1—3. а) Як Ісус залишив апостолів і чому це прощання не було сумним? б) Чому нам треба знати, чим займається Ісус після повернення на небо?

 НА ГОРІ стоїть одинадцять чоловіків. З великим захопленням і любов’ю вони дивляться на воскреслого Ісуса. Зовні він виглядає як людина. Але насправді Ісус — знову наймогутніший з духовних синів Єгови. Тут, на Оливковій горі, він востаннє зустрічається з апостолами.

² Оливкова гора є частиною пасма вапнякових горбів, відділеного від Єрусалима долиною Кедрон. З цією горою в Ісуса пов’язано багато спогадів. На її схилах лежить Віфанія, де Ісус воскресив Лазаря. З поблизької Вітфагії Ісус лише кілька тижнів тому почав свій тріумфальний в’їзд у Єрусалим. На Оливковій горі, ймовірно, розташований Гефсиманський сад, в якому Ісус провів останні тяжкі години перед своїм арештом. Тепер на цій горі Ісус збирається залишити своїх найближчих друзів і послідовників. Він звертається до них з теплими прощальними словами. І от він починає підноситися над землею. Апостоли непорушно стоять, пильно вдивляючись, як їхній любий Господь піднімається в небо. Зрештою хмара закриває Ісуса і вони його більше не бачать (Дії 1:6—12).

³ Чи ця сцена прощання здається сумною? Ні. Як нагадують апостолам двоє ангелів, оповідь про Ісуса ще не завершена (Дії 1:10, 11). Можна сказати, що його вознесіння на небо є тільки початком. Боже Слово проливає світло на подальші події, пов’язані з Ісусом. Важливо знати, чим займається Ісус після повернення на небо.  Чому? Пригадаймо, що Ісус сказав Петрові: «І далі будь моїм учнем» (Івана 21:19, 22). Нам усім потрібно слухатись цього наказу не лише якийсь обмежений час, але протягом цілого життя. А для цього треба розуміти, що́ наш Господь робить тепер і які завдання йому довірено в небі.

4. Що, згідно з Біблією, мало відбуватися в небі невдовзі після Ісусового повернення?

⁴ У Святому Письмі не говориться про те, як Ісуса прийняли в небі й наскільки радісною була його зустріч з Батьком. Однак у Біблії передрікалось, що́ мало відбуватися в небі невдовзі після Ісусового повернення. Понад 15 століть юдейський народ був свідком того, як раз на рік у день Примирення первосвященик заходив у Найсвятіше храму і кропив перед ковчегом угоди кров’ю жертовних тварин. Того дня первосвященик був прообразом Месії. Ця церемонія мала пророче значення, і коли Ісус повернувся в небо, то сповнив раз і назавжди те, що вона представляла. Він ввійшов до найсвятішого місця у всесвіті — місця величної присутності Єгови в небі — і представив Батькові цінність своєї викупної жертви (Євреїв 9:11, 12, 24). Чи Єгова прийняв її?

5, 6. а) З чого видно, що Єгова прийняв Христову викупну жертву? б) Хто отримує користь від викупу Ісуса і яким чином?

⁵ Для того щоб відповісти на це запитання, розгляньмо, що сталося через кілька днів після Ісусового вознесіння на небо. Невелика група приблизно зі 120 християн зібралася в Єрусалимі у горішній кімнаті одного з будинків. Несподівано там зчинився шум, неначе від сильного пориву вітру, і наповнив увесь дім. Над головами цих християн з’явилися немовби вогняні язики. Присутні сповнилися святим духом та заговорили  різними мовами (Дії 2:1—4). Вищеописана подія ознаменувала народження нового народу, духовного Ізраїля. Цей новий «рід вибраний», «священство царське», мав виконувати Божу волю на землі (1 Петра 2:9). Тож зрозуміло, що Бог Єгова прийняв і схвалив Христову викупну жертву. І вилиття святого духу стало одним з перших благословень, які уможливила ця жертва.

⁶ Відтоді з викупу Христа отримують користь усі його послідовники по цілому світі. Чи ми належимо до помазаної «малої отари», яка правитиме з Христом у небі, чи до «інших овець», котрі житимуть під його правлінням на землі,— усім нам приносить великий пожиток ця жертва (Луки 12:32; Івана 10:16). Вона є підставою для прощення наших гріхів і дарує нам надію. Якщо ми продовжуємо виявляти, що віримо у викупну жертву Ісуса, і далі постійно йдемо за ним, то можемо мати чисте сумління і прекрасну надію на майбутнє (Івана 3:16).

7. Яку владу було дано Ісусові після повернення на небо і як ти можеш підкорятися йому?

⁷ А що Ісус робить у небі з того часу, коли повернувся туди? Ісусові дана велика влада (Матвія 28:18). Єгова призначив його Головою християнського збору, і він виконує це призначення, керуючись любов’ю та справедливістю (Колосян 1:13). Як було передречено, Ісус дав відповідальних чоловіків, котрі дбають про потреби отари (Ефесян 4:8). Наприклад, він призначив Павла «апостолом для інших народів» і послав його всюди проповідувати добру новину (Римлян 11:13; 1 Тимофія 2:7). Наприкінці І століття Ісус звернувся до семи зборів у римській провінції Азія. Він хвалив їх, давав їм поради і при потребі докоряв (Об’явлення, розділи 2, 3). Чи ти визнаєш Ісуса Головою християнського збору? (Ефесян 5:23). Якщо ти прагнеш і далі йти за Христом,  то підтримуй дух співпраці й послуху в зборі, до якого належиш.

8, 9. Яку владу отримав Ісус у 1914 році і як це має впливати на наші рішення?

⁸ У 1914 році Ісусові була дана ще більша влада. Того року Єгова призначив його Царем свого Месіанського Царства. Коли почалося правління Ісуса, «вибухнула на небі війна». Які наслідки цієї війни? Сатана і його демони були скинені на землю, після чого на ній настав період горя. Сьогодні людство страждає через часті війни, поширення злочинності, тероризму, хвороб, землетрусів та голоду. Усе це нагадує нам, що Ісус саме тепер править у небі. Щоправда, правителем цього світу й досі є Сатана, але «йому залишилось мало часу» (Об’явлення 12:7—12; Івана 12:31; Матвія 24:3—7; Луки 21:11). Однак Ісус дає можливість людям по всьому світі підкоритися його Месіанському правлінню.

⁹ Для нас дуже важливо стати на бік Месіанського Царя. Щодня, приймаючи будь-які рішення, ми повинні прагнути його схвалення, а не прихильності цього зіпсованого світу. Коли «Цар над царями і Пан над панами» дивиться на людство, його праведне серце переповнюється гнівом та радістю водночас (Об’явлення 19:16). Чому?

10. Яким є наш Господь Ісус Христос і через що він відчуває праведний гнів?

¹⁰ Наш Господь Ісус Христос, так само як і його Батько, є щасливим (1 Тимофія 1:11). Під час свого земного служіння Ісус не був ані критичним, ані занадто вимогливим до інших. Але багато з того, що відбувається на землі сьогодні, напевно, викликає у нього праведний гнів. Ісус, безсумнівно, розгніваний на всі ті релігійні організації, які облудно називають себе його представниками.  Він передрік: «Не кожен, хто каже до мене: „Господи, Господи“, увійде в царство небесне, а тільки той, хто чинить волю мого Батька, який на небі. Багато хто скаже мені того дня: „Господи, Господи, хіба ми не твоїм ім’ям... здійснювали багато могутніх діл?“ Але навіть тоді скажу їм: „Я ніколи не знав вас! Відійдіть від мене всі, хто чинить беззаконня“» (Матвія 7:21—23).

11—13. Чому декого може спантеличити те, наскільки суворо Ісус звертається до людей, котрі в його ім’я здійснюють «багато могутніх діл», і яка причина Ісусового гніву? Наведіть приклад.

¹¹ Ці слова можуть спантеличити багатьох, хто називає себе християнами. Чому Ісус так суворо звертається до людей, які в його ім’я здійснюють «багато могутніх діл»? Адже церкви християнського світу займаються благодійністю, допомагають бідним, будують лікарні та школи, а також здійснюють багато інших діл. Для того щоб зрозуміти причину Ісусового гніву, розгляньмо приклад.

¹² Батьки збираються у подорож. Вони не можуть взяти з собою дітей, тому наймають няню. Батьки доручають їй дбати про дітей, щоб вони були нагодовані, чисті і щоб з ними не трапилося нічого поганого. Коли батьки повертаються, то бачать страшну картину: діти брудні і виснажені голодом, вони виглядають хворими та нещасними. Намагаючись привернути увагу няні, дітлахи голосно плачуть, але вона не зважає на них. Чому? Вона на драбинці миє вікна. Розгнівані батьки вимагають пояснень. Няня каже: «Подивіться, скільки я зробила! Невже ви не бачите, які чисті вікна? Я навіть зробила ремонт у будинку. Я для вас старалась!» Чи батькам від цього стане легше? Навряд. Вони ж не просили няню робити все це, а лише хотіли, щоб вона попіклувалась про їхніх дітей. Батьків розлютило те, що вона не виконала їхнього доручення.

 ¹³ Християнський світ поводиться так, як ця няня. Ісус доручив своїм представникам годувати людей духовно, навчаючи їх правди з Божого Слова і допомагаючи їм залишатись духовно чистими (Івана 21:15—17). Однак християнський світ не слухається Ісусового наказу, і через це люди духовно голодні, спантеличені фальшивими вченнями та не знають основних біблійних істин (Ісаї 65:13; Амоса 8:11). Навіть намагання загальновизнаного християнства покращити цей світ не можуть виправдати його свідомого непослуху. Тим більше, що сьогоднішній світ можна порівняти до будинку, який підлягає знесенню. Адже Боже Слово чітко показує, що система Сатани буде невдовзі знищена (1 Івана 2:15—17).

14. Яка праця приносить радість Ісусові й чому?

¹⁴ З іншого боку, Ісус, безперечно, дуже радіє, коли бачить з неба, як мільйони його послідовників виконують доручення робити людей учнями, котре він дав, перш ніж залишити землю (Матвія 28:19, 20). Яка ж честь приносити радість Месіанському Цареві! Постановімо завжди підтримувати «вірного і розсудливого раба» (Матвія 24:45). На відміну від духівництва християнського світу, ця невелика група помазаних братів покірно бере провід у проповідницькій праці і сумлінно годує овець Христа.

15, 16. а) Що відчуває Ісус через брак любові на землі і звідки ми це знаємо? б) Чому християнський світ викликає в Ісуса гнів?

¹⁵ Цар, безсумнівно, відчуває гнів через брак любові на землі. Пригадаймо, як фарисеї критикували Ісуса, коли він зціляв людей в суботу. Вони були настільки безсердечні та вперті, що не брали до уваги нічого, крім власного вузького розуміння Мойсеєвого Закону й усного закону. Ісус своїми чудесами допомагав людям. Він приносив їм полегшення і радість, зміцняв їхню  віру, але для фарисеїв все це не мало значення. Які почуття викликала в Ісуса така безсердечність фарисеїв? «Подивившись на них з обуренням, Ісус до глибини душі засмутився через несприйнятливість їхніх сердець» (Марка 3:5).

¹⁶ Сьогодні Ісус бачить ще більше того, що засмучує його «до глибини душі». Провідники християнського світу засліплені традиціями і доктринами, які суперечать біблійним вченням. Їх доводить до люті праця проповідування доброї новини про Царство. У багатьох країнах духівництво розпалює безжалісне переслідування проти християн, які щиро намагаються проповідувати звістку, що її проголошував Ісус (Івана 16:2; Об’явлення 18:4, 24). Водночас священики заохочують своїх одновірців іти на війну і вбивати інших людей, начебто це подобається Ісусу Христу.

17. Як правдиві послідовники Ісуса тішать його серце?

¹⁷ Натомість правдиві послідовники Ісуса стараються виявляти любов до своїх ближніх. Так само як Ісус Христос, вони розповідають добру новину «усіляким людям», незважаючи на опір (1 Тимофія 2:4). Між ними панує особлива любов, більш того, вона є їхнім розпізнавальним знаком (Івана 13:34, 35). Ці християни ставляться до співвіруючих з любов’ю і повагою. Таким чином вони показують, що справді йдуть за Ісусом, Месіанським Царем, і тішать його серце.

18. Що засмучує нашого Господа і що приносить йому радість?

¹⁸ Також не забуваймо: наш Господь засмучується, коли хтось з його послідовників перестає виявляти витривалість, втрачає любов до Єгови і припиняє служіння (Об’явлення 2:4, 5). Однак ті, хто витримує до кінця, приносять Ісусові радість (Матвія 24:13). Потрібно завжди пам’ятати наказ Христа: «І далі будь моїм учнем» (Івана 21:19). Обговорімо деякі благословення,  котрі Месіанський Цар зливатиме на тих, хто витримає до кінця.

19, 20. а) Які благословення вже сьогодні отримують всі, хто йде за Ісусом? б) Як ми, йдучи за Христом, матимемо «Отця вічности»?

¹⁹ Уже сьогодні життя всіх, хто йде за Ісусом, сповнене благословень. Якщо ми приймемо Христа як нашого Господа, підкоримося його керівництву і станемо наслідувати його приклад, то знайдемо скарби, яких марно шукають люди в цьому світі. У нас буде чисте сумління, душевний мир та праця, яка зробить наше життя змістовним, а також ми належатимемо до духовної родини, об’єднаної щирою любов’ю. Тоді ми будемо щасливими і задоволеними життям. І це ще не все.

²⁰ Згідно з наміром Єгови, Ісус є «Отцем вічности» для тих, хто надіється жити вічно на землі. Адам, прабатько всіх людей, стягнув страждання на своїх нащадків, а Ісус, зайнявши його місце, відкрив їм шлях до благословень (Ісаї 9:5, 6). Якщо ми будемо визнавати Ісуса своїм «Отцем вічности», виявляючи віру в нього, то матимемо міцну надію на вічне життя. Також завдяки цьому ми наблизимося до Бога Єгови. Як ми вже дізналися, нам треба постійно брати приклад з Ісуса, оскільки це найліпша можливість слухатися Божого наказу: «Наслідуйте Бога як улюблені діти» (Ефесян 5:1).

21. Як послідовники Христа віддзеркалюють світло у вкритому темрявою світі?

²¹ Наслідуючи Ісуса і його Батька, Єгову, ми маємо унікальну честь. Ми можемо віддзеркалювати яскраве світло. У світі, вкритому темрявою, мільярди зведених Сатаною людей відображають його риси. А ми, йдучи за Христом, відбиваємо найяскравіше світло —  світло біблійних істин, світло чудової християнської особистості, світло справжньої радості, справжнього миру і справжньої любові. Водночас ми наближаємось до Єгови, а це найвища мета усіх розумних створінь.

22, 23. а) Які благословення чекають у майбутньому на тих, хто й далі віддано йде за Ісусом? б) Що нам потрібно постановити?

²² Подумай також над тим, що́ Єгова хоче зробити для тебе в майбутньому через Месіанського Царя. Незабаром Месіанський Цар розпочне праведну війну проти злої системи Сатани. Він обов’язково здобуде перемогу! (Об’явлення 19:11—15). Після цього почнеться Тисячолітнє  царювання Христа над землею. Його небесний уряд застосує цінність викупної жертви на благо усім вірним людям, привівши їх до досконалості. Уяви собі: ти молодий, здоровий і повний сил, радісно працюєш з об’єднаною духовною родиною, перетворюючи землю на рай! Наприкінці Тисячолітнього царювання Ісус передасть владу своєму Батькові (1 Коринфян 15:24). Якщо ти будеш і далі вірно йти за Христом, то отримаєш надзвичайне благословення — «славну свободу дітей Божих» (Римлян 8:21). Так, люди матимуть благословення, які втратили Адам і Єва. Ставши земними синами і дочками Єгови, ми назавжди звільнимося від тавра Адамового гріха. І тоді «вже не буде... смерті» (Об’явлення 21:4).

²³ Пригадай багатого молодого начальника, про якого йшлося в 1-му розділі. Він не відгукнувся на запрошення Ісуса: «Приходь та будь моїм учнем» (Марка 10:17—22). Не зроби такої ж помилки ти! З радістю приймай Ісусове запрошення. Постанови бути витривалим і далі йти за Добрим Пастирем день за днем, рік за роком, і ти побачиш славетне сповнення усіх намірів Єгови!