1—3. а) Чому збору християн I століття загрожував розкол? б) Чому нам корисно розглянути розповідь про це?

 ПІСЛЯ першої місіонерської подорожі Павло і Варнава повернулися в сирійську Антіохію. Вони в захопленні від того, що Єгова «відкрив двері віри для інших народів» (Дії 14:26, 27). В Антіохії теж активно проповідується добра новина і багато язичників приєднується до християн (Дії 11:20—26).

² Про швидкий ріст збору невдовзі дізналися брати в Юдеї. Однак цій новині зраділи не всі. Знову гостро постало питання про обрізання. Як повинні складатися взаємини між християнами єврейського походження та християнами з інших народів? Як християнам, що були язичниками, ставитись до Мойсеєвого закону? Ці питання спричинили настільки серйозні незгоди, що стали загрожувати єдності християн. Як же буде розв’язана ця суперечка?

³ Нам буде дуже корисно дізнатися про все це з книги Дії. Ми побачимо, як приймати правильні рішення, коли виникають спірні питання.

4. Які неправильні погляди поширювали деякі християни і яке питання виникає з огляду на це?

⁴ Учень Лука написав: «Деякі чоловіки, що прийшли з Юдеї, почали навчати братів: “Якщо ви не обріжетесь за звичаєм Мойсея, то не зможете отримати спасіння”» (Дії 15:1). Невідомо, чи ці «чоловіки, що прийшли з Юдеї» були фарисеями до того, як стали християнами. У будь-якому разі вони, як і представники цієї юдейської секти, надавали великої ваги букві закону. Крім того, вони, мабуть, заявляли, що говорять від імені апостолів і старійшин з Єрусалима (Дії 15:23, 24). Пройшло вже 13 років з того часу, як апостол Петро  під керівництвом Бога прийняв необрізаних язичників у християнський збір. Чому ж християни з євреїв досі наполягали на необхідності обрізуватись? a (Дії 10:24—29, 44—48).

5, 6. а) Чому деяким християнам з юдеїв було важко визнати, що обрізання вже не потрібне? б) Чи угода про обрізання входила в угоду з Авраамом? Поясни. (Дивись примітку.)

⁵ Причин могло бути декілька. Обрізання запровадив сам Єгова, і воно вказувало на особливі стосунки з ним. Цей обряд існував відтоді, як обрізався Авраам і всі чоловіки в його домі, а це було ще задовго до Мойсеєвого закону b (Лев. 12:2, 3). До того ж за Мойсеєвим законом навіть неєвреї мусили обрізатись, щоб, наприклад, мати право споживати пасхальну жертву (Вих. 12:43, 44, 48, 49). Євреї вважали необрізаних чоловіків нечистими (Ісаї 52:1).

⁶ Щоб прийняти нове вчення, християни з євреїв мали виявляти віру і смиренність. Нова угода замінила Мойсеїв закон, і тепер честь належати до Божого народу не залежала від єврейського походження. Християнам з юдеїв, які жили в єврейських громадах, потрібно було мати неабияку мужність, щоб визнавати Христа і приймати необрізаних язичників як своїх братів. Саме в такій ситуації опинилися християни в Юдеї (Єрем. 31:31—33; Луки 22:20).

7. Яких істин не зрозуміли «чоловіки, що прийшли з Юдеї»?

⁷ Звичайно, Божі норми не змінилися. Доказом цього є те, що нова угода увібрала в себе дух Мойсеєвого закону (Матв. 22:36—40). Про обрізання, наприклад, Павло написав: «Справжній юдей — це той, хто є ним усередині, і його обрізання виконане на серці за допомогою духу, а не писаного зводу законів» (Рим. 2:29; Повт. 10:16). Не зрозумівши цих істин, «чоловіки, що прийшли з Юдеї» твердили, що Бог не скасовував закону про обрізання. Чи змінять вони свою думку?

8. Чому брати звернулись з питанням про обрізання до керівного органу в Єрусалимі?

⁸ Лука продовжує: «Коли в Павла і Варнави виникли з ними [з «чоловіками, що прийшли з Юдеї»] досить серйозні незгоди й суперечки, то було вирішено, що Павло і Варнава та ще деякі брати підуть  в Єрусалим до апостолів і старійшин, щоб з’ясувати це питання» c (Дії 15:2). Під час гарячих «незгод й суперечок» виявилось, наскільки твердо переконаними у своїй правоті були обидві сторони конфлікту. Брати зі збору в Антіохії не змогли розв’язати цих суперечок. Бажаючи зберегти мир і єдність, збір прийняв правильне рішення — звернутися з цим питанням до апостолів і старійшин в Єрусалимі, тобто до керівного органу. Чого ми вчимося з прикладу старійшин з Антіохії?

9, 10. Який приклад подали брати з Антіохії, а також Павло і Варнава?

⁹ По-перше, слід довіряти Божій організації. Подумай ось над чим. Брати з Антіохії знали, що керівний орган складається з християн єврейського походження. І все ж вони були впевнені, що ці старійшини вирішать суперечку про обрізання згідно з Писаннями. Чому брати з Антіохії довіряли керівному органу? Збір був переконаний, що Бог виявить свою волю через святий дух і голову християнського збору, Ісуса Христа (Матв. 28:18, 20; Еф. 1:22, 23). Коли виникають серйозні проблеми, треба наслідувати приклад християн з Антіохії й довіряти Божій організації та Керівному органу, що складається з помазаних християн.

¹⁰ По-друге, з цієї розповіді можна побачити, наскільки важливо бути скромними і терпеливими. Павло і Варнава через святий дух отримали доручення іти до людей з інших народів. Однак вони не вважали, що можуть самі вирішити питання про обрізання (Дії 13:2, 3). Більше того, згодом Павло написав: «Я вирушив [до Єрусалима] тому,  що отримав об’явлення» — тобто отримав вказівки від Бога (Гал. 2:2). Сьогодні старійшини теж намагаються виявляти скромність і терпеливість, коли виникають питання, які можуть призвести до суперечок і незгод. Вони не наполягають на своєму, а шукають порад в Єгови, досліджуючи Біблію і вказівки вірного раба (Філ. 2:2, 3).

11, 12. Чому слід чекати на Єгову, якщо ми не розуміємо якогось питання?

¹¹ Можливо, нам доводиться чекати, доки Єгова проллє світло на якесь питання. Брати в часи Павла мали чекати 13 років: від 36 року н. е., коли Корнилій був помазаний святим духом, до 49 року н. е., коли Єгова дав чітку вказівку щодо обрізання. Чому потрібно було чекати так довго? Можливо, Бог хотів, аби щирі євреї мали достатньо часу, щоб змінити свій погляд на обрізання. Адже угода про обрізання була укладена з їхнім прабатьком Авраамом і залишалась чинною протягом 1900 років (Ів. 16:12).

¹² Наш небесний Батько навчає нас з великою терпеливістю і добротою. Його навчання завжди йде нам на благо (Ісаї 48:17, 18; 64:8). Тож ніколи не слід наполягати на своїх поглядах, відкидати організаційні зміни чи нові пояснення біблійних віршів (Еккл. 7:8). Якщо ти помічаєш, що схильний до цього, з молитвою розглянь принципи з 15-го розділу книги Дії d.

13. Як у служінні наслідувати терпеливість Єгови?

¹³ Нам потрібне терпіння, коли ми вивчаємо Біблію з людьми, яким важко відмовитись від якихось дорогих їхньому серцю вчень чи небіблійних звичаїв. Можливо, потрібен час, щоб Божий дух вплинув на їхнє серце (1 Кор. 3:6, 7). Крім того, варто згадувати про цю ситуацію в молитві. У свій час Єгова обов’язково допоможе нам зрозуміти, як слід діяти (1 Ів. 5:14).

14, 15. Як збір в Антіохії виявив повагу до Павла, Варнави та інших братів і як вони підбадьорили християн у Фінікії та Самарії?

¹⁴ Лука продовжує: «Збір трохи провів їх, а далі вони пішли через Фінікію і Самарію, детально розповідаючи про навернення людей з інших народів і цим приносячи всім братам велику радість» (Дії 15:3). Те, що збір провів Павла, Варнаву та інших братів, було виявом християнської любові й поваги. Це показувало, що збір бажає їм Божого благословення. Брати з Антіохії знову подають нам хороший  приклад. Чи ти виражаєш свою повагу християнським братам і сестрам, «особливо [старійшинам], що наполегливо працюють у слові й навчанні»? (1 Тим. 5:17).

¹⁵ Ідучи через Фінікію та Самарію, брати підбадьорювали місцевих християн детальними розповідями про успішне проповідування язичникам. Серед слухачів, мабуть, були й ті християни з юдеїв, які втекли сюди після смерті Степана. У наш час розповіді про те, як Єгова благословляє підготовку християнських учнів, теж підбадьорюють братів і сестер, особливо тих, хто зазнає утисків. Такі розповіді ми чуємо на зібраннях та конгресах, читаємо в наших друкованих публікаціях чи на сайті jw.org. Чи ти звертаєш увагу на такі розповіді?

16. Що свідчило про те, що питання про обрізання стояло дуже гостро?

¹⁶ Брати подолали довгий шлях: Єрусалим лежав за 550 кілометрів на південь від Антіохії. Лука написав: «В Єрусалимі їх привітно прийняв збір, апостоли й старійшини, і вони багато розповіли про те, що́ Бог зробив через них» (Дії 15:4). Але «деякі віруючі, які раніше належали до фарисейської секти, встали зі своїх місць і сказали: “Необхідно зробити їм обрı́зання і наказати, щоб вони дотримувались Закону Мойсея”» (Дії 15:5). Було очевидним, що питання про обрізання стояло дуже гостро і потребувало розв’язання.

17. З кого складався керівний орган в Єрусалимі і чому, ймовірно, в нього увійшли старійшини?

¹⁷ «Мудрість у тих, хто шукає поради»,— сказано в Прислів’я 13:10. Згідно з цим принципом, «апостоли і старійшини зібралися, щоб розглянути це питання [про обрізання]» (Дії 15:6). «Апостоли і старійшини» представляли весь християнський збір, так само як сьогодні це робить Керівний орган. Чому разом з апостолами були старійшини? Пригадай, що апостола Якова вже стратили, а Петра  принаймні один раз ув’язнювали. Те саме могло чекати й інших апостолів. Помазані духом старійшини, будучи присутніми на зустрічі разом з апостолами, переймали досвід, який у разі необхідності допоміг би їм здійснювати належний нагляд.

18, 19. Що сказав Петро і який висновок мали зробити присутні?

¹⁸ Лука веде далі: «[Питання про обрізання] довго та жваво обговорювали, а тоді Петро встав і сказав: “Брати, як ви добре знаєте, з перших днів Бог вибрав мене з-посеред усіх нас, щоб через мене люди з інших народів почули добру новину та повірили в неї. І Бог, який знає серця, дав свідчення, наділивши цих людей, як і нас, святим духом. До того ж він не зробив різниці між нами і ними, але очистив вірою їхні серця”» (Дії 15:7—9). За одним словником, грецьке слово, яке в 7-му вірші перекладено як «жваво обговорювали», також означає «шукати пояснення» і «запитувати». Отже, на цій зустрічі брати відверто обмінювались поглядами.

¹⁹ Петро у своєму виступі нагадав усім присутнім, що в 36 році н. е. він був очевидцем помазання святим духом необрізаних язичників — Корнилія, його рідних і друзів. Тож якщо Єгова перестав робити різницю між євреями і неєвреями, то чи має хтось право ставитись до них інакше? Більше того, віра в Христа, а не виконання Мойсеєвого закону, очищає серця (Гал. 2:16).

20. Чому можна сказати, що ті, хто наполягав на обрізанні, «випробовували Бога»?

²⁰ Спираючись на Боже слово і незаперечні свідчення святого духу, Петро зробив такий висновок: «Чому ж ви тепер випробовуєте Бога, накладаючи на шию учнів ярмо, яке не могли нести ані наші прабатьки, ані ми? Адже ми віримо, що рятуємося завдяки незаслуженій доброті Господа Ісуса так само, як і вони» (Дії 15:10, 11). Ті, хто наполягав на обрізанні, випробовували Бога або, як говориться в іншому перекладі, «зловживали його терпінням». Вони намагались нав’язати неєвреям закон, який самі євреї не могли повністю виконати і який засуджував їх на смерть (Гал. 3:10). Натомість християни з юдеїв мали дякувати Богові за незаслужену доброту, виявлену через Ісуса.

21. Про що розповіли Варнава і Павло під час обговорення?

²¹ Очевидно, слова Петра усіх глибоко зворушили, адже «весь натовп стих». Тоді Варнава та Павло розповіли «про багато знаків і чуд, які Бог виконав через них серед інших народів» (Дії 15:12). Після цього апостоли й старійшини, взявши до уваги всі факти, прийняли рішення, в якому виражалась Божа воля щодо обрізання.

22—24. а) Як Керівний орган у наш час наслідує приклад керівного органу I століття? б) З чого видно, що старійшини виявляють повагу до теократичної влади?

 ²² У наш час на зустрічах Керівного органу брати теж керуються Божим Словом і палко моляться про святий дух (Пс. 119:105; Матв. 7:7—11). Для того щоб у їхніх рішеннях виражалась Божа воля, вони з молитвою роздумують над кожним пунктом плану зустрічі, який отримують заздалегідь (Присл. 15:28). На таких зустрічах помазані духом брати відверто і з повагою до інших висловлюють свою думку. Вони постійно звертаються до Біблії.

²³ Їхній приклад наслідують старійшини зборів. Але якщо після зустрічі старійшин якесь серйозне питання залишається нез’ясованим, брати можуть звернутись до філіалу або його представників, наприклад районних наглядачів. Філіал при потребі може звернутись до Керівного органу.

²⁴ Єгова благословляє тих, хто підкоряється теократичному порядку і виявляє смиренність, відданість і терпеливість. Як ми побачимо з наступного розділу, Бог винагороджує своїх служителів справжнім миром, духовним процвітанням та християнською єдністю.