Група послідовників якогось лідера або прихильників певної доктрини, які дотримуються своїх особливих вірувань. Це слово використовувалося щодо двох основних відгалужень юдаїзму — фарисеїв і садукеїв. Нехристияни називали християн «сектою» або «сектою назарян», можливо, вважаючи, що вони відкололися від юдаїзму. Згодом секти утворилися в християнському зборі; книга Об’явлення згадує «секту Николи» (Дії 5:17; 15:5; 24:5; 28:22; Об 2:6; 2Пт 2:1).