(бл. 1494—1536) — священнослужитель, вчений і перекладач Біблії, який народився і здобув освіту в Англії. Він був першим, хто переклав Грецькі Писання і П’ятикнижжя з мов оригіналу на англійську. Крім того, він переклав деякі книги Єврейських Писань, уривки з яких зачитувалися в церкві, і видав їх разом з Грецькими Писаннями. Можливо, він зробив переклад також інших книг Єврейських Писань.

Тиндаль хотів перекласти Біблію англійською, щоб прості люди могли читати Боже Слово рідною мовою. Але це викликало запеклу протидію з боку католицької церкви в Англії. Духівництво хотіло, щоб Біблія була лише латинською мовою — мовою, яку більшість людей не розуміла. Тому в 1524 році Тиндаль поїхав до Німеччини і розпочав там роботу над перекладом Грецьких Писань. Він намагався видати свій англійський переклад у Кельні (Німеччина) у 1525 році, але стикнувся з протидією. До наших днів дійшов лише один екземпляр з того першого видання. Він відомий як Кельнський фрагмент і містить частину Євангелія від Матвія до середини 22-го розділу. Зрештою у 1526 році йому вдалося таємно надрукувати повне видання Грецьких Писань у місті Вормс (Німеччина).

Примірники перекладу Тиндаля таємно ввезли в Англію, але багато з них були конфісковані і спалені. Тиндаль переїхав з Німеччини в Антверпен (сучасна Бельгія), де переклав П’ятикнижжя (1530) і підготував переглянуте видання Грецьких Писань (1534). У 1535 році його зрадили і заарештували, звинувативши в єресі. Його ув’язнили в замку Вілворде, що на півночі від Брюсселя, а в жовтні 1536 року стратили.

У 1537 році праці Тиндаля частково увійшли в так звану «Біблію Метью», видану Джоном Роджерсом, який раніше близько співпрацював з Тиндалем. Згодом більша частина праць Тиндаля увійшла до так званої «Великої Біблії» (1539), а також до «Біблії короля Якова» (1611).

Вільям Тиндаль, перекладаючи з єврейської та грецької — мов оригіналу, передавав біблійну звістку зрозумілою англійською мовою, якою на той час розмовляли люди. Деякі з його простих, але яскравих висловлювань і досі використовуються в англійській мові. Крім того, він дуже ретельно і точно підбирав слова, наприклад, вживав слово «любов» замість «милість», «збір» замість «церква», «старший» чи «старійшина» замість «священник» і «каятися» замість «спокутувати гріхи». Деякі терміни, наприклад «Пасха», «миротворець» і «козел відпущення», стали загальновживаними. А найважливіше, у своєму перекладі П’ятикнижжя Тиндаль вживав Боже ім’я, використавши форму «Iehouah». Саме тоді Боже ім’я вперше з’явилось в англійській Біблії. (Див. додаток A4.)