Стародавнє місто на західному узбережжі Малої Азії (сучасна Туреччина). Столиця римської провінції Азія, одне з найбільших міст Римської Імперії. (Див. АЗІЯ.)

Завдяки своєму вигідному розташуванню Ефес був процвітаючим містом. Він мав доступ до важливих морських шляхів Середземного моря і був розташований на перехресті відомих сухопутних торговельних шляхів, в тому числі основної дороги, яка сполучала Ефес зі сходом і простягалася аж до Індії. Ефес став заможним містом також за рахунок величезного потоку відвідувачів. Крім того, люди залишали на зберігання свої гроші у місцевому храмі Артеміди, який служив скарбницею. Цей знаменитий храм вважався одним із чудес стародавнього світу. У місті було багато інших храмів та пам’ятників, присвячених божествам, яким поклонялися у Греції, Римі, Єгипті та Анатолії (Мала Азія). Ефес славився найбільшим театром в Малій Азії, а також великим стадіоном, де проходили спортивні змагання і гладіаторські бої. У місті були дві агори, тобто площі: одна призначалася для обговорення політичних і релігійних справ, а інша — для торгівлі. (Див. додаток Б13 і медіагалерею, «Театр та інші споруди в Ефесі».)

Апостол Павло побував у цьому місті кілька разів. Вперше він відвідав Ефес під час своєї другої місіонерської подорожі, дорогою з Коринфа в Єрусалим. Під час цього короткого візиту він залишив в Ефесі Акилу і Прискиллу, щоб вони продовжували там проповідувати. І саме в Ефесі ця пара зустріла Аполлоса та допомогла йому точніше зрозуміти християнські вчення (Дії 18:18—26). Коли Павло вирушив у третю місіонерську подорож, він зміг залишитися в Ефесі на довше (Дії 19:1, 8—10; 20:31). Після 61 року н. е. Тимофій служив деякий час в ефеському зборі (1Тм 1:3). І саме цьому збору через багато років воскреслий Ісус Христос передав звістку через апостола Івана (Об 2:1—7).