Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Додатки

Додатки
  1.  Що символізує Вавилон Великий?

  2.  Коли мав прийти Месія?

  3.  Медичні процедури, пов’язані з використанням крові

  4.  Окреме проживання подружжя

  5.  Свята

  6.  Інфекційні захворювання

  7.  Фінансові та юридичні питання

 1. Що символізує Вавилон Великий?

Які докази того, що «Вавилон Великий» символізує усі фальшиві релігії? (Об’явлення 17:5).

  • Під впливом Вавилона Великого перебуває весь світ. У Біблії Вавилон Великий зображено як повію, яка сидить на водах, що символізують «народи, натовпи, нації». Вона «має царську владу над земними царями» (Об’явлення 17:15, 18).

  • Вавилон Великий не може символізувати політичну або комерційну систему. «Земні царі» і «купці» переживуть знищення Вавилона Великого (Об’явлення 18:9, 15).

  • Вавилон Великий порочить добре ім’я Бога. Вавилон Великий названо повією, бо заради матеріальної та іншої вигоди він вступає у зв’язок із «земними царями» і укладає з ними угоди (Об’явлення 17:1, 2). Ця повія вводить в оману всі народи. Вона винна у смерті багатьох людей (Об’явлення 18:23, 24).

Повернутися до уроку 13, пункту 6

 2. Коли мав прийти Месія?

У Біблії передрікалося, що Месія мав прийти після закінчення 69 тижнів. (Прочитайте Даниїла 9:25.)

  • Коли почалися 69 тижнів? У 455 році до н. е. Цього року намісник Неемія прибув до Єрусалима, щоб «відновити й відбудувати» місто (Даниїла 9:25; Неемії 2:1, 5—8).

  • Скільки тривали 69 тижнів? У біблійних пророцтвах день інколи символізує рік (Числа 14:34; Єзекіїля 4:6). Тож кожен тиждень символізує сім років. 69 тижнів — це 483 роки (69 тижнів помножити на 7 днів).

  • Коли закінчилися 69 тижнів? Якщо від 455 року до н. е. відрахувати 483 роки, то отримуємо 29 рік н. е. a Саме цього року Ісус охрестився і став Месією (Луки 3:1, 2, 21, 22).

Повернутися до уроку 15, пункту 5

 3. Медичні процедури, пов’язані з використанням крові

Існують медичні процедури, в яких використовується власна кров пацієнта. Деякі з них неприйнятні для християн. Наприклад, християни не погоджуються бути донорами крові. Вони також не погоджуються на передопераційне зберігання власної крові (Повторення Закону 15:23).

Однак на інші процедури християни можуть погодитись. Це, наприклад, аналізи крові, гемодіаліз, гемодилюція або використання селсейвера чи апарата штучного кровообігу. Кожен християнин має вирішити для себе, як його кров буде використовуватися під час хірургічного втручання, медичного обстеження чи лікувальної процедури. Не всі лікарі проводять ту саму процедуру однаково. Тому, перш ніж погоджуватися на будь-яке хірургічне втручання, медичне обстеження чи метод лікування, християнин має з’ясувати, що саме будуть робити з його кров’ю. Слід поставити собі такі запитання:

  • Припустімо, частину моєї крові виведуть з тіла і її циркуляція, можливо, на якийсь час зупиниться. Чи моє сумління дозволить мені вважати, що ця кров і далі є частиною мого організму і що немає потреби виливати її на землю? (Повторення Закону 12:23, 24).

  • А якщо під час медичної процедури частину моєї крові візьмуть і, піддавши обробці, повернуть назад в організм або використають для лікування хірургічної рани? Чи можу я з чистим сумлінням погодитись на цю процедуру?

Повернутися до уроку 39, пункту 3

 4. Окреме проживання подружжя

У Біблії говориться, що чоловік і дружина не повинні жити окремо одне від одного. Якщо ж вони все-таки проживають окремо, то не мають права вступити в новий шлюб (1 Коринфян 7:10, 11). Однак існують ситуації, через які дехто з християн розглядає можливість окремого проживання.

  • Відмова матеріально забезпечувати сім’ю. Чоловік відмовляється забезпечувати свою сім’ю, і через це його дружина і діти лишаються без засобів до існування (1 Тимофія 5:8).

  • Жорстоке поводження. Фізичне насилля з боку одного з подружжя створює загрозу здоров’ю чи життю християнина (Галатів 5:19—21).

  • Серйозна загроза взаєминам з Єговою. Чоловік чи дружина позбавляє християнина можливості служити Єгові (Дії 5:29).

Повернутися до уроку 42, пункту 3

 5. Свята

Християни не беруть участі у святах, які ображають Єгову. Але у святкові дні можуть виникнути ситуації, в яких кожен приймає рішення, дослухаючись до свого навченого по Біблії сумління. Розгляньмо кілька прикладів.

  • Хтось вітає вас зі святом. Ви можете просто сказати «дякую». Якщо людині цікаво, можна пояснити, чому ви не святкуєте цього свята.

  • Чоловік, який не є Свідком Єгови, просить, щоб дружина-християнка пішла з ним до родичів на якесь свято. Якщо сумління дозволяє християнці піти, їй варто заздалегідь пояснити чоловікові, що вона не буде брати участі у язичницьких обрядах b.

  • Начальник дає премію до свята. Чи слід відмовитись від премії? Необов’язково. Чи вважає начальник, що, приймаючи премію, ви відзначаєте свято? Чи він просто хоче винагородити вас за старанну роботу, а свято — лише привід?

  • Вам роблять подарунок на свято. Людина, роблячи подарунок, може сказати: «Я знаю, що ти не святкуєш, але хочу подарувати тобі цю річ». Можливо, це просто знак уваги. Але може бути й так, що людина хоче випробувати, наскільки ви тверді у своїх переконаннях, або втягнути вас у відзначання свята. У кожному разі вирішувати вам. Приймаючи рішення, ми хочемо в усьому бути вірними Єгові і мати чисте сумління (Дії 23:1).

Повернутися до уроку 44, пункту 1

 6. Інфекційні захворювання

Ми любимо людей. Тому якщо ми заразилися інфекційною хворобою або підозрюємо, що можемо переносити інфекцію, то зробимо все можливе, щоб не заразити інших. Ми слухаємося біблійного наказу: «Люби свого ближнього, як самого себе» (Римлян 13:8—10).

Що це означає на практиці? Інфікований не буде близько контактувати з іншими, наприклад вітатися за руку чи обійматися. Він не буде ображатися, якщо хтось, турбуючись про свою сім’ю, не запрошує його до себе додому. Якщо інфікований хоче охреститися, він розповість про свою хворобу координатору ради старійшин. Тоді брати зможуть продумати, як захистити тих, хто буде охрещуватися разом з ним. Якщо людина мала ризик заразитися інфекційною хворобою і планує створити сім’ю, то перед тим, як почати зустрічатися, їй слід здати аналіз крові. Так вона покаже, що дбає «не лише про власні інтереси, а й про інтереси інших» (Філіппійців 2:4).

Повернутися до уроку 56, пункту 2

 7. Фінансові та юридичні питання

Багатьох проблем можна уникнути, якщо письмово оформляти всі фінансові домовленості, навіть між християнами (Єремії 32:9—12). Іноді можуть виникати непорозуміння, пов’язані з фінансовими чи іншими питаннями. Християни мають залагоджувати їх мирно і якомога швидше, не залучаючи при цьому сторонніх осіб.

А як вирішувати серйозні питання, пов’язані, наприклад, з шахрайством і наклепом? (Прочитайте Матвія 18:15—17.) Ісус сказав, що в таких ситуаціях треба зробити три кроки:

  1.  Спробуйте вирішити питання віч-на-віч. (Дивіться вірш 15.)

  2.  Якщо вирішити питання не вдалося, попросіть одного або двох зрілих християн бути присутніми на вашій зустрічі з людиною, з якою у вас виник конфлікт. (Дивіться вірш 16.)

  3.  Якщо питання не вирішилось, тільки тоді слід звернутися до старійшин. (Дивіться вірш 17.)

У більшості випадків ми не подаємо в суд на наших братів і сестер, щоб не кидати тінь на ім’я Єгови і репутацію збору (1 Коринфян 6:1—8). Але в деяких ситуаціях необхідно звернутись до суду, наприклад, коли справа стосується розлучення, опіки над дітьми, аліментів, страхових виплат, банкрутства або спадкових прав. Якщо в таких ситуаціях християнин звертається в суд, щоб мирно вирішити питання, то він не порушує біблійних принципів.

Якщо християнин повідомляє органам влади про серйозний злочин — наприклад, зґвалтування, сексуальне насилля над дитиною, напад, велику крадіжку або вбивство, то він теж не порушує біблійних принципів.

Повернутися до уроку 56, пункту 3

a Від 455 року до н. е. до 1 року до н. е. минуло 454 роки. Від 1 року до н. е. до 1 року н. е. минув один рік (у літочисленні нульового року не існує). А від 1 року н. е. до 29 року н. е. минуло 28 років. Разом це 483 роки.

b Принцип однаково стосується чоловіка і дружини.