Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ

«Я люблю Батька»

«Я люблю Батька»

1, 2. Що Іван пише про останній вечір, який Ісус провів з апостолами?

 ЗА СТОЛОМ сидить літній чоловік з пером в руках, він поринув у спогади. Це Іван, останній живий апостол Ісуса Христа. Іван, якому тепер приблизно сто років, роздумує про найбільш пам’ятний вечір, коли Ісус востаннє перед своєю смертю зустрівся з апостолами. З того часу минуло майже 70 років. Під натхненням Божого святого духу Іван пригадує цю подію і описує її в найменших подробицях.

2 Того вечора Ісус чітко пояснив, що невдовзі він має померти. Лише Іван вказує причину, з якої Ісус смиренно йде на мученицьку смерть: «Щоб світ зрозумів, що я люблю Батька, я виконую заповідь, яку Батько мені дав. Тож вставайте, ходімо звідси» (Івана 14:31).

3. Як Ісус показав, що любить свого Батька?

3 «Я люблю Батька». Це почуття було найважливішим для Ісуса. Але він не повторював ці слова безперестанку. Лише в Івана 14:31 описано ситуацію, коли Ісус прямо сказав про свою любов до Батька. Правдивість цих слів Ісус доводив своїм життям. Його щоденні вчинки свідчили про щиру любов до Єгови. Своєю сміливістю, слухняністю і витривалістю Ісус показував, що дійсно любить Бога. Саме ця любов була в основі всього його служіння.

4, 5. Про яку любов здебільшого говориться в Біблії і що можна сказати про Ісусову любов до Єгови?

4 Сьогодні деякі люди вважають, що почуття любові є виявом слабкості. Любов для них асоціюється з віршами і піснями про кохання, можливо, навіть з легковажністю, яку іноді виявляють закохані. У Біблії кохання описується як високе почуття, зовсім не так, як його представляють у сьогоднішньому світі (Приповістей 5:15—21). А втім, Боже Слово значно більше уваги приділяє іншому виду любові. Така любов — це не пристрасть чи порив почуттів і не плід філософських розумувань. Ця любов походить як з серця, так і з розуму людини — з самого її єства. Вона ґрунтується на високих принципах і спонукує чинити добро. Така любов, безперечно, не є легковажною. У Божому Слові сказано: «Любов ніколи не згасає» (1 Коринфян 13:8).

5 Серед усіх людей Ісус мав найбільшу любов до Єгови. Згідно з його словами, найважливішою з Божих заповідей була заповідь: «Люби Єгову, Бога свого, всім серцем, всією душею, всім розумом та всією силою своєю» (Марка 12:30). Тільки Ісус досконало дотримувався цієї заповіді. Як він зміг розвинути таку любов до Бога? Як йому вдавалося зберігати цю любов під час перебування тут на землі? І як ми можемо наслідувати його приклад?

Здавна пов’язані найміцнішими узами любові

6, 7. Звідки ми знаємо, що опис з Приповістей 8:22—31 стосується Божого Сина, а не буквальної мудрості?

6 Можливо, колись ти з другом виконував якусь працю і після цього ваша дружба ще більше зміцнилася. Пригадавши це, ти ліпше зрозумієш, яка любов розвинулась між Єговою та його єдинородним Сином. Ми вже не раз згадували вірш з Приповістей 8:30. Але розгляньмо цей вірш детальніше, беручи до уваги контекст. У віршах 22—31 під Божим натхненням описано уособлену мудрість. Звідки ми знаємо, що цей опис стосується Божого Сина?

7 У 22-му вірші записано слова, які промовляє мудрість: «Господь мене мав [«створив», Хом.] на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку». Очевидно, що тут ідеться не про буквальну мудрість, оскільки ця риса не була створена. Мудрість не мала початку, адже Єгова існує завжди і він завжди мав мудрість (Псалом 90:2). Однак Божий Син є «народжений першим з усього створіння». Він був найпершим творивом Єгови (Колосян 1:15). Як описано в книзі Приповістей, Син вже існував до створення землі і неба. Ісус, як Слово, тобто Божий Речник, був досконалим відображенням мудрості Єгови (Івана 1:1).

8. Чим займався Син перед тим, як прийти на землю, і про що було б добре пам’ятати, захоплюючись дивовижним творивом?

8 Чим займався Син протягом незліченної кількості років перед тим, як прийти на землю? У 30-му вірші сказано, що він був у Бога майстром. Що це означає? У Колосян 1:16 пояснюється: «Через нього було створене все інше на небі і на землі... Усе інше створене через нього й для нього». Тож Єгова, Творець, використовував свого Сина, Майстра, аби створити усе: духовні створіння у небесній сфері існування, неосяжний матеріальний Всесвіт, землю з вражаючим розмаїттям рослинного і тваринного світу, а також вінець усього земного творива — людину. Співпрацю між Батьком і Сином в дечому можна прирівняти до співпраці між архітектором та будівельником, який втілює в життя архітекторські задуми. Захоплюючись дивовижним творивом, ми віддаємо славу Найвеличнішому Архітектору (Псалом 19:2). Але разом з тим не забуваймо і про довгу та приємну співпрацю Творця і його Майстра.

9, 10. а) Завдяки чому зміцнювалися взаємини між Єговою і Сином? б) Що допоможе нам зміцнити свої взаємини з небесним Батьком?

9 Коли тісно співпрацюють двоє недосконалих людей, їм буває важко ладити один з одним. Але цього не скажеш про співпрацю Єгови з Сином. Син працював з Батьком безліч років, «радіючи перед обличчям Його кожночасно» (Приповістей 8:30). Йому подобалось перебувати з Батьком, і це почуття було взаємним. Син ставав дедалі більше схожим на Батька, навчаючись наслідувати його риси. Не дивно, що між Батьком і Сином розвинулися настільки міцні взаємини! Отже, доречно сказати, що Батько і Син здавна пов’язані найміцнішими у всесвіті узами любові.

10 Про що це нам говорить? Може здаватися, що ми не в стані розвинути такі взаємини з Єговою. Ясна річ, ніхто з людей не займає настільки високого становища, як Божий Син. Проте ми маємо чудову нагоду. Яку? Ісус наблизився до свого Батька, співпрацюючи з ним. Єгова з любов’ю дає і нам нагоду бути його співпрацівниками (1 Коринфян 3:9). Тож, наслідуючи в служінні приклад Ісуса, завжди пам’ятаймо, що ми — Божі співпрацівники. Саме завдяки цьому узи любові між Єговою і нами міцнішатимуть. Яка ж це велика честь!

Як Ісус зберігав свою любов до Єгови

11—13. а) Чим любов подібна до квітки і як Ісус у дитинстві зберігав свою любов до Єгови? б) Як Божий Син охоче вчився від Єгови протягом життя в небі і під час перебування на землі?

11 Уявімо, що наша любов — це чудова квітка. Подібно до квітки, її треба підживлювати та доглядати; тільки тоді вона буде рости і квітнути. Занедбана, вона зів’яне і зрештою загине. Ісус дуже дорожив своєю любов’ю до Єгови. Він плекав її і не давав їй згаснути протягом усього свого земного життя. Як саме?

12 Ми знаємо, що сказав Ісус, коли в дитинстві відвідав Єрусалимський храм. Він запитав своїх стривожених батьків: «Чому ж ви шукали мене? Хіба ви не знали, що я маю бути в домі свого Батька?» (Луки 2:49). Очевидно, у тому віці Ісус ще не пам’ятав свого життя в небі. Та все ж він мав сильну любов до небесного Батька, Єгови. Він знав, що така любов виявляється у поклонінні Богові. Тому для Ісуса найулюбленішим місцем на землі був храм. Йому подобалося перебувати в цьому місці чистого поклоніння, і він не хотів покидати його. Там Ісус не був пасивним спостерігачем. Він охоче навчався про Єгову і ділився з іншими своїми знаннями. Такі почуття не з’явились у нього спонтанно в 12 років і не пропали згодом.

13 Коли Божий Син ще до приходу на землю жив у небі, він з радістю вчився від свого Батька. З пророцтва, записаного в Ісаї 50:4—6, видно, що Син отримав від свого Батька особливе навчання. Єгова пояснив Синові, яку роль він відіграватиме як Месія. Божий Син дізнався про труднощі, які він зноситиме, коли буде Помазанцем Єгови. Незважаючи на це, він охоче вчився. Згодом, коли Ісус прийшов на землю і став дорослим, він з великим бажанням відвідував дім свого Батька, Єгови, поклонявся йому і навчав того, що було вгодне Богові. Тому в Біблії розповідається, як Ісус сумлінно відвідував храм і синагогу (Луки 4:16; 19:47). Для того щоб наша любов до Єгови не вгасала, а щоразу міцнішала, нам теж потрібно регулярно відвідувати християнські зібрання, на яких ми поклоняємось Богові, отримуємо знання про нього та поглиблюємо свою вдячність йому.

«Він пішов на гору, щоб помолитися на самоті»

14, 15. а) Чому Ісус усамітнювався? б) Як молитви Ісуса показують, що він мав близькі взаємини з Батьком і виявляв до нього повагу?

14 Також Ісус зміцняв свою любов до Бога завдяки тому, що регулярно молився до нього. Хоч Ісус був товариською людиною, він час від часу усамітнювався. В Луки 5:16 сказано: «Він же самітно перебував у пустелі та молився». Подібні слова записано в Матвія 14:23: «Врешті, розпустивши натовпи, він пішов на гору, щоб помолитися на самоті. І хоча вже було пізно, він залишався там один». Ісус усамітнювався не тому, що був відлюдником чи не любив проводити час з іншими. Він хотів побути наодинці зі своїм Батьком та спокійно поспілкуватися з ним у молитві.

15 Молячись, Ісус іноді вживав вислів «Авва, Батьку» (Марка 14:36). За днів Ісуса слово «авва» було пестливою формою звертання дитини до батька і вказувало на ніжні почуття між ними. Це одне з перших слів, які вчилось вимовляти дитя. Водночас така форма звертання була шанобливою. Те, що Ісус вживав це слово, показує, наскільки він був близьким з Єговою, своїм любим Батьком, і наскільки глибоку повагу мав до його батьківської влади. Усі молитви Ісуса, записані в Біблії, підтверджують, що він справді був близький з Єговою і виявляв до нього пошану. Наприклад, в 17-му розділі Євангелія від Івана записана довга та щиросердна молитва Ісуса, з якою він звернувся до свого Батька в останній вечір перед смертю. Ця молитва дуже зворушлива. Добре було б уважно її розглянути, адже ми можемо багато чого навчитися з неї. Звичайно, ми не будемо просто повторювати слова Ісуса, але намагатимемось, подібно до нього, якомога частіше виливати своє серце в молитві до Єгови. Завдяки цьому ми збережемо й зміцнимо нашу любов до Бога.

16, 17. а) Як зі слів Ісуса було видно, що він любить свого Батька? б) Як Ісус показав, що Бог є щедрим?

16 Як уже згадувалось раніше, Ісус не повторював безперестанку: «Я люблю Батька». Але часто в Ісусових словах виявлялася любов до нього. Як саме? Одного разу він сказав: «Батьку, Господи неба і землі, славлю тебе перед усіма» (Матвія 11:25). Вивчаючи 2-гу частину цієї книжки, ви побачили, що Ісус дуже любив славити Бога. Він робив це, допомагаючи людям пізнавати його. Наприклад, Ісус порівняв Єгову до батька, який був готовий пробачити свого блудного сина. Батько чекав повернення розкаяного сина, він ще здалека побачив його та побіг і кинувся йому на шию (Луки 15:20). Як же зворушливо Ісус зобразив у цій притчі любов Єгови та його вміння прощати!

17 Ісус часто славив Бога за його щедрість. Він навів приклад недосконалих батьків для того, щоб запевнити нас, що небесний Батько щедро даватиме нам свій святий дух (Луки 11:13). Ісус також говорив про те, що Єгова дарує людям надію. Він розповів про свою надію повернутися до життя в небі, де він буде поряд з Батьком (Івана 14:28; 17:5). Крім того, Ісус описав надію, яку Бог дав Христовій «малій отарі»: жити і правити в небі разом з Месіанським Царем (Луки 12:32; Івана 14:2). Також він розповів злочинцю, який вмирав на стовпі, про надію на життя в Раю (Луки 23:43). Те, що Ісус говорив про надзвичайну щедрість Єгови, безумовно, допомагало йому зберігати свою любов до нього. Послідовники Христа сьогодні теж розмовляють з іншими про Єгову та про надію, яку він дає всім, хто любить його. Вони бачать, що завдяки цьому дуже зміцняється їхня любов до Бога і віра в нього.

Чи ти готовий наслідувати любов Ісуса до Єгови?

18. Чого насамперед нам потрібно навчитися від Ісуса і чому?

18 Нам потрібно наслідувати приклад Ісуса у різних сферах нашого життя. Але найважливіше — навчитися від нього любити Єгову всім серцем, всією душею, всім розумом і всією силою (Луки 10:27). Глибина нашої любові виявляється не лише в почуттях. Передусім вона виявляється у вчинках. Ісус не просто відчував любов до Батька чи тільки казав: «Я люблю Батька». Одного разу він пояснив: «Щоб світ зрозумів, що я люблю Батька, я виконую заповідь, яку Батько мені дав» (Івана 14:31). Сатана заявив, що жодна людина не служитиме Богу з безкорисливої любові (Йова 2:4, 5). Для того щоб цілковито спростувати злий наклеп Сатани, Ісус безстрашно виконував своє призначення і показав усьому світові, наскільки сильно він любить Батька. Він залишився слухняним Богові, навіть коли довелося віддати своє життя. Чи ти готовий іти слідами Ісуса? Чи покажеш ти світові, що справді любиш Бога Єгову?

19, 20. а) З яких важливих причин нам потрібно регулярно відвідувати християнські зібрання? б) Як нам ставитись до особистого вивчення, роздумів та молитви?

19 Одною з основних духовних потреб є потреба виявляти любов до Бога. Щоб наша любов до нього не згасала, а постійно зміцнювалась, Єгова передбачив певні заходи для поклоніння йому. Відвідуючи християнські зібрання, пам’ятаймо, що на них ми поклоняємось Богові. Ми поклоняємося йому, коли спільно молимось, співаємо пісні хвали, уважно слухаємо на зібраннях і беремо в них участь. Крім того, на таких зібраннях ми маємо багато нагод підбадьорювати співхристиян (Євреїв 10:24, 25). Якщо ми регулярно поклоняємося Єгові на християнських зібраннях, то наша любов до нього постійно зростає.

20 Також наша любов зростає, якщо ми маємо особисте вивчення Біблії, роздумуємо над тим, про що дізнаємось, і молимося до Бога. Нам потрібно ставитися до всього цього як до можливості побути наодинці з Єговою. Коли ми вивчаємо Боже Слово і роздумуємо над ним, то таким чином Єгова ділиться з нами своїми думками. Через молитву ми відкриваємо йому своє серце. Не забуваймо, що молитися — це не лише чогось просити в Бога. Молитва є чудовою нагодою дякувати Єгові за всі благословення, які він зливає на нас, і хвалити його за величні діла (Псалом 146:1). А найліпший спосіб виявляти свою вдячність і любов до Бога — це прилюдно славити його з запалом та радістю.

21. Наскільки важлива любов до Бога і про що йтиметься в подальших розділах?

21 Любов до Бога є ключем до вічного щастя. Саме така любов була потрібна Адаму і Єві, але вони не розвинули її. Тільки маючи любов до Бога, ти зможеш зносити будь-які випробування віри, відкидати спокуси та виявляти витривалість. Без любові до Єгови неможливо бути послідовником Ісуса. А любов до Бога тісно пов’язана з любов’ю до ближнього (1 Івана 4:20). У подальших розділах ми розглянемо, як Ісус виявляв любов до людей. З наступного розділу ми дізнаємося, чому для багатьох людей Ісус був такий приступний.