1—3. а) У якій ситуації опинився Степан і чи він мав страх? б) Які питання ми розглянемо?

 СТЕПАН стоїть перед Синедріоном. Судді, яких було 71, розмістилися великим півколом у великому гарному залі. Вони зібралися, щоб судити Степана. Ці чоловіки посідають високе становище і мають великий вплив у суспільстві. Більшість із них зневажають цього Ісусового учня. На засідання їх скликав первосвященик Кайяфа. Під його головуванням лише кілька місяців тому Синедріон засудив Ісуса до смерті. Що відчував Степан? Чи ним оволодів страх?

² Вираз його обличчя говорить зовсім про інше. Судді пильно дивляться на Степана і бачать, що лице його стало «подібним до лиця ангела» (Дії 6:15). Ангели виконують доручення Бога Єгови, тому вони безстрашні та спокійні. Степан теж безстрашний і спокійний, і це помічають навіть сповнені ненависті судді. Звідки у Степана такий спокій?

³ Сучасним християнам важливо знати відповідь на це запитання. Також слід пригадати, чому Степан опинився перед судом. Як він раніше захищав свою віру? У чому ми можемо брати з нього приклад?

4, 5. а) Чому Степана дуже цінували в зборі? б) Чому про Степана сказано, що він «був сповнений Божої ласки і сили»?

⁴ Як ми вже дізналися, Степана дуже цінували в новосформованому християнському зборі. У попередньому розділі згадувалось, що він був одним із семи чоловіків, які охоче і смиренно допомагали апостолам. Скромність Степана не може не захоплювати, особливо якщо звернути увагу на дари, які він мав. У Дії 6:8 говориться, що Степан, як і апостоли, здійснював «великі чуда і знаки». А ще в Біблії сказано, що він «був сповнений Божої ласки і сили». Що означають ці слова?

 ⁵ Грецьке слово, перекладене як «Божа ласка», можна також перекласти як «люб’язність». Очевидно, Степан був чуйний та лагідний, тому люди його любили. Він говорив переконливо; слухачі бачили його щирість і розуміли, що істини, які він передає, дуже важливі. Степан був сповнений сили, тому що йому допомагав дух Єгови, якому він підкорявся. Але Степан не хвалився своїми дарами й здібностями, він прославляв Єгову і щиро цікавився людьми. Не дивно, що його вороги бачили в ньому сильного суперника.

6—8. а) У чому звинуватили Степана і на яких підставах? б) Чому приклад Степана корисний для нас?

⁶ Деякі чоловіки сперечалися зі Степаном, але «не могли протистояти мудрості й духу, з якими він говорив» a. Озлобившись, вони «таємно підмовили людей» виступити зі звинуваченнями проти безневинного послідовника Христа. Вони «підбурили народ», старійшин і книжників та силоміць повели Степана до Синедріону (Дії 6:9—12). Його звинувачували в тому, що він зневажає Бога і Мойсея. Які вони наводили докази?

⁷ За словами лжесвідків, Степан зневажав Бога, бо говорив проти «святого місця», тобто храму в Єрусалимі (Дії 6:13). А Мойсея він нібито зневажав тим, що виступав проти Мойсеєвого закону та змінював звичаї, передані пророком. Ці звинувачення були дуже серйозними, адже в той час юдеї надзвичайно шанували храм та надавали величезної ваги кожній подробиці Мойсеєвого закону і багатьом усним традиціям, які самі ж додали до нього. Виходило, що Степан — людина небезпечна і заслуговує смерті.

⁸ На жаль, і в наш час релігійні противники дошкуляють Божим служителям безпідставними звинуваченнями. Вони підбурюють представників влади до переслідування Свідків Єгови. Як відповідати на підступні закиди? Цього можна повчитись у Степана.

9, 10. За що критикують промову, яку Степан виголосив перед Синедріоном, і чого не слід забувати?

⁹ Як говорилось на початку розділу, лице Степана було спокійним, наче в ангела, хоча йому висували серйозні звинувачення. Тепер Кайяфа звернувся до нього і запитав: «Це правда?» (Дії 7:1). Прийшла черга говорити Степану. І тоді він виголосив блискучу промову.

 ¹⁰ Дехто закидає, що Степан говорив довго, але не відповів на висунуті йому звинувачення. Насправді ж він подав чудовий приклад того, як можна «виступити на захист» доброї новини (1 Пет. 3:15). Не забуваймо: Степана звинуватили в тому, що він висловлював презирство до храму і Закону, а отже, зневажав Бога і Мойсея. Відповідаючи суддям, Степан стисло розглянув три епохи з історії ізраїльського народу, особливо підкресливши деякі обставини. Проаналізуймо ці три частини його промови.

11, 12. а) До якого висновку Степан підвів слухачів, згадавши приклад Авраама? б) Чому Степан заговорив про Йосипа?

¹¹ Епоха патріархів (Дії 7:1—16). Степан почав з розповіді про Авраама, якого юдеї шанували за сильну віру. У цьому між ним та суддями Синедріону розбіжностей бути не могло.  Степан підкреслив, що «Бог слави» вперше з’явився Аврааму в Месопотамії (Дії 7:2). Авраам був чужинцем в Обіцяному краї. У ті часи не існувало ані храму, ані Мойсеєвого закону. Тож нерозсудливо стверджувати, що вірність Богу полягає лише в тому, щоб поклонятися в храмі і дотримуватись Закону.

¹² Судді дуже поважали й нащадка Авраама, Йосипа. Але Степан нагадав, що рідні брати Йосипа, родоначальники ізраїльських племен, переслідували цього праведного юнака та продали його в рабство. А втім, саме через нього Бог врятував Ізраїль від голодної смерті. Степан, очевидно, бачив паралелі в житті Йосипа та Ісуса Христа, але щоб утримати увагу слухачів, не сказав про це.

13. Як за допомогою розповіді про Мойсея Степан спростував висунуті йому звинувачення і яку думку вона допомогла розвинути?

¹³ Часи Мойсея (Дії 7:17—43). Багато уваги Степан приділив постаті Мойсея. І недарма, адже в Синедріоні засідало чимало садукеїв, а вони визнавали тільки ті книги, які написав цей пророк. Крім того, Степана звинувачували у зневазі до Мойсея. Степан прямо відповів на цей закид, показавши,  що глибоко поважає Мойсея і Закон (Дії 7:38). Він зазначив, що Мойсей також зіткнувся з ворожістю тих, кого намагався звільнити від рабства. Ізраїльтяни відцуралися Мойсея, коли йому було 40 років. Згодом, через понад 40 років, вони раз у раз ставили під сумнів його повноваження b. Так Степан послідовно розвивав головну думку: Божий народ неодноразово відкидав вибраних Єговою чоловіків.

14. Яку думку підкреслив Степан, розповідаючи про Мойсея?

¹⁴ Степан нагадав своїм слухачам, що Мойсей передрік прихід пророка, який буде подібний до нього. Хто цей пророк і як його приймуть? Степан приберіг відповідь до кінця промови. Тим часом він підкреслив ще одну важливу думку. Мойсей зрозумів, що будь-яке місце може стати святим, адже святою стала земля біля палаючого куща, при якому Бог з ним розмовляв. Тож чи слід вважати, що поклонятися Єгові можна тільки в Єрусалимському храмі?

15, 16. а) Для чого у своїй промові Степан згадує про святий намет? б) З якою метою Степан говорить про храм Соломона?

¹⁵ Скинія і храм (Дії 7:44—50). Далі Степан звернув увагу Синедріону на те, що, перш ніж у Єрусалимі був збудований храм, Бог наказав Мойсею зробити святий намет — переносну споруду для поклоніння, подібну до намету. Хто б насмілився сказати, що святий намет гірший за храм, якщо там поклонявся Богу сам Мойсей?

¹⁶ Згодом, коли Соломон побудував в Єрусалимі храм, він під натхненням висловив у своїй молитві цінну думку. Ось як її передав Степан: «Всевишній не проживає в рукотворних домах» (Дії 7:48; 2 Хр. 6:18). Єгова може використовувати храм для виконання свого наміру, але це не означає, що так буде завжди. Чи правильно тоді вважати, що поклонятись Богу можна тільки в храмі, який збудували люди? На завершення Степан навів незаперечний доказ, процитувавши слова з книги Ісаї: «Небеса — мій престол, а земля — підніжок для моїх ніг. Який дім ви збудуєте мені? — говорить Єгова.— Або де може бути місце мого перебування? Хіба не моя рука все це створила?» (Дії 7:49, 50; Ісаї 66:1, 2).

17. Як Степан а) викрив неправоту своїх обвинувачів і б) відповів на звинувачення?

¹⁷ Зверни увагу, як вміло Степан викрив неправоту своїх обвинувачів. Він показав, що Єгова виконує свій намір поступово і тому час від часу впроваджує певні зміни. Крім того, виконання наміру Бога не залежить від традицій. Ті, кого полонило почуття благоговіння до прекрасної будівлі в Єрусалимі та до звичаїв і традицій, якими обріс  Мойсеїв закон, не розуміли суті Закону та мети існування храму. З промови Степана випливає важливий висновок: пошана до Закону і храму полягає в слухняності Єгові. Усі докази Степана свідчили, що він не заслуговує осуду, адже він був цілим серцем слухняний Богові.

18. У чому нам потрібно брати приклад зі Степана?

¹⁸ Чого ми вчимося з промови Степана? Вона показує, що Степан добре знав Святе Письмо. Нам теж потрібно старанно вивчати Біблію, якщо хочемо «правильно послугову[ватися] словом правди» (2 Тим. 2:15). Крім того, в Степана можна повчитися вмінню бути люб’язним і тактовним. Його слухали вороже настроєні люди, і все ж він говорив на спільні теми, наскільки це було можливо. Він піднімав питання, які не викликали в слухачів заперечень, говорив про те, чим вони пишались. Степан звертався до них шанобливо, називаючи похилих віком чоловіків «батьками» (Дії 7:2). Наслідуймо Степана, розповідаючи біблійні істини «з лагідністю та глибокою повагою» (1 Пет. 3:15).

19. Яким чином Степан оголосив членам Синедріону судовий вирок Єгови?

¹⁹ Слід зазначити, що ми не приховуємо біблійних істин, боячись образити людей, і не пом’якшуємо Божу звістку осуду. У цьому Степан теж подав хороший приклад. Безумовно, він бачив, що всі наведені ним докази не справили враження на безсердечних суддів Синедріону. Тому наприкінці своєї промови Степан, спонуканий святим духом, безстрашно сказав, що вони поводяться так само, як і їхні прабатьки, котрі відцуралися Йосипа і не визнавали Мойсея та інших пророків (Дії 7:51—53). Ці судді несли вину за смерть Месії, прихід якого передрікав Мойсей і всі пророки. Отже, це вони, а не Степан, грубо і зухвало порушували Мойсеїв закон.

20, 21. Як слова Степана вплинули на суддів Синедріону і як Єгова підтримав свого служителя?

²⁰ Коли з уст Степана прозвучали незаперечні істини, судді вибухнули гнівом. Втративши гідність, вони почали скреготали зубами. Вірний учень Христа розумів, що на милосердя годі сподіватись, адже ніхто не пощадив його Господа, Ісуса.

²¹ Щоб гідно зустріти смерть, Степану потрібно було мати неабияку мужність. Тому Єгова підбадьорив його видінням. Степан побачив Божу славу та Ісуса, що стояв праворуч від Єгови. Коли Степан почав описувати, що́ він бачить, судді закрили собі вуха. Чому вони не хотіли чути слів Степана? Раніше Ісус сказав їм, що є Месією і що  невдовзі займе місце праворуч від свого Батька (Марка 14:62). Видіння Степана доводило, що Ісус говорив правду. Судді Синедріону відкинули Месію і віддали його на смерть. А тепер вони всі як один кинулись каменувати Степана c.

22, 23. Чому можна сказати, що Степан загинув подібно до свого Господа, і чому сьогодні християни мають таку ж упевненість у майбутньому, як Степан?

²² Степан зустрів смерть подібно до свого Господа: він простив убивць, був спокійний і сповнений довіри до Єгови. Він сказав: «Господи Ісусе, прийми мій дух», мабуть тому, що все ще бачив у видінні Сина людського поруч з Єговою. Безумовно, Степан пам’ятав підбадьорливі слова Ісуса: «Я — воскресіння і життя» (Ів. 11:25). В останню мить Степан вигукнув: «Єгово, не залічи їм цього гріха». Після цього він заснув смертним сном (Дії 7:59, 60).

²³ Так Степан став першим християнським мучеником. (Дивись рамку  «Що означає слово “мученик”?».) На жаль, він був не останнім. У минулому від рук релігійних і політичних фанатиків та інших противників загинуло чимало служителів Єгови. Дехто з християн втратив життя і в наші дні. Але в нас є всі підстави для такої ж упевненості в майбутньому, яка була в Степана. Отримавши владу від свого Батька, Ісус став царем, якому ніщо не перешкодить воскресити своїх вірних послідовників (Ів. 5:28, 29).

24. Як Савл сприяв убивству Степана і як смерть цього вірного чоловіка вплинула на християн?

²⁴ За каменуванням Степана спостерігав молодий чоловік на ім’я Савл. Він схвалював убивство і стеріг одяг убивць. Трохи згодом він став ініціатором жорстоких переслідувань Христових учнів. Однак переслідувачам і на думку не спадало, як смерть Степана вплине на християн. Приклад цього учня спонукав братів і сестер берегти вірність і бути такими ж непохитними перед лицем смерті, як він. Крім того, Савл, якого пізніше найчастіше звали Павлом, гірко каявся в тому, що схвалював убивство Степана (Дії 22:20). Павло написав: «Раніше я був богозневажником, гонителем і зухвалою людиною» (1 Тим. 1:13). Без сумніву, Павло не забув Степана і його блискучої промови. Цікаво, що в деяких своїх промовах і листах Павло розвинув думки, яких торкнувся Степан (Дії 7:48; 17:24; Євр. 9:24). Павло старанно наслідував приклад віри й мужності, залишений Степаном, який «був сповнений Божої ласки і сили». Кожному з нас теж варто його наслідувати.