Цей кодекс, який датується ще початком V століття н. е., містив текст цілої Біблії грецькою мовою. З XI до XVII століття (1627 р.) він входив до бібліотеки патріарха Александрійського (Єгипет), і звідси походить його назва — Александрійський кодекс. Аркуші цього рукопису виготовлені з тонкого пергаменту, а сам текст написаний унціальним шрифтом. (Див. РУКОПИСИ; УНЦІАЛ.) Вважається, що він мав 820 аркушів, з яких збереглося 773. Кодекс поділений на чотири томи, які зберігаються у Британській бібліотеці в Лондоні. Перші три томи містять Єврейські Писання в перекладі Септуагінта, а четвертий — Грецькі Писання.

Цей кодекс був серед перших ранніх грецьких рукописів Біблії, який змогли досліджувати біблеїсти. Через свій вік і високу якість тексту цей кодекс вважається одним із найцінніших рукописів грецької Септуагінти, а також Грецьких Писань. Завдяки всьому цьому він належить до основних джерел, на основі яких робляться сучасні переклади Біблії. Біблеїсти використовують цей авторитетний рукопис, а також Сінайський і Ватиканський кодекси, щоб виявити і виправити додані частини тексту та помилки переписувачів, які закралися у пізніші біблійні рукописи. (Див. коментар до Лк 10:1 і додаток А5.)