Камінь, покладений у куті будівлі, де сходилися дві стіни, які він з’єднував, надаючи стійкості. Найважливішим наріжним каменем був наріжний камінь у фундаменті; в громадських спорудах і міських мурах для цієї мети застосовували особливо міцні камені. Цей вислів використано в переносному значенні, коли згадується про заснування землі; Ісуса названо «наріжним каменем... фундаменту» християнського збору, який прирівняно до будівлі (Еф 2:20; Йв 38:6).