році? б) Як вплинуло на вірних християн нове пояснення про велику громаду? (Дивіться  «Багато хто зітхнув з полегшенням»).

¹⁷ У 1935 році відбувся ще один чудовий спалах духовного світла. На конгресі у місті Вашингтоні було пояснено, що великий натовп — це група людей, що житимуть на землі, котрі також є символічними вівцями, зображеними в Ісусовому прикладі про овець і козлів (Матв. 25:33—40). Великий натовп належатиме до «інших овець», про яких Ісус казав: «Я повинен привести їх теж» (Ів. 10:16). Коли промовець, брат Рутерфорд, попросив: «Всіх, хто має надію жити вічно на землі, прошу встати», більше половини присутніх підвелося зі своїх місць. Тоді Рутерфорд промовив: «Дивіться! Велика громада!» Багато присутніх були  дуже зворушені тим, що врешті зрозуміли свою надію на майбутнє.

18. Як Ісусові послідовники зосередили свої зусилля на служінні і з якими результатами?

¹⁸ Відтоді Ісус заохочує своїх служителів зосереджуватись на збиранні майбутніх членів цього великого натовпу, котрий переживе прийдешнє велике лихо. Спершу таке збирання, здавалося, не мало відчутних успіхів. Брат Рутерфорд якось навіть сказав: «Здається, що великий натовп не буде дуже великим». Звичайно, тепер ми знаємо, як щедро Єгова поблагословив працю збирання врожаю. Під проводом Христа і святого духу обидві групи, як помазанці, так і їхні супутники з «інших овець», стали тим, про що передрікав Ісус,— «одною отарою», яка об’єднано служить під наглядом «одного пастиря».

19. Як ми сприяємо зростанню великого натовпу?

¹⁹ Переважна більшість вірних служителів житиме вічно в земному раю, над яким правитиме Христос і його 144 000 співправителів. Наскільки ж нам приємно роздумувати над тим, як Христос поступово відкрив Божому народові цю зрозумілу біблійну надію на майбутнє! Ми маємо велику честь — ділитися цією надією з тими, кому проповідуємо. Стараймось активно виконувати служіння настільки, наскільки дозволяють наші обставини. Адже завдяки цьому великий натовп буде і далі зростати та щораз гучніше прославляти ім’я Єгови. (Прочитайте Луки 10:2).

20. З яких частин складається організація Сатани і як зберігати свою відданість Царству?

²⁰ Божі служителі продовжували більше довідуватись про Царство, тож їм треба було повніше зрозуміти, у чому полягає відданість цьому небесному урядові. У 1922 році «Вартова башта» пояснила, що існує дві організації: організація Єгови і організація Сатани. Організація Сатани складається з трьох частин: комерційної, релігійної та політичної. Той, хто є відданий Божому Царству під правлінням Христа, мусить зберігати свою відданість, уникаючи тісного зв’язку з будь-якою з цих частин організації Сатани (2 Кор. 6:17). Як це робити?

21. а) Як вірний раб попереджав Божих служителів щодо великого бізнесу? б) Що показала «Вартова башта» у 1963 році стосовно «Вавилону Великого»?

²¹ Вірний раб, який дає духовний харч, послідовно викривав зіпсуття великого бізнесу і попереджав Божих служителів, щоб вони не піддавалися матеріалістичним прагненням, які панують у цьому світі (Матв. 6:24). Крім того, наші публікації постійно пояснювали справжню сутність релігійної частини організації Сатани. У 1963 році «Вартова башта» чітко вказала на те, що «Вавилон Великий» символізує не лише загальновизнане християнство, але й усю імперію фальшивої релігії. Як ми побачимо в 10-му розділі, Божі служителі, котрі живуть у різних країнах і належать  до різних культур, отримали допомогу, щоб «вийти з неї» та очиститись від усіх фальшивих релігійних поглядів і традицій (Об’яв. 18:2, 4).

22. Як під час Першої світової війни більшість Божих служителів розуміли заохочення з Римлян 13:1?

²² А що сказати про політичну складову організації Сатани? Чи повинні правдиві християни брати участь у війнах і конфліктах між народами? Протягом Першої світової війни Дослідники Біблії загалом розуміли, що Христові послідовники не повинні вбивати інших людей (Матв. 26:52). Проте, на думку багатьох, заохочення з Римлян 13:1 стосовно підкорення «вищій владі» означало, що можна йти в армію, носити солдатську форму і навіть зброю, але коли наказують стріляти у ворогів, треба стріляти в повітря.

23, 24. Як ми розуміли Римлян 13:1 під час Другої світової війни і як святий дух привів нас до точнішого розуміння цього принципу?

²³ У 1939 році, на самому початку Другої світової війни, «Вартова башта» містила статтю з докладним роз’ясненням питання нейтралітету. Стаття чітко показала, що християни не братимуть жодної участі у війнах і конфліктах народів сатанинського світу. Це було справді своєчасне пояснення. Так Христові послідовники змогли уникнути вини жахливого кровопролиття, яка лягла на всі народи, що брали участь у війні. Але з 1929 року в наших публікаціях пояснювалось, що вища влада, згадана в Римлян 13:1,— це не світські правителі, а Єгова й Ісус. Тож у цьому питанні потрібне було уточнення.

 ²⁴ Святий дух допоміг Христовим послідовникам вияснити це питання, коли 1962 року з’явились дуже важливі статті, що пояснювали уривок з Римлян 13:1—7. Статті були опубліковані у «Вартовій башті» за 15 листопада і 1 грудня. Божий народ остаточно збагнув принцип відносного підкорення. Його висловив Ісус відомими словами: «Віддавайте кесареве кесарю, а Боже — Богові» (Луки 20:25). Тепер правдиві християни розуміють, що вища влада — це світська влада цього світу, якій християни повинні коритися. Однак підкорення має бути відносним. Коли світська влада вимагає від нас виявити непокору Єгові, ми відповідаємо так само, як апостоли: «Ми повинні підкорятися передусім владі Бога, а не людей» (Дії 5:29). З 13-го і 14-го розділів цієї книжки ми більше довідаємось про те, як Божий народ дотримується принципу християнського нейтралітету.

25. Чому ми є вдячними за те, що святий дух допомагає нам ліпше розуміти істини про Боже Царство?

²⁵ Як же багато Христові послідовники навчились про Царство протягом останнього сторіччя! Тож ми знаємо, що Боже Царство вже встановлене в небі, а також те, наскільки воно важливе. Ми здобули точне розуміння про дві надії, які мають віддані Божі служителі,— небесну і земну. Нам теж відомо, як виявляти свою відданість Божому Царству і що таке відносне підкорення світській владі. Запитаймо себе: «Чи ми знали б такі дорогоцінні істини, якби Ісус Христос не відкривав їх своєму вірному рабові на землі, щоб він збагнув їх і навчав цього інших?» Отже, те, що нас веде Христос і святий дух, є справжнім благословенням!