Цей єврейський рукопис століттями зберігався в юдейській громаді в Алеппо (Сирія), але зараз знаходиться в Музеї Ізраїлю в Єрусалимі. Він був створений в Тиберіаді (також відомій як Тиверіада), що на узбережжі Галілейського моря, і датується приблизно 930 роком н. е. (Див. додаток A3.)

Вважається, що це найкращий рукопис Єврейських Писань, який створили юдейські вчені, знані як масорети. (Див. МАСОРЕТСЬКИЙ ТЕКСТ.) Цей рукопис був створений переписувачем Шломо Бен Буяа і доповнений відомим юдейським вченим Аароном Бен-Ашером. Останній займався дослідженням доступних йому рукописів Єврейських Писань, бо хотів відтворити максимально точний текст. Він додав до цього тексту огласовку і наголоси, а також масору (коментарі). Є підстави стверджувати, що Маймонід, високошанований юдейський вчений ХІІ століття, вважав цей кодекс найбільш авторитетним рукописом Єврейських Писань. З того часу для багатьох юдеїв цей кодекс став найавторитетнішим.

Алеппський кодекс містив усі книги Єврейських Писань єврейською мовою. Він складався з 490 пергаментних аркушів, і більшість тексту була написана в три колонки. (Див. ПЕРГАМЕНТ.) Але приблизно третину аркушів було втрачено. Наприклад, зараз на початку кодексу нема більшої частини П’ятикнижжя, а в кінці немає останньої частини Пісні над піснями, а також книг Екклезіаста, Плач Єремії, Естер, Даниїла, Ездри і Неемії. Однак Ленінградський кодекс — інший масоретський рукопис, датований 1008—1009 рр. н. е., містить цілий текст Єврейських Писань. (Див. ЛЕНІНГРАДСЬКИЙ КОДЕКС.)