1—3. Яку важливу істину Ісус хоче допомогти зрозуміти людям і до яких доказів він вдається?

 ІСУС ХРИСТОС починає своє служіння. Він повертається до рідного міста, Назарета. Його мета — допомогти людям зрозуміти важливу істину: він Месія, прихід якого вже давно був передречений! Чим Ісус це доводить?

² Багато людей, безсумнівно, сподівалися побачити якесь чудо. Вони чули про чудеса Ісуса. Однак цього разу він нічого такого не робить. За своїм звичаєм Ісус іде до синагоги. Коли він підводиться, щоб читати, йому подають сувій Ісаї. Цей довгий сувій, ймовірно, намотаний на дві палиці. Ісус обережно перемотує його з однієї палиці на другу, шукаючи потрібний уривок. Знайшовши, він зачитує слова, які сьогодні записані в Ісаї 61:1—3 (Луки 4:16—19).

³ Немає сумніву, присутні добре знають ці слова. Ісус зачитує пророцтво про Месію. Погляди всіх звернені на нього. Ніхто не порушує тиші. Ісус починає пояснювати пророцтво, можливо, досить детально: «Слова Писання, які ви щойно почули, виконалися сьогодні». Присутні дивуються його приємним словам, але багато хто й далі очікує чуда. Проте Ісус сміливо використовує біблійний приклад, яким показує, що присутнім бракує віри. Незабаром мешканці Назарета намагаються вбити його (Луки 4:20—30).

4. На що Ісус покладався протягом усього свого служіння і що ми розглядатимемо в цьому розділі?

⁴ Як видно з вищеописаної ситуації, Ісус повністю покладався на натхнене Боже Слово. І робив він  це протягом усього свого служіння. Безперечно, його чудеса відігравали важливу роль, адже засвідчували, що з ним Божий дух. Проте найважливішим для Ісуса було Святе Письмо. Тож обговорімо, який приклад він у цьому подав. Ми розглянемо, як наш Господь цитував Боже Слово, обстоював його і пояснював.

5. Що Ісус хотів пояснити людям і як він доводив правдивість своїх слів?

⁵ Ісус Христос хотів, щоб люди знали, звідки походить його звістка. Якось він сказав: «Те, чого я навчаю, походить не від мене, а від того, хто мене послав» (Івана 7:16). Іншого разу він промовив: «Я нічого не роблю від себе, а говорю все так, як навчив мене Батько» (Івана 8:28). Також Ісус говорив: «Те, що я вам кажу, кажу не від себе, це Батько, який перебуває в єдності зі мною, виконує свої діла» (Івана 14:10). Чим він доводив правдивість своїх слів? Тим, що знову й знову цитував Боже Слово.

6, 7. а) Як часто Ісус цитував Єврейські Писання і що в цьому особливого? б) Чим навчання Ісуса відрізнялося від навчання книжників?

⁶ Якщо ретельно дослідити записані в Біблії висловлювання Ісуса, то можна побачити, що він прямо або непрямо посилався на більш ніж половину книг єврейського канону. На перший погляд в цьому немає нічого особливого. Можливо, у тебе виникає запитання: чому за три з половиною роки, протягом яких Ісус навчав і проповідував, він не цитував вірші з усіх натхнених книг, котрі були доступні на той час? Річ у тім, що Ісус міг цитувати всі книги. Але пам’ятай, що в Біблії описана лише незначна частина того, про що Ісус навчав і що робив (Івана 21:25). Фактично всі слова Ісуса, записані у Святому Письмі, можна прочитати вголос за лічені  години. Уяви собі, що Ісус, говорячи про Бога і його Царство лише протягом кількох годин, зміг прямо і непрямо процитувати більш ніж половину книг Єврейських Писань. До того ж у більшості випадків Ісус не мав при собі писаних рукописів. Виголошуючи свою відому Нагірну проповідь, Ісус просто з пам’яті навів чимало цитат з Єврейських Писань.

⁷ Те, що Ісус цитував Боже Слово, показує, наскільки велику повагу він мав до нього. Ісусові слухачі «були вражені тим, як він навчав, бо він робив це не як книжники, а як людина, котра має владу» (Марка 1:22). Коли навчали книжники, вони любили посилатись на так званий усний закон, цитуючи рабинів минулих часів. Ісус ніколи не ґрунтував свої твердження на усному законі чи рабинських висловлюваннях. Для нього найбільшим авторитетом було Боже Слово. Раз у раз він казав: «Написано». Навчаючи своїх послідовників і виправляючи неправильні погляди, він неодноразово вживав це слово або говорив щось подібне.

8, 9. а) Як Ісус послався на авторитет Божого Слова, коли очистив храм? б) Яким чином релігійні провідники у храмі виявляли цілковиту зневагу до Божого Слова?

⁸ Очистивши храм у Єрусалимі, Ісус сказав: «Написано: „Мій дім називатиметься домом молитви“, ви ж робите з нього печеру розбійників» (Матвія 21:12, 13; Ісаї 56:7; Єремії 7:11). За день до цього Ісус здійснив у храмі багато чудес. Хлопчики, які були там, під враженням стали його вихваляти. Однак обурені релігійні провідники запитали Ісуса, чи він чує, що говорять ці діти. А Ісус їм відповів: «Чую. Хіба ви ніколи не читали: „З уст немовлят і грудних дітей ти учинив хвалу“?» (Матвія 21:16; Псалом 8:3). Ісус хотів показати цим людям, що все побачене ними підтверджується Божим Словом.

 ⁹ Згодом ці релігійні провідники зійшлися і запитали Ісуса: «Якою владою ти чиниш все це?» (Матвія 21:23). Ісус чітко пояснив, звідки в нього така влада. Він не вигадував і не впроваджував якихось нових вчень. Він просто застосовував те, що було записано в натхненому Слові його Батька. Отож ці священики й книжники виявляли цілковиту зневагу до самого Єгови і його Слова. Ісус викрив їхні злі наміри; вони дійсно заслуговували Ісусового осуду (Матвія 21:23—46).

10. Як ми можемо використовувати Боже Слово, подібно до Ісуса, і які в нас є допоміжні засоби, котрих не було в нього?

¹⁰ Правдиві християни, подібно до Ісуса, покладаються у служінні на Боже Слово. Свідки Єгови знані по всьому світі за те, що з охочістю розповідають іншим біблійну звістку. У наших публікаціях міститься багато цитат з Біблії і посилань на неї. Крім того, розмовляючи з людьми в служінні, ми також намагаємось завжди звертати увагу на Святе Письмо (2 Тимофія 3:16). Як же приємно зачитувати людям вірші з Божого Слова, пояснювати їм біблійні істини та їхню цінність! Ми, звичайно, не маємо такої досконалої пам’яті, як в Ісуса, але в нас є багато допоміжних засобів, котрих не було в нього. Сьогодні ми маємо не лише повну Біблію, яка друкується чимраз більшою кількістю мов, але й чимало біблійних посібників, що допомагають нам відшукувати необхідні біблійні вірші. Тому й далі цитуймо Біблію і при кожній нагоді звертаймо на неї увагу людей.

11. Чому Ісусу часто доводилось обстоювати Боже Слово?

¹¹ За часів Ісуса Боже Слово часто перекручували, але це, безсумнівно, не дивувало його. У молитві до свого Батька він сказав: «Твоє слово — це правда» (Івана 17:17). Божий Син добре знав, що «правитель цього світу» Сатана — «брехун і батько брехні» (Івана 8:44; 14:30).  Відкидаючи спокуси Сатани, Ісус тричі цитував Святе Письмо. Сатана навів один вірш з книги Псалмів і навмисно неправильно пояснив його. Але Ісус, обстоюючи Боже Слово, спростував це неправильне тлумачення (Матвія 4:6, 7).

12—14. а) Як релігійні провідники виявляли неповагу до Мойсеєвого Закону? б) Як Ісус обстоював Боже Слово?

¹² Ісус часто обстоював Святе Письмо, коли хтось перекручував його чи представляв у неправильному світлі. Релігійні вчителі того часу спотворювали Боже Слово. Вони робили великий наголос на дотриманні найменших дрібниць Мойсеєвого Закону і водночас забували про важливість застосування принципів, на яких базувався цей Закон. Саме через цих вчителів поклоніння Богові стало показним: значно більше уваги приділялось різним формальностям, ніж таким важливим речам, як справедливість, милосердя і вірність (Матвія 23:23). Як Ісус обстоював Божий Закон?

¹³ У своїй Нагірній проповіді Ісус неодноразово повторював: «Ви чули, що було сказано» і після цього цитував Мойсеїв Закон. Далі він говорив: «А я вам кажу» і тоді пояснював певний принцип, котрий торкався самої суті Закону, а не лише його формального дотримання. Чи Ісус суперечив Мойсеєвому Закону? Ні, він його обстоював. Наприклад, люди добре знали закон: «Не вбивай». Але Ісус пояснив, що той, хто ненавидить свого ближнього, зневажає дух цього закону. Так само особа, яка розпалюється пристрастю до когось, окрім шлюбного партнера, порушує принцип, що лежить в основі Божого закону про перелюб (Матвія 5:17, 18, 21, 22, 27—39).

¹⁴ На закінчення Ісус промовив: «Ви чули, що сказано: „Люби свого ближнього і ненавидь свого ворога“. А я вам кажу: не переставайте любити своїх ворогів  і молитися за своїх гонителів» (Матвія 5:43, 44). Чи наказ «ненавидь свого ворога» походив з Божого Слова? Ні, його вигадали релігійні провідники. Впроваджуючи людські ідеї, вони позбавляли сили досконалий Закон Бога. Ісус безстрашно захищав Боже Слово від згубного впливу людських традицій (Марка 7:9—13).

15. Як Ісус показав, що Божий Закон не є надто суворим і жорстоким?

¹⁵ Релігійні провідники часто представляли Божий Закон у неправильному світлі, і в людей складалось враження, що цей Закон дуже суворий, навіть жорстокий. Коли учні Ісуса, переходячи нивами, зірвали кілька колосків, фарисеї дорікнули Ісусу, що його учні не дотримуються суботи. Ісус же навів приклад зі Святого Письма і цим не дав фарисеям спотворити Боже Слово. Він нагадав їм ситуацію, коли Давид і ті, хто був з ним, зголоднівши, їли хліби представлення. Це був єдиний випадок, коли хліби представлення їли поза межами святині. Таким чином Ісус показав фарисеям, що вони не беруть до уваги милосердя та співчуття Єгови (Марка 2:23—27).

16. Як релігійні провідники перекрутили Мойсеїв наказ щодо розлучення і як на це зреагував Ісус?

¹⁶ Релігійні провідники також шукали, як можна обійти Божий Закон, і таким чином послаблювали його силу. Наприклад, Закон дозволяв чоловіку розлучитися з дружиною, якщо він «знайшов у ній яку ганебну річ» (Повторення Закону 24:1). Очевидно, йшлося про серйозну проблему, котра б стягувала ганьбу на його дім. Проте за днів Ісуса релігійні провідники використовували цей дозвіл, щоб виправдовувати розлучення з будь-якої причини — навіть якщо в дружини підгорів обід! a Ісус  показав, що вони повністю перекрутили Мойсеєві натхнені слова. А тоді наголосив, що, згідно з початковим наміром Єгови, нормою для сімейного устрою має бути одношлюбність і що єдиною вагомою підставою для розлучення є статева неморальність (Матвія 19:3—12).

17. Як багато християн сьогодні, подібно до Ісуса, обстоюють Боже Слово?

¹⁷ Сьогодні послідовники Христа теж готові обстоювати Святе Письмо. Коли релігійні провідники представляють моральні норми з Божого Слова як застарілі, вони фактично виступають проти Біблії. Крім того, Біблію перекручують. Це роблять релігії, які навчають людей фальшивих доктрин, заявляючи, що ці доктрини ґрунтуються на Божому Слові. Для нас велика честь обстоювати Боже чисте Слово правди. Наприклад, ми пояснюємо людям, що Бог не є частиною Трійці (Повторення Закону 4:39). Але, захищаючи правду з Божого Слова, ми робимо це тактовно, з лагідністю та глибокою повагою (1 Петра 3:15).

18, 19. Які приклади показують, що Ісус умів добре пояснювати Боже Слово?

¹⁸ У час створення Єврейських Писань Ісус жив на небі. Як же він, мабуть, зрадів, коли в нього з’явилась нагода зійти на землю, щоб пояснювати людям Боже Слово! Пороздумуймо про той незабутній день, коли воскреслий Ісус зустрівся з двома своїми учнями на дорозі до Еммауса. Не впізнавши Ісуса, учні розповіли, наскільки вони засмучені і збентежені через смерть свого любого Вчителя. Що на це сказав Ісус? «Почавши від Мойсея та всіх пророків, він пояснював їм те, що говорилося про нього в усіх Писаннях». Як його слова вплинули на них? Пізніше вони сказали один одному: «Хіба наші серця не палали, коли він дорогою  розмовляв з нами та докладно пояснював Писання?» (Луки 24:15—32).

¹⁹ Того самого дня Ісус зустрівся з апостолами та іншими учнями й «відкрив їм на все це очі, аби вони могли повністю зрозуміти Писання» (Луки 24:45). Тоді вони, безсумнівно, згадали, як Ісус багато разів пояснював Писання їм та іншим, хто його слухав. Ісус часто цитував і пояснював добре знані уривки, і це мало чудовий вплив на його слухачів, адже вони здобували нове й глибше розуміння Божого Слова.

20, 21. Як Ісус пояснив слова, котрі Єгова промовив до Мойсея біля палаючого куща?

²⁰ Одного разу Ісус розмовляв із саддукеями. Це була секта юдаїзму, пов’язана зі священством. Саддукеї не вірили у воскресіння. Ісус сказав до них: «Якщо ж ідеться про воскресіння мертвих, то хіба ви не читали, що Бог сказав: „Я Бог Авраама, Бог Ісака і Бог Якова“? Він Бог не мертвих, а живих» (Матвія 22:31, 32). Він згадав добре знані їм слова, записані Мойсеєм — чоловіком, якого саддукеї дуже поважали. Чому Ісусове пояснення було переконливим?

²¹ Мойсей розмовляв з Єговою біля палаючого куща приблизно 1514 року до н. е. (Вихід 3:2, 6). Тоді вже пройшло 329 років з часу, як помер Авраам, 224 роки після смерті Ісака і 197 років після смерті Якова. Та все ж Єгова сказав, що він і далі є їхнім Богом. Саддукеї знали, що Єгова не подібний до міфічних богів, які правлять над мертвими в потойбічному світі. Навпаки, він, за словами Ісуса, Бог живих. Що це означало? Ісус зробив незаперечний висновок: «Для нього всі вони живі» (Луки 20:38). Вірні служителі Єгови, які вже померли, залишаються у його безмежній пам’яті. Намір Бога воскресити таких людей настільки певний, що про них можна говорити як про живих (Римлян 4:16, 17). Хіба ж це не чудове  пояснення Божого Слова? Немає нічого дивного, що «натовп був вражений його навчанням» (Матвія 22:33).

22, 23. а) Як ми можемо пояснювати Боже Слово за прикладом Ісуса? б) Що обговорюватиметься в наступному розділі?

²² Сучасні християни мають честь пояснювати Боже Слово так, як це робив Ісус. Безумовно, на відміну від Ісуса, в нас немає досконалого розуму. Але ми часто можемо цитувати біблійні вірші, знайомі нашим слухачам, і пояснювати їм думки, на які вони ніколи не звертали уваги. Наприклад, люди протягом усього свого життя повторюють слова «нехай святиться Ім’я Твоє» або «нехай прийде Царство Твоє», не знаючи, яке в Бога ім’я і що таке його Царство (Матвія 6:9, 10, Огієнко). Ми завжди радіємо, коли випадає нагода дати людям чітке і зрозуміле пояснення цих біблійних істин.

²³ Коли ми цитуємо Боже Слово, обстоюємо його і пояснюємо, то наслідуємо Ісуса Христа, який таким чином ділився правдою з іншими. У наступному розділі ми розглянемо, які методи використовував Ісус, щоб досягати біблійними істинами серця своїх слухачів.