1, 2. а) Що брат Рассел відповів служителю церкви, котрий хотів знати, як підтримується діяльність Дослідників Біблії? б) Що ми розглянемо в цьому розділі?

 ОДНОГО разу до брата Чарлза Рассела звернувся служитель реформатської церкви із запитанням, як підтримується діяльність Дослідників Біблії.

 «Ми ніколи не стягуємо пожертв»,— пояснив брат Рассел.

 «Звідки ж ви берете гроші?» — запитався служитель церкви.

 «Якщо я відкрию вам цю просту істину, ви навряд чи повірите,— відповів Рассел.— Коли до нас приходять зацікавлені люди, ми не пхаємо перед їхнього носа кошик для пожертв. Але вони розуміють, що для нашої діяльності потрібні гроші, і думають собі: “Оренда залу не безкоштовна... Може, варто дати на це трохи грошей?”»

 Служитель глянув на брата Рассела з недовірою.

 «Кажу вам, це чиста правда,— продовжив Рассел.— Ті, хто приходить до нас, ставлять мені те саме запитання: “Може, варто дати на це трохи грошей?” Якщо людина має благословення і трохи грошей, вона хоче пожертвувати це для Господа. Якщо вона не має грошей, то нащо їх у неї вимагати?» a

² Брат Рассел казав «чисту правду». Впродовж усієї історії Божий народ для підтримки чистого поклоніння робив добровільні пожертви. У цьому розділі ми розглянемо кілька прикладів з Писань, а також із сучасної історії. Ознайомившись із тим, як фінансується діяльність Царства, запитаймо себе: «Як я можу підтримати справи Царства?»

3, 4. а) У чому Єгова впевнений щодо своїх поклонників? б) Як ізраїльтяни підтримали будівництво святого намету?

³ Єгова завжди впевнений у своїх правдивих поклонниках. Він знає, що за всякої нагоди вони будуть виявляти свою відданість, даючи добровільні пожертви. Розгляньмо два приклади з історії ізраїльського народу.

 ⁴ Після того як Єгова вивів ізраїльтян з Єгипту, він наказав їм побудувати святий намет для поклоніння, який можна було переносити. Його зведення й оздоблення потребувало значних затрат. Тому Єгова наказав Мойсею дати народові нагоду підтримати це будівництво: «Зберіть для Єгови пожертви... кожен, кого серце спонукує» (Вих. 35:5). Як відгукнулися люди, яких ще зовсім недавно «жорстоко гнобили... змушуючи до всілякої рабської праці»? (Вих. 1:14). Ізраїльтяни виявили велику щедрість: охоче жертвували золото, срібло та інші цінні речі, більшість з яких вони, очевидно, отримали від своїх колишніх господарів, єгиптян (Вих. 12:35, 36). Люди дали так багато, що вже не було потрібно, тому їх довелось попросити «більше не збирати пожертв на святий намет» (Вих. 36:4—7).

5. Як ізраїльтяни відгукнулися на заохочення Давида жертвувати для будівництва храму?

⁵ Через 475 років цар Давид пожертвував «власне золото і срібло» на будівництво першого храму — споруди, яка мала стати центром правдивого поклоніння. Після цього він дав нагоду народові підтримати цей проект, запитавши: «Хто ще хотів би сьогодні принести дар для Єгови?» І люди «жертвували Єгові від усього серця» (1 Хр. 29:3—9). Давид, усвідомлюючи, від кого походять ці пожертви, сказав у молитві до Єгови: «Все від тебе, і все, що даємо тобі, ми отримали від тебе» (1 Хр. 29:14).

6. Чому нині для виконання праці Царства потрібні гроші і які у зв’язку з цим виникають запитання?

⁶ Ні Мойсей, ні Давид не змушували людей давати пожертви. Божий народ давав від щирого серця. А як сьогодні? Ми теж добре розуміємо, що діяльність Божого Царства вимагає певних грошових затрат. Щоб друкувати і розповсюджувати Біблії та біблійну літературу, будувати й утримувати місця для поклоніння та філіали, надавати екстрену гуманітарну допомогу в час лиха, потрібні чималі кошти. Звідки беруться необхідні гроші? Чи в послідовників Царя вимагають пожертви?

7, 8. Чому народ Єгови не випрошує в людей грошей?

⁷ Брат Рассел з однодумцями не хотів діяти за прикладом християнських церков, які вдавались до різних способів здобування грошей. У другому номері «Вартової башти» у статті за назвою «Чи ви хочете мати “Сіонську Вартову башту”?» Рассел писав: «Ми віримо, що ЄГОВА підтримує [цей журнал], і якщо так, то ніколи не треба буде ні просити, ані благати людей, щоб вони підтримували його. Коли Той, який каже, що ‘все золото й срібло на горах моє’, не постачатиме потрібних грошей, то з цього зробимо висновок, що вже настав час припинити його  видання» (Ог. 2:7—9). Уже понад 130 років журнал «Вартова башта», як і організація, що його видає, існує та процвітає.

⁸ Народ Єгови ні в кого не випрошує грошей. На наших зібраннях не передають таці для грошей, ми теж не розсилаємо листи з проханням про пожертви. Також ми не проводимо лотерейних розіграшів чи церковних ярмарків для збору коштів. Ми дотримуємось того, про що вже давно було сказано у «Вартовій башті»: «Ми ніколи не вважали правильним випрошування грошей заради Господа, як це роблять повсюдно... Вважаємо, що кошти, отримані різними методами жебрання в ім’я нашого Господа, ображають його і не прийнятні для нього; вони не принесуть його благословення ні дарівникам, ні справі, задля якої випрошуються» b.

9, 10. Яка одна з причин того, чому ми робимо добровільні пожертви?

⁹ Нас, підданих Царства, не треба змушувати робити пожертви. Навпаки, ми з радістю використовуємо свої гроші та інші засоби для підтримки справ Царства. Чому ми охоче даємо? На це є три причини.

¹⁰ Перша причина: ми робимо добровільні пожертви, бо любимо Єгову і хочемо робити «те, що приємне в його очах» (1 Ів. 3:22). Єгова задоволений служителями, які дають вільно та від усього серця. Розгляньмо, що́ сказав Павло про те, як християни роблять пожертви. (Прочитайте 2 Коринфян 9:7). Правдивий християнин жертвує не з примусу чи під тиском. Навпаки, він дає тому, що так «постановив у серці» c. Тобто він спершу бачить потребу і те, як її задовольнити, а тоді робить пожертву. Такого дарівника Єгова любить, «оскільки Бог любить того, хто дає з радістю». В іншому перекладі цю фразу передано так: «Бог любить людей, які люблять давати» («Сучасна англійська Біблія»).

11. Що спонукує нас давати Єгові найкраще?

¹¹ Друга причина: ми робимо пожертви з вдячності за благословення, які маємо від Єгови. Розгляньмо чудовий принцип, викладений у Мойсеєвому Законі. (Прочитайте Повторення Закону 16:16, 17). Під час трьох щорічних свят кожен ізраїльтянин мав принести «дар відповідно до того, як поблагословив його Бог Єгова». Тому, перш ніж прийти на свято, ізраїльтянин мусив порахувати свої благословення і дослідити своє серце, щоб вирішити, який дар було б найліпше принести. Подібно, коли роздумувати про те, як рясно Єгова нас благословив, це буде спонукувати нас віддавати йому найкраще. Наш дар від щирого серця, в тому числі наші матеріальні пожертви,  відображає глибину нашої вдячності Єгові за його щедрі благословення (2 Кор. 8:12—15).

12, 13. Як своїми добровільними пожертвами ми показуємо, що любимо нашого Царя, і що́ визначає, скільки ми жертвуємо?

¹² Третя причина: добровільними пожертвами ми виявляємо свою любов до нашого Царя, Ісуса Христа. Розгляньмо, що́ сказав Ісус учням в останню ніч свого земного життя. (Прочитайте Івана 14:23). Він промовив: «Якщо хтось любить мене, то буде дотримуватися моїх слів». До цих «слів» належить його наказ проповідувати добру новину про Царство по всій населеній землі (Матв. 24:14; 28:19, 20). Ми дотримуємось цих «слів», коли докладаємо всіх зусиль, витрачаючи власний час, сили і матеріальні засоби заради праці проповідування. Так ми виявляємо свою любов до Месіанського Царя.

¹³ Ми, вірні піддані Царства, від усього серця прагнемо підтримувати справи Царства своїми фінансовими пожертвами. Як жертвувати — кожен вирішує особисто,  роблячи те, що в його силах. Проте чимало наших одновірців є небагатими (Матв. 19:23, 24; Як. 2:5). Але їх може потішати знання того, що Єгова і його Син цінують навіть невеликі пожертви, зроблені від щирого серця (Марка 12:41—44).

14. Як упродовж багатьох років Свідки Єгови пропонували біблійну літературу?

¹⁴ Упродовж багатьох років Свідки Єгови пропонували біблійну літературу за конкретні пожертви. Тоді рекомендована сума пожертв була незначною, аби навіть незаможні люди могли отримати літературу. Звичайно, якщо людина цікавилась правдою, але не мала змоги щось пожертвувати, вісники Царства все одно охоче залишали їй літературу. А втім, їхнім головним бажанням було те, щоб література потрапила до рук щирих людей, які могли б її читати й ознайомлюватися з правдою.

15, 16. а) Яку зміну щодо пропонування літератури зробив Керівний орган у 1990 році? б) Як робляться добровільні пожертви? (Дивіться також  «На що витрачаються наші пожертви?»).

¹⁵ У 1990 році Керівний орган запровадив зміни щодо порядку розповсюджування літератури. З того року в США всю літературу пропонували лише за добровільні пожертви. У листі до всіх зборів брати пояснили: «Вісники та зацікавлені особи будуть отримувати журнали та іншу літературу без нагадування і навіть натяків, що треба давати конкретні пожертви в обмін на отримані публікації... Кожен, хто бажає дати пожертву на покриття витрат, пов’язаних з нашою освітньою діяльністю, може це зробити. Але літературу він отримає незалежно від того, зробив пожертву чи ні». Такий розпорядок підкреслював те, що наша діяльність є добровільною і суто релігійною, а також доводив, що «ми не торгуємо Божим словом» (2 Кор. 2:17). З часом цей розпорядок щодо пожертв був запроваджений філіалами по всьому світі.

¹⁶ Як робляться добровільні пожертви? У Залах Царства Свідків Єгови є скриньки для пожертв, які розміщено так, щоб не привертати до себе надто великої уваги. Людина може кинути гроші безпосередньо в скриньку або надіслати їх юридичній особі, якою користуються Свідки Єгови. Щороку «Вартова башта» друкує статтю з поясненням, як можна робити добровільні пожертви.

17—19. Як використовуються пожертви на а) всесвітню працю, б) всесвітнє будівництво Залів Царства, в) витрати місцевого збору?

¹⁷ «Пожертви на всесвітню діяльність». Ці гроші йдуть на покриття витрат, пов’язаних з підтримкою всесвітньої праці проповідування. До них належать: витрати на видання літератури для всесвітнього поля, на будівництво й утримання домів Бетелю і на проведення різних теократичних шкіл. Крім того, ті кошти витрачають на  потреби місіонерів, роз’їзних наглядачів та спеціальних піонерів. Такі пожертви також використовують для надання невідкладної допомоги одновірцям, котрі постраждали від стихійного лиха d.

¹⁸ «Пожертви на всесвітнє будівництво Залів Царства». Ці кошти використовуються, щоб допомагати зборам будувати чи реконструювати Зали Царства. В міру того як надходять нові пожертви, є можливість надавати більше коштів іншим зборам e.

¹⁹ «Пожертви на витрати місцевого збору». Ці гроші йдуть на утримання Залу Царства і на догляд за ним. Старійшини можуть порекомендувати, щоб частина пожертвуваних грошей була надіслана до місцевого філіалу на підтримку справ, пов’язаних з усесвітньою діяльністю. У такому разі старійшини запропонують зборові прийняти відповідну резолюцію. Тоді, за згодою збору, пропоновані кошти відішлють у філіал. Щомісяця брат, котрий відповідає за рахунки збору, готує фінансовий звіт, який зачитують перед збором.

20. Як ви можете прославляти Єгову тим «найліпшим», що маєте?

²⁰ Коли ми думаємо про все, що пов’язане з виконанням праці проповідування і навчання людей по цілому світі, це спонукує шанувати Єгову, «віддаючи йому найліпше», що ми маємо (Присл. 3:9, 10). «Найліпше» включає в себе наші фізичні сили, розумові здібності та духовний досвід. Ми, безперечно, прагнемо послуговуватися всім цим для підтримки справ Царства. Варто пам’ятати, що до «найліпшого» належать також наші матеріальні засоби. Отже, постановімо за всякої нагоди віддавати Єгові «найліпше». Наші добровільні пожертви прославляють Єгову і доводять нашу відданість Месіанському Царству.