Коли мова йшла про людину, то єврейські вислови, вжиті в Біблії, означали, що її треба було покарати смертю. А коли говорилося про тварин, речі чи нерухоме майно (скажімо поля чи навіть цілі міста), то ці вислови могли означати, що їх або знищували, або забирали й освячували для використання у священних цілях (у святині чи священиками), залежно від рішення Єгови (Лв 27:28; 1См 15:8; також прим.).