Особиста річ позичальника, яку він давав позикодавцю, щоб гарантувати сплату боргу. У Законі Мойсея містилися деякі вказівки щодо застави, які захищали інтереси бідних і беззахисних ізраїльтян (Вх 22:26; Єз 18:7).