Вжите в Грецьких Писаннях слово, яке означає стан приниження, подібний до ув’язнення; туди Бог «вкинув» у дні Ноя неслухняних ангелів. У 2 Петра 2:4 дієслово тартаро́о («вкидати в тартар») не вказує на те, що «ангелів, які згрішили» вкинуто в міфічний тартар (підземну в’язницю і місце темряви, де ув’язнено менших богів). Натомість воно передає думку про те, що Бог їх позбавив їхнього становища у небі і обов’язків, які вони виконували. Бог допустив, щоб вони піддалися розумовій деградації, подібній до суцільної темряви, тож вони відрізані від духовного світла і розуміння Божих намірів. Їх чекає похмуре майбутнє: як показує Біблія, вони будуть знищені навіки разом зі своїм правителем, Сатаною Дияволом. Отже, тартар — це стан повного приниження тих бунтівних ангелів. Це не те саме, що «безодня», згадана в Об’явлення 20:1—3.