Той, хто охороняв людей або майно від можливих небезпек (зазвичай уночі) і в разі загрози міг подати сигнал тривоги. Часто вартових ставили на міських мурах і баштах, тож вони могли ще здалеку помітити всіх, хто наближався. Групу вартових у війську названо сторожею або вартою. В Ізраїлі пророки, образно кажучи, служили вартовими, оскільки попереджали народ про неминуче знищення (2Цр 9:20; Єз 3:17).