Цей кодекс, який датується IV століттям н. е., містив текст цілої Біблії грецькою мовою. Аркуші цього рукопису виготовлені з тонкого пергаменту, а сам текст написаний унціальним шрифтом. (Див. РУКОПИСИ; УНЦІАЛ.) Текст поетичних книг розміщений у дві колонки на сторінці, а текст інших біблійних книг — у три колонки.

Цей кодекс мав приблизно 820 аркушів, але з них збереглося лише 759, оскільки чимало фрагментів було втрачено. Наприклад, бракує тексту до Буття 46:28, а також однієї частини Псалмів, уривку Євреїв 9:14—13:25 та цілих книг 1 і 2 Тимофія, Тита, Филимона і Об’явлення. Вважається, що кодекс був написаний в Єгипті, але не збереглося жодної конкретної інформації про його походження. Відомо, що він зберігається у Ватиканській бібліотеці ще з XV століття, але вчені отримали до нього доступ лише у XIX столітті.

Через свій вік і високу якість тексту цей кодекс вважається одним із найцінніших рукописів грецької Септуагінти, а також Грецьких Писань. Завдяки цьому він належить до основних джерел, до яких звертаються сучасні перекладачі Біблії. Біблеїсти використовують цей авторитетний рукопис, а також Сінайський і Александрійські кодекси, щоб виявити і виправити додані частини тексту та помилки переписувачів, які закралися у пізніші біблійні рукописи. (Див. медіагалерію, «Ватиканський кодекс. Закінчення Євангелія від Марка», і коментар до Ів 7:53.)